Аналіз дослідженості проблеми формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників у психолого-педагогічній літературі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз дослідженості проблеми формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників у психолого-педагогічній літературі

У статті висвітлено результати аналізу дослідженості проблеми формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників у двох напрямах: за першим напрямом - виявлення сутності професійного інтересу, його характеристики та структури; за другим - проблема педагогічного аспекту формування професійного інтересу.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Сьогодення характеризується глибокими змінами, що відбуваються в різних сферах суспільного життя, включаючи й освітній простір. У концептуальних положеннях Національної доктрини розвитку освіти наголошується на потребі підвищення якості професійно-технічної освіти й професійної підготовки кваліфікованих робітників, адже прискорення науково-технічного прогресу, інтенсивний характер розвитку сучасних технологічних процесів - усе це підвищує вимоги до професійних знань, умінь, навичок кваліфікованого робітника.

Удосконалення підготовки кваліфікованих робітників для агропромислової галузі економіки України є однією з важливих умов підвищення ефективності аграрного виробництва. Результат професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників значною мірою залежить від якості навчально-виробничої діяльності професійно-технічного навчального закладу. Навчально-виробнича діяльність - це складне утворення, яке охоплює мотиваційний, цільовий, когнітивно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний та результативний компоненти. У структурі її мотиваційного компоненту провідну роль відіграє пізнавальний інтерес, який за сприятливих педагогічних умов переростає в інтерес професійний.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Аналіз джерельної бази з проблеми дослідження показав, що досліджуючи загальні проблеми, пов'язані з підготовкою молоді до роботи в аграрному виробництві вітчизняні вчені Л. Аврамчук, Р. Гарбич, Л. Головко, С. Заскалєта, В. Лозовецька, П. Лузан, В. Манько, В. Свистун, Т. Тхоржевська та інші підкреслювали особливу роль навчально-виробничої діяльності у процесі формування професійного інтересу. Зарубіжний досвід формування інтересу до трудової діяльності учнівської молоді розкрито в дослідженнях Ч. Безвинської, В. Гершековської, І. Кошчо, І. Клюгера, М. Подсадлович та ін.

Проблема визначення оптимальних педагогічних умов формування професійних інтересів учнів професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю розвивається на ґрунті досліджень, спрямованих на розбудову в Україні професійно-технічної освіти. У дослідженнях Н. Ничкало, А. Бугерка, А. Вайсбурга, І. Жданова доведено, що результативність формування професійного інтересу учнів професійно-технічних навчальних закладів прямо залежить від їхньої навчально-виробничої діяльності.

Мета статті полягає у висвітленні результатів аналізу дослідженості проблеми формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників аграрної галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження здійснювався у двох напрямах: за першим напрямом - виявлення сутності професійного інтересу, його характеристики та структури; за другим - проблема педагогічного аспекту формування професійного інтересу.

Понятійно-категоріальний апарат у методологічному забезпеченні досліджень визнаний одним із провідних пізнавальних засобів, які застосовуються в науковій праці і відіграє істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, дослідження проблеми формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю передусім передбачає визначення змісту ключового поняття дослідження «професійний інтерес» у його взаємозв'язку з термінами «інтерес», «пізнавальний інтерес», які в науковій літературі трактуються як взаємодетерміновані.

Ключове значення у філософському тлумаченні поняття «інтерес» має положення про те, що інтереси детермінують людську життєдіяльність, вони є спонукальною силою суб'єкта діяльності [6, с. 246]. Застосування термінологічного словосполучення «суб'єкт діяльності» у даному разі не є випадковим. Категорія суб'єкта має методологічне значення для найрізноманітніших досліджень, пов'язаних з людськими діяльностями, якими опосередковуються інтереси особистості [1].

Подальший філософський аналіз поняття «інтерес» вказує на актуальність філософського вчення про детермінізм (від лат. Determino - визначаю, обмежую), котре фіксує увагу на визначеності буття будь-яких явищ, отже, й людських інтересів, іншими явищами, чинниками, процесами тощо. Філософське вчення про детермінізм відповідає на питання: чому виникає річ, чим вона породжена, чим визначається її існування, і чому вона змінюється і зникає, у що перетворюється? Центральним у філософському вченні про детермінізм є принцип причинності, згідно з яким не існує нічим не зумовлених подій, кожне явище породжується іншими явищами [6].

