Особливості застосування мережі Інтернет у процесі підготовки майбутніх тренерів-викладачів у ВНЗ

Анотація

вищий освіта тренер викладач

У статті розглядаються аспекти професійної підготовки майбутнього тренера-викладача в інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу. Розкривається важливість впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій у сферу вищої освіти; подаються компоненти інформаційно-освітнього середовища; розкривається поняття «інформаційно-освітнє середовище». Вказується, що інформаційна підтримка функціонування різних напрямів діяльності навчальних закладів є важливим розділом інформатизації освіти.

Ключові слова: професійна підготовка майбутніх тренерів-викладачів, інформаційно-освітнє середовище.

Аннотация

Сватьев А.В. Особенности использования сети Интернет в процессе подготовки будущих тренеров-преподавателей в ВУЗе. В статье рассматриваются аспекты профессиональной подготовки будущего тренера-преподавателя информационно-образовательной среде высшего учебного заведения. Раскрывается важность внедрения информационных и телекоммуникационных технологий в сферу высшего образования; подаются компоненты информационно-образовательной среды; раскрывается понятие «информационно-образовательная среда». Указывается, что информационная поддержка функционирования разных направлений деятельности учебных заведений является важным разделом информатизации образования.

Ключевые слова: профессиональная подготовка будущих тренеров-преподавателей, информационно-образовательная среда.

Annotation

Svatyev A.V. Especially the use of the Internet in the process of training of future trainers in high school. The article deals with the aspects of professional preparation of future coach-teacher in the information-educational environment of the University. Outlines the importance of implementation of information and telecommunication technologies in the field of higher education; served components of the information-educational environment; a concept of "information-educational environment". Specifies that the information supporting the functioning of the various activities of educational institutions is an important section of Informatization of education. The author is of the opinion that the problem of professional development of future coach-teacher in the information-educational environment of the University is characterized by identifying factors that contribute to the growth of efficiency of process of formation of the personality of students at the stage of professional education in conditions of Informatization of the society. We emphasize that the use of resources and services of the Internet for training future trainers of the utmost importance because it can provide the opportunity for real communication, access to authentic materials and huge the number of educational resources in text, audio and video formats Analysis of the results of the control experiment allows to assert that the system of such lessons taught students practical knowledge of Internet resources has established knowledge about the realities of professional and Olympic sports, has expanded the horizons of the future experts, and also formed the communication skills of professional language, i.e. formed communicative competence. Analysis of the level of formation of skills in the use of information and communication technologies showed positive developments: 7.4% of students of experimental groups (on konstatovala stage - 3,0%) and 3.5% in the control groups (konstatovala stage - 3,2%). Comparative analysis of levels of development of students in the experimental and control groups showed a positive effect of the proposed approach. The prospects for further research is seen in the development of information packages (OK study) for each direction of training of the future trainers.

Key words: professional training future coach-teacher, informatively-educational environment.

Вступ

Особливу нішу серед засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), здатних знайти своє використання в сфері підготовки фахівців, посідає Інтернет з його ресурсами та послугами. Виникнувши як засіб для обміну інформацією, Інтернет сьогодні є віртуальною територію, на якій активно продають і купують, рекламують і оплачують товари і послуги, користуються можливостями Інтернет-банкінгу, Інтернет-освіти та багато іншого. Проблема професійного розвитку майбутнього тренера-викладача в інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу характеризується виявленням чинників, що сприяють зростанню ефективності процесу становлення особистості студентів на етапі професійної освіти в умовах інформатизації суспільства. Використання ресурсів і послуг Інтернету для підготовки майбутніх тренерів-викладачів має виключне значення, так як з їх допомогою забезпечується можливість реального спілкування, надається доступ до автентичних матеріалів і величезної кількості навчальних ресурсів у текстовому, аудіо-і відеоформатах [2]. У контексті підготовки фахівців це дозволяє використовувати Інтернет-середовище як нову інформаційно- комунікативну технологію. Тільки за допомогою мережі Інтернет можна створити справжнє інформаційне середовище і поставити завдання формування потреби в студентів вдосконалення знань і професійних навичок.

