Формування ціннісного ставлення підлітків до держави в умовах дитячо-юнацьких об’єднань

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Проблема становлення підростаючого покоління гідними громадянами із сформованими ціннісними ставлення до держави є актуальною і важливою. Особливо це має велике значення для нашого суспільства в період переорієнтації цінностей, які суттєво впливають на процес формування життєвого досвіду у дітей і підлітків. Цінності є невід'ємною частиною сучасної культури і явно чи дискретно впливають на життя кожної людини й суспільства в цілому незалежно від того, яку світоглядну позицію відстоюють їхні носії - світську чи релігійну. Від того, які цінності будуть сформовані в учнівської молоді сьогодні, наскільки діти і підлітки будуть готові до нового типу соціальних відносин з державою, залежить шлях розвитку нашого суспільства у майбутньому.

Аналіз літературних джерел. Вітчизняними та зарубіжним вченими Н. Асташовою, О. Баришевою, М. Боришевським, С. Виготським, Б. Закаблуковським, В. Кабушем, М. Казакіною, І. Тараненко поняття “цінність” розглядається як багатоаспектне явище, що визначається соціальними обставинами, які мають чітко запрограмований культурний смисл, що полягає у позитивній чи негативній оцінці світу у широкому розумінні цього слова.

Наприклад, Н. Асташова цінності вважає компонентом морального виховання, важливими складниками внутрішньої культури людини, що, виражаючись у особистісних установках, властивостях і якостях, визначають її ставлення до суспільства, природи, інших людей, самого себе [1].

На думку В. Кабуша “цінність - це уявлення про те, що є святим для людини, групи, колективу, суспільства в цілому, їх переконання, які виражені в поведінці” [7]. І продовжує “Загальнолюдські цінності випливають із нашої людської природи. Вони слугують еталоном, ідеалом для всіх людей. Існують цінності вітальні: життя, здоров'я, безпека, благополуччя, фізичний стан людини, сила, природне середовище, практичність, комфорт тощо; соціальні (суспільні): соціальне середовище, статус, працелюбство, професія, сім'я, патріотизм, терпимість, підприємливість, здатність ризикувати, рівність (соціальна і статева), здатність до досягнень і перемог, особиста незалежність, активна участь у житті суспільства, орієнтація на минуле чи майбутнє, локальна (місцева) чи надлокальна орієнтація (державна, міжнародна); політичні: свобода слова, громадянські свободи, державність, законність, порядок, конституція, громадянський мир; моральні: добро, благо, любов, дружба, обов'язок, честь, безкорисливість, порядність, вірність, взаємодопомога, справедливість, повага до старших і любов до дітей; релігійні: Бог, віра, спасіння, блаженство, ритуал, Святе Письмо, церква; естетичні: краса ідеал, стиль, еклектика, культурна самобутність або копіювання престижної запозиченої моди” [7].

Призначення цінностей - формування цілісної особистості як вищої цінності, особистості, яка здатна самостійно і творчо мислити, має почуття власної гідності, розуміє своє призначення у контексті життєдіяльності держави.

Дитячі громадські організації та об'єднання мають багато можливостей для формування ціннісного ставлення їх членів до держави і суспільства.

Враховуючи теоретичні й практичні напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених, пріоритетним у формуванні ціннісного ставлення членів дитячо-юнацьких об'єднань до держави ми визначаємо аксіологічний (Н. Асташова [1], О. Баришева [2] підхід, у процесі якого формуються цінності освітньо-пізнавальної, художньо-естетичної, екологічної, спортивно-оздоровчої, організаторської, трудової діяльності, до якої залучені члени дитячо-юнацьких об'єднань; цінності вільної особистості, яка знаходиться у безперервному діалозі сама з собою, іншими особистісними предметами культури; цінності процесів загальнокультурного й соціально-культурного виховання, освіти, самоосвіти й самовиховання особистості у дитячо-юнацьких об'єднаннях у різноманітних умовах життєдіяльності культурних потреб; цінності культури спілкування, поведінки, взаємостосунків членів дитячих об'єднань, а також цінності дитячої і підліткової субкультури; цінності соціального середовища.

Метою статті є висвітлення умов формування ціннісного ставлення підлітків до держави в умовах дитячо-юнацьких об'єднань.

Під час формування ціннісних ставлень важливим є урахування умов оточуючого середовища, яке виступає виховним простором. На значення середовища у вихованні вказував Л. Виготський [4], оскільки вважає соціальне середовище єдиним виховним чинником, яке здатне максимально впливати на розвиток особистості, якщо враховувати вікові особливості дитини. Середовище включає у себе як організацію самого простору, так і різні види діяльності, що здійснюються підлітками і керівниками дитячо-юнацьких об'єднань.

