Сучасна економічна освіта молоді як основа формування професійної компетенції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасна економічна освіта молоді як основа формування професійної компетенції

Ірина Савка

Анотації

У статті висвітлюються актуальні питання про формування економічних знань учнів старшої школи, приведено економічні категорії, генезис розвитку економічної освіти в процесі майбутньої підготовки менеджерів.

Ключові слова: освіта, навчання, знання, навички, розвиток економіки, культура, духовність, менеджери освіти, компетентність.

Ирина Савка, соискатель Национального педагогического университета имени М.П. Драгоманова, г. Киев

СОВРЕМЕННОЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ МОЛОДЕЖИ КАК ОСНОВА ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ

В статье освещаются актуальные вопросы о формировании экономических знаний учащихся старших классов, приведены экономические категории, генезис развития экономического образования в процессе будущей подготовки менеджеров.

Ключевые слова: образование, обучение, знания, навыки, развитие экономики, культура, духовность, менеджеры образования, компетентность.

Iryna Savka, Applicant of National Pedagogical University by M. Drahomanov, Kyiv

MODERN ECONOMIC EDUCATION OF YOUNGPEOPLE ASABASIS FOR THE FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE

The article highlights the urgent question of the formation of economic knowledge high school students, given the economic categories, the genesis of economic education in the process of training future managers.

Keywords: education, training, knowledge, skills, economic development, culture, spirituality, education managers, competence.

Актуальність проблеми. Доцільно зазначити, що останнім часом у науковий обіг уведено поняття "компетентнісний підхід" (О. Камишанченко, С. Уласевич, А. Хуторський та ін.), який вперше розроблявся в Англії та був відповіддю на конкретне замовлення професійної сфери, а отже, як зазначає Л. Карпова, народжувався й осмислювався поза освітою [12].

Компетентнісний підхід у визначенні цілей та змісту загальної освіти не є новим. Орієнтація на засвоєння умінь, засобів діяльності, а також узагальнених засобів діяльності була провідною у працях В. Давидова, І. Лернера, В. Раєвського, М. Скаткіна та інших. У цьому аспекті були розроблені як окремі навчальні технології, так і навчальні матеріали. Проте дана орієнтація не була визначною, вона практично не використовувалась при побудові типових навчальних програм та стандартів навчання. Тому сьогодні для реалізації компетентнісного підходу необхідна опора на міжнародний досвід, на ті наробки вітчизняних учених, які допомагають визначити сутність та структуру компетентності взагалі та професійних компетенцій зокрема відзначає В.М. Гринькова [8, 21].

Аналіз останніх публікацій щодо проблеми виховання учнівської та студентської молоді. Слід зазначити, що педагогічній категорії виховання та економічних знань учнів загальноосвітніх навчальних закладів випущено у світ значну кількість навчально-методичної літератури відомих вітчизняних авторів: О.І. Вишневський, М.В. Вачевський, П.В. Вербицька, А.В. Вихрущ, М.М. Єрмошенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.М. Мадзігон, І.Р. Михасюк, О.С. Падалка, І.Ф. Прокопенко, Н.М. Примаченко, О.Т. Шпак та інші.

Мета статті - розкрити у процесі дослідження суть категорії економічні знання та професійна компетенція учнівської молоді в процесі майбутньої підготовки менеджерів освіти як теоретико-методичні основи державної політики в галузі економічного виховання учнівської та студентської молоді до трудової діяльності. економічний освіта компетентнісний

Виклад основного матеріалу. Слід зазначити, визначною подією в історії освітянської галузі України, як відзначає В. Зайчук [10, 4] стало прийняття 28 червня 1996 р. Конституції незалежної України [1], у статті 53 якої зазначено: "Кожен має право на освіту. Повна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти в державних, комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання, надання державних стипендій та пільг учням і студентам".

Відповідно до відзначеного, законодавство України про освіту включає відповідні закони, до яких слід віднести: "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту", а також Указів Президента України "Про Міністерство освіти і науки України", "Про заходи щодо поліпшення функціонування та розвитку загальної середньої освіти", "Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні", "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів", "Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики" [2, 3, 4, 5].