Таким чином, аналіз категорії інтересу з позиції філософії акцентує нашу увагу на таких важливих його характеристиках як суб'єктивність, цілесрямована активність, причинно-наслідкова обумовленість.

Більш детальне їх розуміння розкриваються в роботах психологів. У словнику психологічних термінів «інтерес» визначається як мотив або мотиваційний стан, який спонукає до пізнавальної діяльності [1].

З точки зору багатомірності трактування інтересу як психологічної категорії важливими для нашого дослідження стали роботи психологів С. Рубінштейна, К. Платонова, Л. Виготського, Д. Ельконіна та ін. С. Рубінштейн поняття «інтерес» визначає як тенденцію або спрямованість особистості, що полягає в зосередженості її помислів на певному предметі; К. Платонов вказує на те, що все, що складає об'єкт інтересу, взято людиною з об'єктивної дійсності, інтерес є результатом впливу на особистість матеріальної та соціальної дійсності, а також інтерес - це виявлення пізнавальної потреби людини.

Розкриваючи причинно-наслідкову детермінованість інтересу вчені зауважують, що:

- інтерес виникає з емоційно-пізнавального переживання і є емоційно-пізнавальним ставленням до предмету або до безпосередньо мотивованої діяльності (Н. Морозова);

- інтерес має тісний зв'язок з позитивним емоційним станом;

- інтереси людей характеризуються поліпредметністю, вони настількі ж різноманітні, наскільки різноманітний є світ їх діяльності;

- інтереси обов'язково детерміновані з індивідуальним досвідом та розвитком особистості (С. Рубінштейн).

Збагачує психологічну сутність розуміння категорії інтересу його якісна характеристика. Академічного статусу для здійснення цієї процедури набули характеристики інтересу - стійкість, широта, глибина, активність (дієвість), обґрунтовані та розкриті в роботах Б. Ананьєва, Л. Божовича, О. Леонтьєва, М. Матюхиної, Г. Щукіної та ін. Дослідники відзначають, що зазначені характеристики інтересів часто постають в органічній єдності і лише поступово диференціюються. Як вже зазначалось, інтереси характеризуються за параметром стійкості, коли з ситуативного, випадкового, обмеженого окремими емоційними реакціями на конкретну ситуацію, інтерес стає стабільним, безпосередньо не пов'язаним із зовнішніми умовами-стимулами.

Інтереси розрізняють за широтою. У одної особистості інтереси мають вузьке спрямування, в іншої - перерозподілені між багатьма об'єктами. Вузькість та широта інтересів визначається їх змістом.

Важливим параметром інтересу вважається його глибина. Означена якісна характеристика є динамічною: рух здійснюється від інтересу до яскравого предмета, об'єкта, факту - до глибших знань, які відбивають зв'язки, відношення, закономірності у навколишньому світі.

У зазначеному аспекті М. Гамезо та І. Домашенко характеризують інтереси за:

- змістом (інтереси характеризуються певною спрямованістю (матеріальні, загально-політичні, професійні, пізнавальні, спортивні та інші);

- метою (неопосередковані - інтерес до процесу діяльності, опосередковані - інтерес до результату діяльності);

- широтою (інтереси як сконцетрованість в одній галузі або розподіленість між об'єктами);

- стійкістю (інтерес, який виражає різну тривалість його збереження, конкретно на певному явищі, об'єкті, тощо.

Зпозиції активності (дієвості) інтереси поділяються на активні та пасивні. Пасивний інтерес - це інтерес споглядання. Активний (дійовий) інтерес - це інтересдії, коли особистість не обмежується спогляданням, а активно діє в колі своїх інтересів.

Вирішальне значення в розвитку інтересу особистості Д. Ельконін, В. Давидов та інші науковці надавали теорії провідної діяльності, яка бере свій теоретичний початок в культурно-історичній спадщині Л. Виготського. Основними ознаками провідної діяльності визнано:

- вона визначає основні психологічні зміни у проточний віковий період;

- в середині провідної діяльності виникають, формуються й перебудовуються окремі психічні процеси та якості особистості, до яких належать і її інтереси.

Суттєвим досягненням психологічних наукових пошуків є класифікація інтересів. Одним з критеріїв класифікації ученими обрано зміст інтересу. Зміст визначається тим, на що спрямований інтерес і яку діяльність він вмотивовує. За ознакою змісту діяльності особистості виокремлюють інтереси загальні, пізнавальні, літературні, математичні, хімічні, конструктивні, суспільно-політичні, естетичні, професійні та ін. Професійний інтерес виділяється серед інших за ознакою змісту діяльності особистості, що пов'язана з професією людини.

