Підготовка майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи у закладах освіти

Особливості підготовки майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи у закладах освіти. Розвиток спеціальних здібностей для організації наукових досліджень. Актуальність позаурочної діяльності в сучасних умовах.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2019
Размер файла 21,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи у закладах освіти

Наталія Салань, аспірант кафедри математики і методики викладання математики початкової школи Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

У статті проаналізовано складові підготовки майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін до організації і здійснення гурткової роботи. На основі аналізу навчальних планів педагогічного ВНЗ констатовано прогалини у підготовці педагогів до керівництва гуртковою роботою і запропоновано зміст спецкурсу, який дав би змогу системно і ґрунтовно підготувати студентів до такої діяльності.

Ключові слова: підготовка майбутнього вчителя, фізико-математичні дисципліни, гурток, гурткова робота.

В статье проанализированы составляющие подготовки будущего учителя физико-математических дисциплин к организации и осуществлению кружковой работы. На основе анализа учебных планов педагогического вуза констатировано пробелы в подготовке педагогов к руководству работой кружков и предложено содержание спецкурса, позволившего бы системно и основательно подготовить студентов к такой деятельности.

Ключевые слова: подготовка будущего учителя, физико-математические дисциплины, кружок, кружковая работа.

This paper examines the components of the preparation of the future physics and mathematics teachers to the organization and implementation of working groups. Being based on the analysis of curricula teaching university it establishes the gaps in the training of teachers to the leadership circle work and offeres a special course that would enable systematic preparing of the students for such activities.

Keywords: training of the future physics and mathematics teacher, circle, working groups.

вчитель математичний гуртковий здібність

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства серед вищими навчальними закладами стоїть завдання формування у майбутніх фахівців професійної компетентності і необхідних для виконання професійних обов'язків особистісних рис. Його реалізація вимагає створення умов для включення студентів в активну творчу діяльність з набуття нових знань і формування навичок майбутньої професійної діяльності.

Сучасний вчитель покликаний навчати і виховувати підростаюче покоління, готувати його до суспільно корисної праці, розвивати в учнів інтерес до навчання тощо. Для цього він повинен використовувати у своїй роботі різноманітні методи, прийоми і засоби. Саме тому педагог повинен не лише бездоганно знати свій предмет, а також методику його викладання, але й вміти мотивувати учнів до самостійного пошуку необхідної інформації, яка пов'язана із змістом основного курсу, але виходить за межі програм загальноосвітньої школи.

Однією з провідних форм розвитку інтересу учнів до навчання, до набуття навичок вибору професії є позаурочна, зокрема, гурткова робота. Вміло організована, вона розширює і поглиблює знання учнів. Тому знання теоретичних основ організації і проведення позаурочної роботи відіграє велике значення у становленні майбутнього педагога як фахівця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання підготовки педагогічних кадрів стали предметом досліджень низки науковців, зокрема, А. Алексюка [1], О. Глузмана [2], С. Гончаренка [3], І. Зязюна [4], В. Ковальчука [5], Н. Ничкало [9], С. Сисоєвої [10] та ін. Науковці торкалися проблем виявлення сутності і структури педагогічної діяльності; обґрунтування теоретичних основ вдосконалення професійної підготовки; висвітлення загальних питань проблеми формування особистості вчителя; вдосконалення та розробки нових педагогічних технологій навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти тощо. При цьому одним з основних завдань педагогічних ВНЗ визнається формування професійно-педагогічної компетентності, яка, за визначенням І. Зязюна, визначає сформовану в процесі учіння й розвинену в ході професійної діяльності інтегративну якість педагога, утворену системою ключових, загальних і спеціальних компетенцій, що є сукупністю професійно значущих властивостей і забезпечують успішну реалізацію педагогічної діяльності [4].

Низка наукових розвідок присвячена основним засадам підготовки вчителя фізико-математичних дисциплін. Зокрема, наукові засади методичної підготовки майбутнього вчителя математики обґрунтував А. Кузьмінський [7]; специфіку підготовки майбутнього педагога у процесі вивчення дисциплін фундаментального циклу дослідив Г Михалін [8]; підготовка майбутнього педагога до використання технічних, зокрема електронних, засобів навчання стала предметом досліджень С. Козея [6], С. Співаковського [11].

