Дидактичний аспект організаційних форм і методів театральної педагогіки
Аналіз проблеми організаційних методів і форм навчання, які використовуються при підготовці акторів і режисерів. Особливості змісту і структури мистецького заняття. Форми організації мистецького навчання. Види уроків мистецтва або мистецьких занять.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 21,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК: 373. 3017. 4 - 05. 787
Дидактичний аспект організаційних форм і методів театральної педагогіки
Н.М. Гринькова
Резюме
організаційний навчання режисер мистецький
У статті досліджується проблема організаційних методів і форм навчання, які використовуються при підготовці акторів і режисерів, аналізуються особливості змісту і структури мистецького заняття.
Ключові слова: театральна педагогіка, мистецьке навчання, методи мистецького навчання, організаційні форми навчання, мистецьке заняття.
Резюме
В статье исследуется проблема организационных методов и форм учебы, которые используются при подготовке актеров и режиссеров, анализируются особенности содержания и структуры художественного занятия.
Ключевые слова: театральная педагогика, художественная учеба, методы художественной учебы, художественное занятие.
The summary
The problem of organizational methods and forms of studies, which are used for preparation of actors and producers, is probed in the article, the features of maintenance and structure of artistic employment are analysed.
Key words: theatrical pedagogics, artistic studies, methods of artistic studies, artistic employment.
Постановка проблеми. Згідно Національної доктрини розвитку освіти України в XXI столітті головною метою національного і громадянського виховання є успадкування духовних надбань українського народу, формування розвиненої духовності, художньо-естетичної культури. Одним із засобів досягнення цієї мети є мистецтво [2].
Мистецтво впливає на інтелектуальну, пізнавальну, моральну сферу особистості, що в свою чергу є підґрунтям для формування в неї здібностей, потреб і є важливим засобом виховання ціннісного ставлення до себе і навколишнього світу. “Прекрасне пробуджує добре, - стверджував К.Д. Ушинський, - збудіть у людини щирий інтерес до всього корисного, високого та морального і ви зможете бути спокійним, що вона завжди збереже людську гідність. У цьому повинна бути мета виховання і навчання” [5, 406-407].
Театральне мистецтво має важливе виховне і пізнавальне значення. Репрезентуючи зразки поведінки і вчинків сценічних героїв воно має здатність відображати реалії людських відносин, впливати на погляди, почуття і поведінку як глядачів, так і самих акторів. Відтак для підготовки майбутніх акторів і режисерів необхідно використовувати таку систему дидактичних методів і форм, які б відповідали творчому характеру діяльності і, водночас, були націлені на оволодіння системою психолого-педагогічних знань та відвідних умінь і навичок.
Теоретичні основи театральної педагогіки учнів, з'ясування її змісту та головних компонентів мають місце в працях В.Е. Мейєрхольда, Ш.О. Кнебеля, Е.Б. Вахтангова, В.О. Топоркова, А.Д. Попова, А.В. Ефроса та інших.
Аналіз останніх літературних джерел і публікацій. Розроблено практичні аспекти використання елементів театральної педагогіки у педагогічному процесі (Ш.О. Амонашвілі,
О.С. Булатова, Ж.В. Ваганова, Н.Н. Дем'яненко). Можливості театрального мистецтва у підготовці вчителів до педагогічної діяльності на сучасному етапі розвитку досліджують Н.А. Абалкін, М.М. Барахтян, В.Ц. Абрамян, Р.Х. Баталов, Р.І. Короткова та інші. Вони розглядають акторську майстерність як педагогічне мистецтво, як засіб розкриття творчого потенціалу вчителя, засіб формування його педагогічної майстерності.
Важливим для нашого дослідження є праці сучасних педагогів О.М. Сорокіної, Л.І. Лимаренко, Л.М. Некрасової, Г.М. Падалки, О.П. Рудницької, Л.В. Цукасової, які розкрили окремі дидактичні аспекти методів, засобів і форм мистецької педагогіки.
