Організація самостійної роботи студентів у структурі навчального процесу технічних університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація самостійної роботи студентів у структурі навчального процесу технічних університетів

О.Г. Каверіна

Анотації

Сучасні моделі професійної підготовки фахівців технічного профілю потребують нових підходів до організації самостійної роботи майбутніх спеціалістів. Саме тому проблеми пошуку інноваційних шляхів в організації навчально-виховного процесу у навчальних закладах такого типу становиться все більш актуальною.

Активізація самостійної діяльності майбутніх інженерів є багатоаспектним питанням з її характерними рисами, а саме: підвищення рівня активності та самостійності студентів, зростання професійного інтересу та інш. інноваційний навчальний самостійний

Дослідженням різних аспектів самостійної навчальної діяльності майбутніх фахівців займалися багато науковців. Але питання особливостей організації самостійної роботи майбутніх інженерів у структурі навчального процесу технічних університетів не було предметом спеціального дослідження.

Важливими показниками самостійності є пізнавальна самостійність та пізнавальний інтерес.

У подальшому слід дослідити вибір оптимальних шляхів упровадження педагогічних умов і факторів самостійної роботи у навчальний процес технічного університету.

О.Г. Каверина

Донецкий национальный технический университет

Организация самостоятельной работы студентов в структуре учебного процесса технических университетов

Современные модели профессиональной подготовки специалистов технического профиля нуждаются в новых подходах к организации самостоятельной работы будущих специалистов. Именно поэтому проблема поиска инновационных путей в организации учебно-воспитательного процесса в учебных заведениях такого типа становится все больше актуальной.

Активизация самостоятельной деятельности будущих инженеров является многоаспектным вопросом с ее характерными чертами, а именно: повышение уровня активности и самостоятельности студентов, рост профессионального интереса и др.

Исследованием разных аспектов самостоятельной учебной деятельности будущих специалистов занимались много исследователей, но вопрос особенностей организации самостоятельной работы будущих инженеров в структуре учебного процесса технических университетов не был предметом специального исследования.

Важными показателями самостоятельности как черты личности являются познавательная самостоятельность и познавательный интерес.

В дальнейшем следует исследовать выбор оптимальных путей внедрения педагогических условий и факторов самостоятельной работы в учебный процесс технического университета.

Ключевые слова: самостоятельная работа, самостоятельность будущих инженеров, познавательный интерес, управление самостоятельной работой.

O. Kaverina

Donetsk National Technical University

The Individual Work Organization of a Student in the Learning Process Structure of a Technical University

The modern professional training of a technical specialist reveals new approaches for the individual work organization. That's why the problem solving of the rational, including innovational ways in the learning - educational organization process is up-to-date.

The self-activity activization is a multi-sided issue. It includes a lot of characteristic features as level of activity increase, a level of independence increase, a professional interest rise for manufacturing processes. it can result from the content structure of a suggested learning metrical, the perfection of form organization.

The aim of the article is to make an analysis of an independent work organization peculiarities of a future engineer within the structure of a learning process of a technical university. The individual work is the one of the most important components of a future specialist professional training.

The notion independent work is widely discussed in the scientific pedagogical literature and different scientists reveal a lot of approaches for it.

One of the most important features of the individual work is the cognitive independence and interest. The article describes the ways of its practical realization.

The cognitive independence during learning-cognitive activity is realized in the individual work. It is connected with the intellectual development and self-actualization of a future specialist.

The teacher as an organizer of the learning process must arrange this kind of work, monitor and correct it. The practical realization of the individual work conditions influences the development of the integrative characteristics of a teacher and a student.

Key words: an individual work, independence, a future engineer, a cognitive interest, individual work management.

Ключові слова: самостійна робота, самостійність майбутніх інженерів, пізнавальний інтерес, управління самостійною роботою.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасні моделі професійної підготовки фахівців технічного профілю у світовій практиці розкривають нові підходи до організації самостійної роботи майбутніх спеціалістів. Саме тому актуальною стає проблема пошуку раціональних, у тому числі інноваційних шляхів в організації навчально-виховного процесу у навчальних закладах такого типу.

