Роль науково-дослідницької діяльності у формуванні творчої особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль науково-дослідницької діяльності у формуванні творчої особистості

Інна Ромащенко, кандидат педагогічних наук, доцент Академії муніципального управління

Постановка та обґрунтування здатної критично мислити, постійно навчатися, актуальності проблеми. Проблема усвідомлювати необхідність безперервної формування творчої особистості, самоосвіти для досягнення конкурентоздатності на світовому ринку праці є пріоритетним завданням сучасної вищої школи. Нагальним завданням вищої школи на сучасному етапі є формування потреби до самоосвіти на основі використання наукових методик та науково-дослідницької діяльності.

Мета статті - здійснити теоретичний аналіз впливу науково-дослідницької діяльності на формування особистості студента на сучасному етапі.

Аналіз наукових досліджень. Проблему формування особистості досліджували вчені С. Гончаренко, Л. Губерський, М Євтух, В. Журавський, І. Зязюн, В. Кремень, О. Савченко, О. Сердюк, І. Надольний, В. Огневюк. Питання організації науково-дослідницької діяльності відображені у роботах В. Андрєєва, П. Підкасистого, В. Гольцової, Н. Амеліної, Н. Яковлєвої та інших.

Виклад основного матеріалу. Загальновизнано, що основним видом діяльності студентів є навчання. Представимо основні способи навчальної діяльності на рис. 1:

Рис. 1 Способи науково-дослідницької діяльності

Змістом навчальної діяльності є репродуктивні, проблемно-творчі, науково-дослідницькі дії, які є основою оволодіння методикою наукового пізнання, формування дослідницьких вмінь, які своєю чергою забезпечують прагнення до науково-дослідницької діяльності студентів і формують у студентів активне ставлення до навчання та самостійної професійної діяльності, професійні ціннісні орієнтації [10]. Проблема формування та становлення творчої особистості, розвиток її інтелектуального потенціалу є першочерговим завданням вищої школи. Для більш глибокого вивчення та аналізу проблеми необхідно дослідити такі поняття як творчість та творчий потенціал. Творчість - це така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, чого до цього часу не було [14].

У процесі навчальної діяльності студенти повинні розвинути здатність і смак до самостійного мислення та самоосвіти. При цьому надзвичайно важливим є педагогічна майстерність викладача у постановці навчального завдання перед студентом, тобто його вміння організації змісту та завдання освітньої діяльності, яка оптимально стимулює самостійний пошук студента та його прагнення до наукової діяльності.

Зміст поняття “наукова діяльність” трактується як інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань, основними формами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження [9]. Поняття “наукова діяльність” розглядається у єдності з поняттям “творчість” оскільки вони є механізмами діяльності особистості, що спрямовані та забезпечують певні інтелектуальні досягнення і духовні потреби особистості.

На підставі аналізу наукових джерел, можемо зробити висновок, що проблема дослідження творчості була актуальною для вчених у різні епохи (Таблиця 1):

Таблиця 1 Наукові погляди на поняття творчість

Творчість людини вимагає особливих способів сприйняття і здійснення такої діяльності. Вчені [3, 8, 13, 16, 18, та інші] трактують творчість як особливий процес, що складається з таких компонентів: усвідомлення проблеми, її дослідження, генерування ідей та їх практичне втілення.

В. Андрєєв [2] визначає характерні ознаки творчої педагогічної діяльності:

- створення проблемної ситуації;

- особистісна соціальна значимість і прогресивність;

- наявність об'єктивних (соціальних, матеріальних) умов для творчості;

- суб'єктивні умови (знання, уміння, позитивна мотивація, творчі здібності особистості);

- новизна результату.

Для здійснення творчої діяльності потрібно, щоб особистість була здатною реалізувати діяльність та мала такі ознаки:

- бачення перспективи;

- спостережливість;

- уникнення поверхневих формулювань;

- прагнення до експериментальної діяльності;

- вміння відстоювати власну точку зору;

- креативність та амбіційність;

- прагнення до самореалізації [2, 11, 12, 13];

Для більш глибокого розуміння поняття творчість необхідно проаналізувати поняття творчий потенціал, які не є синонімами.

На підставі наукових джерел [19, 20] потенціал (від лат. potentia - сила) означає джерела, можливості, засоби, які можуть бути використані для вирішення певного завдання або досягнення певної мети.

Зупинимось на більш детальних трактуваннях поняття “творчий потенціал” (таблиця 2).

Таблиця 2 Характеристика поняття “творчий потенціал”

На переконання Л. Гаврилюк [5] науковець може самостійно створювати простір для самовираження, становлення індивідуальних інтересів. Це стає можливим, якщо:

- реалізуються можливості для формування у студентів пізнавального інтересу, самостійності, творчої активності, прагнення оволодіти науково-дослідницькими уміннями та навичками, які є основними складовими науково-дослідницької роботи;

- забезпечує мотивування науково-дослідної роботи студентів шляхом структуризації та спрямованого відбору навчального матеріалу;

- залучення студентів до діяльності з оволодіння науково-дослідницькими уміннями та навичками:

Вчений Б. Ананьєв [1] стверджує, що поняття “творчий потенціал” охоплює всі властиві особистості характеристики - мислення, волю, пам'ять, знання, переконання. Ці властивості формують творчий потенціал особистості, можливості її самореалізації та саморозвитку, здатності діяти відповідно до нових умов.

