Визначення змісту предметних географічних компетенцій учнів за оновленою навчальною програмою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Визначення змісту предметних географічних компетенцій учнів за оновленою навчальною програмою

Л.П. Вішнікіна, доцент кафедри географії та краєзнавства,

кандидат педагогічних наук, доцент

В освітньому просторі України вельми актуальною є проблематика, спрямована на систематизацію та модернізацію змісту й структури шкільної географічної освіти з урахуванням закономірностей та особливостей процесу навчання географії у сучасній школі на тлі викликів, що наразі існують до такого процесу. Концептуальні підвалини прогресивних зрушень у цьому напрямі засновані на компетентнісному підході до навчання географії.

Як зазначається у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, компетентнісний підхід до навчання передбачає «спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загально предметна і предметна (галузева) компетентності» [3]. У цьому ж документі конкретизуються поняття «компетенція», «компетентність» та їхні різновиди. Компетенція визначається як «суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини», а компетентність - «набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізуватися на практиці». До різновидів компетентностей та відповідних їм компетенцій належать ключові, міжпредметні та предметні (галузеві) [3]. З огляду на таке, відтепер у царині методики навчання географії постає актуальне завдання розробки змісту предметних географічних компетенцій учнів, що спрямовані на досягнення конкретизованих результатів педагогічної діяльності вчителів, тобто, на формування і розвиток географічної компетентності учнів.

Запровадження терміну «географічні компетенції» до нормативних і практичних складників географічної освіти надало можливість розв'язувати проблему, яка полягає у тому, що, незважаючи на засвоєння набору теоретичних знань, учні не в змозі їх застосовувати під час вирішення конкретних життєвих завдань. До того ж, формування географічних компетенцій передбачає не засвоєння школярами непов'язаних між собою географічних знань і вмінь, а комплексне оволодіння ними. [9].

Варто зазначити, що географічні компетенції учнів мають за змістову основу емпіричні й теоретичні географічні знання, які повинні бути сформовано в учнів, а за операційну - необхідні для оволодіння школярами вміння, навички, установки, прийоми навчально-пізнавальної діяльності; вони передбачають наявність досвіду застосування зазначених знань, умінь, навичок тощо при вирішенні теоретичних і практичних завдань з географії [4]. географічний компетенція освіта учень

Ключові географічні компетенції учнів ґрунтуються, по-перше, на концептуальних засадах шкільної географічної освіти, по-друге, на основних видах діяльності учнів, необхідних для формування їхнього географічно-орієнтованого світогляду, оволодіння соціальним досвідом і набуття вмінь, навичок та установок практичної діяльності в сучасному суспільстві. Такі компетенції поділяються на навчально-пізнавальні, здоров'язбережувальні, загальнокультурні, комунікативні, соціально-трудові й інформаційні географічні компетенції учнів [14].

Крім ключових географічних компетенцій на уроках географії мають формуватися міжпредметні географічні компетенції, які передбачають володіння учнями способами універсальних навчальних дій та можуть застосовуватися при навчанні різним шкільним предметам і відповідають здатності школярів до: саморозвитку й самовдосконалення за свідомого засвоєння соціального досвіду, самостійного опанування нових знань і вмінь, оперування інформацією й орієнтації в світі професій [7]. До того ж, до міжпредметних компетенцій доцільно віднести такі, що формуються на уроках з різних шкільних предметів, а саме: природничо-математична, країнознавча, картознавча тощо [5, 6, 8].

Безпосередня організація та реалізація навчального процесу з географії, конструювання кожного уроку повинна орієнтуватися на формування предметних географічних компетенцій учнів [10]. До таких компетенцій належать: географічні знання; географічні вміння й навички; географічне бачення світу; емоційно-ціннісне ставлення до довкілля й людської діяльності в ньому; досвід творчої діяльності учнів з географії [7].