Доведено, що інтерес безпосередньо проявляється в діяльності людини і не віддільний від діяльності. Оскільки інтерес невід'ємний від діяльності то його структура відображається тією діяльністю, яку людина здійснює. У професійно технічному навчальному закладі такою діяльністю є навчально-виробнича діяльність [4]. Н. Кудикіна виділяє такі структурні компоненти навчально-виробничої діяльності учнів професійно технічних навчальних закладів: цільовий, мотиваційний, когнітивний, процесуально-операційний, контрольно-оцінний, результативний [2].

Актуальні питання вікової психології, на яких зосереджуються М. Савчин та Л. Васильченко, дають право стверджувати, що психолого-педагогічні особливості провідної діяльності відпрацьовані лише для молодшого шкільного віку. За критерієм часових меж провідна діяльність утримується впродовж достатньо великих проміжків часу. Коли мова йде про підлітків, теорія і практика свідчить про актуальність залучення дітей цієї вікової категорії до різноманітних видів діяльності, які забезпечують соціальну, у тому числі й професійну орієнтацію особистості. Показовим фактором визначення провідної діяльності у підлітковому віці є соціалізація особистості у процесі професійної орієнтації та здобуття професійної освіти. В теоретичних дослідженнях характеристики провідної діяльності з позиції формування інтересів у підлітковому віці представлені лише як загальні орієнтирі, а наукові дискусії стосовно навчально-виробничої діяльності як провідної діяльності у період здобуття підлітками професійно-технічної освіти далекі від завершення.

Окремі дослідники психології підлітків, наділяючи певні види діяльності статусом провідної, особливу увагу приділяють привідним механізмам активного включення особистості (мотивам, інтересам, тощо) в конкретний вид діяльності.

У психологічних дослідженнях, що присвячені проблемам мотивації людської діяльності (О. Леонтьєв, В. Моргун, А. Петровський, С. Рубінштейн та ін.) інтерес розглядається як один з провідних компонентів мотиваційної системи. Встановлено, що мотивація, відтак й інтереси особистості, формуються, змінюються, перебудовуються. Особливий інтерес, у контексті нашого дослідження викликали положення, розроблені авторами розвивального навчання. Відомо, що дослідження цього напряму передусім реалізовувалися науковим колективом, очолюваним В. Давидовим. Ці дослідження проводилися переважно на матеріалі початкової школи. Тоді було доведено: головні психологічні новоутворення молодших школярів, в тому числі й формування їх інтересу до навчання, що здійснюються лише у процесі діяльності, а крім того за умови, що її суб'єкт активно накопичує теоретичні знання, бере участь у плануванні цієї діяльності, її осмисленні, аналізі та оцінюванні. Згідно з теорією розвивального навчання, основою пізнавального інтересу школярів є теоретичні знання, способом його розвитку - навчальна діяльність, а продуктом розвитку - як пізнавальний інтерес, так й інші психологічні новоутворення особистості.

Вище викладене дає нам підстави, осмислюючи психологічний контекст суб'єктивності, детермінованості, активно-діяльнісної сутності категорії інтересу, зробити наступні висновки. По-перше, інтерес є притаманною особистості психологічною характеристикою спрямованості її психічних процесів та активного реагування. По-друге, інтерес як направленість активної особистості визначається змістом «прикладання активності», тобто відповідної діяльності. По-третє, причино-наслідковість інтересу дає можливість виділити його якісні характеристики та указує на умовну детермінованість таких. По-четверте, особистісний потенціал активності в діяльності та суб'єктивний розвиток відповідного інтересу взаємообумовлені.

І все це відповідним чином актуалізує методологічне забезпечення нашого дослідження дефініції «інтерес» в її педагогічному аспекті. Серед тих видів інтересу, які пропонуються у процесі його класифікації за критерієм змісту діяльності, з дидактичної точки зору виділяють загальні і пізнавальні інтереси. При цьому найвживанішим у педагогічній галузі є термінологічне словосполучення «пізнавальний інтерес». Саме цей вид інтересу стимулює навчально-виробничу діяльність учнів як суб'єктів здобуття освіти, зокрема, професійної освіти.

Вивчаючи сутність пізнавального інтересу, дослідники досить докладно описали його зовнішні прояви.

