Значення аналітичної компетентності у професійній діяльності менеджера освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення аналітичної компетентності у професійній діяльності менеджера освіти

У статті представлено аналіз поняття “аналітична діяльність” з позицій різних дослідників; розглянуто особливості аналітичної діяльності менеджера освіти. Результати здійсненого аналізу використовуються для формулювання поняття “аналітична компетентність менеджера освіти” та визначення її основних компонентів: знань, умінь, досвіду діяльності та якостей особистості. У статті також розкрито значення аналітичної компетентності у професійній діяльності менеджера освіти.

Актуальність дослідження обумовлена тим, що сучасні освітні установи стають все більш складною системою, їм доводиться діяти у світі, що пред'являє зростаючі вимоги. Рішення цих завдань залежить, з одного боку, від адекватного розуміння системи управління, а з іншого - від упровадження у практику новітніх науково-педагогічних технологій і досягнень у галузі управління.

Сучасна сфера професійного управління потребує компетентного аналітичного забезпечення, оскільки воно є передумовою прийняття ефективних управлінських рішень, а отже професійна діяльність менеджера освіти потребує наявності у нього знань, досвіду і якостей, які відносяться до аналітичної компетентності.

Мета статті. Аналіз теоретичних джерел щодо значущості аналітичної компетентності у професійній діяльності менеджера освіти для пояснення і пошуку закономірностей в розв'язанні окресленої проблеми.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

В Україні та за її межами постійно з'являються нові наукові розробки з питань формування професійної компетентності майбутніх менеджерів освіти. Такі дослідження, як правило, стосуються її окремих складових: організаційно-управлінської, адміністративно-господарської, комунікативної, аналітичної та ін.. Аналітичну складову в структурі професійної компетентності менеджера освіти виокремлюють Т Абрамова, В. Бондарь, Н. Зінчук, В. Кожухара, Ю. Конаржевський, К. Крутій, О. Мармаза, Г. Савченко, В. Сластьонін, В. Федорова, Г Федорова та ін.

Аналітичну складову в інформаційно-аналітичній компетентності менеджера освіти розглядають О. Гайдамак, Л. Петренко, В. Ягупов та ін.

Виклад основного матеріалу. Сучасне функціонування системи освіти неможливе без постійного моніторингу діяльності навчального закладу і на цій основі вибору оптимальної політики його розвитку в тактичному і стратегічному планах. У цих умовах затребуваним виявляється новий вид діяльності менеджера освіти - аналітичний.

Аналітична діяльність за переконанням Е. Маслєннікова, є “невід'ємною і найважливішою складовою частиною професійної діяльності будь-якого фахівця, виступає не якимось епізодичним, короткочасним актом, що виконує спеціально призначений працівник, а функцією усіх ланок системи, яка здійснюється постійно. Аналітична робота - це неперервний процес вивчення професійної та іншої інформації” [5, 13].

Л. Монахова, А. Монахова аналітичною вважають розумову діяльність, спрямовану на вирішення таких проблем:

- аналіз цілей управління процесами і на його основі постановка завдань, які необхідно вирішити;

- організація збору інформації в реальних умовах в інтересах вирішення сформульованих завдань;

- оцінка отриманої інформації в контексті сформульованих цілей, виявлення закономірностей спостережуваних явищ;

- побудова моделі предметної області або об'єкта дослідження;

- опис середовища функціонування моделі;

- перевірка адекватності побудованої моделі реальної дійсності, на основі чого проведення її коригування;

- планування і проведення натурних або модельних експериментів;

- синтез нового знання (інтерпретація результатів, прогнозування тощо), необхідного для вирішення поставлених завдань;

- доведення результатів аналітичної роботи (нового знання) до суб'єкта управління (структури або особи, яка поставила завдання і приймає рішення) [8].

Р. Пол і Л. Елдер так трактують аналітичну діяльність: “коли ми думаємо, то робимо це з певною метою на основі деякої думки, заснованої на припущеннях, які ведуть до певних наслідків; ми використовуємо концепції, ідеї та теорії для інтерпретації фактів і даних з метою отримання відповіді на питання і вирішення проблем” [16, 218].

В. Сластенін, І. Ісаєв, Є. Шиянов [9] відзначають, що “педагогічний аналіз у структурі управлінського циклу займає особливе місце: з нього починається та ним закінчується будь який управлінський цикл, що складається з послідовно взаємопов'язаних функцій. Відсутність педагогічного аналізу призводить до розпаду загальної ланцюга управлінської діяльності, коли функції планування, організації, контролю, регулювання не отримують у своєму розвитку логічного обґрунтування і завершення”.

В аспекті цієї проблеми Ю. Конаржевський підкреслює, що наукове управління може бути забезпечено за умови його високого аналітичного рівня. Метою функції педагогічного аналізу є забезпечення глибини пізнавального аспекту управління навчальним закладом як найважливішого чинника ефективності цього процесу Метою педагогічного аналізу автор називає забезпечення глибини пізнавального аспекту управління навчальним закладом як найважливішого чинника ефективності цього процесу [4].

