Напрями підготовки викладачів з педагогіки вищої школи за заочною формою навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147

Напрями підготовки викладачів з педагогіки вищої школи за заочною формою навчання

Дивак В.В.

На даному етапі розвитку система підготовки професіоналів для. вищої школи, зокрема викладачів вищих навчальних закладів, в Україні майже відсутня. Тільки в останні роки до переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра (освітня галузь «Специфічні категорії» ), була включена спеціальність «Педагогіка вищої школи», що в свою чергу обумовило пошук нових форм і технологій підготовки студентів.

Ключові слова: дистанційні технології навчання, педагогіка вищої школи, заочний (дистанційний) курс.

педагогіка магістр освітній

На данном этапе развития система подготовки профессионалов для высшей школы, в частности преподавателей высших учебных заведений, в Украине почти отсутствует. Только в последние годы в перечень специальностей, по которым осуществляется подготовка специалистов в высших учебных заведениях по образовательно-квалификационному уровню магистра (образовательная отрасль «Специфические категории»), была включена специальность «Педагогика высшей школы», что в свою очередь обусловило поиск новых форм и технологий подготовки студентов.

Ключевые слова: дистанционные технологии обучения, педагогика высшей школы, заочный (дистанционный) курс.

At this stage of development, the training of professionals for higher education, particularly teachers of higher educational institutions in Ukraine is almost absent. Only in recent years the list of specialties for which the training of specialists in higher educational institutions in the educational-qualification level of master's degree (education sector «Specific categories»), was incorporated the specialty «Pedagogics of high school», which in turn led to the search for new forms and technologies of students training.

Key words: distance learning technologies, pedagogy of higher education; distance learning course.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Оцінюючи певні недоліки викладачів сучасного ВНЗ, вважаємо за необхідне вдосконалювати такі якості майбутніх фахівців із педагогіки вищої школи: ширину науково-технічного кругозору, глибину знань у своїй предметній області, прак-тичну підготовленість в області методики викла-дання, вміння творчо працювати й активізувати творчу діяльність студентів, уміння активно за-стосовувати інформаційні та комунікаційні тех-нології в своїй предметній області, здійснювати самостійну роботу студентів за допомогою заочної (дистанційної) підтримки, вміння працювати в системі заочного (дистанційного) навчання.

Освіта як процес отримання людиною профе-сійної компетентності повинна отримати в такій системі новий розвиток. Процес навчання повинен розглядатися з позицій компетентнісного підходу, де основними поняттями поряд зі студентом є інформація, управління, адаптація, надійність навчання, самонавчання, самоорганізуються си-стеми навчання та інші технології комп'ютерного світу [4].

Можливі наступні напрями використання в нав-чальному процесі засобів інформатики: навчання за допомогою автоматизованих систем (інформа-ційних, моделюючих і навчальних); постановка і рішення задач на комп'ютері; навчання профе-сійного застосування нових інформаційних тех-нологій в обраній сфері діяльності; використання комп'ютера як дидактичного засобу для динаміч-ного моделювання різних об'єктів і процесів, для підвищення ступеня наочності і зображальності при викладі навчального матеріалу тощо [3].

Метою статті є проведення всебічного аналі-зу й оцінки сучасного стану використання техно-логій дистанційного навчання у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасне суспільство потребує фахівців у галузі осві-ти, які не лише володіють необхідними компетентностями для успішної педагогічної діяльності, але й здатних оновлювати сферу професійної діяльності. Зміни до педагогічної професії природним чином знаходять своє відображення у професійній освіті викладача вищої школи. Основне протиріччя полягає в тому, що в суспільстві сформувалася потреба у викладачах вищої школи, які можуть із використанням сучасних інформаційних і кому-нікаційних технологій навчання якісно навчати студентів на всій території нашої країни.

У зв'язку з цим посилюється розрив між на-ростаючою з кожним днем технічною складовою в освітньому процесі та поточною професійною підготовкою викладачів вищої школи. Внаслідок цього потрібно викладачів вищої школи адаптува-ти до існуючих інформаційних і комунікаційних технологій.

Проблема полягає у відсутності теоретичного розроблення такої моделі та форм її практичної реалізації для викладача вищої школи, недоліки при проектуванні системи маршрутів професійної підготовки і розроблення теорії та методики про-фесійної підготовки викладача вищої школи.

