Експериментальне дослідження формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальне дослідження формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу

У статті акцентовано увагу на потребі підвищення рівня знань студентів із урахуванням специфіки професійної діяльності майбутніх дизайнерів одягу. Зосереджено увагу на аналізі результатів процесу формування компонентів професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу. Розкрито методику проведення педагогічного експерименту. Подано розгорнуту характеристику етапів експериментальної роботи щодо формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу. Представлено комплекс діагностувальних методик дослідження стану сформованості професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу у процесі вивчення фахових дисциплін. З'ясовано значущість структурних компонентів професійної компетентності через дослідження їх сформованості у майбутніх дизайнерів одягу. Встановлено рівень базових та практичних знань, вмінь і навичок майбутніх дизайнерів одягу. Оцінено рівень сформованості індивідуально-психологічних, професійно-особистісних якостей студентів. Визначено рівень самооцінювання та рефлексії майбутніх дизайнерів одягу. На основі кількісного та якісного аналізу здійснено вимірювання та аналіз показників початкового рівня сформованості професійної компетентності. Надано результати запровадження методики формування професійної компетентності. Продемонстровано та проаналізовано динаміку рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу після проведення експерименту. Засвідчено ефективність поетапного впровадження методики формування професійної компетентності.

Ключові слова: професійна компетентність, майбутній дизайнер одягу, педагогічний експеримент, діагностувальні методики, етапи педагогічного експерименту.

Аннотация

Ключевые слова: профессиональная компетентность, будущий дизайнер одежды, педагогический эксперимент, методики диагностики, этапы педагогического эксперимента.

Summary

Key words: professional competence, future clothes designers, pedagogical experiment, diagnostic methods, stages of pedagogical experiment.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Майбутньому дизайнеру одягу для успішного впровадження у практику інновацій і реалізації їх у сучасних умовах необхідно володіти певним рівнем професійної компетентності. Оскільки професійна діяльність вимагає від фахівця уміння вирішувати професійні завдання, які мають свої особливості, то виникає потреба підвищення рівня знань студентів з урахуванням специфіки професійної діяльності майбутніх дизайнерів одягу.

Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз проблем формування компонентів професійної компетентності майбутніх дизайнерів виявив, що загальні питання дизайн-освіти є предметом різнобічного дослідження науковців: З.Бакум (теоретико-методичні засади навчання); В.Даниленко (механізм формування національної моделі дизайну), О. Фурса (дизайн-освіта у мистецьких коледжах), В. Прусак (проблема підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах) [1; 3; 4; 5].

Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз результатів процесу формування компонентів професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу під час вивчення фахових дисциплін.

Виклад основного матеріалу. Задля діагностики сформованості компонентів професійної компетентності (ПК) майбутніх дизайнерів одягу (констатувальний етап дослідження) було сформовано наступні завдання: добір діагностувальних методик задля дослідження стану сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу у процесі вивчення фахових дисциплін; з'ясування значущості характеристик ПК через дослідження їх сформованості у майбутніх дизайнерів одягу; вивчення рівня базових та практичних знань, вмінь і навичок майбутніх дизайнерів одягу; оцінювання рівня індивідуально-психологічних, професійно-особистісних якостей майбутніх дизайнерів; визначення рівня самооцінювання та рефлексії майбутніх дизайнерів одягу; вимірювання показників початкового рівня сформованості ПК.

У процесі педагогічний експерименту було виділено три основні вибіркові сукупності, що складалися в цілому з 309 студентів-дизайнерів і 18 викладачів вищих навчальних закладів. Перша (контрольна група) включала 152 студента 1-4 курсу, які навчаються за спеціалізацією «Дизайн одягу». Друга (експериментальна група) містила 157 студентів 1-4 курсу, які навчаються за тією ж спеціалізацією. Третя вибіркова сукупність містила експертів, якими виступали викладачі провідних фахових дисциплін кафедр дизайну ВНЗ, які допомогли нам одержати найбільш об'єктивні результати діагностики.

Аналіз стану сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу передбачав вивчення емпіричних фактів, що відображають рівень сформованості ПК у процесі вивчення фахових дисциплін.

Для діагностування ПК майбутніх дизайнерів одягу ми розробили карти оцінювання складників компонентів ПК та запропонували діагностувальну анкету для з'ясування рівня виявлення кожного складника. Унаслідок чого прорахували середню оцінку для кожного студента, що дало змогу в результаті розподілення оцінок за картами сформованості ПК визначити рівневу диференціацію компонентів структури (високий, середній, низький рівні).