Формулювання мети дослідження

Мета статті полягає в тому, щоб розкрити важливість впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій у сферу вищої освіти.

Результати дослідження

У науково-методичній літературі останніх років з'явилася велика кількість публікацій, присвячених проблемам вивчення освітніх можливостей Інтернет-ресурсів самого різного призначення (М. О. Бовтенко, І. О. Смольяникова, С. М. Михайлов, T. Bayer, С. Meskil та ін.). Сьогодні виокремлюються такі основні сфери використання різноманітних можливостей Інтернет- технологій: як засіб отримання інформації, як засіб комунікації, як засіб розваги, як засіб навчання.

Зупинимося детальніше на можливостях Інтернет-технологій, які можуть бути використані в процесі підготовки фахівців. Як джерело інформації, Інтернет дозволяє отримати доступ до необмеженої кількості текстових, звукових і відеоматеріалів різними мовами (електронні газети і журнали, електронні версії друкованих видань, каталоги бібліотек; архіви, сайти музеїв, навчальних закладів; транскрипти деяких телевізійних програм, сценарії кінофільмів, веб-сторінки відомих політичних діячів і спортсменів тощо). До джерел інформації можна також віднести різні пошукові системи загального призначення (Google, Рамблер, Яндекс, AltaVista, Yahoo, AOL, Snap, Accona тощо) і спеціалізовані пошукові системи, портали та бази даних, що систематизують ресурси з певної тематики й орієнтовані на певне коло користувачів. До їх числа входять, наприклад, довідково-інформаційний портал Integrum World Wide (найбільша служба баз даних в Росії та СНД), багатомовна електронна енциклопедія Вікіпедія /Wikipedia, освітні портали (веб-портали для жителів країн ближнього і далекого зарубіжжя), різні ресурсні центри для студентів, веб - сайти фірм і рекламних агентств, бази даних різної ділової інформації аналітичного характеру (List of Lists) тощо [2, Ошибка! Источник ссылки не найден.]. Плідною, на наш погляд, тут є ідея необхідності організації дієвого середовища навчання в просторі інформаційно-комунікативних технологій - засобами ІКТ. Разом з тим, Інтернет як глобальний ресурс, зокрема для сфери підготовки майбутніх фахівців, тільки окреслюється у своїх контурах. Побудовані на основі сучасних web-технологій віртуальні середовища, у тому числі створені для викладання та дистанційного навчання, з вбудованими можливостями активного використання стрімінґ- відео - і аудіофрагментів в реальному масштабі часу - тільки стають широко доступними користувачеві Інтернету. Під стрімінґом (streaming) розуміємо послугу потокового мовлення медіа-контенту через Інтернет. З її допомогою можна легко і швидко організувати власне онлайн-радіо, конференції, презентації на широку аудиторію в режимі реального часу. Освоєння пропонованих до використання технічних новинок, що обіцяють на порядок підвищити ефективність навчання в середовищі Інтернет і за допомогою Інтернет, тільки починається, хоча методології використання аудіовізуальних і технічних засобів в навчальному процесі вже понад 20 років [1]. Між тим, у середовищі фахівців ІКТ сьогодні йдеться про організацію віртуальних освітніх середовищ (ВОС) четвертого покоління (Ігнатьєв М.Б., Корольов В.В., Кроль О.О., 2004) [2]. ВОС першого покоління стали створюватися відразу після появи World Wide Web в 1992 р. Вони дозволили спроектувати, розробити і використати перші досить прості мережеві або онлайнові курси. Типовими компонентами і засобами ВОС першого покоління були електронна пошта і статичні web-сторінки. Форми навчання в таких освітніх середовищах представляли собою модернізовану форму традиційного навчання за листуванням. ВОС другого покоління (1996) надають розробникам онлайнових курсів і їх користувачам (студентам та викладачам) численні функції, які можна розділити на декілька категорій:

1. Планування та адміністрування процесу навчання.