Аналіз освітніх досліджень. Орієнтована на компетенції освіта (competence-based education) почала формуватися у 1960-ті роки в США у загальному контексті запропонованого Н. Хомським (Масачусетський університет) поняття «компетенція» у царині теорії мови. В 1970-ті роки закладається розуміння відмінностей між поняттями «компетенція» і «компетентність», причім останнє трактується як те, що ґрунтується на знаннях, інтелектуальному та особистісно-зумовленому досвіді соціально-професійної життєдіяльності людини. Період 1980-1990 рр. характеризується застосуванням категорії компетенція/компетентність у теорії і практиці управління, керівництва, менеджменту та навчання спілкуванню [12]. Зокрема у роботі Дж. Ровена «Компетентність «Компетентність у сучасному суспільстві», що вийшла друком у Лондоні в 1984 р., дається розгорнуте тлумачення компетентності [13].

В 1990-ті роки на пострадянському просторі проводились психолого педагогічні дослідження щодо професійної компетентності вчителя. Цей період відзначається тим, що у матеріалах і документах ЮНЕСКО визначається перелік компетенцій, які мають розглядатися як бажаний результат освіти. У доповіді міжнародній комісії з освіти ХХІ століття «Освіта: прихований скарб» (1996 р.) Жак Делор назвав основні глобальні компетентності. Провідна компетентність за Жаком Делором полягає у тому, щоб «навчитись робити щось, не лише задля отримання професійної кваліфікації, а у більш широкому сенсі - задля компетентності, що надасть можливості здолати різноманітні чисельні перешкодами та співпрацювати у групі» [11].

У цьому ж році на симпозіумі у Берні (27-30 березня 1996 р.) за програмою Ради Європи розглядалося питання визначення ключових компетенцій (key competencies). В. Хутмахер оприлюднює затверджені Радою Європи визначення п'яти груп ключових компетенцій: соціально-трудові, загальнокультурні, комунікативні, інформаційні та навчально-пізнавальні [12].

Останнім часом до розробки компетентісного підходу до навчання залучалися як науковці (Л. Вішнікіна, Т. Гільберг, І. Зимня, В. Краєвський, А. Покась, В. Самойленко, Г. Селевко, О. Топузов, Г. Уварова, А. Хуторський, В. Яценко та ін.), так і вчителі-практики (І. Журавля, В. Кость, М. Познякова, П. Скавронський, Н. Фідія, Н. Чернявська та ін.). Наразі до п'яти груп вище названих ключових компетенцій доцільно додати здоров'язбережувальні, які передбачають опанування учнями установок фізичної й емоційної саморегуляції та саморозвитку й до яких належать: наявність досвіду орієнтації й екологічної діяльності в довкіллі та загальної екологічної культури; знання способів дотримання вимог безпеки життєдіяльності в різноманітних природних і соціально-економічних умовах; змога піклуватися щодо особистого здоров'я [3].

Формулювання цілей статті. Обґрунтування та визначення змісту предметних географічних компетенцій учнів на основі оновленої навчальної програми з географії для основної школи забезпечить, по-перше, спрямування педагогічної діяльності вчителів географії на досягнення конкретного наперед визначеного результату; по-друге, уможливить контроль рівня сформованості предметної географічної компетентності учнів на всіх етапах навчання.

Основна частина. Предметні географічні компетенції учнів мають формуватися безпосередньо при організації та реалізації навчального процесу з географії. Такі компетенції доцільно поділити на підгрупи, а саме: географічні знання, географічні вміння й навички, географічне бачення світу, емоційно-ціннісне ставлення до довкілля й людської діяльності в ньому та досвід творчої діяльності учнів з географії (Табл. 1).

Знання, що формуються в учнів на уроках географії поділяються на емпіричні та теоретичні. Емпіричні географічні знання відіграють роль підґрунтя, на якому будується система відповідних теоретичних географічних знань, відбувається аналіз і систематизування географічних фактів, їхнє узагальнювання й формування уявлень щодо просторово розміщених географічних об'єктів вивчання. До різновидів таких знань належать географічні факти, географічна номенклатуру й географічні уявлення.

Наведення географічних фактів дозволяє безпосередньо характеризувати географічних об'єкти вивчання й створювати уявлення щодо них, обґрунтовувати окремі висновки теоретичного змісту, розтлумачувати географічні поняття або причинно-наслідкові зв'язки, конкретизувати теоретичні знання. За географічні факти править реальна географічна інформація, що використовується як основа засвоєння природних і соціально-економічних закономірностей та поглиблення вже сформованих географічних знань.