У процесі дослідження даної проблеми нами встановлено, що економічна підготовка учнівської молоді спрямована на комплексне вирішення завдань ідейно-політичного, громадського, морального, естетичного виховання школярів, їх розумового і фізичного розвитку, а основна ідея нової системи економічної освіти учнівської молоді - це поєднання навчання з елементами інтелектуальної власності, інноваціями в педагогічній, індивідуальній, колективно-суспільній та трудовій діяльності.

Реалізація елементів інтелектуальної власності в процесі економічної освіти, ефективне трудове виховання молоді є найважливішою умовою навчального процесу, що за своїм змістом має відповідати розумовому та фізичному розвитку кожної особистості, зазначає М.В. Вачевський [6].

Економічна освіта молоді, а потім її економічне виховання шляхом неперервної освіти - школа - ВНЗ із поглибленим вивченням економічних дисциплін є парадигмою нових технологій навчального процесу, з метою застосування економічних знань в процесі праці як головного чинника активізації молоді до розвитку інтелектуальних здібностей, інновацій, творчого вирішення поставлених проблеми, готовності до сучасної ринкової економіки і - головне одержання знань з основ економіки, які в майбутньому сприятимуть формування професійних компетенцій для кожної молодої особистості, а саме:

- політичними та соціальними, що дозволяють їй толерантно ставитися до інших точок зору, мирним шляхом вирішувати будь-які конфліктні ситуації;

- міжкультурними, які дозволяють молоді формувати в себе повагу до інших народів та їхніх традицій;

- інформаційними, які відображають міру оволодіння інформаційними технологіями;

- компетенциями самоосвіти, через які реалізуються прагнення молодої особи активно самовдосконалюватися протягом усього життя.

Слід зазначити роботу І. Зязюна, в якій зазначено, що ключові компетенції є "міжгалузевими знаннями, уміннями та здібностями, які необхідні для адаптації та продуктивної діяльності в різних професійних напрямках [11].

Отже, вивчення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах, є основою для подальшого у майбутньому вивчення спеціальних дисциплін, тієї галузі в якій людина володіє певними знаннями та здібностями, які дозволяють їй обґрунтовано судити про цю галузь й ефективно діяти в ній формуючи професійні компетенції.

Знання із основ економіки ми розуміємо як процес і результат передачі інформації, доступної для аналізу, і засвоєння її на основі методичного забезпечення економічних, соціальних, моральних, правових і моральних категорій, сутності виробництва, обміну, політики фінансів та податків, збагачення матеріальними та духовними благами з метою включення особистості до соціально-економічних відносин і практичної діяльності.

Підвищення ефективності суспільного виробництва залежить, головним чином, від ступеня зрілості економічної свідомості людей, від їх готовності активно брати участь в управлінні виробництвом, вдосконаленні управління економікою, а це буде можливим тоді коли, до цієї діяльності буде підготовлена молодь яка після закінчення навчання, має відповідний рівень професійних ключових компетенцій для різних галузей народного господарства.

Теоретико-методичні формування ключових професійних компетенцій у процесі навчання молоді для успішного життя та функціонування суспільства, їх можна розділити на три категорії як концептуальні бази, а саме:

Автономна дія:

- здатність захищати та піклуватись про відповідальність, права, інтереси та потреби інших;

- здатність складати та здійснювати плани та особисті проекти;

- здатність діяти у значному/широкому контексті.

Інтерактивне використання засобів:

- здатність інтерактивно застосовувати мову, символіку та тексти;

- здатність використовувати знання та інформаційну грамотність;

- здатність застосовувати (нові) інтерактивні технології.

Вміння функціонувати в соціально гетерогенних групах:

- здатність успішно взаємодіяти з іншими;

- здатність співпрацювати;

- здатність вирішувати конфлікти [7].

Ця схема дає уявлення про структуру трьох категорій ключових компетентностей, в якій демократичні принципи та індивідуалізм є центральними рисами, що розглядаються з інтернаціональних міркувань для вміння діяти в складному ринковому середовищі до якого школа здійснює перші кроки підготовки молоді методами вивчення економіки і інших дисциплін, що формують для майбутніх спеціалістів початки професійної компетенції.