Проведений аналіз наукових досліджень та публікацій показав що, дана проблема знайшла висвітлення у багатьох джерелах: з'ясовано зміст та методологічні засади театральної педагогіки, представлено різні підходи до класифікації методів мистецького навчання.
Метою статті є аналіз дидактичних методів і форм, які використовуються при підготовці майбутніх акторів і режисерів.
Виклад основного матеріалу. Методи навчання - способи спільної діяльності учителя і учня, спрямованої на засвоєння учнями знань, формування вмінь і навичок. Структурним елементом методу навчання є прийом. Прийом навчання - деталь методу, використання якої дозволяє підсилити ефективність процесу навчання. Наприклад, під час розповіді про технологію втілення сценічного образу може бути використаний прийом показу акторської дії, який активізує роботу вихованців [2, 344].
Методи навчання поділяються на загальні (універсальні, які можуть бути застосовані у процесі викладання всіх предметів) і спеціальні (які є ефективними під час вивчення окремих предметів).
В дидактиці зустрічаються різні підходи до класифікації методів навчання. За джерелами знань, особливостями передачі і характером сприйняття їх поділяють на: словесні, наочні, практичні (Н. Верзилін, Є. Голант, С. Петровський, С. Чавдаров).
За змістом освіти і характером пізнавальної діяльності визначають: пояснювально- ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково пошукові, дослідницькі методи (М. Скаткін, І. Лернер).
Для професійної школи, зокрема, театральної, актуальними є спеціальні методи, або методи мистецького навчання. За визначенням Г.Падалки, методи мистецького навчання - упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на розв'язання художньо-навчальних і художньо-виховних завдань.
Автором запропоновано таку класифікацію методів навчання мистецтва:
1. За джерелами передачі та характером сприйняття художньої інформації вони поділяються на словесні, демонстраційно-образні, художньо-творчі (практичні).
Словесні методи мають важливе значення в системі мистецької освіти. До них належать: лекція, розповідь, бесіда, пояснення, обговорення, коментар, вербалізація художнього змісту образів.
Розглянемо методи навчання, які є важливими для підготовки акторів.
Пояснення спрямоване на розкриття сутнісних характеристик художніх образів, засобів і способів їх втілення на сцені. Цей метод допомагає усвідомити зміст акторської майстерності та її складових.
Бесіда - метод, який дає змогу одержувати зворотну інформацію від учня про рівень розуміння навчального матеріалу, а також про його інтереси та можливості. Бесіда є важливим методом втілення художнього образу в процесі реалізації режисерського задуму. Це є підставою для виокремлення таких видів бесіди: внутрішня (діалог із самим собою), відкритий діалог (спілкування між двома учасниками), полілог (обмін інформацією між трьома або більшим числом суб'єктів спілкування).
Обговорення сприяє формуванню інтересу учнів до навчання, умінь захищати власну позицію, висловлювати думки, погляди, переконання. Цей метод забезпечує посилення впливу театрального колективу на розвиток і формування особистості. Під час обговорення з'ясовується також результативність впливу засобів мистецтва на особистість, а також її ставлення до мистецтва.
Коментар супроводжує виконання вправ, пошук шляхів розв'язання задач. Цей метод використовується з метою здійснення поточного контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів, що сприяє вчасному виявленню та запобіганню недолікам і помилкам.
Вербалізація змісту художніх творів зорієнтована на осмислення і розуміння учнями змісту і особливостей художнього образу, осягнення їх смислового наповнення. Для цього сприйняття учнями художнього твору супроводжують словесним поясненням.
До демонстраційно-образних методів навчання мистецтва належать: демонстрація художніх творів (художня демонстрація) та ілюстрування словесних пояснень художніми засобами. Художня демонстрація є одним із дієвих методів в театральній педагогіці. Зміст цього методу полягає в безпосередньому показі педагогом певних прийомів чи дій: поз, жестів, мімічних рухів тощо. Однак, в цього методу є недолік, який полягає в спонуканні учнів до наслідування запропонованого зразка.
