Економічна освіта в контексті інвестиційних процесів у галузі

Сучасні проблеми підвищення якості вітчизняної економічної освіти в контексті ефективності інвестування в освітню галузь. Пропозиції щодо подальшому підвищенню якості системи економічної освіти та вдосконалення форм і методів інвестування в освіту.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 21,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна освіта в контексті інвестиційних процесів у галузі

Л.В. Заглинська

О.І. Лукомська

Резюме. В статті розглянуто сучасні проблеми підвищення якості вітчизняної економічної освіти в контексті ефективності інвестування в освітню галузь. Висвітлені основні принципи, які сприятимуть подальшому вдосконаленню системи економічної освіти, а також розроблено пропозиції щодо підвищення її якості та вдосконалення форм і методів інвестування в освіту.

Ключові слова: економічна освіта, принципи економічної освіти, економічна підготовка, інвестиції в освіту, ефективність інвестиційної діяльності.

Постановка проблеми. Система економічної освіти є важливим фактором економічної соціалізації людей, засобом розвитку та підвищення якості людського капіталу. Нові умови життя висувають нові вимоги і завдання щодо соціальних та професійних якостей людини, її місця, характеру, рівня кваліфікації, способу мислення та поведінки. Саме людина, її потенціал є рушійною силою економічного прогресу в сучасному інформативному суспільстві. Наявність економічної освіти серед широких верств населення, особливо серед молоді, як ознаки високої кваліфікації робочої сили, є однією з передумов розвитку особистості. Кожна країна має формувати політику стимулювання набуття високої професійно-освітньої підготовки, яка потребує вагомих інвестицій. В сучасних умовах актуалізується проблема створення моделі економічної освіти, яка відповідала б розвитку світових освітніх систем, та виявлення шляхів ефективного інвестування в освітню галузь.

Аналіз досліджень проблеми. Різним аспектам розвитку економічної освіти та проблемам інвестування в розвиток людського капіталу присвячені роботи відомих українських вчених і, зокрема: А.Колота, О.Красовської, О.Овчарук, О.Пометун, П.Яковенко, Т.Фадиної, О.Грішнової, О.Головні, У.Гузар, П.Кулікова, В.Парсяк, В.Креміня та інших. Проведений аналіз наукових напрацювань засвідчує кількісну та якісну недостатність фундаментальних системних досліджень економічної освіти, відсутність єдиного підходу щодо визначення критеріїв і механізмів ефективності інвестицій.

Мета статті полягає у висвітленні сучасних проблем розвитку економічної освіти в Україні, визначенні суті модернізації економічної освіти; поглиблення аналізу категорій інвестицій та їх ефективності в освітній галузі, а також розробці пропозицій щодо підвищення якості економічної освіти та стимулювання її фінансування.

Виклад основного матеріалу. Сучасна економіка визначається як економіка знань, в якій людський капітал стає основним виробничим ресурсом. Сучасну економіку знань як передумову економічного зростання постіндустріального типу можна сформувати за наявності відповідного людського капіталу. Цей капітал значною мірою формується саме у сфері освіти, що зумовлює як підвищення її ролі та значення, так і вимагає від освітньої діяльності змін та модернізації відповідно до вимог сьогодення [6, 13]. Зокрема це стосується економічної освіти та необхідності її наближення до світових тенденцій економічного і суспільного розвитку. Модернізація освіти відбувається в контексті загального процесу трансформації різних аспектів суспільного життя, у тісному взаємозв'язку з перебудовою в інших сферах.

Потенціал позитивного впливу модернізації системи економічної освіти на розвиток економіки та підприємництва зокрема розкривається у:

- підвищенні ефективності інвестицій не лише в освітню, а й в інші галузі економіки;

- залученні працездатного населення до розвитку підприємництва та набуття нових рис

підприємливості з метою збільшення числа підприємств малого і середнього бізнесу;

- збільшенні самозайнятих осіб у галузях та сферах національної економіки;

- підвищенні конкурентоспроможності українського населення на міжнародних ринках праці; його впевненість в ефективній зайнятості, реалізації можливостей та побажань кожної людини, що сприятиме, в свою чергу, встановленню прогресивного громадянського суспільства [7, 170].