За роки незалежності українська школа зазнала змін та переглядів змісту навчальних програм, підручників і посібників. Результатом стало переобтяження шкільних дисциплін навчальним фактичним матеріалом, що практично збільшило час школяра, який витрачає на навчання та виконання домашнього завдання. Створено нові посібники та підручники. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. .№1717 було введено нову сітку годин і нові навчальні програми в перших класах 4-річної початкової школи, які поступово переходять на нові навчальні плани та програми протягом наступних 3-х років. Основна і старша школи в перехідний період ще працюють за 11-річною структурою, але за оновленими навчальними програмами передбачено передумови для профільного навчання в старшій школі, що також підтверджує створення нових програм і навчальних матеріалів, зазначено автором [16, 157 - 162].

За роки незалежності з'явилось багато нових навчальних дисциплін: громадянська освіта, довкілля, інформатика, основи безпеки життєдіяльності, основи філософії, додалось обов'язкове вивчення другої іноземної мови, а в молодших класах іноземна мова має вивчатися з 2-го класу а також основи економічних знань де автором розроблено навчальна програма і навчальний підручник для загальноосвітніх шкіл України.

Новий тип економічного мислення сучасного випускника навчального закладу передбачає підприємницьку ініціативу в праці, діловитість, відповідальність, творчий пошук шляхів створення нових матеріальних благ, технологій, розвитку інтелектуальної власності, тих шляхів, що ведуть до найкращого господарського результату - ефективної власної діяльності при найменших витратах праці та матеріальних ресурсів.

Економічна політика базується на свідомому використанні вимог об'єктивних економічних законів. Роль економічної політики в економічному вихованні молоді зумовлена місцем економіки в житті суспільства, а в ринковій економіці без знань економіки не можна досягнути успіху в особистому та суспільному розвитку, що є головним аспектом економічної освіти для формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій.

Зазначимо, що згідно з визначенням Міжнародного департаменту стандартів для навчання, досягнення та освіти (International Board of Standards for Training, Performance and Instruction (IBSTPI) поняття компетенції визначається як спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати завдання або роботу. При цьому поняття компетенції містить набір знань, навичок та відношень, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, що підлягають досягненню певних стандартів у галузі професії або виду діяльності, зазначає А.Ф. Павленко [15, 53 - 60].

У процесі дослідження нами встановлено, що значення шкільної економічної освіти у процесі професійної підготовки майбутніх підприємців при формуванні економічного мислення та економічної культури школярів особливо важливим є правильне засвоєння суті економічних відносин у суспільстві. Економічні відносини завжди історично конкретні. Вони складаються на основі певної форми власності на засоби виробництва і є суттю економіки країни. На цьому виростає конкретна економіка, конкретне господарство країни, формується мета розвитку виробництва, форми і методи господарювання, певні політичні, соціальні і духовні особливості країни. Економіка не тільки зв'язана з розвитком виробничих сил і зумовлена цим розвитком, але й виконує ідеологічну функцію, діє на свідомість, почуття, поведінку людини, відзначено автором [17, 153 - 158].

При відродженні національної школи стоять важливі завдання із вдосконалення системи освіти та економічного виховання учнів, забезпечення освоєння учнями економічної культури як результату діяльності людей у сфері економічного життя.

Економічна освіта є складовою частиною виховання гармонійно розвинутої особистості, має специфічні завдання, принципи, проникає у всі напрямки суспільного життя.

У загальноосвітній школі формується певна система економічної освіти і виховання молодого покоління, що включає:

- економічне виховання в процесі загального навчання;

- економічне виховання під час трудового навчання;

- економічне виховання під час позакласної і позашкільної роботи з учнями;

- економічне виховання у сім'ї.

Удосконалення економічної освіти пов'язане з інтенсивним розвитком, зростанням національного багатства, на основі виробництва, діяльності у всіх галузях, які мають добрі природні умови розвитку в тих чи інших регіонах. Набувають розвитку різні види і форми господарювання: кооперація, акціонерні підприємства, фермерство, оренда, підприємницька діяльність, спільні підприємства, сфера послуг. Це викликає необхідність у вивчені економіки та споріднених з нею дисциплін - інформації, маркетингу, патентознавства, менеджменту, фінансової системи, податків, кредитів, інвестицій, які набули розвитку в процесі роздержавлення та приватизації державної власності, як відзначає С.А. Давимука [9].