Активізація самостійної діяльності майбутніх інженерів є багатоаспектним питанням. Її характерними рисами є підвищення рівня активності та самостійності, незмінно зростаючою професійного інтересу студентів до виробничих процесів. Це можливо завдяки вдосконаленню змісту запропонованого для вивчення матеріалу, подання його в зрозумілішій для студентів формі, де відображається практичне значення явищ і фактів, що вивчаються.

Аналіз останніх досліджень. Дослідження різних аспектів самостійної навчальної діяльності учнів, студентів та викладачів займалися науковці С. Архангельський, В. Буряк, А. Вербицький, Н. Дайрі та інш. Слід зазначити, що більшість досліджень, присвячених організації самостійної навчальної діяльності, не враховують специфіку професійної підготовки майбутніх інженерів. Тому не випадково багато викладачів не вміють планувати самоосвіту, а цей процес часто має стихійний та нерегулярний характер.

Мета статті - проаналізувати особливості організації самостійної роботи майбутніх інженерів у структурі навчального процесу технічних університетів.

Виклад основного матеріалу. Самостійна навчальна діяльність студентів-майбутніх інженерів під час перебування їх у вищому навчальному закладі є невід'ємною складовою загального навчального процесу, спрямованого на підготовку майбутнього спеціаліста. Сьогодні суспільству необхідні ініціативні і самостійні фахівці, здатні постійно вдосконалювати свою особистість на діяльність. У стратегічних напрямках професійної підготовки особистості майбутнього інженера простежується тенденція, спрямована на підвищення ролі самостійності не лише під навчання у вищих навчальних закладах, а й по його завершенні у власній професійній практиці. Отже, формування самостійності як професійно значущої якості особистості - є однією з найважливіших завдань вищої технічної школи сьогодні. Самостійність - є серцевина особистості професіонала, його особисте багатство, неповторність, ініціативність.

Поняття "самостійність" широко відображене в науково-педагогічній літературі і розкривається різними авторами так: самостійність - це усвідомлене мотивування дій і їх обґрунтування, спрямованість та здатність діяти відповідно своїм особистим переконанням, не піддавання чужому впливу (С.Л. Рубінштейн); самостійність, це інтегральна властивість особистості, яка базується на єдності розуму, почуттів, волі та характеру (А.І. Щербаков); суть самостійності розуміється у пізнанні необхідності та використання її без зовнішнього примушення та керівництва (І. Молнар); самостійність - це риса особистості, яка визначає вибір та реалізацію певного способу рішення завдань (А.Н. Леонтьєв); самостійність характеризується, як показник активності, здатності до пізнавального пошуку (Г.І. Щукіна); самостійність розглядається, як необхідна умова розумової діяльності, якість розуму (Н.А. Менчінська та А.М. Матюшкін) [2, с. 60].

Важливими показниками самостійності як риси особистості є пізнавальна самостійність та пізнавальний інтерес.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що пізнавальна самостійність, як складна особистісна якість, містить у своєї структурі знання, мотиви, способи дій, ступень виразності яких має значний вплив на характер і результат навчальної діяльності студентів. Рівень пізнавальної самостійності багато в чому визначає успішність навчальної діяльності. Саме пізнавальна самостійність дає змогу швидко орієнтуватися у навчальних ситуаціях, приймати оптимальні рішення при виконанні пізнавальних завдань, зберігати активність і самостійність [2, с. 61].

Пізнавальна самостійність у ході навчально-пізнавальної діяльності майбутніх інженерів реалізується в умовах самостійної роботи. Необхідність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці вимагає формування у майбутніх фахівців технічного профілю навичок самонавчання, самовдосконалення, самовиховання. Самостійна робота під час вивчення гуманітарних дисциплін розкриває можливості підвищити навчально-пізнавальну активність студентів, формувати індивідуальний стиль навчальної і майбутньої професійної діяльності. Самостійна робота пов'язана з інтелектуальним розвитком і самоактуалізацією майбутнього фахівця. Здатність самостійного навчання - це новий спосіб життя та існування, який об'єднує навчання, творчість [3, с. 415].