Географічна номенклатура, що є переліком географічних назв кількість і склад якого визначається шкільними програмами з географії, використовується задля конкретизації просторових географічних уявлень учнів і полегшення формування їхніх теоретичних знань використовується.

Таблиця 1. Підгрупи предметних географічних компетенцій учнів

Географічні уявлення, як один з видів емпіричних географічних знань, адекватні уявленням учнів щодо географічних об'єктів вивчання. За умови, що такі уявлення мають бути об'ємними й яскравими, максимально відповідаючи дійсності, вони правлять за основу формування відповідних географічних понять учнів.

До складу теоретичних географічних знань входять географічні поняття; причинно-наслідкові зв'язки, географічні закономірності, гіпотези й теорії..

Варто зазначити, що фундамент географічної освіти в школі закладає формування географічних понять, що є узагальненою формою відображення дійсності, зміст якої в цілому визначається суттєвими й необхідними ознаками географічних об'єктів вивчання й відношеннями між ними. Поряд з поняттями, причинно-наслідкові зв'язки та закономірності є основними елементами теоретичних знань географічної науки. Формування причинно-наслідкових зв'язків потребує спеціально організованої навчально-пізнавальної діяльності учнів, під час якої вони мають не лише виявляти причини, що зумовлюють стан і динаміку географічних об'єктів вивчання, а й пояснювати дію таких причин і визначати наслідки, до яких ця дія призводить. В свою чергу географічні закономірності відображають об'єктивно існуючий постійний взаємозв'язок між географічними об'єктами, процесами та явищами, зумовлений їхньої сутністю.

До другої підгрупи предметних географічних компетенцій належать географічні вміння й навички учнів. Зазначимо, що формування географічних знань учнів безпосередньо поєднане з формуванням і розвитком їхніх умінь. Географічні вміння - це здатності до виконання певних дій, які набуті учнями на основі знань і попереднього досвіду, а навички - саморушні здатності до виконання певних дій, які реалізуються учнями без обмірковування алгоритму такого виконання [7].

З метою конкретизування цих компетенцій доцільно виділити чотири типи таких умінь і навичок, а саме: інтелектуальні (пізнавальні), навчальні та прикладні географічні уміння й навички, а також уміння й навички географічного навчального моделювання.

Відповідно до провідних завдань шкільної освіти у методиці навчання географії приділяється значна увага формуванню інтелектуальних (пізнавальних) умінь, до яких належать уміння учнів: розпізнавати окремі географічні об'єкти вивчання та їхні структурні частини; аналізувати природні й соціально-економічні процеси та явища; зіставляти й порівнювати об'єкти вивчання, передусім природно-територіальні комплекси тощо; встановлювати географічні причинно-наслідкові зв'язки, зокрема виявляти вплив різноманітних чинників на перебіг природних і соціально-економічних процесів; давати комплексні характеристики об'єктам вивчання (синтезувати нові географічні знання); узагальнювати, систематизувати й робити висновки світоглядного характеру [1].

Істотно впливають на глибину і міцність засвоєння географічних знань школярів і надають їм змогу раціонально витрачати час на виконання самостійної роботи у класі чи вдома навчальні географічні вміння й навички. Вони визначаються здатністю учнів працювати з текстом та ілюстраціями підручника, конспектувати шкільну лекцію, здійснювати бібліографічний пошук, працювати з комп'ютером, планувати свою навчально-пізнавальну діяльність тощо.

Чільне місце у процесі навчання географії приділяється формуванню прикладних географічних умінь і навичок, які спрямовано на безпосереднє втілення набутих географічних знань у практику та значною мірою поєднано з отриманням географічної інформації з різноманітних джерел знань і її використанням.

Особлива увага приділяється і оволодінню учнями вміннями й навичками географічного навчального моделювання, до яких належать здатності учнів застосовувати різноманітні географічні навчальні моделі, насамперед графічно-знакові. Одним з різновидів цього типу є картографічні та картографічно-геоінформаційні, до яких належать різнорівневі вміння й навички роботи учнів з паперовими, цифровими та іншими географічними картами.

Інші географічні компетенції - географічне бачення світу, емоційно-ціннісне ставлення учнів до довкілля й людської діяльності у ньому та досвід творчої діяльності учнів з географії - також є визначальними предметними компетенціями саме географічної освіти.

