Робота у "малих групах" - ефективна форма забезпечення належного рівня знань (з досвіду викладання курсу "Логіка")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робота у «малих групах» - ефективна форма забезпечення належного рівня знань (з досвіду викладання курсу «Логіка»)

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи НБУ»

Резюме

У статті подано характеристику роботи в «малій групі» як форми організації навчальної діяльності студентів на семінарському занятті. Представлено порядок організації такої групи, умови забезпечення її оптимальної роботи, вказано на специфіку такого виду діяльності. Твердження обґрунтовуються прикладами з практики викладання курсу «Логіка» у формі вирішення задач. Виокремлено та визначено зміст навчальної, виховної, розвиваючої та контролюючої функцій, котрі виконує форма роботи «малих груп» у пізнавальному процесі.

Ключові слова: «мала група», навчальна задача, інтерактивне навчання, рівень знань, групова робота, ефективна форма, формування групи, функція організації роботи у «малій групі».

Резюме

О.О. Туляков. Работа в «малых группах» - эффективная форма обеспечения необходимого уровня знаний (из опыта преподавания курса «логика»).

В статье характеризуется работа в «малой группе» как форма организации учебной деятельности студентов на семинарском занятии. Представлены порядок организации такой группы, условия обеспечения ее оптимальной работы, указывается на специфику такого вида деятельности. Утверждения обосновываются примерами из практики преподавания курса «Логика» в форме решения задач. Выделяются и определяются содержание учебной, воспитательной, развивающей и контролирующей функций, которые выполняет форма работы «малых групп» в учебном процессе.

Ключевые слова: «малая группа», учебная задача, интерактивное обучение, уровень знаний, групповая работа, эффективная форма, формирование группы, функция организации работы в «малой группе».

Summary

O. Tulyakov. Working in «small groups» - an effective form of achieving the required level of knowledge (from the experience of teaching the course «logic»).

We prove the efficiency of a practical lesson in the form of the organization of «small groups». Using of this form gives you an opportunity to focus the students, to generate independent thinking, to provide the required level of knowledge. As an example of the «small groups» the author uses his experience of solving logical problems at the seminars.

The author proves the effectiveness of the «small group». He uses his experience teaching the course «Logic». The academic group was divided into groups of a few people. The teacher offered to solve the logical task. The "small group" successfully solved this problem. In the process of solving the problem the students showed a high level of intellectual activity, interest in solving the problem, the willingness to help a friend. Intellectual development of the students positively influenced the individuals who knew the subject not well enough.

Key words: a «small group», a learning task, interactive learning, knowledge, a group work, the efficiency of a form, the formation of the group, the function of the organization of a «small group».

Постановка проблеми

У контексті організації забезпечення рівня знань студентів сучасних вітчизняних вищих навальних закладів, котрий відповідає державним стандартам, науковці відпрацьовують і впроваджують ефективні форми роботи на практичних заняттях.

Одна з таких форм, використання якої, на нашу думку, сприятиме вирішенню поставленої проблеми, є організація роботи над вирішенням навчальних задач у «малих групах». Це твердження обґрунтовується наступними аргументами.

Сучасна студентська академічна група складається з осіб різного рівня підготовки. Працюючи тільки з «активом», тобто тими, хто успішно оволодіває матеріалом та бере активну участь у роботі на семінарі, педагог ризикує «втратити» частину студентів, які пасивно працюють та не засвоюють матеріал належним чином. При груповій роботі студенти високого рівня впливають на своїх товаришів, підвищуючи їх рівень.

Використання запропонованої групової роботи сприяє вирішенню задачі забезпечення необхідного рівня концентрації уваги на семінарському занятті. На жаль, значна кількість студентів сучасних вітчизняних вищих навчальних закладів не осмислюють належним чином матеріал. Зокрема, спостерігається виголошення студентами матеріалу із сумнівних джерел мережі Інтернет. При цьому не надаються відповіді щодо змісту використаних термінів та їх значення в контексті розгляду відповідного питання. При такій відповіді (точніше це назвати імітацією відповіді) концентрація уваги групи на навчальному матеріалу зводиться нанівець. Матеріал майже не засвоюється, оскільки відсутні предмети для його обговорення та осмислення. Групова робота дає змогу уникнути таких негативних явищ, оскільки група, вирішуючи поставлену задачу, не виголошує матеріал, а творчо опрацьовує його.