На певних етапах самостійної роботи ця здатність є більше ефективною, якщо сприяє підвищенню фактору мотивації, взаємної інтелектуальної активності, що забезпечує значне підвищення ефективності пізнавальної діяльності кожного учасника. Самостійна робота як інтегрований компонент навчального процесу та одна з організаційних форм навчання являє собою пізнавальну діяльність майбутніх інженерів, яка здійснюється під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Викладач як організатор навчального процесу повинен планувати самостійну роботу, керувати нею й контролювати її, причому поняття "організація самостійної роботи" слід розуміти у широкому сенсі, вміщуючи у нього не тільки певні види завдань для самостійної роботи, але й загальну організацію навчального процесу, спрямовану на розвиток самостійної активності майбутніх інженерів. Організація самостійної роботи яка розуміється у такому широкому сенсі, повинна проводитися у двох основних напрямках: 1) активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів шляхом проблемного викладу матеріалу й застосування різноманітних проблемно-пошукових, творчих завдань; 2) розробка навчальних матеріалів для самостійної роботи з використанням ключів й елементів програмованого навчання, створення алгоритмів, які відображають послідовність операцій необхідних для оволодіння певними інтегрованими навичками й уміннями в процесі професійної підготовки.

Аналізуючи дану проблему, слід звернути увагу на рішення навчально-пізнавальних задач професійної спрямованості як одну із форм реалізації педагогічних умов інтегрованого навчання, активізації резервних можливостей майбутніх інженерів.

Задачний підхід до побудови процесу навчання оснований на побудові ієрархічної системи пізнавальних задач. Цілі навчання передбачають не тільки засвоєння знань, але й пропедевтику формування загальнонаукових понять, розвиток у майбутніх інженерів здатності до самостійного цілепокладання, й до застосування знань та вмінь у різноманітних професійно значущих ситуаціях.

Говорячи про умови складання мовних пізнавальних завдань можна відзначити, що: 1) у зміст навчально-пізнавальних завдань закладається проблема професійного характеру, яку потрібно вирішити, і яка втілена у мовному факті; 2) формулювання проблеми може міститися у питанні, або ж майбутні інженери виявляють її самі у процесі виконання завдання, а питання у завданні спрямовує пошукову діяльність; 3) завдання на стимулювання мислення майбутніх інженерів повинні бути доступними, цікавими з точки зору наукової постановки проблеми, їх зміст повинен допомагати у мовній практиці; 4) важливо підбирати такі мовні факти й проблеми, в процесі аналізу яких студенти могли б самостійно вирішити проблемну ситуацію, просунутися від незнання до знання.

Важливу роль у виробленні у майбутніх фахівців навичок застосування отриманих знань для розв'язання практичних задач разом із викладачем відіграють практичні заняття. Практичні заняття спрямовані на поглиблення, розширення, деталізацію теоретичних знань. Вони розвивають мислення й мовлення і є засобом оперативного зворотного зв'язку.

Слід організувати практичні заняття так, щоб майбутні фахівці постійно відчували підвищення складності виконуваних завдань, займалися напруженою творчою роботою, пошуком правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і продуктивне педагогічне спілкування. Студенти повинні отримати можливість розкрити й виявити свої здібності, свої особистісний потенціал.

Проблемність у сучасних підходах до професійної підготовки припускає впровадження такої форми організації самостійної роботи, як написання фахових проектів іноземною мовою. Характерними рисами проектної роботи є:

1. Проектна робота фокусується на змістовному навчанні більше, ніж на навчанні з певною метою. Реальними темами проектів є ті, які цікаві студентам.

2. В проектній роботі центральне місце відведено самому студентові, хоча роль викладача є невід'ємною в процесі роботи і підтримки.

3. Проектна роботі є спільним продуктом, а не базується на засадах конкуренції. Студентам дозволяється працювати самостійно в маленьких групах, або цілою групою, щоб закінчити проект, ділитися ресурсами, ідеями і давати оцінку проведеної роботи.

