Особистісно орієнтований підхід до професійної підготовки сучасного вчителя в умовах модернізації кредитно-модульної системи навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБИСПСНО ОРІЄНТОВАНИЙ ПТДХЇДДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

Ірина Садова

Постановка проблеми. Успіх факторів, одним з яких є особистісно орієнтоване підготовки освічених фахівців у вищій навчання. На законодавчому рівні нові підходи до школі залежить від багатьох професійної підготовки майбутніх освітян знайшли відображення в законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державній програмі “Вчитель”. У цих та інших нормативних актах наголошується на необхідності підготовки вчителя як високопрофесійного фахівця, зорієнтованого на особистість дитини, здатного до захисту її інтересів, розвитку і збереження її індивідуальності, спроможного до ефективної професійної діяльності на засадах особистісно орієнтованої педагогіки. Ефективним у цьому плані є кредитно-модульна система навчально- виховного процесу у вузі, яка розкриває творчий потенціал майбутнього фахівця, впливає на всебічний розвиток його загальних, професійних та психолого-педагогічних здібностей.

Пошук і розробка педагогічних концепцій, в межах яких можливі нові рішення в організації особистісно орієнтованого навчання студентів, уявляються надзвичайно важливою теоретичною і практичною проблемою. Незважаючи на інтенсифікацію досліджень у галузі підготовки освітянських кадрів існує реальна суперечність: є законодавча та наукова готовність інноваційно розв`язувати проблеми модернізації педагогічної освіти, але процес її реформування гальмується через недостатню підготовку освітян до роботи в початковій школі, що зазнає модернізаційних перетворень на засадах особистісно орієнтованої педагогіки. Розв'язання цієї суперечності розглядається науковцями як передумова успішності розбудови сучасної системи вищої освіти в Україні на гуманістичних і демократичних засадах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми показує, що здійснювати особистісний підхід, організовуючи навчання студентів, дуже складно. Ми спираємося на фундаментальні педагогічні дослідження, що розкривають особливості модернізації педагогічної освіти (Т. Дмитренко, В. Ільїн, В. Беспалько, В. Лозова), особистісно розвивальні функції навчання (В. Серіков, О. Дусавицький, Т. Мальковська), дидактичні основи самостійної роботи (В. Буряк, В. Козаков, П. Підкасистий, О. Рогова, І. Федоренко).

Крім того, аналіз останніх наукових досліджень з приводу особистісно орієнтованого підходу до навчання свідчить, що в даному аспекті існує кілька напрямків: розкриття формули сучасного гуманістичного підходу (І. Зязюн, С. Подмазін, А. Маслоу); визначення засобів особистісно орієнтованого навчання і виховання учнів та студентів (І. Бех, О. Бондаревська, О. Падалка); формування творчої особистості майбутнього вчителя (В. Андрєєва, Д. Богоявленська, Н. Гузій, А. Кан-Калік, В. Моляко).

Мета статті - показати використання особистісно орієнтованих технологій у підготовці майбутніх учителів початкових класів за кредитно-модульною системою навчання, зокрема у ході викладання навчальної дисципліни “Теорія виховання”.

Виклад основного матеріалу. У сучасній освіті все більшого поширення набуває термін “особистісно орієнтоване навчання”. Учені й педагоги-практики по-різному розуміють його зміст. Деякі педагоги бачать у ньому реалізацію індивідуального підходу в навчанні через організацію і презентацію навчального матеріалу різного рівня труднощів [2, 325]. Інші пов'язують його з інноваційними процесами в освіті [3, 27].

На сьогодні залишається актуальним питання підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи навчання. О. Пєхота зазначає: “Одним з провідних завдань повинно стати створення такого розвивального середовища, у результаті взаємодії з яким у майбутнього вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальності” [3, 124].

Аналіз сучасної науково-методичної літератури свідчить, що всебічно досліджується проблема підготовки вчителя до здійснення особистісно орієнтованого навчання і виховання (І. Бех, С. Подмазін, Г Селевко, І. Якиманська та інші), формування творчої особистості педагога як необхідної умови особистісно орієнтованого виховання (В. Кан-Калік, М. Поташнік, С. Сисоєва) тощо.

На думку І. Беха, сутність особистісно орієнтованого підходу до навчання полягає в тому, щоб:

- визначити життєвий досвід кожного студента, рівень інтелекту, пізнавальні здібності, інтереси, якісні характеристики, які спочатку треба розкрити, а потім узгодити зі змістом освіти;

- формувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності, самопізнання, самореалізації та самовдосконалення в межах соціокультурних і моральних цінностей [2, 327].