Додамо також, що у процесі занять у групах студенти привчаються до самостійного мислення, формують і виражають власну думку, вносять пропозиції щодо правильної відповіді.

Аналіз актуальних досліджень

У педагогічних дослідженнях робота в малих групах розглядається в контексті розробки ефективних інтерактивних методів навчання. Найбільше ця форма використовується під час розробки тренінгового навчання. У роботах А. З. Кіктенко, О. І. Пометун, С. Г. Крамаренко, А. С. Нісімчук та інших дослідників розглянуті питання щодо способів формування групи, постановки задач, розподілу ролей, контролю за роботою групи. Визнається ефективність такої форми роботи при засвоєнні складних теоретичних дисциплін. Однак більшість досліджень присвячені організації роботи «малих груп» у школах. Найбільше досліджена ця проблематика у зв'язку з її використанням на уроках математики [4].

Ефективність вирішення задач взагалі та задач з логіки зокрема визнають усі дослідники цієї проблематики. Так, Е. Резерфорд, А. Ейнштейн, Д. Пойа вказували, що задачі не тільки забезпечують оптимальне засвоєння знань, але й формують здатність до оригінального мислення, уміння не тільки вивчати, але й досліджувати предмети та явища [5].

Правила побудови, способи організації вирішення та функції задачі розглянуті в роботах В. В. Давидова, С. Л. Рубинштейна, В. К. Демиденко, Л. М. Фрідмана. У роботах, зокрема, вказується, що така форма опрацювання матеріалу є засобом цілеспрямованого формування знань, реалізації навчальних методів, засобом зв'язку теорії та практики, носієм дій, адекватних змісту [6].

Мета статті - схарактеризувати роботу в «малих групах» на прикладі вирішення задач курсу «Логіка», довести її ефективність і визначити функції.

мала група студент семінарський

Виклад основного матеріалу

Сутність запропонованої форми організації семінарського заняття полягає в такому. Академічна група студентів поділяється на «малі групи» у складі 4-5 осіб. До їх складу включаються студент-відмінник, студенти середнього рівня та студент, який засвоює матеріал на високому рівні. Здійснюється відповідне розташування в аудиторії. Усім групам педагог пропонує вирішити різні за змістом задачі. Надається відповідний час для їх вирішення у формі спільного обговорення варіанту відповіді та підготовки доповідача, який цю відповідь виголосить аудиторії. При цьому важливо забезпечити участь усіх членів групи у вирішенні задачі, дотримання черговості у виборі тих, хто представляє варіант відповіді.

Важливо вказати, що студенти відрізняються не тільки рівнем знань, але й відповідними психологічними ознаками, стилями мислення, формами поведінки тощо. Групова форма організації занять утворює унікальний навчальний колектив зі своїм специфічним мікрокліматом, котрий однозначно сприятиме вирішенню задач забезпечення належного рівня засвоєння матеріалу. Тож групи повинні бути мішаними не тільки за інтелектуальною ознакою, але й з урахуванням інших ознак. Так, в одну групу можна включити студентів із протилежними темпераментами, здібностями, різними рівнями творчої активності й іншими суперечливими ознаками.

Потрібно також забезпечити наявність у кожній групі довідкової літератури. Це пов'язано з тим, що специфіка вирішення задач з логіки полягає у формуванні правильної відповіді виключно шляхом коректного використання термінів. А зміст вказаних термінів можна з'ясувати у разі ознайомлення з їх науковими визначеннями. До рекомендованої для використання при вирішенні задач літератури належать тлумачні словники, спеціалізовані словники, енциклопедії. Значну користь приносить використання джерел мережі Інтернет, у якій оперативно можна знайти наукове визначення понять та іншу необхідну для вирішення задачі інформацію.

Педагогу потрібно правильно налаштувати студентів на роботу в складі «малої групи». А саме:

- членам групи потрібно працювати над вирішенням поставлених задач, не відволікаючись на зайві теми;

- учасникам обговорення потрібно вміти вислуховувати думку своїх товаришів і коректно аналізувати її;

- доказ точки зору повинен здійснюватися за правилами логічного доказу та спростування тези;

- запитання й відповіді до товаришів ставляться за відповідними логічними правилами побудови запитань і відповідей;

- кожен член групи може просити допомоги у тлумаченні змісту незрозумілих термінів, у наданні додаткової аргументації запропонованого варіанту вирішення задачі;

- кожен член групи зобов'язаний надати допомогу тим, хто про неї просить.

