Метод проектів як ефективний засіб особистісного та суспільного розвитку студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метод проектів як ефективний засіб особистісного та суспільного розвитку студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу

У статті представлено аналіз впровадження методу проектів у навчально-виховний процес педагогічного коледжу як ефективного засобу особистісного і суспільного розвитку студентів під час аудиторних занять з різних дисциплін, самостійної роботи студентів, а також під час пробної та переддипломної практики.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства особливої актуальності набуває проблема формування суспільно активної, творчої, компетентної особистості, яка, на відміну від людини-виконавця, самостійно генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення. Відповідно до нових вимог змінюється система підготовки фахівців у вищих навчальних педагогічних закладах, зокрема педагогічних коледжах, відбувається процес удосконалення методичних систем шляхом упровадження інноваційних методів і технологій.

Чільне місце серед інноваційних технологій, що використовуються у педагогічному коледжі, на нашу думку, посідає метод проектів - педагогічна технологія, яка передбачає досягнення дидактичної мети шляхом детальної розробки проблеми у процесі пошукової, дослідницької, самостійної, прогностичної, креативної, за своєю суттю, діяльності студентів і завершується реальним, усвідомленим, практичним результатом, оформленим певним чином, за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників та інтеграції різноманітних дисциплін. Метод проектів, маючи майже столітню історію становлення і розвитку, вважається на сучасному етапі саме інноваційною технологією, оскільки передбачає використання інформаційно-комунікаційних технології (ІКТ), розвиває навички аналізу, синтезу, оцінювання, залучає різноманітні види навчання: дослідницьке, пошукове, проблемне тощо.

Виходячи з вищезазначеного, варто зауважити, що нерідко у процесі впровадження у навчально-виховний процес вищої педагогічної освіти інноваційних технологій в цілому та методу проектів зокрема викладачі недостатньо уваги приділяють особистісному та соціальному розвитку студентів. Більш глибокого дослідження потребує питання використання методу проектів, як засобу підвищення ефективності особистісного і суспільного розвитку у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів. Необхідність такого дослідження зумовлена, з одного боку, можливостями методу проектів у вивченні тої чи іншої навчальної дисципліни, а з іншого, здатністю забезпечити автономію студентів у навчальному процесі, їхній особистісний та соціальний розвиток.

Метою нашої статті є аналіз досвіду впровадження методу проектів у навчально-виховний процес педагогічного коледжу як ефективного засобу особистісного і суспільного розвитку студентів. Наш досвід передбачає упровадження методу проектів під час аудиторних занять з різних дисциплін, під час самостійної роботи студентів, а також під час пробної та переддипломної практики.

Результати теоретичного аналізу. Аналіз сучасної науково-методичної літератури свідчить про увагу науковців до методу проектів, особливо з часу експериментального впровадження міжнародної освітньої програми "Інтел® Навчання для майбутнього" у педагогічних ВНЗ з 2004р.

Впровадження методу проектів у навчально-виховний процес досліджували Е.Г. Арванітопуло, Т.І. Густомясова, Н.М. Душкова, І.О. Зимня, А.В. Конишева, Н.Ф. Коряковцева, В.В. Копилова, Н.Г. Кошелєва, Т.М. Покусаєва, Є.С. Полат, Т.Ю. Тамбовкіна, D.L. Fried-Booth, S. Haines, T. Hutchinson, R. Ribe, F.L. Stoller, N. Vidal та ін. Дослідженню особливостей становлення студентів у соціумі присвятили свої праці І. Зимня, Є. Климова, Ю. Самарін, Б. Ананьєв.

Аналіз наукових досліджень свідчить, що використання методу проектів надихає студентів до навчання, скорочує число пропусків занять, дає імпульс до взаємонавчання та співпраці і, в решті-решт, підвищує рівень успішності, як академічної, так і соціальної [7].