2. Підтримка створення навчальних матеріалів і навчальних завдань.

3. Тестування та оцінка знань студентів чи слухачів.

4. Комунікація.

У такому освітньому середовищі комп'ютер і Інтернет були базовими технологічними компонентами, на яких будувалася і будується організація ВОС другого покоління. Однак в умовах глобального, наступального просування технічних новацій очевидними для фахівців є слабкі місця, пов'язані з недостатнім використанням у ВОС другого покоління комунікаційних і стрімінг мультимедійних технологій, технологій спільної розробки проектів на базі мережі Інтернет і засобів інтелектуалізації та візуалізації процесу навчання та викладання. Погоджуюсь з тим, що Інтернет є джерелом отримання інформації в процесі підготовці майбутніх тренерів-викладачів, необхідно передусім виокремити проблему пошуку інформації та використання різноманітних Інтернет-ресурсів довідкового характеру, яка постає перед споживачами послуг. Аналіз анкет викладачів ВНЗ та студентів, які відповідали на запитання щодо наведення конкретних прикладів роботи з пошуковими системами та інформацією, одержувану з різних джерел в Інтернеті, вказує на те, що вона використовується в навчальних цілях переважно в якості додаткових матеріалів і рідше - як основний матеріал для виконання окремих завдань. Так, лише 33 % респондентів указало пошук інформації як додатковий матеріал, лише 9% викладачів використовують як основний матеріал.

У першому випадку пошук інформації здійснюється як викладачем, так і самими студентами. У силу того, що ресурси Інтернету безмежні та постійно оновлюються, важливо формувати у майбутніх тренерів-викладачів навички цілеспрямованого відбору професійно спрямованої інформації. Так, якщо в навчальних цілях необхідно віднайти інформацію з певних тем, що міститься на веб-сторінках, то викладач не називає адреси цих сторінок, а пропонує студентам самостійно знайти їх, користуючись пошуковими системами. У другому випадку пошук інформації здійснюється студентами на конкретних веб-сайтах з певною метою. Численні описи подібних завдань наводяться в ресурсних посібниках, на веб-сайтах, у методичних журналах, спеціалізованих електронних розсилках для викладачів. До комунікаційних ресурсів Інтернету, здатних знайти своє місце у підготовці майбутніх тренерів- викладачів, відноситься електронна пошта, телеконференції (форуми), текстові та аудіочати, гостьові книги, мережеві щоденники, засоби IP-телефонії (Skype), соціальні сервіси Web 2.0. тощо. Слід зазначити, що останнім часом можливості Інтернету як засобу електронної комунікації активно використовуються в навчальному процесі. Використання електронної комунікації як засобу навчання допомагає частково вирішити одне з основних завдань навчання - створення професійно- комунікативного середовища, оскільки дає додаткові можливості спілкування. На нашу думку, одним із важливих моментів модернізації навчання студентів є використання у дидактичних цілях нових інформаційних технологій (НІТ) - комп'ютера та Інтернету. Процес цей, на жаль, не набув масового характеру, проте вже є постійною і позитивною тенденцією. Включення НІТ у підготовку фахівців удосконалює цей процес і може використовуватися на всіх етапах його організації як інструмент роботи, джерела і засобів формування умінь, засобу презентації наочних матеріалів і здійснення контролю, тренажера, консультанта [Ошибка! Источник ссылки не найден., Ошибка! Источник ссылки не найден.]. Запровадження НІТ в підготовку майбутніх тренерів-викладачів проводився в поєднанні з традиційними принципами та методами. Під час проведення формувального експерименту нами було запроваджено нову поліформатну модель підготовки студентів до професійної діяльності, яка передбачала включення НІТ в традиційний процес навчання студентів. На основі використання поліформатної моделі навчання під час семінарських занять з дисципліни “Олімпійський та професійний спорт” можна говорити про її ефективність. Так у змістовному модулі №1 за темою: «Олімпійський та професійний спорт як складова частина спортивного руху та життя суспільства» на семінарі було розглянуто такі питання: 1. Олімпійський і професійний спорт та міжнародний спортивний рух. 2. Відмінні особливості професійного та олімпійського спорту. 3. Професіоналізм в олімпійському спорті. Наявність технічної бази на факультеті фізичного виховання дозволила проводити заняття в комп'ютерному класі. На початку заняття викладач у інтерактивному режимі за допомогою Інтернету знайомив студентів з загальною інформацією про міжнародний олімпійський рух, потім кожен із студентів пояснював значущі для будь-якої країни спортивні реалії. Паралельно на монітор виводилися фотоматеріали. Студент, який презентував певну країну, коментував підготовлені фотофайли, розповідав про особливості фізичної культури і спорту цієї країни. Оскільки спілкування в групі проходило виключно професійною мовою, такі заняття сприяли не тільки більш глибокому знайомству з відмінними особливостями міжнародного олімпійського спорту, а й формуванню професійного тезауруса. Викладач зазначав ступінь зацікавленості того чи іншого студента досліджуваною темою, його готовність та прагнення дізнатися про певну інформацію. Усе це сприяє індивідуалізації підготовки студентів до майбутньої професійної кар'єри.. Сучасні інформаційні технології відкривають студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості, знаходження і закріплення різних професійних навичок, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання. Назвемо очевидні переваги в порівнянні з традиційними засобами навчання: можливість вирішити конкретні методичні завдання в більш стислі терміни; отримання широкого спектру знань професійного характеру; можливість продемонструвати знання ряду комп'ютерних програм, необхідних для подання фото-і відеоматеріалів про країну, пошуку необхідної інформації в Інтернеті.