Натомість підготовка майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи у закладах освіти не стала об'єктом зацікавлень науковців.

Мета статті - обґрунтувати особливості підготовки майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи у закладах освіти.

Виклад основного матеріалу. Підготовка майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін до організації і проведення гурткової роботи у закладах освіти, на нашу думку, повинна включати:

а) спеціальну теоретичну підготовку.

Навчальні плани педагогічного ВНЗ спеціальностей “Математика” і “Фізика” в межах циклів природничо-наукової та професійно- практичної підготовки передбачають вивчення фізико-математичних та загальнотехнічних дисциплін. Зокрема, математика дає практичний апарат методології мислення, організації понять, параметризації досліджуваних об'єктів, аналізу причинно-наслідкових зв'язків, аргументації висновків та оптимізації прийнятих рішень у галузях наукових знань, які постійно розвиваються. Математична мова абстрактних символів дозволяє найбільш раціонально отримувати і використовувати багато універсальних закономірностей. Крім цього, фізико-математичні дисципліни дають змогу студентові сформувати уміння, навички, компетенції і особистісні якості, необхідні у майбутній професійній діяльності, а саме вироблення способів моделювання реальних виробничих ситуацій, прийняття рішень у нестандартних ситуаціях. Так, Г. Шишкін стверджує, що “вивчення фізико-математичних дисциплін вносить значний вклад у формування, підтримку і розвиток таких особистісних якостей фахівця як:

- готовність до системного аналізу та синтезу міжнаукових знань при вирішенні інтегративних професійних і соціальних завдань;

- стійкий інтерес до встановлення і аналізу закономірностей у професійній діяльності;

- прагнення до попередніх оцінок і розрахунків технічних, технологічних і педагогічних завдань;

- схильність до критичного переосмислення отриманих результатів і набутого досвіду;

- уміння раціонально міркувати, логічно мислити, аргументувати висновки;

- здатність чітко формулювати і мотивувати мету, передбачати проблеми, що виникають при досягненні цієї мети, коректно ставити завдання, що дозволяють вирішувати відповідні проблеми;

- готовність застосовувати сучасні наукові методи теоретичного та експериментального дослідження та евристичні методи вирішення проблем;

- самостійність, інноваційну активність і творчий підхід у постановці, дослідженні та вирішенні завдань підвищення ефективності професійної діяльності;

- здатність обробляти науково-технічну інформацію в галузі професійної діяльності, систематизувати й узагальнювати дані спостережень і експериментів” [13, 139].

Названі вище вміння дають можливість педагогові оптимально підбирати зміст роботи гуртка, організовувати його діяльність таким чином, щоб отримуванні знання виходили за межі шкільної програми та були цікавими й доступними учням;

б) психолого-педагогічну підготовку.

Навчальні плани підготовки фахівців у галузі фізико-математичних наук, які бажають реалізувати свій професійний потенціал в освітніх закладах, включають також такі дисципліни, як педагогіка і психологія. Їх вивчення дає можливість сформувати педагогічну спрямованість особистості, її орієнтації та педагогічний світогляд. На основі знань методологічних категорій психології та педагогіки, закономірностей розвитку і соціального формування особистості, мети, завдань, змісту, принципів, форм і методів виховання і навчання, вікових та індивідуальних особливостей дітей, підлітків, юнаків і методики їх вивчення, принципів управління педагогічним колективом, засад наукової організації педагогічної праці студент має змогу сформувати низку вмінь. До них М. Фіцула, зокрема відносить такі:

- аналізувати педагогічну ситуацію, проектувати результат і планувати систему педагогічних впливів на колектив і особу; аналізувати й оцінювати стан реально існуючих соціально-педагогічних явищ, їх характер, причини, умови і наслідки виникнення і прогнозувати подальший розвиток; планувати свою роботу з керівництва навчальною і позакласною діяльністю учнів, обґрунтовано добирати методи, засоби, організаційні форми навчально-виховної роботи;

