Використання ІТ-технологій у забезпеченні навчального процесу в закладі післядипломної педагогічної освіти

Key words: IT-technology, webinars, educational process, distance learning, open education, Institutions of In-Service teacher education.

Постановка проблеми. В умовах сьогодення, одним із пріоритетів розвитку Української держави є розбудова інформаційного суспільства. Як зазначається в Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні (схвалено розпорядженням КМУ від 15.05.2013 №386-р) інформаційно-комунікаційні технологіям (ІКТ) відводиться роль необхідного інструменту соціально-економічного прогресу, одного з основних чинників інноваційного розвитку економіки. У зв'язку із цим, активізується робота із запровадження новітніх ІКТ в публічному секторі, зокрема в освіті [9]. У зв'язку із цим, реалізація провідного завдання діяльності вищого навчального закладу щодо забезпечення фундаментальної наукової, професійної та загальнокультурної підготовки, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їхніх інтересів і здібностей, покращення наукової та професійної діяльності, перепідготовка й підвищення кваліфікації, повинно здійснюватися шляхом активного використання в навчальному процесі закладу інформаційно-комунікаційних технологій.

Метою даної статті є розкриття сутності вебінарів як прикладу Інтернет-технологій (ІТ) та описання їхнього використання в навчальному процесі закладу післядипломної педагогічної освіти за дистанційною формою. вебінар навчання дистанційний післядипломний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням організації навчання в закладі післядипломної педагогічної освіти присвячені роботи таких авторів як О. Андреев, Є. Бережнова, В. Бикова, Я. Болюбаш, Т. Борова, С. Вітвицька, М. Гриньова, І. Драч, Г. Єльникова, С. Золотухіна, А. Коржуев, В. Краєвський, А. Кузьмінський, В. Маслов, В. Олійник, В. Осадчий, З. Рябова, О. Савченко, В. Попков, Т. Хлєбнікова та ін.

Загальноприйнято, що форма організації навчання - це обмежена в часі та просторі взаємозумовлена діяльність педагога й учня, викладача й студента (А. Кузьмінський) [6].

Теорія та практика організації навчального процесу в умовах заочного (дистанційного) навчання присвячені роботи таких авторів як В. Биков, Ю. Богачков, М. Буханкіна, В. Гравіт, Р. Гуревич, М. Кадемія, В. Кухаренко, В. Латиський, Л. Ляхоцька, В. Олійник, Є. Полат, О. Рибалко, Н. Сиротенко, Т. Махиня, М. Моісеєва та ін.

Використання відкритих платформ для організації навчання у вищих навчальних закладах описується в роботах таких авторів як В. Биков, А. Богомолов, Т. Вдовичин, О. Воронкін, О. Кравчина, В. Шелест, А. Яцишин та ін.

Виклад основного матеріалу. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу є відповіддю на виклики сьогодення, на стрімке зростання інформаційного впливу на людину. Взагалі процес навчання спрямований на передачу накопиченого людством досвіду через взаємодію того, хто навчається з тим, хто навчає. Саме ІТ- технології виступають сучасним засобом обміну інформацією між учасниками освітнього процесу.

Запровадження цих технологій спрямоване на забезпечення якості навчального процесу, що сприятиме активізації процесів пізнання, розвитку індивідуальної і групової діяльності тих, хто навчається. Безпосередньо, включення в навчальну діяльність студентів засобів ІКТ забезпечить їх професійне зростання у майбутньому.

В умовах сьогодення актуальними стають питання організації віддаленої взаємодії того, хто навчається з тим, хто навчає. Це пов'язано із тим, що актуальним стає дистанційне навчання. Зазначимо, що основними видами навчальних занять є: лекція, семінар, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації тощо. Особливістю використання зазначених видів занять у дистанційному режимі є те, що вони проводяться зі студентами (учнями, слухачами) дистанційно у синхронному або асинхронному режимі. А отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб'єктами навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації також у синхронному або асинхронному режимі [7].

Методологічні аспекти, сутність і механізм використання технологій відкритої освіти детально описані у роботах В. Бикова. Науковець стверджує, що в умовах відкритої освіти суб'єкти навчального процесу можуть самостійно отримувати необхідні знання, використовуючи необхідні інформаційні ресурси. Науковець зазначає, що використання засобів і технологій відкритого навчального середовища є новим етапом розвитку мережного навчання [1].

Т. Вдовичин і А. Яцишин, спираючись на роботи І. Колеснікової, стверджують, що одним із найважливіших завдань є формування відкритого простору неперервного навчання, що дозволить кожному в міру культурної, психологічної та технологічної готовності накопичити особистий освітній ресурс, отримавши ті чи інші інформаційні переваги [2]. Автори зазначають, що в контексті відкритої освіти підвищився інтерес до заочної форми навчання, яка є ефективною формою навчання без відриву від виробництва. Це пов'язано із тим, що в останні роки вищу освіту постійно модернізують, відбувається комп'ютеризації ВНЗ, а в навчальний процес активно впроваджують Інтернет-технології.

Організація навчального процесу на засадах принципів та ознак відкритої освіти сприяє кардинальній зміні в підготовці майбутніх фахівців, забезпечує більшу свободу в плануванні змісту навчання, вибору місця, часу взаємодії студентів і викладача, створюються умови для індивідуального темпу засвоєння навчального матеріалу. Також забезпечується перехід від принципу «освіта на все життя» до принципу «освіта через усе життя» [5]. Найголовніше - відбувається перехід до принципу, що знання «доставляються» студенту шляхом організації активної взаємодії викладача та студента у будь-який час, у будь-якому місці через ІТ-технології.