Позаяк сучасну географію можна віднести і до природничих, і до суспільних наук, географічне бачення світу - це частина природничого та суспільно-наукового бачення світу. Отже, географічне бачення світу - це одна з підгруп предметних географічних компетенцій учнів, які спільно завбачують здатність школярів до історично зумовленого цілісного відображення довкілля та суспільно-економічних процесів в ньому й ґрунтуються, передусім, на знаннях про природу Землі, її населення, світову економіку, їхню взаємодію та здатності мислити просторово й комплексно. Формування цієї компетенції учнів зумовлено взаємодією їхнього індивідуального сприйняття довкілля та сучасного науково-географічного інтегрованого відображення світу, з яким вони знайомляться на уроках. Тобто, у процесі навчання географії має відбуватися поступовий перехід від побутового бачення світу до географічного, а вчитель повинен спрямовувати свої зусилля на організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на забезпечення такого переходу.

Щодо емоційно-ціннісного ставлення до довкілля й людської діяльності в ньому можна зазначити, що емоції, почуття, переконання, погляди, установки, правила поведінки й світогляд школярів мають ґрунтуватися на їхньому естетичному сприйманні довкілля та екологічній свідомості. Тобто, ця підгрупа предметних географічних компетенцій безпосередньо поєднана з формуванням загальнокультурних компетенцій школярів. На її формування має бути спрямовано навчальний матеріал, у якому висвітлюються расові, етнічні, екологічні та інші проблеми людства. Крім того, емоційно-ціннісний аспект навчання географії безпосередньо поєднано з розвитком оцінювальної діяльності учнів. Учителю, який і сам не має бути байдужим до матеріалу, що він викладає, потрібно навчити дітей оцінювати географічні об'єкти, процеси та явища з точки зору того, наскільки вони цікаві й значущі. Здатність до оцінювальних суджень і умовиводів має вирішальне значення для формування переконань, поглядів і етичних норм поведінки учнів [4].

Досвід творчої діяльності учнів з географії - остання одна з підгруп предметних географічних компетенцій учнів, які є послідовно накопиченими, перевіреними та випробуваними з удосконаленням на практиці спроможностями школярів до творчого розв'язання певних географічних проблем і ґрунтуються на застосуванні здатності до критичного мислення учнів й засвоєних ними вміннях ефективного поступального творення в сфері географії.

У цілому творча діяльність учнів - це та, яка не має заздалегідь заданих достеменно окреслених результатів і спрямована на пошук і створювання (творення) якісно нового або удосконалювання й розвиток відомого. У творчій діяльності не можна виокремити конкретні етапи чи систему дій, позаяк вона має індивідуальне підґрунтя та залежить від творчого мислення учнів і рівня сформованості їхніх інтелектуальних вмінь і особистих якостей. Досвід творчої діяльності не засвоюється як сума певних знань чи способів дій.

З метою впровадження у шкільну практику компетентісного підходу до навчання географії нами було визначено орієнтовний зміст предметних географічних компетенцій шкільних курсів географії на основі оновленої навчальної програми з географії для основної школи [2]. Проектування уроків географії на основі конкретизованих предметних компетенцій учнів надасть можливість вчителям спрямовувати їхню педагогічну діяльність на досягнення наперед визначеного кінцевого результату як складника загальної географічної компетентності учнів.

Наводимо приклади орієнтовного змісту компетенцій учнів з курсу «Загальна географія» (тема «Літосфера») (Табл. 1, 2, 3) .

Таблиця 2. Орієнтовний зміст предметних географічних компетенцій учнів з курсу «загальна географія» (6-й клас)

1. Знання

Таблиця 3. Орієнтовний зміст предметних географічних компетенцій учнів з курсу «загальна географія» (6-й клас)

2. Вміння

Таблиця 4. Орієнтовний зміст предметних географічних компетенцій учнів з курсу «загальна географія» (6-й клас)

3. Географічне бачення світу, емоційно-ціннісне ставлення до довкілля й людської діяльності в ньому та досвід творчої діяльності учнів з географії

Висновки

На сучасному етапі географічна освіта дотримується нових концептуальних підвалин, що засновано на компетентнісному підході. Визначальними категоріями такого підходу в освіті є поняття «компетенція» та «компетентність.