У навчальному процесі електронна комунікація була організована у такий спосіб: участь у майбутніх тренерів-викладачів в індивідуальному чи груповому телекомунікаційному проекті (реалізація педагогічної технології «метод проектів»; ведення мережевих щоденників (он-лайнових журналів) блоґів (на початку експериментальної роботи мали свій блоґ усього 15% респондентів) у в якості інструменту для вирішення завдань професійної самоосвіти (реалізація педагогічної технології «портфоліо, рефлексія»); спілкування з партнером по листуванню як з колегою; використання електронної пошти для діалогового обміну інформацією між студентами і викладачем у рамках навчання із використанням веб-технологій, зокрема, пересилання завдань викладачу та отримання коментарів від викладача). На думку дослідників (С.М.Михайлов), для користувачів мережевих щоденників характерні такі якості, що відіграють важливу роль у сучасному соціумі, а саме: прагнення до самореалізації, самоствердження та комунікації [2]. Не можна не погодитися з думкою дослідників, що навчати електронної комунікації необхідно цілеспрямовано, тобто робити її не тільки засобом, а й метою навчання як за дистанційною, так і в очній формі. Викладачі, які використовують Інтернет-технології в підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності, відзначають, що електронна комунікація є ефективною практикою, за якої здійснюється перехід від форми до змісту в бік істинного професійного спілкування.

