Проблеми підготовки менеджерів освіти до організації мережевого профільного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія профільного навчання

Проблеми підготовки менеджерів освіти до організації мережевого профільного навчання

Анотація

Розглянуті проблеми з підготовки менеджерів освіти різних рівнів, установлена залежність між рівнями сформованості практичних навичок проектування і реалізації мережевих моделей профільного навчання зі стажем управлінської діяльності опитаних. Запропонована система ключових принципів організації післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: менеджер освіти, мережеве профільне навчання, змістовий компонент, освітні інновації.

Аннотация

Рассмотрены проблемы подготовки менеджеров образования разных уровней, установлена зависимость между уровнями сформированных практических навыков проектирования и реализации сетевых моделей профильного обучения со стажем управленческой деятельности опрошенных. Предложена система ключевых принципов организации последипломного педагогического образования.

Ключевые слова: менеджер образования, сетевое профильное обучение, содержательный компонент, образовательные инновации.

Двадцять перше століття є століттям високотехнологічного інформаційного суспільства, яке є створення умов для продукування, реалізації й удосконалення прогресивних виробничих й інформаційних технологій. Такі тенденції цивілізаційного розвитку торкаються усіх сфер суспільного життя, зокрема освітньої галузі й вимагають переходу до нової освітньої концепції, орієнтованої на виховання високорозвиненої соціально успішної особистості, здатної до творчості, креативного мислення, самоосвіти і саморозвитку. Такою концепцією є перехід старшої школи до профільного навчання.

Очевидно, що зміна освітньої моделі потребує, у першу чергу, відповідної готовності керівних кадрів до проектування й упровадження інноваційних (регіональних і інституційних) моделей профільного навчання, зокрема таких, які ґрунтуються на основі мережевої взаємодії суб'єктів загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої освіти та залучення соціальних партнерів (підприємств, організацій, установ тощо).

Окрім вищезазначеного, процес упровадження відкритих систем організації профільного навчання, побудованих на основі мережевої взаємодії, детермінується стійкою тенденцією останнього десятиліття до суттєвого зменшення контингенту учнів загальноосвітніх навчальних закладів, який порівняно з 2000 роком тільки у Миколаївській області скоротився на 64 тис. чол. (зокрема у поточному році порівняно з попереднім роком контингент учнів скоротився на 5,5 тисяч). А тому, середня наповнюваність класів із кожним роком зменшується: у 2000 році -- 22 учні, у 2007 р. -- 19, у 2008 р. -- 18,6, у 2009 р. -- 18,2, у 2010 р. -- 17,8. У результаті середня наповнюваність класів у школах сільської місцевості складає 8-12 учнів.

Сучасні тенденції реалізації профільного навчання (низька динаміка охоплення учнів профільним навчанням; обмеженість у виборі організаційних форм -- найбільш поширеними моделями організації профільного навчання є однопрофільні і багатопрофільні загальноосвітні навчальні заклади, ліцеї, гімназії; низький рівень використання потенційних регіональних ресурсів (імовірних соціальних партнерів тощо)) свідчать про існування низки проблем в існуючій системі підготовки менеджерів освіти.

Проблеми підготовки педагогічних працівників, керівників закладів освіти та менеджерів освіти регіонального рівня розкриваються в сучасних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених, а саме: Н. В. Басова, В. І. Бондаря, Н. В. Василенко, Л. М. Ващенко, В. Г. Воронцової, Л. І. Даниленко, В. В. Дивака, Г. А. Дмитренка, А. О. Єлютіної, Г. В. Єльнікової, Б. М. Жебровського, Л. М. Калініної, Н. І. Клокар, Н. Л. Коломінського, Л. М. Кравченко, М. Ю. Красовицького, Н. В. Кузьміної, Н. Б. Ларіної, В. І. Маслова, В. В. Олійника, О. М. Пєхоти, Н. Г. Протасової, В. І. Пуцова, Т. М. Сорочан, А. М. Старєвої, Т. І. Сущенко та ін.

Зокрема особливості підготовки керівників ЗНЗ до застосування освітніх інновацій досліджено в наукових роботах В. І. Бондаря, Л. М. Ващенко, Л. Л. Хоружої та ін.; підготовка педагогічних працівників і керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання вивчалися у кандидатських дисертаціях С. Є. Вольянської, В. В. Журавльової, Н. Б. Ларі- ної; проблеми підвищення кваліфікації працівників методичних служб, зокрема завідувачів і методистів (районних) міських методичних кабінетів розкрито у працях Н. І. Клокар, Н. Г. Протасової, В. В. Олійника та ін. Разом із тим, контекстний аналіз існуючих наукових розробок довів, що проблема підготовки менеджерів освіти різного рівня до проектування й упровадження мережевих моделей організації профільного навчання безпосередньо не досліджувалася вченими й має безумовну актуальність і доцільність.