Художнє ілюстрування застосовується для підтвердження обраних фактів, явищ, подій. Засобами художнього ілюстрування є вистави, п'єси, репродукції тощо.
До художньо-творчих методів мистецького навчання належить художнє вправляння, варіантна розробка і втілення художнього образу, інтерпретація.
Художнє вправляння - багаторазове повторення складових мистецької діяльності (декламування, жестикулювання, виконання танцювальних па) з метою їх глибокого розуміння, закріплення, вдосконалення. Оскільки за своїм змістом художня діяльність має творчий характер, цей метод сприяє формуванню первинних умінь і навичок.
Варіантна розробка спрямована на пошук оптимального рішення художнього задуму допомагає уникнути повторів, наслідувань. Цей метод є ефективним за умови належного рівня підготовки акторів.
Інтерпретація дає можливість виконавцю виявити власне бачення змісту і характеру художнього образу (або твору), відчути себе у ролі постановника і оцінити власні можливості. Цей метод передбачає безпосереднє виявлення умінь і навичок актора.
Зміст імпровізації полягає в миттєвому створенні і передачі учнем художнього образу, емоцій, почуттів, переживань через відповідну форму художнього втілення.
2. Залежно від характеру мистецької діяльності методи мистецького навчання поділяються на методи наслідування, репродуктивні і творчі методи.
Методи наслідування передбачають точне відтворення, наслідування елементів художньої виразності, акторської майстерності Вони мають допоміжний характер, оскільки використовуються з метою засвоєння мистецької техніки.
Репродуктивні методи спрямовані на точне відтворення одержаного від учителя та в процесі самонавчання матеріалу і дають змогу отримати дані про обсяг та зміст засвоєння учнями інформації.
Творчі методи уможливлюють розкриття творчого потенціалу учнів, їх самовираження і самореалізацію. Використовуючи творчі методи педагог залучає акторів до виконання ролей, постановки вистав, розробки сценаріїв тощо.
3. Врахування характеру завдань і етапів навчання дає змогу виокремити методи ознайомлення, методи роботи над художнім матеріалом та методи створення художніх образів.
Методи ознайомлення використовують на початковому етапі навчання з метою покращення сприймання мистецьких творів. Ефективність їхнього застосування забезпечується вмілою організацією педагогом процесу сприйняття художнього твору, що досягається шляхом використання пояснення, обґрунтування мети і завдань, які вирішуються в процесі сприйняття творів, а також через актуалізацію і мотивацію навчальної діяльності [2, 352].
Методи роботи над художнім матеріалом є доцільними на наступному етапі мистецького навчання. Вони забезпечують зацікавлення художньою роботою за допомогою пояснення, демонстрування, організації активної роботи учнів і стимулювання їх до творчої діяльності.
Метод створення художніх образів націлений на залучення майбутніх акторів до репродуктивної творчої діяльності у ході відтворення створених раніше образів і продуктивної творчої діяльності, метою якої є формування нових образів.
4. Залежно від завдань розвитку особистісних художніх властивостей учнів використовують такі методи мистецького навчання, як:
- методи стимулювання художньої діяльності через актуалізацію ролі мистецтва в житті людини, усвідомлення соціального значення мистецької професії, а також розширення мистецького досвіду;
- цілеспрямована активізація художньої діяльності, що стає можливою через створення умов, в яких учень буде постійно мати підвищений тонус, відчуватиме готовність до мистецької діяльності;
- пролонгований художній тренінг - метод довготривалого вправляння через залучення учня до мистецтва;
- художня психологічна підтримка забезпечується через створення позитивного психологічного мікроклімату в процесі мистецької діяльності;
- регуляція вольових зусиль забезпечується через формування стійкої мотивації учня до мистецької діяльності і усвідомлення змісту і завдань цієї діяльності [3, 177-211].