Таким чином, аналітична діяльність менеджера освіти - пізнавальна діяльність яка дозволяє проникнути в сутність різноманітних, часто суперечливих процесів і явищ (що мають місце в навчальному закладі), виявити в них причинно-наслідкові зв'язки, чинники прискорення і гальмування розвитку.

Аналітична діяльність менеджера освіти пов'язана з аналізом:

- освітніх результатів навчальної та позанавчальної діяльності учнів;

- методичної діяльності педагогічного колективу (аналіз якості викладання, аналіз занять, аналіз навчально-програмної документації тощо) та методичних об'єднань;

- соціально-педагогічної ситуації у навчальному закладі;

- навчально-методичної та виховної роботи;

- інноваційної та дослідно-експериментальної діяльності;

- роботи структурних підрозділів навчального закладу (бібліотеки, психологічної та соціально-педагогічної та ін. служб);

- результатів державної (підсумкової) атестації випускників;

- діяльності адміністрації в правовому та економічному полі і т.д.

Від аналітичної праці багато в чому залежить результативність управлінської діяльності менеджера освіти.

Обґрунтуванню значущості аналітичної компетентності менеджера освіти у професійній діяльності передував попередній розгляд різних підходів до визначення поняття “компетентність фахівця”, що стало можливим завдяки напрацюванням І. Зимньої, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равена, А. Хуторського та ін. Результатом є трактування “компетентності фахівця” як інтегральної якості особистості, яка визначає готовність і здатність на високому професійному рівні виконувати свої посадові та фахові обов'язки відповідно до сучасних теоретичних та практичних надбань, професійного і життєвого досвіду, цінностей і здібностей.

Н. Зінчук аналітичну компетентність трактує як складову професійної компетентності, що є інтегративною характеристикою менеджера та обумовлює виконання професійних аналітичних завдань у сфері управління, пов'язаних з виявленням об'єктивних закономірностей та тенденцій розвитку явищ і процесів управлінського циклу, застосуванням аналітичних методів для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ними, визначенням доцільності та послідовності дій управлінського впливу, наданням необхідної і достатньої інформації для прийняття ефективних управлінських рішень, розробленням рекомендацій, спрямованих на досягнення максимально позитивних результатів та загальної мети управління [2].

З погляду Н. Слядневої, аналітична компетентність може розглядатися як сукупність знань предметної галузі, володіння аналітичними уміннями та визначеного типу структури особистості [10].

В. Ягупов розглядаючи аналітичну компетентність керівника ПТНЗ визначає специфіку його аналітичної діяльності, в процесі якої об'єкти пізнання перетворюються в структури мислення, становляться логічними формами мислення, тобто способами аналізу, синтезу, категоріалізації. У процесі аналітичної діяльності керівник ПТНЗ вирішує комплекс прикладно-дослідницьких завдань: оцінювання стану навчально-виховного процесу в ПТНЗ та його складових; оцінювання фінансово-економічного стану ПТНЗ, виокремлення в ньому проблемних ситуацій та їх порівняльний аналіз; визначення приоритетних напрямів управлінської діяльності та виокремлення ймовірних напрямів їх вирішення. Отже, аналітична діяльність, як стверджує автор, із наукової сфери переходить в прикладну - в управлінську діяльність керівника, яка не можлива без прогнозування, проектування, програмування та моделювання. За її висновками створюється модель вирішення певного управлінського завдання [15]. Автор наголошує на важливості аналітичної компетентності керівника навчального закладу як на необхідній передумові його успішної управлінської діяльності [15].

На значущості аналітичної компетентності в діяльності менеджера освіти також наголошує у своїх працях Ю. Сурмін: “аналітична компетентість забезпечує інформацією всі етапи управлінського циклу, підготовку, прийняття управлінських рішень і контроль за їх реалізацією” [11,27].

Аналіз психолого-педагогічних досліджень та наукових розробок показує, що результатом набуття аналітичної компетентності фахівця є оволодіння відповідними знаннями, вміннями, досвідом та розвиток відповідних професійних якостей та типу мислення.

Для ефективного здійснення аналітичної діяльності менеджер освіти має оперувати широким спектром різноманітних знань, і перш за все знань з освітньої сфери. Він повинен знати і грамотно застосовувати на практиці технології статистичних і математичних досліджень; вміти користуватися інструментами, які дозволяють реалізувати ці знання при вирішенні конкретних професійних задач і на цій основі прогнозувати подальший розвиток освітньої установи; знати аналітичні методи (математичні; імовірнісні; статистичні; логічні; експертні; концептуальні та ін.). Менеджер освіти повинен знати структуру та зміст аналітичного процесу і розуміти, в чому який його сенс та завдання, і за допомогою яких операцій здійснюється аналітичний процес.

Що стосується умінь, Р. Фатхутдінов вказує, що менеджер освіти з метою успішного здійснення аналітичної діяльності повинен: уміти аналізувати, прогнозувати, економічно оцінювати і приймати рішення в умовах невизначеності; вивчати й оцінювати фактори, що впливають на конкурентоспроможність організації [12, 32].