Завданням нашого дослідження є виявлення існуючих проблем у підготовці менеджерів освіти різних рівнів до упровадження відкритих систем профільного навчання, побудованих на основі мережевої співпраці та соціального партнерства.

Аналіз наукових і нормативних джерел (В. І. Бондар, Н. В. Василенко, Л. І. Даниленко, Г. В. Єльникова, Л. І. Калініна, В. І. Маслов, В. С. Пікельна, Н. Г. Протасова, В. І. Пуцов) дає підставу виділити складові професійної компетентності менеджерів освіти, що визначаються як сукупність знань, необхідних для даної педагогічної спеціальності або посади; умінь, необхідних для успішного виконання функціонально-посадових обов'язків; професійних, ділових і особистісно значущих якостей для більш повної реалізації власних здібностей і можливостей під час виконання функціонально-посадових обов'язків; загальної культури, необхідної для формування гуманістичного світогляду, духовно-ціннісних орієнтирів, моральних і етичних принципів особистості; мотивації професійної діяльності.

Разом з тим, сучасними дослідниками виокремлюються деякі складові підготовки керівних педагогічних кадрів до роботи саме в умовах переходу на профільне навчання. Так, Кравцов С.С. акцентує увагу на трьох компонентах, а саме: ціннісний, мотиваційний, виконавчий. Ларіна Н.Б. виділяє мотиваційно-цільовий, інформаційно-змістовий та операційно-діяльнісний компоненти підготовки. В.В. Олійник і В.В. Потіха притримуються думки, що проблему готовності педагогів до роботи в умовах профільного навчання необхідно розглядати в трьох аспектах: когнітивному, процесуальному й мотиваційному.

Проблеми підготовки керівних педагогічних кадрів до організації мережевого профільного навчання повинні визначатися не тільки орієнтовними складовими загально-управлінських компетенцій, а також спеціальними компетенціями, необхідними для проектування та управління мережевим профільним навчанням і напряму залежати від регіональних особливостей функціонування освітньої мережі та регіональних тенденції у підготовці управлінських кадрів до впровадження інноваційних моделей профільного навчання

Для перевірки висунутої гіпотези Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти проводиться моніторингове дослідження ефективності організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Миколаївської області.

Завдання моніторингу: реалізація завдань щодо реформування системи загальної середньої освіти, з'ясування реального стану організації системи профільного навчання в області, прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки мережі профільних закладів основних тенденцій її розвитку й розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування профільної школи, виявлення проблем в організації підготовки педагогічних кадрів до проектування і реалізації інноваційних мережевих моделей профільного навчання.

Об'єктами моніторингу є:

*мережа профільних навчальних закладі в регіонах області і її розвиток;

*моделі організації допрофільної підготовки учнів і профільного навчання;

*програмно-методичне забезпечення викладання профільних предметів і елективних курсів у рамках допрофільної підготовки і профільного навчання;

*динаміка запровадження окремих профілів;

*кадровий потенціал і стан його готовності до організації допрофільного і профільного навчання учнів. У ході моніторингового дослідження використовувалися такі методи:

* спостереження, інтерв'ювання, тестування, анкетування з метою виявлення закономірностей і тенденцій у підготовці керівних педагогічних кадрів до організації мережевого профільного навчання (усього в опитуванні взяло участь 140 (26%) керівників навчальних закладів І--ІІ, ІІ-ІІІ, І--ІІІ ступенів (директорів, заступників) і 24 (100%) менеджери профільного навчання в районах (містах) області -- по одному від регіону);

*збір і порівняльний аналіз різних статистичних даних з метою оцінки стану існуючої мережі профільних навчальних закладів, їх організаційних моделей, якості та ефективності прийнятих управлінських рішень щодо організації профільного навчання (охоплені всі регіони Миколаївської області). Аналіз отриманих результатів дозволив виявити існуючі проблеми у підготовці керівних кадрів до організації профільного навчання, зокрема за моделями мережевої взаємодії. Такі проблеми були згруповані у дві категорії: змістового і технологічного характеру. Розглянемо їх більш детально.

Станом на 01.09.2010 року у Миколаївській області в 249 навчальних закладах упроваджується профільне навчання, що складає 64,7% від загальної кількості навчальних закладів, з них тільки 111 навчальних закладів (близько 29%) організовують профільне навчання за моделями мережевої співпраці. Проте такі моделі обмежені декількома варіантами, а саме: школа -- МНВК, школа -- ресурсний центр (освітній округ), навчально-виховні комплекси. Така ситуація свідчить, що в процесі організації мережевого профільного навчання існує низка проблем.