4. Проектна робота веде до автентичної інтеграції навиків та обробки інформації з різних джерел, ставлячи перед собою завдання з реального життя.

5. Проектна робота передбачає кінцевий продукт (усна презентація, рекламний ролик, бюлетень з малюнками, звіт, тощо), який представлений на розсуд інших з виконанням певної поставленої мети. Значення проекту полягає не тільки в його кінцевому продукті, але й в цілому процесі від початку і до кінця. Таким чином, проектна робота дає змогу студентам брати активну участь на всіх стадіях виконання проекту.

6. Проектна робота є потенційно мотивуючою, стимулюючою, яка надає усі вповноваження та вимагає напруги під час виконання. Як правило в кінці проекту студенти стають більш впевненими, в них піднімається самооцінка так само, як і покращуються мовні навики, знання предмету та розвиваються когнітивно-пізнавальні здібності [1, с. 132].

Останнім часом у зв'язку з освітніми реформами у вищій школі відбувається пошук нових ефективних методів навчання. Серед них наймеш вивченим й використовуваним є метод Case-study. Відмітною особливістю цього методу є створення проблемної ситуації на основі фактів реального життя.

Case - не просто правдивий опис подій, а єдиний інформаційний комплекс, який дозволяє зрозуміти ситуацію. Крім того, він повинен містити набір питань, які підштовхують до рішення поставленої проблемі. Хороший Case повинен задовольняти таким вимогам: відповідати чітко поставленій мети та мати відповідний рівень важкості; ілюструвати декілька аспектів життя, не застарівати досить швидко; розвивати аналітичне мислення; провокувати дискусію, мати декілька рішень.

Кейс-метод дозволяє встановити оптимальне поєднання теоретичного навчання і практичних навичок. У процесі дискусій створеною викладачем у навчальної аудиторії, іде паралельний розвиток майбутнього інженера й розглянутої ситуації. Керівні функції викладача зводяться до спрямування дискусії, яка приводить до завершальної фази прийняття рішення.

Працюючи над кейсом, майбутньому інженеру необхідно проаналізувати проблему, факти, потім запропонувати її рішення. Після індивідуальної СР над кейсом студенти, поєднавшись у групи, роблять презентацію кейса, де, кожний повинен висунути певні висновки й рекомендації. Основним для майбутнього спеціаліста тут є спілкування як професійне, так і мовне.

Одним з головних значущих факторів успішного існування самостійної роботи треба визнати пізнавальний інтерес. За Г.І. Щукіною, у пізнавальному інтересі знаходить свій вираз ряд значних для навчання і розвитку моментів: єдність об'єктивної і суб'єктивної сторін пізнавальної діяльності; закономірності переходу зовнішнього у внутрішній, що складає сутність навчання, яке розвиває; особистісна освіта, сполучена з потребами, в яких в органічній єдності показані усі важливі для особистості процеси: інтелектуальні, емоційні, вольові.

На якій же основі формується і закріплюється інтерес до пізнання в умовах дійсного навчально-виховного процесу технічного університету? Звернемося до розгляду умов, які сприяють тому, що пізнавальний інтерес стає дійсною силою формування особистості майбутнього інженера. Однією з дидактичних умов забезпечення ефективної організації самостійної роботи є інтегративний підхід до освіти, якій пов'язують з пошуком можливостей ущільнення навчального матеріалу споріднених і суміжних дисциплін, конституюванням специфічних організаційних форм. Основним напрямком удосконалювання змістового аспекту взаємозв'язку загальної й професійної освіти є пошук, обґрунтування й реалізація в процесі навчання дидактичних еквівалентів зв'язку "людина - техніка - природа", "наука - техніка - виробництво", "людина - суспільство - природа" та інш.

Відповідно до цих вихідних зв'язків у загальноосвітні дисципліни повинні інтегрувати елементи технічного змісту, а в дисципліни професійно-технічні - елементи природничонаукового й суспільно-наукового змісту. Такому "обміну" має передувати поелементний аналіз навчальних дисциплін. З його допомогою встановлюються подібність, змістовна наступність знань, умінь і навичок, формованих у загальноосвітніх і професійно-технічних дисциплінах.