Отже, особистісно орієнтований підхід характеризується визнанням індивідуальності, самобутності, самоцінності кожного студента, його розвитку не як колективного суб'єкта, а як індивіда.

У вивченні навчальних дисциплін важливим є об'єднання в єдине ціле знань з різних предметів з метою цілісного й різнобічного вивчення матеріалу та успішного застосування їх на практиці. Поряд з традиційними підходами до вивчення навчальних дисциплін, на факультеті початкової освіти ми пропонуємо використовувати ті технології навчання, які по-новому впливають на традиційний процес засвоєння знань, підвищують його ефективність, спрямовують на особистісний розвиток студента.

На думку Н. Тимощук, у підготовці майбутніх учителів початкових класів значну вагу має така форма навчання, як лекція, під час якої необхідно, на наш погляд, насамперед приводити засвоєння теоретичних положень у відповідність із їх практичним застосуванням [6, 131]. У змісті кожної лекції має чітко наголошуватися на проблемі особистісно орієнтованого навчання. З метою активізації мислительної діяльності кожного студента необхідно чітко визначити структуру кожної лекції, стиль викладання. Часто студент і викладач по-різному сприймають один і той самий зміст. У цих умовах змінюється режисура лекції. З погляду С. Подмазіна, студенти не просто слухають розповіді, а постійно співпрацюють з ним у режимі діалогу, висловлюють свої думки, діляться своїм розумінням змісту, обговорюють те, що пропонують одногрупники, за допомогою викладача ведуть відбір змісту, закріпленого науковим знанням [4, 22].

Викладач постійно звертається до групи із запитаннями:

- що ви знаєте про це?

- які ознаки, властивості ви можете виділити (назвати, перелічити тощо)? тощо.

У перебігу бесіди немає правильних (неправильних) відповідей. Він має не примушувати, а переконувати студентів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання. Саме таку лекцію можна назвати особистісно зорієнтованою. Під час її проведення викладач не просто чуйний до студентів, а разом з ними здійснює рівноправну діяльність щодо пошуку та відбору наукового змісту знання, яке підлягає засвоєнню. За таких умов знання, які необхідно засвоїти, стають особистісно значущими.

С. Подмазін пропонує основні вимоги до особистісно орієнтованої лекції:

- орієнтація на особистісні досягнення студентів;

- формування вмінь студентів самостійно, здобувати знання та застосовувати їх на практиці;

- орієнтація на процес навчання за методикою співробітництва;

- розумна вимогливість і доброзичливість викладача до студента;

- педагогічна етика і психологічний такт [4, 134].

Ефективність особистісно орієнтованого навчання значною мірою залежить від залучення майбутніх вчителів до проведення семінарських та практичних занять. Під час проведення семінарських та практичних занять викладач, на думку Н. Тимощук, має створювати проблемні ситуації; вносити елементи творчого пошуку, бесіди, дискусії, “мозкового штурму”, “галереї ідей”, визначати пошукові завдання, спільно зі студентами опрацьовувати літературу тощо [6, 130]. Участь майбутніх вчителів у підготовці та проведенні семінарських занять сприяє ефективному формуванню у них здібностей і бажань “усвідомлювати та відстоювати себе як особистість”, утверджувати “позитивну особистісну сутність”, “особистісно-розвивальний само вимір” шляхом спілкування їх з викладачем “на рівних” [6, 131].

Семінарські заняття з навчальної дисципліни “Теорія виховання” відкривають широкі можливості для творчої самореалізації студентів у процесі здійснення особистісно орієнтованого навчання. Вивчення цієї дисципліни відбувається за трьома напрямами: практичним, теоретичним, самостійної роботи. Студент має право отримати відповідну кількість балів на кожному занятті і повинен бути опитаний. Протягом заняття використовуються різні форми і методи особистісно орієнтованого навчання, зокрема групові, фронтальні форми, ситуаційний метод навчання (кейс-метод), методи дискусійного характеру та ін.