Кожній людині необхідна загальна освіта, а знання економіки формують певні уміння і навички майбутньої трудової діяльності. Глибоке мислення не може виникнути саме собою, воно зв'язане з рівнем економічної підготовки самих людей, тому для формування у школярів основ нового економічного мислення необхідно не тільки озброювати їх економічними знаннями, але й включати в активну творчу та економічну діяльність розвиваючи та формуючи професійні компетенції.

Економічна освіта і виховання базується на таких основних складових принципах компетентності: науковість, зв'язок з життям, з практикою створення матеріальних благ, що складає внутрішню структуру компетентності.

Принцип науковості передбачає проведення економічної освіти і виховання на основі методу пізнання економічних законів й процесів економічного життя.

У процесі економічної освіти та виховання учні повинні одержати систематизовані наукові знання про важливі економічні категорії і закони, усвідомити значення праці, матеріального виробництва в житті людини, суть фінансово- кредитної діяльності, грошової і податкової систем, зрозуміти особливості сучасного розвитку суспільства, його соціально-економічні завдання.

Важливо, щоб кожна людина мала не тільки загальне уявлення про економіку, сучасні форми і методи господарювання, але й практично володіла ними. Вчитися господарювати потрібно з шкільної парти, щоб, ставши на робоче місце, мати відповідну економічну підготовку та високі професійні компетенції, що дають можливість особистості ефективно брати участь у багатьох соціальних сферах і які роблять внесок у розвиток якості суспільства та особистого успіху. Набуття учнівською молоддю компетенцій у процесі навчання економіки, становить основний набір найзагальніших понять, які мають бути деталізовані в комплекс знань, умінь, навичок, цінностей та відносин за навчальними галузями та життєвими сферами школярів.

Піднесення народного добробуту неможливе без активізації інтелектуального і духовного потенціалу суспільства, процесу розвитку науки і техніки, і збільшення науково-технічного вкладу вчених та інженерних працівників, підвищення престижу науки, постійного підвищення рівня всієї системи освіти.

Однозначно, що підвищення результатів господарювання залежить від участі молоді у процесі виробництва. Для підростаючого покоління необхідно створити умови, які б дозволили розкривати свої здібності і реалізовувати свою мету, бути краще підготовленим до того, щоб своєчасно брати на себе економічну, політичну і моральну відповідальність за долю країни. Це вимагає високої культури, громадянськості, компетентності й професійності. Основи культури, компетентності формуються в школі, а професійний рівень знань дається у спеціальних закладах освіти.

Завдання, які стоять перед країною, випливають із того, що необхідно вдосконалювати освіту й виховання, в тому числі економічне. З цією метою слід формувати в учнів чіткі і ясні уявлення про процеси, які відбуваються в суспільному розвитку, їх практичне значення.

Розглядаючи засади ринкової економіки, ми виходимо з того, що економічна освіта як система методологічно-пізнавальних поглядів, включає наступні чинники:

- економічні знання для кожної особистості як "економічна свідомість" до діяльності в конкурентному середовищі;

- вміння та навички (узагальнено в поняття "економічний досвід"), наприклад у підприємництві, інших видах діяльності;

- погляди, переконання, інтереси, ціннісні орієнтації, потреби (узагальнення поняття "економічна життєва позиція"), як показано в табл. 1.

Поліпшення економічної освіти і виховання школярів включає вдосконалення загального підходу до виховання особистості в колективі, більш тісний зв'язок школи, сім'ї і суспільства. Сутність формування поняття залежить від матеріалу, пропонованого для вивчення, від умов навчання на всіх його етапах, від форм організації і видів одержання інформації про предмет вивчення, а також від глибини та різнобічності зв' язків, що відтворюють відношення і забезпечують цілісне значення як гарант сформованості поняття. Конкретизація цього поняття вимагає різних видів діяльності, їх актуалізацію та особливості впровадження у навчання забезпечують розвиток і його глибину.

В процесі об'єднання навчання з продуктивною працею учні одержують уявлення про план, трудову і виробничу дисципліну, заробітну плату, ознайомлюючись також з економічними категоріями, як дохід, прибуток, продуктивність праці, собівартість продукції, якість, ціна попиту і пропозиції, фінанси, банки, капітал, інфляція, розподіл та споживання, стверджує В.М. Мадзігон [13].