Розроблена система діагностування сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу (яка сприяла визначенню компонентів структури), охопила такі діагностики: 1) комплексна анкета діагностування рівня сформованості професійно-змістового компонента ПК; 2) комплексна анкета діагностування рівня сформованості операційно-технологічного компонента ПК; 3) діагностування індивідуально-психологіного блоку ПК (модифікація методики Ч. Осгуда «Семантичний диференціал»); 4) діагностування професійно-особистісного блоку ПК (модифікація методики «Визначення типів мислення особистості»); 5) методика дослідженя самооцінювання (модифікація А. Прихожан методики Дембо-Рубінштейн); 6) діагностування рефлексії (методика А. Карпова).

Наводимо узагальнену таблицю рівнів сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу у процесі вивчення фахових дисциплін (табл. 1.1).

На рис. 1.1 наведено гістограму, що наочно демонструє результати діагностування загального рівня сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу у процесі вивчення фахових дисциплін.

Так, низький рівень сформованості ПК складав 29,13% (90 респондентів), середній рівень -- 57,61% (178 респондентів), високий рівень -- 13,27% (41 респондент).

Виходячи з того, що наведені діагностувальні методики відповідають окремим компонентам ПК майбутніх дизайнерів одягу, а саме: Діагностувальна методика № 1 - професійно-змістовому; Діагностувальна методика № 2 - операційно-технологічному; Діагностувальні методики № 3, № 4 - особистісно-психологічному; Діагностувальні методики № 5, № 6 - рефлексивно-оцінювальному цедає змогу дослідити стан сформованості професійної компетентності також в розрізі відповідних її компонентів.

Результати дослідження рівнів сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу відповідно до її компонентів наведено в таблиці табл. 1.2.

Для наочності на рис. 1.2 також наведено гістограму результатів дослідження рівнів сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу відповідно до компонентів її структури.

За наведеними даними констатуємо, що у студентів із низьким рівнем сформованості ПК найкраще сформовано операційно-технологічний компонент професійної компетентності -- 96 студентів (31,07%), найгірше -- професійно-змістовий -- 83 студенти (26,86%). Цікаво, що студенти з середнім рівнем сформованості ПК навпаки, мають найкращі показники сформованості професійно-змістового компонента професійної компетентності -- 182 студенти (58,9%), найгірше -- операційно-технологічного -- 167 студентів (54,05%). Респонденти із високим рівнем сформованості ПК мають найкращі показники сформованості операційно-технологічного компонента ПК -- 46 студентів (14,89%), найгірше -- рефлексивно-оцінювального -- 41 студент (13,27%). Таким чином, на гістограммі видно, що професійно-змістовий компонент найбільше сформований у студентів із середнім рівнем ПК, а найменше -- із середнім; операційно-технологічний найбільше -- із низьким, а найменше -- із низьким і високим рівнями; особистісно-психологічний найбільше -- із низьким і високим, а найменше -- із середнім; рефлексивно-оцінювальний компонент найбільше -- із низьким і середнім, а найменше -- із високим рівнем сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу.

Отже, здійснивши кількісний та якісний аналіз отриманих даних [2, с.72] ми бачимо, що усталена система навчання не забезпечує формування у значної частини студентів належного рівня ПК, орієнтує їх на репродуктивну діяльність.

Задля виявлення динаміки сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу та обґрунтування висновку про доцільність використання експериментальної методики на останньому етапі експериментальної роботи здійснено контрольний експеримент. Методом природного відбору зі складу студентів I - IV курсів у результаті проведеного діагностування відібрано студентів, які склали контингент експериментальних (16 академічних груп) та контрольних (16 академічних груп) груп (32 груп загальною чисельністю 309 студентів). педагогічний експеримент професійний дизайнер

Визначення початкових характеристик експериментальної й контрольної груп майбутніх дизайнерів одягу здійснено на діагностувальному етапі експерименту, де рівень сформованості професійної компетентності встановлювався за сукупністю діагностик. Результати діагностування ми розподілили для контрольної та експериментальної груп, де показики ПК суттєво не відрізнялися.

Водночас, як видно із табл. 1.3, на діагностувальному етапі експерименту до контрольної групи віднесено більшу кількість студентів із низьким і високим рівнями сформованості ПК, ніж до експериментальної, що дало змогу на наступних етапах експериментальної роботи порівнювати динаміку зміни рівнів сформованості учасників експериментальних і контрольних груп.

Оскільки результат застосування методики формування професійної компетентності полягав у підвищенні її рівня, то до експериментальної групи віднесено більшу кількість студентів із середнім рівнем сформованості ПК, ніж у контрольній групі, та відповідно, меншу -- з низьким та високим рівнями.

На основі даних табл. 1.3 наведемо таблицю з узагальненими результатами (табл. 1.4) та розрахованим середньозваженим коефіцієнтом рівня сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу в контрольній та експериментальній групах.