Потрібно уникнути суб'єктивного ставлення до формування групи, використовуючи відповідні методи формування за принципом випадковості.

Нами протягом тривалого періоду апробована форма роботи малих груп у процесі вирішення задач курсу «Логіка». Вирішення логічних задач у формі роботи «малих груп» було обрано головною формою організації семінарських занять з логіки. Саме такий шлях забезпечував належний рівень засвоєння доволі непростих теоретичних положень курсу. Це зумовлене специфікою філософського знання, яка полягає в тому, що ефективне засвоєння інформації здійснюється на ступені абстрактного пізнання. Так, розуміти та використовувати поняття, судження й умовивід саме як логічні форми, можливо мислячи абстрактно в належній мірі.

Досвід організації практичних занять у такий спосіб дає підстави виділити навчальну, виховну, розвиваючу та контролюючу функції, котрі виконує така форма в пізнавальному процесі. Визначимо зміст вказаних функцій.

Навчальна функція полягає у високому рівні засвоєння студентами матеріалу. Як вже зазначалося, вирішення логічної задачі у групах забезпечує зв'язок абстрактного й чуттєвого пізнання. Порівняльний аналіз рівня знань у академічних групах, де проводилися семінарські заняття з логіки у формі колективного вирішення задач, та у групах, де матеріал розглядався тільки теоретично, засвідчив значний ефект організації малої групи як форми навчання.

Досвід організації роботи «малих груп» переконливо засвідчив наявність виховної функції. У студентів активно розвивається почуття колективізму, повага до товаришів, здатність до взаємодопомоги, толерантність, лояльне ставлення до думки товариша. Мала група за змістом діяльності є аналогічною трудовому колективу, який, як відомо, є вищою та найважливішою для будь-якого суспільства формою соціальної інтеграції. Важливо вказати, що становлення вказаних моральних якостей є наслідком наполегливою цілеспрямованої роботи по засвоєнню навчального матеріалу. Спільна мета (правильно вирішити логічну задачу) не тільки об'єднує студентів, але й зумовлює вияв їх найкращих етичних якостей.

Розвиваюча функція виражається у формуванні в студентів украй важливих для використання в навчальному процесі та майбутньої професійної діяльності вмінь. До найважливіших з них ми відносимо вміння здійснювати ментальний експеримент у процесі вироблення варіантів вирішення задач, синтезувати й аналізувати інформацію, логічно правильно виражати власні думки у процесі підготовки доповіді та її виголошення, оцінювати думки інших, коректно будувати доказ власних суджень і спростовувати судження опонента.

Насамкінець, контролююча функція групової роботи виражається у двох аспектах: взаємоконтролі членів групи та зовнішньому контролі, котрий здійснюється у процесі оцінки відповіді групи аудиторією та викладачем.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок

Отже, нами охарактеризована робота педагога вищої школи у формі організації «малих груп» на прикладі вирішення задач курсу «Логіка», доведена ефективність використання вказаної форми, визначені її функції. Перспективи подальших досліджень вбачаються в розробці й упровадженні роботи в «малих групах» у процесі викладання інших дисциплін, передбачених планами та навчальними програмами вищих навчальних закладів.

Література

1. Інтерактивні методи навчання у підготовці спеціалістів для банківської системи України: зб. наук. праць. - Суми; Харків, 2001. - 250 с.

2. Крамаренко С. Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів / С. Г. Крамаренко // Відкритий урок. - 2002. - № 5/6.

3. Кондратюк В. Л. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці / В. Л. Кондратюк, М. М. Волос, І. І. Бабин // Відкритий урок. - 2002. -№ 5-6.

4. Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології / А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак. - К.: Просвіта, 2000. - 368 с.

5. Пойа Д. Как решить задачу / Д. Пойда. - М.: Учпедгиз РСФСР, 1959. - 208 с.

6. Фридман Л. М. Как научиться решать задачи / Л. М. Фридман, Е. Н. Турецкий. - М.: Просвещение, 1989. - 196 с.

7. Ярошенко О. Г. Групова навчальна діяльність і школярів: теорія і методика / О. Г. Ярошенко. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.

Размещено на Allbest.ru