Географічні компетенції поділяються на ключові, міжпредметні й предметні.

Предметні географічні компетенції учнів - це окремі, стосовно ключових і міжпредметних, компетенції, що мають як предметні норми формуватися та конкретизуватися безпосередньо при організації та реалізації навчального процесу з географії. До таких компетенцій належать: географічні знання; географічні вміння й навички; географічне бачення світу (вміння мислити просторово й комплексно в географічному просторі); емоційно-ціннісне ставлення учнів до довкілля й людської діяльності у ньому (погляди, переконання, ідеали й ціннісні орієнтації); досвід творчої діяльності учнів при вивчанні географічних об'єктів, процесів та явищ.

Наразі існує потреба в обґрунтуванні та визначенні змісту предметних географічних компетенцій учнів, що дозволить запровадити компетентнісний підхід до навчання географії та, як наслідок, ефективно формувати географічну компетентність учнів.

Список використаної літератури

1. Бугрій О.В. Теорія і методика формування інтелектуальних умінь учнів у процесі географічної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання (географія)» / О.В. Бугрій. - Харків, 2006. - 41 с.

2. Географія. Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів // Географія та економіка в сучасній школі. - 2013. - № 1. - С. 8-28.

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти : затв. пост. Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 // Урядовий кур'єр. - 2012. - № 5. - С. 9-16.

4. Загальна методика навчання географії : підручник [з грифом МОНМС України] / О.М. Топузов, В.М. Самойленко, Л.П. Вішнікіна. - К. : ДНВП «Картографія», 2012. - 512 с.

5. Кость В. Стратегії режисури компетентнісно орієнтованого уроку географії / Валентина Кость // Географія та основи економіки в школі. - 2009. - № 5. - С. 22 - 25.

6. Нехомяж О.С. Країнознавча компетенція в змісті географічної освіти / О.С. Нехомяж // Географія та економіка в сучасній школі. - 2013. - № 5. - С. 34-37.

7. Самойленко В.М. Дефініції дидактики географії : понятійно-термінологічний словник (електронна версія) / В.М. Самійленко, Л.П. Вішнікіна, І.О. Діброва. - К.: Ніка-Центр, 2013. - CD (214 Мб), ISBN 978-966-521-349-9. - 334 с.

8. Скавронський П. Зміст і структура поняття «картознавча компетенція» / Павло Скавронський // Географія та основи економіки в школі. - 2009. - № 6. - С. 32 - 37.

9. Топузов О.М. Компетентнісний підхід в умовах оновленого навчання географії в загальноосвітній школі / О.М. Топузов, Л.П. Вішнікіна // Географія та екологія: наука і освіта: матеріали ІV Всеукраїнської конференції. М. Умань, 26-27 квітня 2012 р. / відп. Ред.. О.В. Тімець - Умань: Видавець «Сочінський», 2012. - С. 189-191.

10. Уварова Г.Ш. Зміст шкільної географічн6ої освіти: тенденції та перспективи розвитку / Г.Ш. Уварова // Географія та економіка в сучасній школі. - 2013. - № 10. - С. 2-4.

11. Делор Ж. Образование: сокрытое сокровище / Жак Делор. - UNESCO, 1996. - 116 с.

12. Зимняя И.А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата современного образования / И.А. Зимняя // Компетенции в образовании: опыт проэктирования : сб. науч. тр. / под ред. А.В. Хуторского. - М.: Научно-внедренческое предприятие «ИНЭК», 2007. - С. 33-44.

13. Равен Джон. Компетентность в современном обществе. Выявление, развитие и реализация / Джон Равен. - М., 2002. - 400 с. (англ.. 1984 р.)

14. Хуторской А.В. Определение общепредметного содержания и ключевых компетенций как характеристика нового подхода к конструированию образовательных стандартов / А.В. Хуторской // Компетенции в образовании: опыт проэктирования : сб. науч. тр. / под ред. А.В. Хуторского. - М.: Научно-внедренческое предприятие «ИНЭК», 2007. - С. 12-20.

Размещено на Allbest.ru