Метою застосування групової форми навчання на семінарських заняттях з “Теорія виховання” є залучення студентів до активної участі в процесі оволодіння програмовим матеріалом. Так, вивчаючи тему “Структура методів виховання” із застосуванням групової форми роботи, перед студентами ставиться завдання закріпити поняття про методи виховання, їх класифікацію, установити характер взаємозв'язку між ними; проаналізувати шляхи вдосконалення методів виховання, застосування їх при розв'язуванні педагогічних ситуацій [5, 19]. Такі завдання передбачають оволодіння кожним студентом особистісно орієнтованою технологією. Кожен член групи працює на успіх товаришів, допомагаючи один одному і оцінюючи досягнення інших. У процесі обговорення певних питань виникають проблемні ситуації, на які студенти мають знайти правильну відповідь. В даному випадку викладач, виступаючи як організатор навчального процесу, має виконувати функцію координатора і партнера, допомагаючи окремим студентам у групі.

Під час опанування теми “Форми організації виховання. Оптимізація виховного процесу” ми можемо використати фронтальну форму навчання. Майбутнім вчителям пропонується завдання визначити актуальні проблеми молодіжного руху в Україні на сучасному етапі [5, 66]. Вкінці заняття проводиться самооцінка, оцінка роботи студентів один одного, відбувається узагальнення та систематизація знань.

Під час проведення семінарських занять можна використовувати ситуаційний метод навчання, який передбачає “осмислення студентами реальної життєвої ситуації [3, 25]”. Завданням цього методу є навчити здатності справлятися з нестандартними ситуаціями, з якими ми зустрічаємося в реальному житті. Цей метод використовуємо на заняттях, під час аналізу педагогічних ситуацій, зокрема, вивчаючи теми “Виховання особистості в колективі”, “Дитячі громадські організації та самодіяльні об'єднання”, “Педагогічне керівництво вихованням дітей у сім'ї”.

Вивчаючи тему “Система естетичного виховання учнів” перед студентами ставимо завдання творчого характеру, наприклад, ознайомитись із працями В.О. Сухомлинського “Серце віддаю дітям”, “Народження громадянина”, “Павлиська середня школа” (Див.: Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5 т. - К.: Рад. шк., 1977.) і виписати п'ять цікавих міркувань та чотири яскравих приклади щодо змісту, напрямків, форм і методів естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку та змоделювати систему естетичного виховання у школі, виходячи з позиції: “Коли б директором був я” [5, 48].

Засвоєння теоретичного матеріалу майбутніми вчителями здійснюється блочно-пошуковим методом. Студенти залучаються до дослідницької роботи, самостійно знаходять необхідну літературу, аналізують і дають власну оцінку прочитаному, письмово оформлюють думки, роблять висновки- узагальнення. Окремі елементи дослідницької діяльності присутні при зібранні кожним студентом так званої “скарбнички інноваційних узагальнень” за наперед визначеною проблемою особистісно орієнтованого навчання, з подальшим захистом та обговоренням її у студентській аудиторії.

У процесі реалізації завдань особистісно орієнтованого навчання особливу групу нововведень становлять індивідуальні навчально- дослідні завдання як окремий вид самостійної творчої діяльності студентів. Вони передбачають аналіз науково-педагогічної, методичної та навчальної літератури; написання рецензій до педагогічних праць, зіставлення поглядів різних авторів; добір фактів із життя учнівських та педагогічних колективів; складання таблиць, схем, планів-конспектів. Усі матеріали проекту студенти впорядковують у спеціальні папки з дотриманням вимог оформлення та індивідуального стилю. Наприклад, вивчаючи тему “Моральне виховання учнів” пропонуємо студентам написати рецензії до педагогічних праць: (Сухомлинський. В.О. Духовний світ школяра // Вибрані твори: У 5 т. - Т1. - К.: Рад шк., 1976. - С. 210 - 230; Стельмахович М.Г Моральна підготовка молоді до подружнього життя // Українська родинна педагогіка. - К., 1996. - С. 208 - 212) [5, 47]. Після закінчення роботи над проектом проводиться його захист у аудиторії, спільне обговорення, взаємо- та самооцінювання, самозвіт щодо результатів власної діяльності.

Досить цікавим є використання методу дискусії, його можна застосовувати під час аналізу педагогічних ситуацій. Наприклад, у ході вивчення теми “Сутність процесу національного виховання. Принципи і закономірності виховання” студентам пропонуємо взяти участь у дискусії, користуючись Концепцією національного виховання, у якій визначено, що “Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу і на цій основі формування особистісних рис громадянина України...”. Перед студентами ставимо завдання порівняти зміст національного виховання з положеннями Конституції України про права громадян нашої держави (статті 21 - 30) [5, 10].

Вивчаючи тему “Структура методів виховання” пропонуємо майбутнім вчителям дати оцінку методів організації діяльності учнів і формування досвіду суспільної поведінки, які використовував В. Сухомлинський у виховній роботі в початкових класах та написати розповідь на тему: “Моя доросла оцінка покарань, які були застосовані у моєму вихованні” [5, 29 - 30].