На основі вище сказаного можна стверджувати, що роль економічної освіти в зв'язку з розвитком малого та середнього бізнесу в Україні зростає. В наслідок чого економічна освіта в аспекті її модернізації потребує переходу до інтегрованої моделі фінансування освіти, елементами якої мають бути такі інвестиційні джерела: багатоканальне державне фінансування вищої освіти, кредитування навчання у вищих навчальних закладах та підтримка економічних суб'єктів, які оплачують навчання самостійно, гранти суспільних фондів та неурядових організацій, в т.ч. міжнародних.

Традиційно державне фінансування освітніх послуг в Україні залишається основним джерелом. Інвестиції в освіту посідають друге місце в структурі соціальних видатків національного бюджету і, починаючи з 2000 р., зростають прискореними темпами. Так, якщо в 2000 р. на фінансування освіти було спрямовано 7 млрд. грн. (12% сукупних видатків Зведеного бюджету), то в 2008 р. - вже 60 млрд. грн. (відповідно 19,7%), а в 2009р. - 47,6 млрд. грн. (21,9%). Рівень бюджетних видатків на освіту по відношенню до ВВП теж значно зріс (з 4,2% у 2000 р. до 7,4% в 2009 р., 5,3 % в 2011 р), проте досі залишається далекими від цільового рівня, що задекларований Законом України „Про освіту”, - 10% національного доходу [3, 265].

За прогнозами деяких вчених найближчими роками сума інвестицій в освіту в Україні перебуватиме в межах 953,1-1651,4 млн. грн., частка інвестиційних надходжень в українську освіту у загальному обсязі інвестування становитиме від 0,93 до 1%. Серед проблем, які характеризують сьогоднішню ситуацію у сфері інвестицій можна виділити відносну неефективність механізму державного фінансування системи освіти. Незважаючи на збільшення державних видатків (з 4,2% ВВП у 2000р. до 5,3% ВВП у 2011 р., тоді як у розвинутих країнах - у середньому 5% ВВП), ефективність використання цих коштів залишається вкрай низькою [2, 4]. Тенденції до збільшення інвестицій в освіту та підвищення їх ефективності мають світовий характер. Так, 2000-2007 рр. в Німеччині витрати на освіту складали 4,4% ВВП; Великобританії і Франції - 5,6%; Італії - 4,3%; Іспанії - 4,4%; Греції - 4%; США - 5,5%; Канаді - 4,9 %; Японії - 3,4%; в Україні - 5,3%, 2011 р. [4, 202].

Довготривала структурна криза в Україні призвела до значного відпливу висококваліфікованих кадрів за кордон, що суттєво знекровило економіку. За підрахунками західних вчених еміграція одного висококваліфікованого фахівця рівнозначна вкладанню в економіку обраної ним держави 1 млн. дол. За різними оцінками в 90-х роках ХХ ст. Україна втратила до 15-20% свого інтелектуального потенціалу. За роки реформування вітчизняної економіки за межі країни виїхало 30% учених вищої кваліфікації та працездатного віку. Зрозуміло, що в нинішній ситуації досягти радикальних зрушень в економіці без великих фінансових ресурсів не можливо. Адже тільки для зміни структури національної економіки на 1% потрібні капіталовкладення еквівалентні 2-3% ВВП держави [5, 314]. Розуміючи необхідність інвестування в освіту, науку і техніку, в Україні починаючи з 2008р. обсяг фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт за рахунок держбюджету збільшився на 12,9%. Але попри позитивні кроки в цьому напрямі, ще не повністю виконується положення чинного Закону України „Про науку і науково-технічну діяльність”, згідно якого для науки передбачено 1,7% ВВП, а виділяється всього 0,3% ВВП. Хоча відомо, якщо в будь-якій державі на науку виділяється менше 2% ВВП, то їй не уникнути руйнівних процесів не лише в сфері освіти і науки, але й економіці в цілому.

Критерієм підвищення ефективності інвестицій в людський капітал, зокрема в освіту, може слугувати показник зайнятості в сфері освіти. Як свідчить статистика, освіта як вид економічної діяльності, є однією з небагатьох сфер, де зросла середньорічна чисельність найманих працівників, при її загальному скороченні в цілому по Україні. В 2009 р. працівники освіти становили в загальній структурі зайнятості - 15,5% (в Німеччині - 5,9%; Франції - 6,4%; Польщі - 7,4%; Росії - 9,7%). В освіті України на кінець 2009 р. вищу освіту мали 70,7% штатних працівників [1, 8].