Всі методи навчання становлять цілісну систему, що зумовлює комплексне їх застосування. Обираючи методи навчання педагог має враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, зміст і умови навчання, а також власні можливості.
Ефективність навчання залежить не лише від методів, а й від тих форм його організації, які зумовлюються зміст та спрямування спільної діяльності учасників навчально-виховного процесу.
Форма організації навчання - варіант упорядкування взаємозалежної діяльності педагога і учнів, яке характеризується змістовими, часовими, просторовими та іншими показниками.
В системі мистецького навчання поширена така форма навчання, як мистецькі заняття (уроки мистецтва). Мистецьке заняття відрізняється від уроку тим, що, як правило, немає чітко визначених часових меж. Наприклад, репетиція перед показом вистави може тривати декілька годин. Склад учасників заняття нерідко є різновіковим та не завжди постійним
Форми організації мистецького навчання мають свою специфіку, яка визначається особливостями художнього сприймання та характером діяльності учнів, зокрема, під час їх проведення мають місце:
1. Домінування практичної діяльності над теоретичною. Як правило, навчальна робота акторів передбачає одночасну реалізацію сформованих вмінь і навичок на практиці.
2. Створення оптимальних умов для розвитку творчості особистості, що знаходить своє відображення в змісті навчальних завдань, які пропонує вчитель.
3. Використання спеціальних засобів. Так, для занять театральної студії можуть знадобитися сцена, костюми, грим, спеціальне освітлення, музичний супровід, декорації тощо.
Види уроків мистецтва або мистецьких занять визначаються в залежності від їх функціонального призначення:
а) уроки поточної художньо-творчої навчальної діяльності;
б)уроки власне підготовки до виступу:
- урок-репетиція;
- урок-підготовка до вистави (урок-генеральна репетиція) [3, 215].
Структура уроку мистецтва має такий вигляд:
1. Організація художньої діяльності.
2. Постановка мети і формулювання творчого завдання.
3. Актуалізація попереднього досвіду художньо-творчої діяльності, знань і вмінь.
4. Мотивація художньої навчальної діяльності.
5. Активізація творчої ініціативи, самостійності.
6. Пошук способів вирішення творчого завдання, моделювання можливих варіантів.
7. Втілення задуму в художній образ, постановку.
8. Підсумок і оцінювання результатів художньо-творчої діяльності.
9. Визначення завдань для самостійної (домашньої роботи), інструктаж щодо їх виконання.
Підготовка і проведення уроку мистецтва має творчий характер, що пов'язано із специфікою змісту та засобів, які використовуються педагогом.
Процес підготовки вчителя до уроку мистецтва реалізується у два етапи:
На першому етапі відбувається попередня підготовка, яка охоплює такі напрями діяльності педагога, як:
- робота з програмою, підручником, методичною літературою, періодичними виданнями, планування навчальної роботи на рік, півріччя, кожне заняття;
- формулюванні мети і завдань уроку;
- визначення змісту і обсягу художнього навчального матеріалу;
- побудова вчителем сюжетно-драматичної канви уроку - це визначення послідовності, методичної стратегії, методів, засобів, прийомів, ключових моментів уроку, загальної логіки розвитку взаємодії вчителя і учня.
На другому етапі здійснюється безпосередня підготовка котра вимагає:
- укладання детального плану уроку, який передбачає моделювання емоційної кривої (визначення змісту і послідовності художньо-творчих завдань і ситуацій з метою виставлення кульмінаційних акцентів на найбільш значущих позиціях);
- підбір методів, форм, прийомів, творчих ситуацій, які буде реалізовано в ході уроку;
- підготовка матеріально-технічного обладнання (відео-, аудіозаписів, програвачів, костюмів, декорацій, освітлення, сцени, залу);
- перевірка готовності вчителя і учнів до уроку.