На семінарському занятті на тему “Виховання особистості в колективі” пропонуємо студентам визначити, як збагатити духовне життя колективу й особистості та довести, що в колективі не порушуються права і свободи [5].

Одним із найважливіших напрямків особистісно орієнтованого навчання є самостійна робота майбутніх вчителів [2, 330]. З навчальної дисципліни “Теорія виховання” розроблена тематика завдань для самостійної роботи таким чином, щоб вони сприяли розвитку інтересу в студентів до педагогічних знань, що врешті-решт поступово стимулюватиме утвердження їх педагогічного мислення і формуватиме педагогічну культуру Пропонуємо завдання для самостійної роботи до теми “Педагогічне керівництво вихованням дітей у сім'ї” (завдання: 1. Ознайомитися із книгою М.Г Стельмаховича “Українська родинна педагогіка” і виписати цікаві надбання етнопедагогіки, які можна використати у процесі виховання дітей у сучасній сім'ї. 2. Скласти 10 - 12 правил окремо для матері і батька, яких варто дотримуватися у системі сімейного виховання дітей. 3. Звернутися до праці В.О. Сухомлинського “Батьківська педагогіка” і виписати цікаві міркування відомого педагога про особливості сімейного виховання [5, 75].

Досить цікавою є технологія навчального співробітництва, в основу якої покладено вміння організовувати процес навчання на основі співпраці, співтворчості викладача та студентів. Отже, опановуючи курс “Теорія виховання”, майбутні вчителі вивчають теоретичні основи виховання, вчаться застосовувати на практиці набуті теоретичні знання, зокрема, вміло підбирати засоби виховання учнів, забезпечувати розвиток їх творчих можливостей, здібностей. Використовуючи різні методи, форми навчання у процесі вивчення дисципліни, ми, таким чином, забезпечуємо індивідуальний підхід до кожного учасника, будуємо роботу студентів на співпраці, взаємо навчанні, що сприяє їх особистісному розвитку, вияву їх індивідуальних можливостей і здібностей до педагогічної роботи.

Таким чином, реалізація особистісно орієнтованого навчання у ВНЗ потребує зміни акцентів у педагогіці: від навчання як нормативно побудованого процесу до учіння як індивідуальної діяльності майбутнього вчителя початкових класів через колективні форми роботи, що передбачає педагогічну підтримку та корекцію.

Все вище зазначене дозволяє нам зробити висновок, що використання інтерактивних особистісно орієнтованих технологій навчання в умовах кредитно-модульної системи дозволяє: по- перше, кожному студенту усвідомити себе як особистість, а отже, побачити особистісну цінність своїх майбутніх вихованців; по-друге, активізує мислення студентів, формує у них позитивні мотиваційні установки щодо здійснення особистісно орієнтованого навчання; виробляє звичку активно, креативно-творчо, раціонально мислити та діяти.

До перспективних напрямів дослідження доцільно віднести питання реалізації ідей особистісно орієнтованої педагогіки в умовах цілісного навчально-виховного процесу в початковій школі.

виховання студент особистісний орієнтований

Література

1. Кузьмінський А.І. Педагогіка: завдання і ситуації: [Практикум]/АІ. Кузьмінський, Л.П. Вовк, В.Л. Омеляненко. - К.: Знання-Прес, 2003. - 429 с.

2. Опанасенко Н. Особистісно орієнтований підхід у підготовці вчителя початкової школи в умовах кредитно-модульної системи навчання /Н. Опанасенко/ / Проблеми підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші]. - Умань: ПП Жовтий, 2011. - Випуск 3. - С. 325 - 333.

3. Освітні технології: [Навчально-методичний посібник] /ОМ. Пєхота, А.З. Костенко, ОМЛюбарська; [За заг. ред. О.М. Пєхоти]. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

4. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование: [Социально-философское исследование] /С.И. Подмазин. - Запорожье: Просвита, 2000. - 250 с.

5. Теорія виховання. [Навчально-методичні матеріали до семінарських занять та самостійної роботи студентів] / Уклад.: Д. Луцик, І. Садова. - Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2010. -100 с.

6. Тимощук Н.С. Інноваційні технології підготовки майбутнього педагога до особистісно орієнтованого виховання учнівської молоді / Н.С. Тимощук // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. - 2005. - С. 129 - 132.

Размещено на Allbest.ru