Як би не складувалася майбутня доля випускника школи, економічна підготовка буде потрібна в будь-якій галузі діяльності, а в ринковій економіці економічні знання є першою необхідністю для підприємницької діяльності, бізнесу, всієї людської діяльності. Ці питання проаналізовано в навчальні програмі для учнівської молоді, яка дається як особливий методичний підхід до вивчення поставленої проблеми.

У цьому доцільно відзначити монографію Н. Ничкало та В. Кудіна де автори стверджують, що людина має дві могутні духовні сили, спираючись на які, вона може здійснити усе, що максимально узгоджується із законами життя. Ними є розум та совість [14, 7].

Висновки

Обґрунтовано - усе навчання повинно виходити із врахування того, щоб дати учням ліцею, коледжу, гімназії, загальноосвітньої школи той обсяг знань з економіки, який їм реально може знадобитися в майбутньому, або для практичної діяльності поглибленого вивчення економіки у вищих навчальних закладах.

Саме тому завдання освіти та професійної підготовки маркетологів стає стратегічним завданням, що зумовлює подальший розвиток держави. Освітня підготовка та формування професійних компетенцій у маркетологів в нинішніх умовах, пов'язані з соціально-економічними проблемами розвитку суспільства, розвитком конкуренції, змінами як у змісті навчання так і підготовкою та впровадженням у навчальний процес нових програм та навчальних підручників, які відповідають вимогам ринкової економіки.

Розум відкриває можливості у пізнанні та творенні, совість визначає здатність оцінювати характер творимого, міру його корисності та необхідності, утримувати від того, що може суперечити гуманності, справедливості.

Шлях до майбутнього полягає у тому, що могутні духовні сили людини, її знання, культура, відкриття мають бути спрямовані на творення та удосконалення як самої людини, так і кожного народу. Цьому повинні слугувати освіта, вся набута культура у процесі навчання.

Література

1. Конституція України. - К.: 1997.

2. Закон України "Про освіту " (23 травня 1991 р. №1060-ХІІ).

3. Закон України "Про вищу освіту" (17 січня 2002 р. №2984-11).

4. Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (13 грудня 1991 р.№1977 - ХІІ).

5. Постанова "Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад" (від 5 вересня 1996 р. №1074).

6. Вачевський М.В. Теоретико-методичні засади формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій. Монографія. //М. Вачевський.

7. Вачевський М.В. Організаційна структура системи управління інтелектуальною власністю. //М. Вачевський./ Актуальні проблеми економіки.

8. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя. // В. Гриньова.

9. Давимука С.А. Теоретико-методологічні аспекти приватизації і механізми її реалізації в Україні. // С. Давимука. - Львів. Інституту регіональних досліджень НАН України. 1998.

10. Зайчук В. Нормативно-правове забезпечення освіти в Україні. //В. Зайчук. /Вища школа. - 2002.

11. Зязюн І.А. Краса педагогічної дії. Навчальний посібник. // І. Зязюн. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу. 1997. - 302 с.

12. Карпова Л.Г. Формування професійної компетентності вчителя загальноосвітньої школи. Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук. - Харків. 2003.

13. Мадзігон В.М. Удосконалення форм і методів трудового навчання, виховання і профорієнтації учнів. // В. Мадзігон. - К.: Рад. школа. 1982. Вип. 15. - С. 3 - 6.

14. Ничкало Н.Г., Кудін В.О. професійна освіта в зарубіжних країнах. // Н. Ничкало, В. Кудін.

15. Павленко А.Ф. Призначення і зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця з маркетингу. // А. Павленко. / Маркетинг в Україні. - 2003. - №1(17). - С. 53

16. Савка І.О. Формування економічних знань учнів в системі непевної освіти для майбутньої підготовки менеджерів освіти.// І. Савка/. Молодь і ринок. - 2013. - №10(105). - С. 157 - 162.

17. Савка І.О. Значення шкільної економічної освіти у процесі професійної підготовки майбутніх підприємців. // І.Савка. / Молодь і ринок. - 2013. - №9(104). - С. 153 - 158.

Размещено на Allbest.ru