Метою заочного навчання є опанування основ-них і додаткових професійних освітніх програм середньої та вищої професійної освіти безпосередньо за місцем проживання.

В ідеальному випадку заочне навчання надає можливість навчатися в процесі виробничої діяльності, не залишаючи місця проживання; за-безпечує широкий доступ до вітчизняних і сві-тових освітніх ресурсів; надає можливість пере-ривання і продовження освіти в залежності від індивідуальних можливостей і потреб. Заочне на-вчання певною мірою може сприяти розв'язанню актуальних проблем вищої освіти доступ широких верств населення до вищої освіти, наближення освітніх послуг до місця проживання, можливість реалізації принципу неперервності освіти. Воно в істотній мірі служить підвищенню якості підготовки фахівців за рахунок орієнтації на використання автоматизованих навчальних і тестувальних систем, спеціалізованих навчально- методичних матеріалів, оперативного оновлення методичного забезпечення навчального процесу, ефективного поєднання нових педагогічних та ін-формаційних технологій тощо.

Таким чином, можна констатувати, що розроб-лення теоретико-концептуальних засад побудови та проектування маршрутів професійної підготов-ки до здійснення заочного навчання спираються на наступні ідеї:

1. Професійна підготовка викладачів вищої школи за інноваційними технологіями заочного (дистанційного) навчання, що відображає в собі специфіку сучасної професійної освіти, яка може внести істотний внесок в їхню професійну підго-товку.

2. Розроблення та реалізація професійної під-готовки викладачів вищої школи, яку необхідно проводити з урахуванням основних аспектів заочного (дистанційного) навчання - технічного, психолого-педагогічного, соціального, економіч-ного, правового - з урахуванням особливостей проектування тренінгових програм для викладачів і студентів, особистісної орієнтації і досягнень викладачів вищої школи, а також з урахуванням оперативної та індивідуально спрямованої діа-гностики та корекції їхньої підготовки.

3. Продуктивність функціонування професійної підготовки викладачів вищої школи забезпечує-ться реалізацією сукупності умов, які сприяють включенню викладачів до активної, багатова-ріантної навчальної діяльності в режимі реального часу.

4. Результативність використання професійної підготовки викладачів вищої школи може бути визначена за допомогою спеціально розроблених механізмів моніторингу якості в процесі профе-сійної підготовки викладачів.

Узагальнюючи, розглянемо концепцію форму-вання та розвитку професіоналізму викладача вищої школи в галузі заочного (дистанційного) навчання як процесу формування концептуальної моделі професійної підготовки фахівців із педаго-гіки вищої школи за заочною формою навчання.

Виділимо наступні взаємопов'язані компоненти: мета професійної підготовки викладачів із педа-гогіки вищої школи, зміст професійної підготовки, навчальні технології професійної підготовки (методи, засоби і форми), контрольно-оцінний і матеріально-технічний компоненти, що дозволить проводити її дослідження як цілісного педагогіч-ного явища.

Під викладачами будемо розуміти професорсько- викладацький склад ВНЗ, що активно й ефективно застосовує технології заочного (дистанційного) навчання в освітньому процесі вищої школи. Для викладачів розробляються групові завдання, організовуються обговорення будь-якої проблеми.

Підготовка викладачів повинна здійснюватися через спеціалізовану платформу для заочного (дистанційного) навчання [5].

Підготовка викладачів із педагогіки вищої шко-ли за заочною формою навчання повинна включа-ти створення інформаційно-освітнього середовища вищих навчальних закладів, що надає можливість моніторингу рівня навчальних досягнень із використанням певних Інтернет-технологій [1].

Метою створення інтегрованого інформаційного середовища є реалізація єдності концепцій, про-грам та ефективного автоматизованого управління інформаційними процесами із застосуванням но-вітніх інформаційних і телекомунікаційних тех-нологій, оскільки саме розвинуте, структуроване і кероване інформаційне середовище стає ключо-вим фактором інформатизації освіти.

Визначимо найсуттєвіші аспекти проектування інформаційно-навчального середовища ВНЗ для підготовки викладачів із педагогіки вищої школи, враховуючи їхній взаємозв'язок і комплексний підхід до реалізації:

1. Створення ефективних концепцій і методик навчання в інформаційному освітньому середо-вищі.

2. Проектування нових моделей навчального процесу, ефективне використання сучасних ін-формаційних і телекомунікаційних технологій.

3. Розроблення і створення системи мереж зв'язку і комунікацій; наявність або створення комп'ютерних мереж різних рівнів (локальних, регіональних, глобальних).

4. Ефективне використання інформаційних і комунікаційних технологій усіма суб'єктами ін-формаційного освітнього простору (студентами, викладачами, управлінським апаратом, допоміж-ними службами).

5. Оптимізація використання ресурсів мережі Інтернет для розв'язання задач навчання.

6. Формування у викладачів умінь і навичок ефективного застосування засобів ІКТ в навчаль-ній діяльності.

7. Наявність і подальший розвиток структур, що безпосередньо забезпечують оброблення та ін-формацію:

- обчислювальні центри та їхні мережі;

- фонди алгоритмів і програм;

- бази даних і бази знань;

- кваліфіковані кадри.

8. Розроблення і створення математичного і програмного забезпечення.

9. Розроблення електронної навчально-методичної бази:

- електронних підручників і посібників;

- курсів практичних і лабораторних робіт;

- інтерактивних тренажерів;

- демонстраційних і контролюючих програм;

- навчальних середовищ.

10. Наявність і подальший розвиток структур, що займаються матеріально-технічним забезпе-ченням освітнього процесу.

11. Добір і підготовка кваліфікованих кадрів, які здатні діяти в нових умовах інформаційного середовища.

12. Забезпечення доступу до бібліотечних фон-дів:

- використання бібліотечних фондів, що мі-стяться на традиційних паперових носіях;

- надання бібліотечних фондів на електронних носіях;

- мережеві документи, що створені в бібліотеці через оцифровування власних фондів;

- віддалені електронні ресурси з доступом на основі підписки, договорів або ліцензійних угод;

- аудіо- і відеоресурси;

- мультимедійні ресурси.

Висновки і перспективи подальших дослід-жень. У системі вищої освіти технологія заочного (дистанційного) навчання відноситься до області інноваційного освіти, на її основі формується теорія дидактичного проектування структури і змісту навчальних дисциплін, призначених для заочного (дистанційного) навчання, відбувається розроблення і відбір програмних засобів, що під-тримують процес створення дистанційних курсів і процес навчання в заочному (дистанційному) ре-жимі, а також обмін досвідом практичної реаліза-ції при вирішенні зазначених проблем.

Як показує досвід, для створення заочних дис-танційних курсів, потрібне потужне програмне середовище, в якому наявні можливості авто-матизованого створення лекційного матеріалу в електронному вигляді, налаштовувана система тестового контролю теоретичних знань, а також можливість, що дозволяє використовувати комп'ютерні лабораторні комплекси і програми, що реалізують лабораторні роботи і практичні за-няття. Крім того, навчальне середовище повинне надавати адекватні традиційним способи організа-ції навчальної діяльності - консультації, семінар-ські заняття, різні форми контролю.

Список використаних джерел

1. Биков, В.Ю. Моніторинг рівня навчальних досягнень з використанням Інтернет-тех- нологій / В.Ю. Биков. - Київ : Педагогічна думка, 2008 . - 127 с. : іл. - Бібліогр.: с. 91-97.

2. Кухаренко, В.М. Корпоративне дистанційне навчання / Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті : зб. праць. - Кривий Ріг. - КЕІ ДВНЗ «КНЕУ ім. В.Гетьмана» - 2008. - С. 78-79.

3. Жалдак, М. І. Математика з комп'ютером : посіб. для вчителів / Жалдак М. І., Го- рошко Ю. В., Вінниченко Є. Ф. - Київ : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. - Режим доступу : aspirantura.org.ua/.../jaldak-m--i-...-_14425.html

4. Иванов, В.Г. Проектирование содержания профессионально-педагогической подготовки преподавателя высшей технической школы : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.08 / В.Г. Иванов. - Казань, 1997. - 341 с.

5. Положення про дистанційне навчання, затверджене Міністерством освіти і науки України наказом №466 від 25 квітня 2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999/

Размещено на Allbest.ru