У процесі дослідно-експериментальної роботи ми опиралися на визначення поняття „виховний простір”, зазначене в Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України: „виховний простір - це не тільки середовище, а й духовний простір учня й педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості. У ньому має бути представлений весь спектр цінностей культури і культурних форм життя. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується у різних виховних середовищах (академічне середовище, клубне, середовище творчих майстерень тощо” [8].

У нашому розумінні виховуючим середовищем виступають дитячо-юнацькі об'єднання, у яких підлітки набувають знань державознавчої спрямованості; у них формуються емоційно-позитивні ставлення до держави і суспільства, що проявляються у почуттях гордості і любові до рідної землі, українського народу, а також досвід суспільної поведінки на основі їх залучення до суспільно корисної діяльності.

Ми визначили такі завдання виховуючого середовища, що забезпечують процес оптимізації громадянського виховання підлітків і їх ціннісного ставлення до держави:

- формувати у підлітків інтерес й потребу бути громадянином і патріотом своєї країни;

- залучати підлітків до діяльності, що має суспільне значення і громадянську спрямованість;

- виховувати позитивне ставлення до загальнолюдських цінностей, норм колективного співжиття, законів держави;

- розвивати громадянську і соціальну відповідальність за самого себе, оточуючих людей, суспільство, Батьківщину;

- розвивати міжособистісне спілкування, що має громадянське і державотворче спрямування;

- налагодити сприятливий психологічний клімат у колективі дитячо-юнацького об'єднання.

Змістовою основою формування ціннісного ставлення членів дитячо-юнацьких об'єднань до держави і суспільства стала розроблена нами орієнтовна програма громадянського виховання „Зростаємо громадянами”, зміст якої у контексті нашого дослідження спрямований на: поглиблення знань підлітків про державу і суспільство, український народ, права і обов'язки громадян у суспільстві; способи життєдіяльності і взаємодії підлітків у суспільстві; формування загальнолюдських якостей і почуттів, громадянських ставлень; набуття практичних навичок громадянської поведінки у суспільстві, шляхом залучення підлітків до суспільно корисної діяльності, спрямованої на поліпшення умов становлення їх як громадян держави. підліток виховний ціннісний

При цьому зміст виховної роботи реалізувався у взаємопов'язаних напрямах виховання: організаційно-діяльнісному, освітньо-пізнавальному, трудовому, економічному, художньо-естетичному, соціально-практичному.

Вітчизняними і зарубіжними вченими (І. Бех, М. Бабкіна, П. Вербицька, Т. Дем'янюк, Ю. Завалевський, Б. Закаблуковський та ін.) розроблена низка форм роботи, спрямованих на громадянське виховання підлітків і формування у них ціннісного ставлення до держави і суспільства: бесіди, лекції, інтелектуальні конкурси, вікторини, екскурсії, виставки, аукціони, вікторини, сюжетно-рольові, ділові ігри, проектна діяльність тощо.

Особливого значення ми надавали сюжетно-рольовим іграм, оскільки вони підвищують інтерес учасників гри до проблем, які моделюються або проектуються; сприяють зростанню пізнавальної активності учасників гри, що дозволяє отримувати і засвоювати більшу кількість інформації, яка ґрунтується на прикладах конкретної життєдіяльності суспільства й моделюється у грі; сприяють покращенню взаємостосунків між учасниками гри і їх педагогами; дозволяють вихованцям самим узяти участь у вирішенні складних суспільних проблем.

Сюжетно-рольові ігри ми розглядаємо, як засіб підготовки до прояву громадянської вихованості і ціннісного ставлення підлітків до держави, як особливий вид діяльності, компонент формування ціннісного ставлення до держави, оскільки вони дозволяють учасникам гри не тільки самим брати участь у вирішенні складних суспільних проблем, а й формують ставлення підлітків до оточуючої дійсності, сприяють набуттю учасниками гри навичок прийняття відповідальних рішень у складних життєвих ситуаціях і покращенню взаємостосунків між учасниками гри.

Як приклад, наводимо сюжетно-рольову гру “Правова держава”, мета якої полягає у вихованні почуття поваги до законів держави, умінні поважати і дотримуватись норм співіснування, вчити вести діалог, в основі якого - взаємоповага, готовність вислухати співрозмовника і визначити його право мати свою точку зору.

Учасники стають у два кола. Керівник пояснює основні ігрові ролі, які будуть по черзі виконувати учасники.

Перша групова роль (її одночасно програють учасники, які знаходяться у внутрішньому колі) - активні прихильники правової держави. Їх завдання - переконати партнера в тому, що лише у правовій держав людина може бути по-справжньому вільною, вона може нормально трудитися і виконувати свої громадянські обов'язки, знаючи, що її права і свободи захищені силою державної влади і законом. Але, щоб переконати в цьому свого партнера, потрібні не лише слова, але й серйозні факти, аргументи , в т.ч. із сучасного життя.