Ключову роль в системі інвестування освіти і науки посідає сфера вищої освіти. В 2012-2013 р.р. зберігається тенденція до скорочення обсягів бюджетного фінансування сфери вищої освіти, як наслідок - скорочення державного замовлення з підготовки фахівців різних рівнів. Вищезазначена тенденція інвестування вищих навчальних закладів спонукає колективи останніх активно використовувати інструменти позабюджетного фінансування бюджетних програм і розширення підприємницької діяльності ВНЗ.

Попри всі проблеми інвестиційної діяльності, що існують в освіті та науці, Україна є світовим рекордсменом по кількості громадян, які мають вищу освіту - понад 75% працездатного віку. Зрозуміло, що не всі вони є реально висококваліфікованими фахівцями і мають високі шанси перемогти на ринку праці. Якість освіти залишається головним критерієм ефективності інвестицій в освіту і відповідно дієвою запорукою зростання добробуту як окремої особистості, так і держави в цілому.

Однак вирішення питання відсутності належного інвестування в освітню галузь не забезпечить відповідності вітчизняної економічної освіти світовим стандартам, оскільки існує ще ряд проблем підвищення її якості, які необхідно вирішувати найближчим часом (див. табл. 1):

Таблиця 1. Проблеми підвищення якості економічної освіти та можливі шляхи їх вирішення

Сутність проблеми

Шляхи вирішення

1. Недостатнє фінансування освіти в цілому, зокрема сегменту вищої школи.

- збільшення видатків на фінансування освіти з держбюджету;

- матеріальне стимулювання і мотивація педагогічної праці;

- створення сприятливих умов для інвесторів в галузі, що впливають на розвиток людського капіталу;

- контроль за цільовим використанням фінансових коштів;

- розробка системи показників ефективності інвестицій в освіту;

- регулярний та дієвий моніторинг трудової міграції.

2. Низький рівень викладання економічних дисциплін на початковій, середній та вищій ланках економічної освіти.

- впровадити в процес підготовки економістів такі активні методи навчання, як ділові, рольові ігри, семінари-дискусії, колоквіуми, ситуаційні вправи;

- розробити і впровадити сучасні дистанційні технології навчання із застосуванням комп'ютерних мереж для всіх форм навчання;

- створити систему узагальнення та поширення досвіду використання сучасних методик навчання, а також впроваджувати результати наукових досліджень у навчальний процес.

3. Проблема застосування теоретичних знань в реальному житті. Важливу роль у

становленні фахівця будь-якої сфери відіграє його досвід, який лише можна отримати за практичного застосування

теоретичних знань. Тобто висока якість підготовки

сучасного фахівця-економіста забезпечується поєднанням

фундаментальних та

спеціальних знань із

практичною підготовкою.

- впровадити на всіх рівнях системи економічної освіти практико- орієнтованої парадигми, заснованої на квінтеті «знання - уміння - навички - досвід діяльності - компетентність»;

- поєднати фундаментальну освіту та практичну підготовку фахівців, традиції та новації;

- вжити заходів на державному рівні щодо створення підприємствами та організаціями різних форм власності необхідних умов для проходження практики студентами;

- розробити нові форми практичної підготовки через створення навчально- тренінгових фірм;

- розширити можливості набуття науково-педагогічними працівниками практичного досвіду з допомогою стажування на діючих підприємствах;

- організувати моніторинг ринку праці та ефективну систему сприяння працевлаштуванню випускників економічних закладів освіти та факультетів.

4. Запровадження

технологічних та педагогічних інновацій на початкових етапах модернізації системи

економічної освіти відбувається в умовах існування старих управлінських структур і

методів.

- застосувати сучасні інформаційні, комунікаційні і телекомунікаційні технології у сфері економічної освіти;

- змістити акцент із засвоєння значних об'ємів інформації, накопиченої про запас, на оволодіння способами безперервного придбання нових знань і уміння вчитися самостійно;

- формувати навики самостійного (критичного), а не репродуктивного типу мислення, правильно організувати самостійну роботу студентів- економістів, що допоможе звільнити їх від шаблонності, сліпого наслідування застарілих догм, розвивати навички творчої роботи, виробляти вимогливість до себе, формувати нове економічне мислення і поведінку.