Актуалізуємо, що у системі освіти постійно запроваджуються активні форми спілкування та обміну інформацією між суб'єктами навчального процесу: семінари, тренінги, круглі столи, конференції тощо. В умовах сьогодення для організації заочного навчання ці форми використовуються разом із Інтернет-технологіями, що дозволяє застосовувати вищезазначені форми спілкування між учасниками, які знаходяться в різних точках земної кулі. Підкреслимо, що студент знаходиться у постійному зв'язку з викладачем і може в будь-який час отримати консультацію з різних питань, визначити свій рівень навченості тощо. При цьому якість знань, що отримані при заочній формі, майже не відрізняється від очної форми навчання. Особливістю є те, що спілкування студентів із викладачем забезпечується комп'ютерною технікою з використанням каналів мережі Інтернет й відповідних програмних засобів.

Прикладами ІТ-технологій, які використовуються у навчальному процесі за дистанційною формою навчання, можуть бути певні хмарні технології (MS Office 365, Google app тощо), платформи дистанційного навчання, соціальні мережі (спільноти), блоги, вебінари тощо.

Розглянемо вебінари, як приклад ІТ-технологій, що використовуються при організації навчання у дистанційному режимі. Спираючись на матеріали Вільної енциклопедії можна зазначити, що ве- бінар (іноді онлайн-семінар, від англ. webinar) є різновидом веб-конференції, призначення якого є проведення онлайн-зустрічей або презентацій через мережу Інтернет у режимі реального часу. Під час вебінару кожен із учасників знаходиться біля свого комп'ютера, а зв'язок між ними підтримується через Інтернет за допомогою програмного забезпечення, що встановлюється на комп'ютері кожного учасника, або через веб-браузер. В останньому випадку, щоб приєднатися до конференції, потрібно ввести посилання у вікно браузера.

Функціями сучасного вебінару є демонстрація презентації; відеозображення тих, хто виступає; аудіо-супровід; whiteboard (електронна дошка); віддалений робочий стіл; текстовий чат; передача файлів; адміністрування тощо.

У Вікіпедії зазначається, що для проведення вебінару використовують певну платформу. Платформа вебінарів - це Інтернет-сайт (або портал), який призначено для проведення онлайн-заходів: вебінарів, онлайн-тренінгів, онлайн-презентацій, онлайн-навчання, онлайн-зустрічей, онлайн-кон- ференцій [4].

Платформи вебінарів функціонують на основі програмних оболонок для створення мультимедійних онлайн-сервісів. При розробленні платформ може використовуватися як дороге ліцензійне програмне забезпечення (платна платформа), так і ПЗ з відкритим кодом (безкоштовна платформа).

Безкоштовні, або вільні платформи мають необхідний функціонал, хоча іноді обмежують кількість учасників або час. Існують й інші недоліки: відсутність технічної підтримки й обмеженість в онлайн-трансляції, які пов'язані з великою завантаженістю безкоштовних сервісів.

Платні майданчики розрізняються за вартістю, «розкрученістю» широтою можливостей. Деякі платні платформи пропонують тестові входи і серію пробних заходів на їхній сервіс, щоб на практиці ознайомитися з технічними можливостями, якістю зв'язку та оцінити рівень технічної підтримки.

Вебінари на різних платформах можуть бути обмежені за тривалістю, кількістю учасників. Іноді платформа обмежує можливості демонструвати файли певних форматів, формами отримання зворотного зв'язку від слухачів (текстовий чат, можливість «взяти слово», архів результатів опитувань, запис вебінару тощо [3].

Програмними платформами для проведення вебінарів можуть бути програми, що встановлені на сервері навчального закладу, або, що розміщені в мережі Інтернет на серверах компаній-аут- сорсеров. Як, зазначено вище, існують платні та безкоштовні платформи для проведення вебінарів.

Наприклад, найпоширенішими платними програмами, які встановлюються на сервері ВНЗ є Adobe Acrobat Connect та WebEx. Платними ресурсами в мережі Інтернет є WizIQ (www.wiziq. com), webinar.com.иа, COMDI (www.comdi.com) тощо.

Безкоштовними платформами є Firmbook, onwebinar.ru, www.anymeeting.com (віртуальна конференц-кімната для 200 учасників) та інші з меншою кількістю учасників, або з обмеженим тестовим часом (умовно безкоштовні). До програмних продуктів, які розгортаються на апаратних засобах ВНЗ є Openmeetings, Bigbluebutton тощо. Для учасників конференції потрібно тільки внести посилання в адресний рядок браузера та налаштувати мультимедійні пристрої (мікрофон, колонки, камеру тощо).

Іншими прикладами програмного забезпечення для проведення вебінарів є Teamtalk, який потребує встановлення додаткового клієнтського програмного забезпечення. Здійснимо короткий огляд вищезазначених платформ, спираючись на матеріали Інтернет-ресурсів [10].

Нами розглянуті найпопулярніші платформи вебінарів, які можуть використовуватися для проведення лекцій, семінарів, практичних і лабораторних занять, консультацій при дистанційній формі навчання. За своїм функціоналом усі програмні продукти приблизно однакові, але безкоштовністьє одним із важливих критеріїв при виборі платформи для проведення зазначених занять у формі вебінарів в умовах обмеженого фінансування навчальних закладів системи післядипломної педагогічної освіти.