Аналіз педагогічних досліджень О. Киричук, Н. Морозової, Г. Щукіної дозволяє виявити наступні показники пізнавального інтересу:

активність учнів у навчальному процесі, їх прагнення за власним бажанням брати участь у навчанні, поділитись з іншими цікавою інформацією, самостійність висновків і узагальнень та ін. (Г. Щукіна);

зосередженість учнів на об'єкті пізнання, надання переваги їх мимовільній увазі (Н. Морозова);

ступінь самостійності учнів у пізнавальній діяльності (О. Киричук).

Здійснений аналіз робіт дає можливість контекстного осмислення зв'язку

«інтерес» - «пізнавальний інтерес» - «професійний інтерес», та це не є достатнім для розуміння формування останнього як окремої дидактичної категорії. Досліджуючи наукові роботи в аспекті формування професійного інтересу, ми виявили, що С. Гончаренко, Н. Никало професійний інтерес трактують: 1) як спрямованість особистості на оволодіння обраною професією в процесі усвідомлення її суспільної і особистої значущості і привабливості [5, с. 130]; 2) як цілеспрямована творча діяльність особистості, під час якої формується зацікавленість певною професією, певним видом діяльності [5, с. 275].

Щодо другого напряму аналізу теоретичних джерел з проблеми формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників у ПТНЗ аграрного профілю, то виявлено, що в логіці досліджених аспектів формування пізнавальних інтересів учнів загальноосвітньої школи (Н. Бібік, О. Дусавицький, О. Киричук, М. Матюхіна, Г. Щукіната ін.) слід відзначити, що вони не можуть бути достатніми для визначення педагогічних умов формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників аграрного профілю, оскільки не відображають специфіку навчально-виробничої діяльності учнів у професійно-технічних навчальних закладах.

В заданому аспекті близьким для нашого роботи В. Манька щодо теоретичних та методичних основ ступеневого навчання майбутніх інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва, в якому, в контексті мотиваційного забезпечення навчально-професійної діяльності студентів, знайшло відображення авторське бачення професійного інтересу особистості в процесі здобуття нею професійної освіти. Дослідник зазначає, що формування професійних інтересів характеризується пролангованістю, тобто, у процесі здобуття особистістю професійної освіти можна говорити тільки про поступове переростання,сформованих у загальноосвітній школі, пізнавальних інтересів у професійні. Необхідно поглиблювати пізнавальний інтерес, щоб він поступово переростав у властивість особистості молодого фахівця.

Слід зазначити, що чимало дослідників вказують на об'єктивний взаємозв'язок пізнавальних та професійних інтересів. Згідно з результатами досліджень М. Хомутової, пізнавальний інтерес тісно пов'язаний з професійним. На те, що пізнавальний інтерес є основою професійного, вказують у своїх роботах В. Сахаров, Г. Щукіна. На зв'язок навчальних інтересів з вибором конкретної професії вказано в дослідженнях Л. Ботякової, А. Голомштока, Л. Йовайши, М. Левітова.

На основі узагальнення матеріалів власного експериментального дослідження, дослідження В. Манька [3, с. 190] яке здійснювалося в вищому навчальному закладі аграрного профілю, та низки інших досліджень ми дійшли висновку про те, що успішне формування інтересу забезпечують:

єдність пізнання, діяльності і спілкування в процесі навчання (Г. Щукіна);

розуміння учнями потрібності, важливості та доцільності засвоєння спеціальної дисципліни в цілому та окремих її розділів для майбутньої професійної діяльності (Л. Антіпова, М. Загідуллін, А. Лігоцький);

педагогічно правильне застосування дидактичних принципів зв'язку теорії з практикою, активності і свідомості, проблемності, професійної спрямованості (М. Гарунов);

забезпечення емоційності навчання і створення сприятливої атмосфери в процесі навчально-професійної діяльності (В. Моргун, Г. Щукіна );

організація систематичної самостійної діяльності в навчальному процесі і в позааудиторний час (М. Гарунов, Т. Рождєственська, Т. Шамова, Г. Щукіна);

спрямованість методів, прийомів за засобів навчання на розвиток активності студентів (В. Моргун, Р. Нізамов, С. Підмазін);

комплексне застосування технічних засобів навчання (Н. Морозова, Р. Нізамов, С. Смаілов);

зв'язок і єдність навчальної і науково-дослідної роботи студентів (Р. Нізамов, Т. Рождєственська, С. Смаілов);

навчання на високому рівні трудності, але в той же час і посильне для студентів (З. Огороднійчук, Г. Щукіна);

регулярний контроль і об'єктивна оцінка знань, умінь та навичок, результатів навчально-професійної діяльності (М. Загідуллін, С. Смаілов);

стійкість існування одного основного домінуючого пізнавального інтересу, решта яких йому підпорядкована (Б. Адаскін, Є. Гроссу);

домінуючий характер пізнавального у формуванні професійного інтересу (І. Буцик, М. Вовковінський).