Варто зазначити, що викладені характеристики підготовчої роботи окреслюють її загальний зміст. На занятті можуть трапитися непередбачені ситуації, які вимагають від педагога винахідливості, оригінальності. Тому варто погодитися з Г. Падалкою, яка зазначає, що: “скрупульозне слідування за попереднім планом нівечить творче начало, сковує ініціативу вчителя, а надмірна непередбачувана свобода педагогічних дій руйнує планування, нівелює педагогічний сенс” [3, 237]. Отже, підготовка до уроку мистецтва буде ефективною, якщо в ній є місце як для визначення ключових позицій, так і імпровізаційних дій учителя і учнів.
Література
1. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта. - 2001. - 11-18 липня. - С. 2-6.
2. Основи педагогіки і психології / К.В. Джеджера, Н.М. Шагай. - Рівне: Волинські обереги, 2011. - 392 с.
3. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Г.М. Падалка. - К.: Освіта України, 2008. - 274 с.
4. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навчальний посібник / О.П. Рудницька. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 360 с.
5. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: у 2-х т. / К.Д. Ушинський; за ред. В.М. Столєтова. - К.: Рад. шк., 1983. - С. 406-407.
6. Цукасова Л.В. Театральная педагогика: Принципы, заповеди, советы / Л.В. Цукасова, Л. А. Волков. - М.: Книжный дом “ЛИБРОКОМ”, 2009. - 192 с.
Одержано редакцією 04.12.2013 р.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вікові особливості учнів молодшого шкільного віку. Особливості організаційних форм навчання. Аналіз використання існуючих форм організації навчання в початковій школі. Експериментальна перевірка ефективного використання різних форм організації навчання.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 06.11.2011Урок як форма організації навчання. Нетрадиційні форми організації. Методика організації занять з кулінарії у формі гри. Особливості розробки та проведення уроку-гри. Визначення ефективності впливу уроку гри на активізацію пізнавальної діяльності учнів.
дипломная работа [89,3 K], добавлен 16.09.2010Сутність процесу навчання та його структура. Методи, прийоми і засоби навчання як дидактичні категорії. Класифікація методів навчання. Особливості основних та активних методів, їх значення та практичне використання. Специфіка засобів навчання, їх види.
реферат [43,6 K], добавлен 14.12.2010Особливості позаурочних організаційних форм навчання: їх суть, значення, методика проведення. Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи. Досвід вчителів трудового навчання щодо організації і проведення основних форм позаурочної роботи.
курсовая работа [85,4 K], добавлен 24.10.2010Планування як основа управління навчанням. Навчальний план закладу освіти. Планування навчального предмету та занять. Форми організації навчання та їх специфіка. Історичний розвиток форм навчання. Основні та інноваційні форми організації навчання.
реферат [28,8 K], добавлен 14.12.2010Розвиток та вдосконалення організаційних форм навчання в сучасній школі. Взаємозв’язок нетрадиційних і традиційних форм навчання. Дослідно-експериментальна робота по вивченню ефективності застосування нетрадиційних типів уроків під час практики.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 24.04.2009Аналіз різних методів навчання. Методи активізацйії навчально-пізнавальної діяльності. Загальні питання організації та проведення експерименту, аналіз результатів. Хід практичного заняття "Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія, США".
дипломная работа [69,9 K], добавлен 15.01.2011Сутність і особливості педагогічної технології, її класифікація та спрямування. Трудове навчання як важливий дидактичний процес. Джерела виявлення нових учбових форм та методів. Аналіз формування творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання.
курсовая работа [32,4 K], добавлен 11.05.2009Розвиток теорії методів навчання у дидактиці. Класифікація методів навчання та критерії їх оптимального вибору. Сутність проектної технології та її значення. Проектування як метод особистісно орієнтованого навчання. Загальні поради до структури проекту.
дипломная работа [66,9 K], добавлен 16.09.2010Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010