Зауважимо, що на етапі формувального експерименту до експериментальної групи ЕГ застосовано методику підвищення рівня ПК.

Задля вивчення впливу застосованої методики на результативність формування ПК майбутніх дизайнерів одягу здійснено порівняльний аналіз результатів, отриманих на етапі констатацій і кінцевих експериментальних даних після проведення формувального експерименту. Це дозволило простежити динаміку зміни рівня сформованості ПК майбутніх дизайнерів одягу.

Рівень розвитку у студентів КГ і ЕГ компонентів ПК за результатами контрольної діагностики наведено в табл. 1.5.

У результаті проведення контрольної діагностики низький рівень ПК знизився в контрольній групі на 9,87% (з 46 до 31 студента), середній зріс на 3,29% (з 82 до 87 студентів), високий рівень збільшився на 6,58% (з 24 до 34 студентів).

Порівняно з контрольною групою темпи зростання ПК експериментальної групи значно вищі. Так, низький рівень ПК знизився на 21,02% (з 44 до 11 студентів), середній рівень зменшився на 1,91% (з 96 до 93 студентів), високий рівень підвищився на 22,93% (з 17 до 53 студентів).

На основі узагальнення результатів формувального експерименту підтверджено упровадження методики формування ПК майбутніх дизайнерів одягу, свідченням чого є сформованість компонентів структури ПК студентів контрольних та експериментальних груп на різних етапах експерименту (табл. 1.6).

У процесі впровадження методики формування ПК майбутніх дизайнерів одягу низький рівень професійної компетентності знизився на 21,02%, середній рівень зменшився на 1,91%, високий рівень підвищився на 22,93%.

На рис. 1.3 подано порівняльну характеристику рівнів сформованості ПК контрольної та експериментальної груп. По вісі OX розміщено бали рівня сформованості професійної компетентності: 1 -- низький рівень, 2 -- середній, 3 -- високий. На кожному рівні аналізуються чотири стовпчики -- перший відповідає кількості студентів контрольної групи до проведення експерименту; другий -- кількості студентів контрольної групи після проведення експерименту; третій -- кількості студентів експериментальної групи до проведення експерименту; четвертий -- кількості студентів експериментальної групи після проведення експерименту.

Як видно з рис. 1.3, після проведення експерименту із застосування методики формування ПК в експериментальних групах встановлено: по-перше, низький рівень професійної компетентності знизився значною мірою; по-друге, середній рівень професійної компетентності залишився майже незмінним порівняно з даними експериментальної групи до проведення експерименту (на відміну від контрольної групи, де він зріс незначною мірою). Пояснюємо це зменшенням низького та збільшення високого рівнів ПК майбутніх дизайнерів одягу; по-третє, збільшення високого рівня ПК відносно початкових даних експериментальної та контрольної груп студентів (проте у експериментальній групі високий рівень ПК зріс значною мірою порівняно з контрольною групою). У контрольних групах виявлено незначне зниження низького рівня та невелике зростання середнього та високого рівнів (порівняно з початком експерименту).

У табл. 1.7 подано порівняння результатів упровадження методики формування ПК у відносному відсотковому виявленні.

Як видно з табл. 1.7, найбільша динаміка спостерігається в зменшенні низького рівня формування ПК та збільшенні високого, причому середній рівень залишився майже незмінним за рахунок зменшення низького та збільшення високого рівнів професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу.

Висновки

За результатами порівняння експериментальної групи з контрольною, а також аналіз динаміки експериментальної групи до й після проведення експерименту дозволяють констатувати доцільність використання експериментальної методики формування професійної компетентності та її високу ефективність. Зменшення низького рівня та зростання високого є свідченням ефективності поетапного впровадження методики.

Список використаних джерел і літератури

1. Бакум З. П. Теоретико-методичні засади навчання фонетики української мови в гімназії : [монографія] / Зінаїда Павлівна Бакум. -- Кривий Ріг : Видавничий дім, 2008. -- 338 с.

2. Гуревич Р. С. Дипломні роботи : від бакалавра до магістра : [навч.-метод. посіб.] / Р. С. Гуревич, О.В. Шестопалюк, М. Ю. Кадемія. -- Вінниця : Вінницький держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. -- 2012. -- 155 с.

3. Даниленко В. Я. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури ХХ століття (національний та глобалізаційний аспекти): Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 05.01.03 / В.Я. Даниленко ; Львів. нац. акад. мистец. -- Л., 2006. -- 36 с.

4. Прусак В. Ф. Організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах України: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.Ф. Прусак ; Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. -- Вінниця, 2006. -- 20 с.

5. Фурса О. О. Організаційно-педагогічні засади навчально-виховного процесу у мистецькому коледжі: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. О. Фурса ; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. -- К., 2005. - 21 с.

Размещено на Allbest.ru