Здійснений теоретичний аналіз дозволяє нам бачити потребу в розробленні методики формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників аграрного виробництва, яка розглядається нами як системно об'єднана сукупність взаємопов'язаних компонентів педагогічної діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу, до складу яких відносимо: принципи, об'єктивні закони та закономірності, що впливають на формування професійного інтересу майбутніх аграріїв; основна мета та конкретні цілі (навчальні, розвивальні, виховні), що спрямовані на досягнення поставленої мети; зміст професійно-технічної освіти як основний чинник формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників аграрного профілю; засоби навчально-виробничого процесу, за допомогою яких реалізується зміст професійно-технічної освіти; форма організації навчально-виробничої діяльності як процесуальної основи формування професійного інтересу; методи, прийоми, педагогічні технології реалізації поставленої цілі; форми та засоби контролю за реалізацією мети або досягненням конкретних цілей.

Все вище викладене дозволяє нам сформулювати поняття нашого дослідження: «професійний інтерес майбутніх кваліфікованих робітників агарної галузі є спрямованістю особистості на свідомий вибір робітничої професії аграрної галузі, активне оволодіння змістом майбутньої професійної діяльності у структурі спеціальної професійної підготовки, готовності до успішної самореалізації при вирішенні професійних завдань аграрної галузі».

Висновки

кваліфікований педагогічний агропромисловий

На основі аналізу джерельної бази дослідження проблеми формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників, ми сформулювали ключову дефініцію нашого дослідження, яку тлумачимо так: професійний інтерес майбутніх кваліфікованих робітників агарної галузі є спрямованістю особистості на свідомий вибір робітничої професії аграрної галузі, активне оволодіння змістом майбутньої професійної діяльності у структурі спеціальної професійної підготовки, готовності до успішної самореалізації при вирішенні професійних завдань аграрної галузі. Якісними характеристиками його визначено - стійкість, широта, глибина, дієвість. Структурними компонентами професійного інтересу у співвідношенні з навчально-виробничою діяльністю майбутнього робітника є: цільовий, мотиваційний, когнітивний, процесуально-операційний, контрольно-оцінний, результативний.

Педагогічний аспект формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників потребує висвітлення педагогічних умов та методики, яка розглядається нами як системно об'єднана сукупність взаємопов'язаних компонентів педагогічної діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу, та до складу яких відносимо: принципи, об'єктивні закони та закономірності, які впливають на формування професійного інтересу майбутніх аграріїв; основна мета та конкретні цілі (навчальні, розвивальні, виховні), що спрямовані на досягнення поставленої мети; зміст професійно-технічної освіти як основний чинник формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників аграрного профілю; засоби навчально-виробничого процесу, за допомогою яких реалізується зміст професійно-технічної освіти; форма організації навчально-виробничої діяльності як процесуальної основи формування професійного інтересу; методи, прийоми, педагогічні технології реалізації поставленої цілі; форми та засоби контролю за реалізацією мети або досягненням конкретних цілей.

Перспективи подальших розвідок у даному напряму. Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо в розробці методики формування професійного інтересу майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю. Це сприятиме удосконаленню підготовки кваліфікованих робітників для агропромислового комплексу України як одної з найважливіших умов підвищення ефективності аграрного виробництва.

Список використаної літератури

1.Краткий психологический словарь / сост. Л. А. Карпенко; под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М. : Политиздат, 1985. - 431 с.

2.Кудикіна, Н. В. Стандарт як відображення взаємозв'язку професійно-технічної освіти з соціально-економічною реальністю / Н. В. Кудикіна // Педагогічний процес: теорія і практика : зб. наук. праць. - К. : «ЕКМО», 2008. - Вип. 2. - С. 110-116.

3.Манько, В. М. Ступенева підготовка інженерів-механіків

сільськогосподарського виробництва : [монографія] / В. М. Манько, В. В. Іщенко. - К.: Наук.-метод. центр аграрн. освіти, 2005. - 506 с.

4.Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.mon.gov.ua. - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru