Проблеми підготовки майбутніх фахівців до навчання англійської мови дітей дошкільного віку

ПРОБЛЕМЫ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ
К ОБУЧЕНИЮ АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

Статья посвящена проблеме подготовки будущих специалистов к обучению детей дошкольного возраста английскому языку. Особое внимание обращается на формирование профессиональной компетентности будущих учителей английского языка.

Ключевые слова: будущий учитель английского языка, дети дошкольного возраста, профессиональная компетентность.

Постановка проблеми

Наприкінці ХХ століття перед системою вітчизняної педагогічної освіти вперше постала потреба готувати фахівців спроможних навчати іноземної мови дітей дошкільного віку.

Об'єктивна обумовленість потреби підготовки таких фахівців пояснюється тим, що сучасний етап розвитку суспільства характеризується новими, невідомими раніше особливостями. Найбільш істотними з них є тенденція до глобалізації суспільного розвитку, зближення націй, народів, держав і перехід від інструментальних до науково-інформаційних технологій. Цей курс закріплений у нормативно-правових документах про освіту, зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, державній програмі «Вчитель», а також положеннях Базового компоненту дошкільної освіти.

Зміст Базового компоненту побудовано на основі компетентнісного підходу відповідно вікових можливостей дітей і спрямовує педагогів на цілісний і загальний розвиток дитини, розглядає дошкільний вік як підгрунття для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь, окреслює головні лінії розвитку дитини: фізичний, психічний та морально-духовного здоров'я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини [2].

«Іноземна мова» згідно Базового компоненту дошкільної освіти представлена у варіативній частині освітньої діяльності навчального закладу, де визначено зміст освіти (комунікативно-мовленнєва компетенція дитини) і окреслено результати освітньої роботи: дитина диференціює звуки іноземної мови, вимовляє їх правильно, з відповідною інтонацією; сприймає та реагує на звертання, нескладні команди та інструкції педагога, дає відповідь на прості запитання стосовно імені, віку, місця проживання тощо; знає та може озвучити окремі вірші, римування, пісні; робить коротке зв'язне повідомлення за запропонованою тематикою, правильно його оформлюючи з точки зору норм мови, що вивчається в межах запропонованого мовного матеріалу; вміє працювати в парах та групах [1].

Враховуючи ступеневу освіту, перехід загальноосвітніх середніх шкіл на вивчення іноземної мови з першого класу, наступність у навчанні дітей дошкільного віку і початкової школи, надзвичайно важливим постає питання підготовки фахівця, який був би здатним працювати не тільки у середніх навчальних закладах освіти, а і у дошкільних навчальних закладах і навчати англійської мови дітей дошкільного віку.

Це означає, що сучасному учителеві необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватись до мінливих умов життя. А це можливо лише завдяки високому рівню професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Ця проблема зафіксована у Державній національній програмі «Освіта», де наголошується, що один із основних шляхів реформування освіти полягає у необхідності «підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня» [5].

З огляду на це проблема формування професійної компетентності майбутніх вчителів англійської мови, які б могли працювати і в системі дошкільної освіти, здатних виховувати активну, творчу особистість, знаходиться у центрі уваги багатьох науковців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню проблеми підготовки фахівців у вищих педагогічних закладах освіти були присвячені роботи таких вчених, як Г. Алова, А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Безпалько, В. Вегасов, І. Зязюн та ін. Дослідники звертають увагу на зміст, методи, форми, нові технології навчання студентів, на формування фахових умінь та окремих рис характеру майбутніх педагогів, наголошують на визначенні змісту і технологій формування професійної компетентності фахівця в умовах ступеневої системи вищої освіти як координатора освітнього процесу.

В останній час було проведено низку досліджень (А. Ахаян, О. Бігич, А. Булинін, Д. Ізаренков, Н. Харитонова), в яких розглянуто формування професійної компетенції як одного з видів професійної готовності студентів до навчання.

Виклад основного матеріалу

Термін «професійна компетентність» широко використовується у ході аналізу проблем модернізації освіти та визначення вимог до випускників вищих навчальних закладів.

Науковець Х. Шапаренко розуміє категорію «професійна компетентність» як готовність і здатність фахівців приймати ефективні рішення у процесі професійної діяльності. Професійна компетентність, згідно його тлумачення, в цілому характеризується сукупністю інтегрованих знань, умінь і досвіду, а також особистісних якостей, що дозволяють людині ефективно проектувати і здійснювати професійну діяльність [9].

На думку науковця Н. Сергієнка професійна компетентність вчителя - інтегроване професійно особистісне утворення, в якому внутрішні ресурси людини, її особисті якості та здібності розглядаються як джерело й критерії ефективної предметної діяльності в системі освіти. Дослідник схильний вважати, що це - інтегративна властивість особистості, що володіє комплексом професійно значущих для вчителя якостей, має високий рівень науково-теоретичної й практичної підготовки до творчої педагогічної діяльності та ефективної взаємодії з учнями в процесі педагогічної співпраці на основі впровадження сучасних технологій для досягнення високих результатів [8].

Вчений В. Синенко впевнений, що професійна компетентність вчителя є високим рівнем його психолого-педагогічних і науково - предметних знань і умінь у поєднанні з відповідним культурно - моральним образом, що забезпечує на практиці соціально затребувану підготовку підростаючого покоління до життя [1].

За словами дослідника О. Котенко, професійна компетентність учителя англійської мови - це інтегроване утворення його особистості, яке синтезує в собі необхідні компетентності (практично-методичну, психолого-педагогічну, особистісно-мотиваційну) та відповідні компетенції (мовну, мовленнєву, лінгвокраїнознавчу, дискурсивну, соціокультурну, комунікативну, здатність до самоосвіти, самопізнання, полікультурність, діалогічність, тощо), взаємовплив яких сприяє ефективній педагогічній взаємодії [7].

Отже, професійне становлення майбутнього вчителя англійської мови, розвиток його професійної компетентності стає можливим за умови формування відповідних компетенцій, структурними елементами яких є конкретні професійні якості, узгоджені із соціальним запитом суспільства на вивчення іноземних мов. Професійні якості умовно можливо поділити на три групи. професійний компетентність вчитель англійський

До першої групи практично-методичних якостей належать ті, що передбачають наявність методичних знань з іноземної мови, вміння правильно визначати зміст і доцільність навчального матеріалу, принципи, методи, види роботи, здатність враховувати рівень підготовки дітей, їхні психофізіологічні особливості. До практичних якостей варто віднести сформованість комунікативних умінь, тобто практичне володіння іноземною мовою.

Друга група - психолого-педагогічні якості, які формують здатність до прогнозування результатів педагогічної діяльності, саморегуляції, креативності, інноваційного потенціалу, новаторських умінь.

До третьої групи особистісно-мотиваційних якостей майбутнього вчителя іноземної мови належать ціннісні парадигми, його емоційно-вольові сфери [6].

Для навчання англійської мови дітей дошкільного віку у майбутнього фахівця мають бути сформовані такі компетенції:

- інтегрована іншомовна професійна компетенція (лінгвістична, лінгвокраїнознавча, комунікативна, навчально-пізнавальна та лінгвометодична);