Отже, аналіз результатів контрольного експерименту дає можливість стверджувати, що система подібних занять навчала студентів практичному володінню інтернет-ресурсами, закріплювались знання про реалії професійного і олімпійського спорту, розширився кругозір майбутніх фахівців, а також формувались навичок спілкування професійною мовою, тобто формувалась комунікативна компетенція [1, Ошибка! Источник ссылки не найден., 6]. Так, ефективність проведеного експериментального навчання було з'ясовано в процесі контрольного експерименту. Порівняльний аналіз рівнів сформованості студентів експериментальних і контрольних груп засвідчив позитивний вплив запропонованого підходу. З усіх показників, що аналізувалися (ступінь оволодіння програмами, самостійне створення презентацій, ведення блоґу тощо), найбільш значним був приріст показника високого рівня у порівнянні двох груп (ЕГ і КГ). Аналіз рівня сформованості навичок користування ІКТ засвідчив позитивні зрушення: 7,4% студентів експериментальних груп (на констатувальному етапі - 3,0%) і 3,5% у контрольних групах (на констатувальному етапі - 3,2%). На достатньому рівні також відбулися позитивні зміни: у контрольному експерименті показник ЕГ - 19,1% (на початок експерименту - 10,4%), а КГ - 11,7% (на початок експерименту - 10,4%), проте слід зазначити, майбутні тренери- викладачі високого і достатнього рівня частіше демонстрували приклади самостійного використання ІКТ, ніж інші студенти. Середній рівень сформованості навичок користування також зазнав кількісних змін. Так, на середньому рівні після проведення формувального експерименту перебувало 27,5% студентів ЕГ (констатувальний експеримент - 12,1%) і 14,3% студентів КГ (констатувальний експеримент - 12,1%). Аналіз сформованості навичок самостійного створення презентацій свідчить позитивні зміни, які відбулись у кількісних показниках щодо належності студентів до рівня, нижче від середнього. У експериментальних групах на рівні, нижчому від середнього, після проведення формувального експерименту було відповідно 7,5% (на констатувальному етапі було - 6,1%), у контрольних групах відповідно -46,9% (було - 17,4%). Особливі зрушення відбулися у студентів з низьким рівнем сформованості навичок, що навчалися за експериментальною програмою. Так, в експериментальних групах на низькому рівні після проведення формувального експерименту було відповідно 33,2% (на констатувальному етапі було - 58,5%), у контрольних групах відповідно - 54,9% (було - 58,6%). Певні позитивні зрушення у всіх рівнях контрольних груп можна пояснити особливостями впливу традиційних методик, за якими працювали викладачі контрольних груп.

Висновки

Різноманітні можливості Інтернету можуть і повинні знайти своє використання в сучасній освіті, зокрема у підготовці майбутніх тренерів-викладачів. Використання електронної комунікації в навчальному процесі передбачає специфічні види діяльності у майбутніх тренерів- викладачів і викладача, тому що така взаємодія проходить в інформаційно-технологічному освітньому просторі (спеціально організованої віртуальному навчальному середовищі). Активний розвиток в Інтернет сучасних телекомунікаційних технологій (сьогодні - це вже ідеї та реалізації Веб 2.0), з одного боку, популярність і повсюдне поширення всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет - з іншого, починають реально, на практиці визначати зміни в підходах до організації навчального процесу. Цей пошук може бути успішним, якщо організація навчання і просування методик навчання в нове технологічне оточення буде спиратися на вже сформовані традиції в навчанні.

ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ вбачаємо у розробці інформаційних пакетів (кей- стаді) за кожним напрямок підготовки майбутніх тренерів-викладачів.

Література

1. Азимов Э.Г., Щукин А.Н. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам). М.: ИКАР, 2009. 448 с.

2. Михайлов С.Н. Использование сетевых дневников в процессе овладения РКИ // Русский язык за рубежом. 2006. № 3. С. 74-77.

3. Ігнатьєв М.Б., Королев В.В., Кроль А.А. Виртуальные образовательные среды // Педагогическая информатика. 2004. №2. С. 73-81.

4. Czerwinswki J. O potrebie zmian w tresciach I strukturze kszta tcenia oras doskonalenia kadr trenerskointruktorskich / Janusz Czerwinswki // Trening. 2001. № 3. S. 163-171.

5. Tolley H. How to Succeed at an Assessment Centre / H. Tolley, R. Wood. London: Kogan Page Ltd., 2005 - 192 р.

6. Vroeijenstijn A. I. Towards A Quality Model for Higher Education // INQAAHE-2001 Conference on Quality, Standards and Recognition, March 2001. Conference on Quality, Standards and Recognition, March 2001. S. 34-67.

Размещено на Allbest.ru