Н. Зінчук з цього приводу наголошує, що “для майбутнього управлінця важливо вміти: розробляти план аналітичного процесу, формулювати його цілі та завдання, обирати та обґрунтовувати відповідні методи та показники, за допомогою яких буде здійснений аналіз, обирати достовірні та ефективні джерела інформації, координувати роботу окремих виконавців, зводити та узагальнювати інформацію, визначати відхилення показників, знаходити взаємозв'язок між ними, визначати причини та тенденції розвитку керованого об'єкта на перспективу, виявляти невикористані можливості, розробляти належні висновки та пропозиції за результатами аналізу, визначати дієві заходи щодо усунення недоліків та підвищення ефективності процесу управління, здійснювати контролювальну функцію щодо реалізації виконаної роботи” [3].

Що стосується якостей, більшість дослідників виокремлюють такі основні професійно важливі риси менеджера у сфері освіти: “аналітичність мислення, здатність до прогнозування ситуацій і результатів діяльності” [6, 94]; “здатність відбирати, систематизувати, аналізувати та узагальнювати інформацію” [1, 331]; “здатність розкласти проблему на складові частини, визначити і чітко сформулювати головні в даний період діяльності системи, визначити значущість кожного із змінних чинників, умов, проміжних результатів і таким чином здійснити комбінацію складових елементів з метою прийняття рішення з даної проблеми; здатність до дослідження протиріч у спостережуваних фактах, співставлення різних явищ і до виявлення характеру зв'язку між цими явищами” [13, 12]. А. Ананьєв, Є. Молдаванова, В. Тарасенко, С. Шапіро називають основними професійними рисами керівника “аналітичність мислення, здатність до прогнозування ситуацій і результатів діяльності” [7, 94]; “здатність розкласти проблему на складові частини, визначити і чітко сформулювати головні в даний період діяльності системи, визначити значущість кожного із змінних факторів, умов, проміжних результатів і таким чином здійснити комбінацію складових елементів з метою прийняття рішення з даної проблеми; здатність до дослідження протиріч у спостережуваних фактах, співставлення різних явищ і до виявлення характеру зв'язку між цими явищами” [16, 12].

Висновок

аналітичний педагогічний управління

Резюмуючи дослідження з проблеми значення аналітичної компетентності у професійній діяльності менеджера освіти зазначаємо, що аналітична компетентність - це аналітичні знання, вміння, здатності, професійно важливі якості, особистий досвід у сфері аналізу інформації, її оцінювання, використання за допомогою різних засобів, методів і технологій аналітичної діяльності, що дозволяє оперативно аналізувати інформацію з метою прийняття ефективних управлінських рішень в галузі освіти.

Для набуття аналітичної компетентності менеджер освіти має володіти відповідними знаннями, аналітичними методами та технологіями, мати логічний тип професійного мислення, бути здатним до аналізу і синтезу інформації. Він повинен мати досвід аналітичної діяльності, уміти аналізувати інформацію, звертаючи увагу на деталі, відфільтровувати з величезного інформаційного потоку потрібну інформацію, виділяти з неї ті відомості, які можуть послужити підставою для суттєвих висновків.

Значення аналітичної компетентності у професійній діяльності менеджера освіти полягає в тому, що вона дозволить:

здійснювати моніторинг стану справ у навчальному закладі;

прогнозувати розвиток навчального закладу;

аналізувати якість освітніх процесів;

узагальнювати інформацію яка стосується функціонування навчального закладу його структур з метою прийняття ефективних професійних рішень та ін.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в обґрунтуванні основних складових аналітичної компетентності менеджера освіти.

Література

аналітичний педагогічний управління

1.Ананьєв А. Деякі підходи щодо визначення професійно важливих якостей державних службовців / А. Ананьєв // Актуальні проблеми державного управління: [зб. наук. праць]. - 2002. - Вип. 12. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. - 342 с.

2.Зінчук Н.А. Підготовка майбутніх менеджерів до аналітичної діяльності: проблеми та шляхи їх розв'язання [Електронний ресурс] / Н.А. Зінчук // Теорія та методика управління освітою. - 2009. - №2. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e- journals/ttmuo/2009_2/09sinwts.pdf.

3.Зінчук Н.А. Аналітична складова змісту професійної підготовки майбутніх управлінців у вищих навчальних закладах [Електронний ресурс] / Н.А. Зінчук//Концептуальні засади компетентнісного підходу до навчального процесу в системі підвищення кваліфікації: [матеріали відкритого методологічного веб-семінару]; (Донецьк, Україна, 6жовтня - 30грудня 2011 р.). - Режим доступу: http://hegelnet.narod.ru/ images/zinchukarticle. html.

4.Конаржевский Ю.А. Педагогический анализ как основа управления школою / Ю.А. Конаржевский. - Челябинск: Изд-во Челяб. гос. пед. ун-та, 1978. -101 с.

5.Масленников Э.П. Организационно-правовые основы и методика аналитической работы в ОВД: [учеб. пособие] /Э.П. Масленников. -М.: Академия МВД СССР, 1979. -125 с.

Размещено на Allbest.ru