- відбирати, аналізувати, синтезувати навчальний матеріал відповідно до поставлених цілей навчання, виховання і розвитку учнів; здійснювати дидактичну переробку навчального матеріалу з урахуванням досвіду учнів і пристосуванням до конкретних дидактичних задач; творчо і обґрунтовано будувати організаційно-педагогічну і логіко-педагогічну структури уроку; планувати структуру дій учнів і педагогічне керівництво їх діяльністю; педагогічно доцільно застосовувати методи навчання і виховання, керувати поведінкою та активністю учнів; визначати за зовнішніми ознаками і вчинками зміни у психічному стані учнів, розуміти і пояснювати особливості їхньої поведінки; захоплювати учнів, зацікавлювати їх новими перспективами знань;

- обґрунтовано здійснювати коригування поставлених завдань, забезпечувати адаптацію або нейтралізацію зовнішніх впливів мікросередовища; регулювати, спрямовувати міжособистісні стосунки школярів; провадити поточне інструктування, а також постійний контроль за роботою учнів, змінювати напрями і характер їх діяльності тощо [12, 48 - 49].

Вивчення психолого-педагогічних дисциплін дає змогу педагогові педагогічно доцільно організувати роботу гуртка, об'єднати дітей за інтересами, обирати такі форми, методи і засоби роботи, які дадуть змогу оптимально швидко досягнути поставленої мети, ефективно реалізувати принцип індивідуального відходу до кожного учня тощо.

в) дидактичне обґрунтування організації роботи фізико-математичних гуртків в освітньому закладі. Ознайомлення зі специфікою методичного забезпечення гурткової роботи відбувається на заняттях з методики навчання математики/фізики. Компонентами методичної підготовки майбутніх педагогів є знання завдань освіти з навчального предмета, знання теоретичних основ викладання предмета, знання практичних шляхів здійснення виховання учнів у процесі вивчення навчального предмета; уміння організовувати на рівні сучасних дидактичних, психолого-педагогічних і технічних вимог усі форми роботи з предмета; фундаментальне володіння методикою викладання; вміння використовувати технічні засоби навчання, а також готовність до керівництва позакласною та позашкільною роботою з фаху, зокрема гуртковою [12, 49 - 50]. Насамперед студенти мають змогу отримати специфічні знання про засади організації гурткової роботи, навчально-виховну мету і завдання, які можна розв'язувати на заняттях гуртка. Майбутні педагоги отримують знання з методики організації і проведення різних видів творчих занять, способи мотивації діяльності школярів, а також у них формуються уміння застосовувати ці знання на практиці.

г) розвиток спеціальних здібностей для організації наукових досліджень. Гурткова робота передбачає дослідницьку, пошукову діяльність школярів. Проте для організації такої діяльності сам педагог має володіти спеціальними здібностями, серед яких конвергентне і дивергентне мислення, а також пошукова активність. Очевидно, що формування таких здібностей має бути серед завдань кожного з курсів, прослуханих майбутніми педагогами. Важливу роль могла відіграти дисципліна “Основи наукових досліджень”, яка, однак, не є обов'язковою на ОКР “Бакалавр”.

Відтак очевидно, що зміст підготовки майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін передбачає надання йому інформації про гурткову роботу у закладах освіти, а також формування умінь і навичок організації такої роботи. Проте студенти отримують розрізнену несистематизовану інформацію на заняттях з низки дисциплін, що входять до циклу природничо- наукової та професійно-практичної підготовки.

Зважаючи на актуальність позаурочної діяльності в сучасних умовах, необхідність забезпечити вільний час підростаючого покоління цікавими й корисними заняттями, розвиток здібностей і обдарувань школярів, переконані в необхідності більш ретельної підготовки майбутніх педагогів до організації та здійснення гурткової роботи. Для цього ми пропонуємо внести до навчальних планів підготовки вчителів фізико-математичних дисциплін спецкурс “Гурткова робота з фізико-математичних дисциплін у закладах освіти”.