Друга групова роль (її одночасно програють учасники, які знаходяться у зовнішньому крузі) - прихильники одноосібної влади. Їх завдання, відповідаючи на всі доведення і аргументи прихильників правової держави, - відстояти свою точку зору, доводячи, що лише в державі, де є “сильна рука”, люди добре працюють, а не вимагають для себе більше прав.

Час на один діалог із своїм партнером - три хвилини. Потім за сигналом керівника гри всі учасники, які знаходяться у внутрішньому колі, роблять один-два кроки вправо і опиняються перед новим партнером. Знову відводиться три хвилини, для чергового діалогу і т.д.

Учасникам слід нагадати, що під час діалогу потрібно поважати точку зору партнера, уважно вислуховувати його аргументи, але в той же час і самому треба висловлюватися. Для цього, тактовно зупинивши партнера, учасник доводить свою точку зору.

Цінність сюжетно-рольових ігор у формуванні ціннісного ставлення підлітків до держави полягає в тому, що, приймаючи на себе ту чи іншу соціальну роль, кожен учасник гри неодноразово опиняється у ситуації, коли слід проявити не тільки уміння розпізнавати назрілі проблеми у контексті конкретних ситуацій, але й відповідно діяти, приймати конкретні рішення. Як зазначає І. Тараненко, „Коли приходить усвідомлення, що країна - для нас і ми - для країни, народжується величне почуття співпричетності з людьми, суспільством, в якому народився і живеш, з'являється прагнення прийняти участь у побудові світу і себе у ньому загалом, - відчуття цілісності. Батьківщину розуміють як місце, в якому зберігається цілісність душевного буття людини, звідки починаються і куди ведуть її життєві стежки” [9].

І хоча ситуації, які підлітки програють, уявні, почуття, які вони переживають, реальні. Ця особливість гри несе у собі великі виховні можливості, оскільки, управляючи змістом гри, включаючи в сюжет ті, чи інші ролі, керівник гри тим самим розвиває певні позитивні риси у гравців. Якщо для однієї людини в моральному і суб'єктивно-душевному плані важливішою є причетність до народу, можемо говорити про певний рівень її громадянськості.

Отже, повнота і міцність знань, які підлітки отримують у процесі ігрової діяльності, сформованість почуттів є показником ефективності застосування методу гри у процесі громадянського виховання підлітків у дитячо-юнацьких об'єднаннях і формування їх ціннісного ставлення до держави.

Формування ціннісного ставлення до держави ефективно здійснюється у процесі громадянського виховання підлітків в умовах дитячо-юнацьких об'єднань і у процесі їх залучення до активної діяльності. Для цього використовуються активні форми роботи, однією з яких є сюжетно-рольові ігри. Підлітки дитячо-юнацьких об'єднань, виконуючи різні соціальні ролі, включаються у змодельовану громадянську діяльність, набувають відповідних знань, досвіду публічного виступу, зрілості суспільної свідомості, вправляння у прийнятті рішень. У них виробляється адекватне ставлення до проблем держави, активна життєва позиція.

Література

1. Асташова Н.А. Концептуальные основы педагогической аксиологии / Н.А. Асташова // Педагогика. - 2002. - № 8. - С. 8-13.

2. Баришева О.І. Ціннісні орієнтації старшокласників / О.І. Баришева // Проблеми загальної та педагогічної психології, 2004. - Т.5. - Ч. 1. - С. 16-23.

3. Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанта громадянського виховання особистості / М.Й. Боришевський // Цінності освіти і виховання: наук.-метод. зб.; за заг. ред. О. Сухомлинської; АПН України; Центр інформації та документації Ради Європи в Україні. - К.: [б.в.], 1997. - С. 21-25.

4. Выготский Л.С. Педагогия подростка / Л.С. Выготский. - М.: Наука, 1998. - 134 с.

5. Закаблуковский Б.Г. Ценности - основа воспитания в детском движении / Б.Г. Закаблуковский // Адукация і выхаванне. - 2006. - № 6. - С. 61-64.

6. Кабуш В.Т. Моральные ценности детского объединения / В.Т. Кабуш // Праблемы выхавання. - 2003. - № 6. - С. 73-83.

7. Казакина М.Г. Формирование ценностных ориентаций старшеклассников / М.Г. Казакина // Психология. - 2009. - 216 с.

8. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. - К. 2011. - 86 с.

9. Тараненко І. Демократичні цінності у процесі становлення громадянина / І. Тараненко // Педагогіка і психологія. - 2007. - № 1. - С. 150-155.

10. Фабрикантова О.В. Сюжетно-ролевая игра как средство воспитания. - Оренбург, 2002. - 227 с.

Размещено на Allbest.ru