Метод проектів, як визначає Л.Іванова, - це система навчально-пізнавальних прийомів, вирішення конкретного завдання, сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного освоєння (пізнання) дійсності [1]. Робота над проектом - практика особистісно орієнтованого навчання у процесі конкретної праці студента, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

Застосування методу проектів має ряд переваг, зокрема, зменшення кількості пропусків занять, зростання самостійності та позитивної мотивації до навчання студентів [9]. Академічна успішність студентів є кращою, ніж при використанні інших методів навчання, адже при використанні методу проектів його учасники відчувають більшу відповідальність за власне навчання та його результати, ніж при використанні традиційних методів [6]; мають можливість розвивати складні уміння та навички, а саме: навички мислення вищого рівня, навички вирішення проблем, вміння ефективної організації спільної діяльності та ефективного спілкування; мають доступ до ширшого вибору можливостей, способів та інструментів навчання завдяки стратегії залучення до роботи над проектом людей з різним досвідом та культурними відмінностями [9]. Для викладачів переваги методу проектів пов'язані, з одного боку, із зростанням їхнього професіоналізму та отриманням додаткових можливостей співпраці з колегами та фахівцями з різних галузей науки, професійної діяльності, а з іншого боку, дозволяють будувати нові стосунки зі студентами[10]. Крім того, багато педагогів відзначають, що навчання за методом проектів надає можливість використовувати різні методики навчання студентів, інструменти та засоби навчання і виховання[8].

Цілями формування змістового компоненту з використанням методу проектів, що має існувати як інтегрована цілісність, є: орієнтація на актуалізацію знань, які вже є, на набуття нових знань, розвиток вміння відбирати необхідну інформацію, формування вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, вміння аналізувати, синтезувати знання окремих наук, вміння розглядати явище чи процес як інтегрований об'єкт, активно розвивати критичне мислення, висувати гіпотези, уміти робити висновки.

Довести ефективність методу проектів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу можна, проаналізувавши контингент студентів, які беруть участь у навчальних проектах. Студент педагогічного коледжу - це молода людина, яка характеризується професійною спрямованістю, готується до висококваліфікованого виконання функцій вчителя у початковій школі [5; 185]. Студенти педагогічних коледжів - це своєрідна мобільна група, метою діяльності якої є засвоєння за спеціально організованою програмою соціально-професійних ролей, підготовка до виконання важливих соціальних функцій: професійних, культурологічних, громадсько-політичних, інформативних, сімейних тощо. Головними напрямами життєдіяльності студентів педагогічних коледжів є професійне навчання, особистісне зростання й самоствердження, розвиток інтелектуального потенціалу, духовне збагачення, моральне, естетичне, фізичне самовдосконалення.

Ми беремо до уваги таке визначення студентського віку: "Виховання спеціаліста, суспільного діяча і громадянина, опанування та консолідація багатьох соціальних функцій, формування професійної майстерності - все це становить особливий і найважливіший для суспільного розвитку та становлення особистості період життя, який позначається як студентський вік". За результатами лонгітюдного дослідження, проведеного під керівництвом Б. Ананьєва, в якому брали участь понад 1800 осіб віком від 18 до 35 років, можна зробити висновок, що студентський вік - сензитивний період для розвитку основних соціогенних потенцій людини як особистості [1].

Розвиток студента на першому курсі вирішує завдання залучення недавнього абітурієнта до студентських форм колективного життя. Поведінка студентів відрізняється високим ступенем конформізму; у першокурсників відсутній диференційований підхід до своїх ролей. Завдяки методу проектів пришвидшується соціальна адаптація студентів-першокурсників, що передбачає: професійну адаптацію як пристосування до характеру, змісту, умов і організації навчального процесу, вироблення навичок самостійності в навчальній і науковій діяльності та соціально-психологічну адаптацію - пристосування індивіда до групи, взаємин з нею, вироблення власного стилю поведінки. Дослідники розрізняють три форми пристосовування студентів-першокурсників до умов педагогічного коледжу: 1) пристосовування формальне, що стосується пізнавально-інформаційного пристосування студентів до нового оточення, до структури вищої школи, до змісту навчання в ній, її вимог, до своїх обов'язків; 2) суспільне пристосовування, тобто процес внутрішньої інтеграції (об'єднання) груп студентів-першокурсників та інтеграція цих же груп із студентським оточенням в цілому; 3) дидактичне пристосовування, що стосується підготовки студентів до нових форм і методів навчальної діяльності у вищій школі [2].