Основним завданням курсу має стати теоретико-практична, а також науково- дослідницька підготовка майбутніх педагогів.

Теоретична підготовка передбачає лекційні заняття, які умовно можна поділити на кілька блоків:

блок фізико-математичної та загальнотехнічної підготовки. Він передбачає вивчення тих розділів математики і фізики, які не входять до традиційних програм загальноосвітніх шкіл;

блок методичної підготовки, який включає лекції, присвячені розгляду особливостей організації гурткової роботи, а також викладанню тем, які не входять до шкільної програми;

блок психолого-педагогічної підготовки, який охоплює цикл лекцій, зміст яких складають індивідуально-психологічні особливості учнів 5 - 11 класів, педагогічні умови, які забезпечують ефективність поглибленої фізико-математичної та загальнотехнічної підготовки, психологічний зміст поняття “задача” та особливості навчання розв'язуванню задач тощо.

Практична підготовка охоплює семінарські та практичні заняття, а також виробничу практику у закладах освіти. Ці форми роботи покликані сформувати в студентів уміння прогнозувати зміст освіти, який необхідно реалізувати засобами гурткової роботи, планувати навчально-виховну роботу, обирати форми гурткової роботи, виготовляти наочні посібники, оцінювати діяльність учнів, підбирати навчальний матеріал для конкретного заняття, складати розгорнутий конспект тощо.

Науково-дослідницька підготовка може організовуватися шляхом підготовки доповідей, рефератів, комп'ютерних презентацій, курсових та дипломних робіт, що дає змогу здійснити ґрунтовну розробку однієї з тем та апробувати її під час проходження педагогічної практики.

Висновки

Підготовка майбутнього педагога до організації і функціонування гурткової роботи засобами спецкурсу “Гурткова робота з фізико- математичних дисциплін у закладах освіти” сприятиме більш якісній реалізації фізико-математичної освіти, яка враховує вікові та індивідуальні особливості учнів, традиції позаурочної роботи української школи, і забезпечить студентів уміннями і навичками, необхідними для ефективної роботи зі школярами.

Подальшими напрямами досліджень може стати розробка змістового наповнення спецкурсу “Гурткова робота з фізико-математичних дисциплін у закладах освіти”.

Література

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: Модульне навчання: [навчальний посібник / А.М. Алексюк] К.: ІСДО, 1993. -- 220 с.

2. Глузман А.В. Профессионально-педагогическая подготовка студентов университета: теория и опыт исследования: [монографія / А.В. Глузман].

3. К.: Поисково-издательское агентство, 1998. 252 с.

4. Гончаренко С.У. Фундаментальність професійної освіти - пот реба часу / С.У. Гончаренко // Педагогічна газета. -- 2004. грудень. -- С. 3.

5. Зязюн І. Учитель у вимірах епох і цивілізацій /1. Зязюн // Мистецтво та освіта. 2008. -- № 3 -- С. 9 -- 15.

6. Ковальчук В.Ю. Модернізація професійної та світоглядно-методологічної підготовки сучасного вчителя: дис. ... доктора пед. наук: 13.00.04 / Ковальчук Володимир Юльянович. -- К., 2005. -- 406 с.

7. Козей С. Подготовка учителей к использованию в процессе обучения современных электронных средств / С. Козей // Информатика и образование.2005. -- № 11. -- С. 112 -- 116.

8. Кузьминський А.І. Наукові засади методичної підготовки майбутнього вчителя математики /Кузьминський А.І., Тарасенкова Н.А., Акуленко І.А. -- Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. -- 320 с.

9. Михалін Г.О. Професійна підготовка вчителя математики у процесі навчання математичного аналізу/ Г.О. Михалін. -- Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. -- 320 с.

10. Ничкало Н.Г. Професія вчителя вічна / Н.Г. Ничкало // Педагогічна майстерність у закладах професійної освіти. Монографія. -- К., 2003 С. 3 10.

11. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня /С.О. Сисоєва. -- К.: Поліграфкнига, 1996. -- 406 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.