5. Недостатній рівень знань іноземних мов, оскільки значну роль у сучасній економіці відіграють світові економічні взаємозв'язки.

- поглибити професійну спрямованість вивчення іноземної мови в різних закладах освіти і особливо економічних з метою формування у студентів комунікативної компетенції, основою якої є вміння, сформовані на основі мовних знань і навичок;

- вдосконалити засвоєння економічної термінології, складання

термінологічних словників з фахових дисциплін англійською та українською мовами, вироблення навиків ділового (бізнесового) мовлення як під час проведення занять з англійської мови, так і в процесі вивчення інших фахових дисциплін, проведення модулів і навіть при вивченні окремих тем.

6. Вузька професійна

спеціалізація.

- змінити співвідношення загальноосвітніх та вузькоспеціалізованих предметів, які вивчаються у вищих навчальних закладах;

- розширити набір методів подання знань та програм практичної підготовки фахівців.

Джерело: авторська розробка

інвестування освіта якість економічний

Висновки

Отже, економічна освіта в Україні у контексті формування світового освітнього простору зберігає традиційно високі показники вітчизняної вищої школи і нарощує свій авторитет та конкурентоспроможність відповідно до вимог часу, але для досягнення світових стандартів покликана здійснити ще цілий ряд важливих заходів щодо її вдосконалення, вивченню і розробці яких можуть бути присвячені подальші наукові дослідження. Якість економічної освіти в першу чергу залежить від дотримання сучасних світових освітніх стандартів, адекватного фінансування, сприятливих умов для інвесторів та ефективного використання всіх видів ресурсів, що задіяні в галузі.

Література

1. Вітренко Ю. Освіта як вид економічної діяльності / Ю.Вітренко // Економіка України. - 2011. - №10. - С.4-15.

2. Головня О.М. Соціально-економічні джерела розбудови освітнього простору України / О.М. Головня // Економіка і держава. - 2011. - №4. - С. 31-37.

3. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О. А. Грішнова. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2007. - 347с.

4. Доклад о развитии человека 2010. Реальное богатство народов: пути к развитию человека / пер. с англ.; ПРООН. - [20-е изд.]. - М.: «Весь Мир», 2010. - С.202-203.

5. Єщенко П.С. Сучасна економіка: навч. посібник / П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. - К.: Вища школа, 2005. - 325с.

6. Колот А.М. Вища освіта як чинник формування людського капіталу: сучасний стан, тенденції розвитку / А.М. Колот // Вісник Прикарпатського університету. Економіка. - 2007. - Вип. 4. - С.12-16.

7. Красовська О.Ю. Сучасні моделі реалізації бізнес-освіти в умовах глобалізації світового освітнього простору / О.Ю. Красовська // Бюлетень Міжнародного Нобелівського форуму. - 2012. - №1(5). - Т.2. - С.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Напрямки реалізації концепції вдосконалення та поглиблення економічної освіти в Україні. Мета та основні цілі освіти в галузі економіки. Місце і роль економічної освіти громадян в реформуванні економіки України. Сучасні проблеми економічної освіти.

    реферат [24,0 K], добавлен 03.12.2011

  • Вплив чинників розвитку освіти на вибір спеціальності культуролога, їх види. Вдосконалення системи освіти в контексті соціокультурної політики розвинених країн. Позасистемна освіта як фактор реалізації ідей якості. Позасистемні форми освітньої діяльності.

    контрольная работа [16,9 K], добавлен 19.12.2012

  • Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.

    реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012

  • Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Особливості перспективної системи освіти. Ідея випереджальної освіти у стратегії підвищення інтелектуального потенціалу нації, принципи її практичної реалізації, порівняння з існуючою системою. Відмінність інформатизації від інших промислових революцій.

    реферат [18,3 K], добавлен 03.06.2010

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Пріоритетні напрями розвитку національного виховання. Освіта та фізичне виховання - основа для забезпечення здоров`я громадян. Міжнародне співробітництво та інтеграція у галузі освіти. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти.

    реферат [64,4 K], добавлен 16.05.2015

  • Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу. Вимоги до організації процесу освіти. Положення про індивідуальний навчальний план студента і результати його виконання.

    реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2010

  • Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.

    методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010

  • Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.

    статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.