Дослідження показують: першокурсники не завжди успішно засвоюють знання зовсім не тому, що отримали слабку підготовку в ЗОШ, а тому що у них не сформовані такі риси особистості, як готовність до навчання, здатність вчитися самостійно, контролювати й оцінювати себе, володіти своїми індивідуальними особливостями пізнавальної діяльності, уміння правильно розподіляти свій робочий час для самостійної підготовки. Привчені до щоденної опіки і контролю в школі, деякі першокурсники не уміють приймати елементарні рішення. У них недостатньо розвинуті навички самоосвіти і самовиховання. Багато першокурсників на перших порах навчання зазнають великих труднощів, пов'язаних з відсутністю навичок самостійної навчальної роботи, вони не вміють конспектувати лекцію, працювати з підручниками, знаходити знання у першоджерелах, аналізувати інформацію великого обсягу, чітко і ясно висловлювати свої думки.

Для вироблення тактики і стратегії, що забезпечує оптимальну адаптацію студента до ВНЗ, важливо знати життєві плани та інтереси першокурсника, систему домінуючих мотивів, рівень домагань, самооцінку, здатність до свідомої регуляції поведінки. Нові умови їхньої діяльності - це якісно інша система відносин відповідної залежності, де на перший план виступає необхідність самостійної регуляції своєї поведінки, наявність тих ступенів свободи в організації своїх занять і побуту, які ще недавно були їм не притаманні. Варто відзначити, що особистість студента розвивається і змінюється впродовж навчання. Вже у першокурсників є нові якісні риси: підвищене почуття власної гідності: "Я - студент, а не школяр"; багатство інтересів до різних галузей знання; нове в особистих поглядах на представників протилежної статі; відносно більша особиста свобода і незалежність від батьків. Студенти першого курсу більш охоче, ніж студенти інших курсів, беруть участь в різнобічній громадській діяльності, піддаються впливу викладачів і громадських організацій.

На другому курсі студенти вже адаптуються до нових обставин. Вони стають більш практичними в розподілі часу і стипендії, відчувають більшу самостійність і, водночас, відповідальність, більше замислюються над майбутньою професійною діяльністю тощо [3; 43]. Другий курс - це час найнапруженішої навчальної діяльності студентів. В життя другокурсників інтенсивно включені всі форми навчання і виховання. Студенти одержують загальну підготовку, формуються їхні культурні запити і потреби. Процес пристосовування до даного середовища в основному завершений. У студентів других курсів різко активізується ціннісно-орієнтаційна діяльність у процесі пізнання власних якостей, засвоєння нових знань, відносини зі старшими та однолітками, вони особливо занепокоєні оцінкою і намагаються будувати свою поведінку на

основі свідомо обраних або засвоєних критеріїв і норм [3; 42]. Тому використання методу проектів в цілому і особливо його підхід до аналізу та оцінювання робіт, опонування під час захисту проектів сприяють формуванню особистісно та професійно значущих рис особистості студентів.

Ми поділяємо думку Н.Г. Кошелєвої, яка вважає, що метод проектів необхідно систематично застосувати у навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ, оскільки він забезпечує виконання певних педагогічних та соціальних вимог, які ставить суспільство перед сучасним педагогічним вищим навчальним закладом - формування в суб'єкта навчально-виховного процесу чіткого особистісно осмисленого та значущого образу майбутньої професійної діяльності в педагогічній сфері [4] (рис. 1).

Рис. 1. Перелік педагогічних та соціальних вимог, що обумовлюють розширене застосування методу проектів у практиці сучасного ВНЗ

Метод проектів не просто забезпечує вищезазначені вимоги, а й створює передумови для планування студентами індивідуальної освітньої траєкторії, проектування ними реальної програми власного професійного шляху та кар'єри, оволодіння основними принципами побудови успішного майбутнього, основами педагогічної культури та самовдосконалення для наступної самореалізації, досягнення чіткого розуміння сутності обраної спеціальності та спеціалізації в процесі навчання у педагогічному коледжі в тісному взаємозв'язку з оцінкою та врахуванням особистісних особливостей (що виявляються через потреби, інтереси, цінності, мотиви, цілі та завдання), а також схильностей і здібностей.