Отже, науково-дослідницька діяльність студентів - це одна із форм навчального процесу, яка поєднує навчання та практику, є ключовим фактором підготовки сучасного фахівця. Мета науково-дослідницької діяльності у вищій школі - це забезпечення розвитку особистості та формування високих професійних якостей фахівця, “заміни традиційного репродуктивного навчання творчо дієвим, яке повинно сприяти не тільки оволодінню знань, умінь та навичок, а й особистісному розвитку студентської молоді, формуванню системи соціокультурних потреб, самоактуалізації та самоздійснення особистості” [21].

Висновок. Розвиток наукових досліджень у вищих навчальних закладах має особливо важливе значення на сучасному етапі, коли прогрес суспільства суттєво визначається науковими досягненнями у галузі природничих, гуманітарних та інших наукових галузях. Розвиток незалежної Української держави ставить сьогодні нові завдання, пов'язані із розбудовою національної системи вищої освіти. Отже, нові завдання ставляться і щодо організації самої науки вищої школи і, зокрема, науково-дослідницької роботи вищих закладів як ключового фактору формування творчої особистості. Розвиток науки у вищій школі передбачає підвищення якості підготовки спеціалістів, здатних після закінчення навчання самостійно і творчо вирішувати серйозні наукові завдання, аналізувати теоретичні і практичні тенденції ефективного управління народним господарством в умовах ринкової економіки. Тому саме у вищому навчальному закладі важливо створювати умови для розвитку творчої особистості на основі самостійного мислення та прагнення до нових наукових досліджень.

творчість особистість студент науковий

Література

1. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания /Б.Г. Ананьев; подред. А.А. Бодалева. М.: Изд-во "Институт практической психологии”, 1996. - 384 с.

2. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития. Инновационный курс. Книга 2 /В.И. Андреев. Казань: Изд-во "Казанский университет”, 1998. - 320 с.

3. Бернштейн М.С. Психология научного творчества/М.С. Бернштейн //Вопросы психологии. - 1965. - №3. - С. 158 - 163.

4. Браже, Т.Г. Развитие творческого потенциала учителя / Т.Г. Браже //Сов. педагогика. -1989. - №8. - С. 89 - 94.

5. Гаврилюк Л.В. Формування готовності студентів ВТНЗ до науково-дослідної роботи засобами іноземної мови / Л.В. Гаврилюк // Вісник ХНУ: Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти. - 2010. - Випуск 16. - С. 57 - 62.

6. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - Київ: Либідь, -1997. - 376 с.

7. Демиденко В.К. Психологія вищої освіти. Навчальний посібник. - Бердянськ: БДПУ, 2003. - 48 с.

8. Дружинин В.П. Психология общих способностей /В.П. Дружинин. - СПб.: Питер, 2000. - 368 с.

9. Закон "Про вищу освіту”

10. Єфремов С.В. Визначення поняття "науково-дослідна робота студентів ” / С.В. Єфремов // Матеріали наук. конф. викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки 15 - 17 травня 2007. - Х.: ХНПУ імені Г. Сковороди, 2007. - С. 19 - 20.

11. Куликова Л.Н. Проблемы саморазвития личности /Л.Н. Куликова. -М., 1997. -167 с.

12. Мартишина Н.В. Ценностный компонент творческого потенциала личности педагога. - Педагогика. - 2006. - №3. - С. 48 - 56.

13. Матюшкин A.M. Концепция творческой одаренности /A.M. Матюшкин //Вопросы психологии. - 1989. - № 6. - С. 29 - 33.

14. Моляко В.А. Психология творческой деятельности. - К.: Знание УССР, 1978. - 48 с.

15. Москвичева Л.Н. Эстетическое развитие личности и ее творческий потенциал /Л.Н Москвичева -М.: Знание, 1985. - 64 с.

16. Ньюэл А. Процесс творческого мышления /А. Ньюэл, Дж.С. Шоу, Г.А, Саймон/в кн. Психология мышления. - М, 1965. - С. 500 - 530.

17. Овечкин В.П. Образование в условиях изменяющихся культурно-технологической среды/ В.П. Овечкин //Педагогика. - 2005. - №10. - С. 18 - 27.

18. Основные современные концепции творчества и одаренности / Под ред. Д.Б. Богословской. - М.: Молодая Гвардия, 1997. - 416 с.

19. Психология; Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

20. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. М. Прохоров. - 3-е изд. - М: Сов. энциклопедия, 1985. -1600 с.

21. Шевченко Г.П. Концептуальна сутність компетентнісного підходу: європейський вимір / Г.П. Шевченко // Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій школі України: матеріали методологічного семінару. - К.: Педагогічна думка, 2009. - С. 121 - 130.

Размещено на Allbest.ru