Для їх виявлення нами була розроблена анкета для керівників навчальних закладів і менеджерів профільного навчання.

Проаналізуємо результати за кожним із запропонованих запитань анкети. освіта менеджер навчання післядипломний

У ході опитування ми з'ясували, з якими проблемами доводиться стикатися керівникам під час організації профільного навчання:

* незацікавленість учнів (керівники ЗНЗ -- 13%, менеджери -- 12%);

* незацікавленість батьків учнів (33%, 21%);

* непідготовленість учителів до роботи в профільних класах (35%, 40%);

* неготовність директорів і заступників директорів до організації профільного навчання (28%, 49%);

* незадовільне матеріально-технічне забезпечення (78%, 75%);

* незадовільне навчально-методичне забезпечення (55%, 54%);

* низький рівень учнівського контингенту, мала наповнюваність класів (57%, 59%);

* незадовільний рівень допомоги від міського (районного) органу управління освітою і неготовність до даних реформ менеджерів профільного навчання (37%, 15%).

Такі відповіді дають підстави стверджувати, що педагогічні працівники самі визначають недостатній рівень підготовки всіх учасників навчально-виховного процесу до переходу на профільне навчання. Що стосується готовності педагогічних працівників, то 34% опитаних називають цей факт як проблему в організації профільного навчання.

На запитання «Які зі складових реформування освіти потребують підвищеної уваги з боку всіх учасників освітнього процесу для успішної реалізації основних завдань реформи?» -- тільки 38% керівників ЗНЗ обрали відповідь: «Упровадження допрофільної підготовки та профільного навчання». Серед менеджерів профільного навчання аналогічний вибір зробили 72% респондентів. Такі дані свідчать про недостатньо сформований ціннісний компонент у діяльності керівних кадрів щодо впровадження профільного навчання.

Серед можливих моделей навчання в старшій школі, за умови, що навчальний заклад є малокомплектним більшість респондентів (61%) обрали універсальний профіль навчання і тільки 29%, серед імовірних, обрали мережеві моделі та соціальне партнерство. Утрималися від відповіді 10% опитаних.

Наступний комплекс запитань був орієнтований на виявлення рівня обізнаності педагогічних працівників з основними положеннями Концепції профільного навчання в старшій школі, основними моделями реалізації профільного навчання, варіантами організації профільного навчання в малокомплектному навчальному закладі, організації профільного навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями тощо. Результати опитування наведені в таблиці 1 і свідчать про певну суперечність: 78% опитаних зазначили, що ознайомлені з Концепцією профільного навчання та іншими нормативними документами щодо організації профільного навчання, але підтвердитивласну обізнаність правильними відповідями змогли від 42 до 71% опитаних.

У ході опитування встановлено рівень готовності менеджерів освіти до реалізації мережевих форм організації профільного навчання і рівень володіння необхідними практичними навичками за 12-бальною шкалою. Результати виявилися такими: «12» балів -- 4%, «11» -- 6%, «10» -- 8%, «9» -- 11%, «8» -- 15%, «7» -- 17%, «6» -- 16%, «5» -- 14%, «4» і менше -- 9% (рис. 1).

Проаналізуємо результати:

* 39% опитаних мають початковий і середній рівні практичних умінь і навичок (36% -- середній, 3% -- початковий);

* 18% опитаних мають високий рівень володіння навичками реалізації різних моделей профільного навчання;

* 33% -- достатній рівень;

* максимальна кількість опитаних (17%) володіють відповідними навичками на рівні семи балів. Аналізуючи отримані результати, ми дійшли висновку, що рівень є недостатнім і потребує подальшого розвитку.

У ході опитування виявлено також рівень володіння навичками проектування регіональних й ін- ституційних моделей профільного навчання: «12» -- 1%, «11» -- 3%, «10» -- 8%, «9» -- 10%, «8» -- 14%, «7» -- 18%, «6» -- 17%, «5» -- 16%, «4» і менше -- 13% (рис. 2).

Результати виявилися такими:

* 50% опитаних мають початковий і середній рівні сформованості відповідних компетенцій (42% -- середній, 8% -- початковий);

* 10% опитаних мають високий рівень володіння такими навичками;

* 40% -- достатній рівень;

* максимум кривої припадає на шість балів (середній рівень) (17%).

Таблиця 1. Теоретична обізнаність керівних педагогічних кадрів з основними засадами організації профільного навчання