Третій курс - початок спеціалізації, зміцнення інтересу до наукової роботи як віддзеркалення подальшого розвитку і поглиблення професійних інтересів студентів. Необхідність у спеціалізації часто призводить до звуження сфери різнобічних інтересів особистості. Відтепер форми становлення особистості в основних рисах визначаються чинником спеціалізації. Аналіз представлений нами у табл. 1. Перше реальне знайомство із спеціальністю відбувається в період проходження практики. Для поведінки студентів характерний інтенсивний пошук більш раціональних шляхів і форм спеціальної підготовки, відбувається переоцінка студентами багатьох цінностей життя і культури. Перспектива швидкого закінчення ВНЗ формує чіткі практичні установки на майбутню діяльність [2].

Таблиця 1. Порівняльна таблиця характеристик студентського віку та навчального проекту, який здійснюється під час пробної практики

Таблиця 2. Порівняльна таблиця завдань методу проектів та навчально-виховного процесу студентів 3 та 4 курсів педагогічного коледжу

навчальний коледж особистісний

Аналіз застосування методу проектів у навчально-виховному процесі студентів 3 та 4 курсів, представлений нами у табл. 2, передбачає оволодіння студентами технологіями постановки індивідуальних життєво важливих та професійних цілей, отримання об'єктивного загального уявлення про вимоги сучасної школи у сфері своєї професії, вибір власної кар'єри та проектування успішних шляхів її досягнення, прищеплення елементів професійної культури, об'єктивні та суб'єктивні закономірності професійного становлення особистості майбутніх педагогів у педагогічному коледжі.

Висновки

Забезпечення ефективного особистісного та суспільного розвитку студентів шляхом використання методу проектів в умовах навчально-виховного процесу педагогічного коледжу є вагомим чинником становлення і розвитку студентів як майбутніх педагогів, дозволяє сформувати комплекс професійної спрямованості, педагогічної творчості й суспільно значущих компетенцій в особистості майбутнього вчителя початкової школи. Навчально-виховний процес, у якому використовується метод проектів, стає розвивальною соціально-освітньою системою, у якій формуються почуття національної гідності, приналежності до світової спільноти, осмислення професійного вибору на основі моральних принципів, індивідуальність і творча самобутність кожного, у якій навчають основам життєтворчості та співробітництва.

Необхідність подальших розробок вбачаємо у вдосконаленні педагогічних умов впровадження методу проектів у педагогічному коледжі, що сприятиме зміні групових та індивідуальних ідентичностей у перспективному для розвитку національної освіти напрямі.

Використані джерела

1.Ананев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2 т. / Б.Г. Ананьев. - М.: Педагогика, 1980. - Т. 1. - 230 с.

2.Євтух М.Б. Соціальна педагогіка: [підручник] / М.Б. Євтух, О. П. Сердюк. - К. : МАУП, 2002. - 232 с.

3.Зеленько А.С. Про становлення семасіології у філософсько-психологічному осмисленні: стан і перспективи : [монографія] / А.С.Зеленько. - Луганськ : Альма-матер, 2005. - 199 с.

4.Кошелєва Н.Г. Використання методу проектів при побудові курсу "Планування індивідуальної кар'єри" як основа особистісно орієнтованої підготовки майбутніх економістів у ВНЗ / Н.Г. Кошелєва //Проблеми інжеренерно-педагогічної освіти. - 2007. - № 17. - С. 267-273.

5.Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. - М.: Политиздат, 1981. - 304 с.

6.Boaler, J. (1999, March 31). Mathematics for the moment, or the millennium? Education Week.

7.George Lucas Educational Foundation. (2001, November 1). Project-based learning research. Edutopia. www. edutopia. Org.

8.Intel® Teach to the Future. (2003). Project-based classroom: Bridging the gap between education and technology.

9.Railsback, J. (2002). Project-based instruction: Creating excitement for learning. Portland, OR: Northwest Regional Educational Laboratory. www.nwrel.org/request/2002aug/.

Размещено на Allbest.ru