Інтегративний підхід до структурування гуманітарних знань у професійній технічній освіті є одним із ефективних шляхів подолання суперечностей між необхідністю забезпечити духовний розвиток особистості фахівця та традиційними способами навчання гуманітарних дисциплін у ВТНЗ. Інтеграція гуманітарних знань у соціальну картину світу сьогодні визвано на рівні її доцільності, однак конкретні розробки змісту, форм та методів такої інтеграції, виявлення її тенденцій та закономірностей досліджуються в основному на емпіричному рівні.

Таким чином, зміст навчального матеріалу, який несе майбутнім інженерам нову, невідому інформацію, є одним з джерел стимулювання пізнавального інтересу. Закріпленню пізнавального інтересу сприяє: опора на активну розумову діяльність тих, кого навчають; позитивний емоційний тонус навчально-виховного процесу, сприятливе спілкування у навчальному процесі в системі "викладач - студент".

Аналізуючи різні аспекти самостійної роботи майбутніх інженерів, звернемо нашу увагу на її особливості на рівні дидактичної взаємини "викладач - студент". Нагадаємо, що функціями завдань для самостійної роботи є: пізнавально-практична, навчально-розвивальна, спонукально-активізуюча, діагностична, технологічна, виховна, світоглядна. Всі зазначені функції повинні інтегруватися в комплексну функцію (пріоритетну) залежно від місця цих завдань у системі.

Вимогами до завдань для самостійної роботи є:

• усі завдання підлягають систематизації, система доводиться до студента у вигляді структурно-логічної моделі та плану-графіка самостійної роботи;

• усі завдання виконуються поза межами аудиторних занять і націлені на закріплення одержаних знань або для самостійного набуття знань та практичних навичок;

• вимоги до змісту завдань: професійна орієнтація, міжпредметний характер, диференційованість, поліваріантність для кожного рівня складності.

Важливою функцією управління самостійною роботою студентів є зовнішній зворотний зв'язок: консультації, методична допомога, отримання зовнішньої та внутрішньої інформації. Головна вимога - позитивність взаємин "викладач - студент", що передбачає: прищеплення студентам почуття самоповаги, особистої значущості, гідності; переконання у власних силах, здібностях, можливостях; поважне ставлення до студента, незалежно від його успіхів у навчанні; надання студентам різних можливостей у досягненні цілей навчання та виявлення активності у суспільній сфері; створення умов для особистої зацікавленості студентів у результатах процесу навчання (студент "сам себе вчить") тощо.

Висновки

Упровадження педагогічних умов і чинників самостійної роботи студентів у навчально-виховний процес вищого технічного навчального закладу збільшує можливості особистісного орієнтованого підходу, впливає на розвиток інтегративних характеристик педагогів та студентів, мотивує ставлення майбутніх інженерів до вивчення гуманітарних дисциплін як професійно значущих предметів, стає запорукою нарощування програмованого поступу й уникнення непотрібного поспіху та напут в процесі роботи. У подальшому слід дослідити вибір оптимальних шляхів упровадження педагогічних умов і факторів самостійної роботи у навчальний процес вищих технічних навчальних закладах.

Список використаної літератури

1. Лазарук Г.І. Роль самостійної роботи при написанні фахових проектів іноземною мовою в технічному ВНЗ / Г.І. Лазарук. - Вища освіта 2. - С. 129.

2. Попова О. Самостійність - якість особистості майбутнього вчителя / О. Попова // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць [за заг. ред. В.І. Сипченка]. - Вип. ХХХ. - Слов'янськ: Вид. центр СДПУ, 2006. - 198 с. - С. 59-62.

3. Трегубова Г.М. / Самостійна робота студентів коледжів з дисципліни ["Українська мова за професійним спрямуванням"] / Г.М. Трегубова. - Вища освіта 2. - С. 415-423.

Размещено на Allbest.ru