Педагогічні технології застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Педагогічні технології застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Андрющенко Яна Едуардівна

Кропивницький - 2017

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук

Бацуровська Ілона Вікторівна, Миколаївський національний аграрний університет, доцент кафедри електроенергетики, електротехніки та електромеханіки інженерно-енергетичного факультету

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук

Самойленко Олександр Миколайович, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, професор кафедри математики;

кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана педагогічного факультету з наукової роботи та інформатизації навчального процесу,

Бахмат Наталія Валеріївна,

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, доцент кафедри теорії та методик дошкільної та початкової освіти

Захист відбудеться «___» __________ 2017 року об ___ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 в Кропивницькому державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (зала засідань, 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 1).

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кропивницького державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (25006, м. Кропивницький, вул Шевченка, 1).

Автореферат розіслано « »________2017 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. В. Окольнича

АНОТАЦІЯ

Андрющенко Я. Э. Педагогические технологии применения открытых образовательных ресурсов в профессиональной подготовке магистров физико-математических специальностей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Государственное высшее учебное заведение «Университет менеджмента образования» Национальной академии педагогических наук Украины. - Киев, 2016.

В диссертации проведено исследование проблемы применения открытых образовательных ресурсов в профессиональной подготовке магистров физико-математических специальностей. Исследована сущность профессиональной подготовки магистров физико-математических специальностей на основе применения педагогических технологий открытых образовательных ресурсов, определены методологические подходы применения открытых образовательных ресурсов в профессиональной подготовке магистров физико-математических специальностей; проанализированы и уточнены базовые понятия исследования.

Обосновано сущность и средства реализации педагогических технологий применения открытых образовательных ресурсов в профессиональной подготовке магистров физико-математических специальностей. Научно обоснована и разработана педагогическая модель применения открытых образовательных ресурсов в профессиональной подготовке магистров физико-математических специальностей и раскрыто ее сущность. Разработаны критерии и уровни готовности магистров физико-математических специальностей к применению открытых образовательных ресурсов.

Экспериментально доказана эффективность разработанной педагогической модели применения открытых образовательных ресурсов в профессиональной подготовке магистров физико-математических специальностей, способствует улучшению качества профессиональной подготовки.

Ключевые слова: открытый образовательный ресурс, открытое образование, профессиональная подготовка магистров физико-математических специальностей, педагогическая технология, модель применения открытых образовательных ресурсов в профессиональной подготовке магистров физико-математических специальностей.

SUMMARY

Andriushchenko I.E. Pedagogical technologies of use of open educational resources in the professional training of Masters of physical and mathematical specialties. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in specialty 13.00.04 - theory and methods of professional education. - State Higher Educational Institution "University of Educational Management " National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2016.

The thesis presents a research of the problem of open educational resources use in the professional training of Masters of physical and mathematical specialties. Thesis reveals the essence of professional training of Masters of physical and mathematical specialties through the use of educational technologies of open educational resources, outlines methodological approaches to the use of open educational resources in the professional training of masters of physical and mathematical specialties; analyzes and clarifies the basic concepts of the study. The essence and means of implementing educational technologies of open educational resources in the professional training of Masters of physical and mathematical specialties are scientifically substantiated. Pedagogical model of use of open educational resources in professional training of Masters of physical and mathematical specialties is scientifically proved and developed. Thesis outlines criteria and levels of readiness of Masters of physical and mathematical specialties to the use of open educational resources.

The effectiveness of the developed pedagogical model of the use of open educational resources in the professional training of Masters of physical and mathematical skillsis verified and proved experimentally. It contributes to improving the quality of professional training.

Keywords: open educational resources, open education, professional training of Masters of physical and mathematical specialties, pedagogical technology, the model of use of open educational resources in professional training of Masters of physical and mathematical specialties.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із пріоритетних напрямів розвитку якісної підготовки майбутніх магістрів фізико-математичних спеціальностей є створення єдиного навчального інформаційного середовища, застосування сучасних інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, впровадження елементів відкритої освіти, зокрема відкритих освітніх ресурсів. Цей факт підтверджує нормативна база: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст., «Декларація про європейський простір для вищої освіти», «Концептуальні засади реформування педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір», Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та інтеграції в європейське і освітнє співтовариство на період до 2020 року» (№ 612 від 13.07.2007 р.), Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» (від 30 грудня 2015 р. № 1187), «Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність» (від 12 серпня 2015 р. № 579). Потреба готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів окреслена наступними нормативними документами: «Концепція розвитку освіти до 2025 року», де зазначається потреба у використанні новітніх інтерактивних технологій за рахунок єдиного освітнього середовища; Постанова Кабінету Міністрів від 15 квітня 2015 року № 224 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості освіти», де зазначається про утворення єдиної бази даних для здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти. Зазначені нормативно-правові документи передбачають перегляд концепції розвитку сучасної системи вищої освіти, яка визначає сукупність якостей і рівень фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей.

Педагогічним основам розвитку вищої освіти присвячено низку наукових праць, які можна систематизувати за такими напрямами: методологічні засади сучасної філософії (В. П. Андрущенко, Д. В. Чернілевський, В. Г. Кремень); загальнотеоретичні питання підготовки фахівців в контексті сучасної модернізації освіти (С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, О. Я. Савченко, В. А. Семиченко, В. В. Радул, В. А. Кушнір); проблеми методології вищої школи (С. С. Вітвицька, О. А. Дубасенюк, О. Є. Антонова, Т. В. Семенюк, О. А. Комар); організаційно-педагогічні основи відкритої дистанційної освіти (В. В. Олійник); технології створення відкритого дистанційного курсу (В. Ю. Биков, О. М. Самойленко, В. М. Кухаренко); проблеми відкритої освіти та відкритих освітніх ресурсів (І. В. Бацуровська); питання підготовки майбутнього фахівця з фізики до впровадження інноваційних технологій навчання (О. І. Іваницький); формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності (І. А. Волощук); питання підготовки фахівців з фізики (В. Д. Шарко); підготовка майбутніх магістрів фізики (О. М. Трифонова, М. І. Садовий); підготовка фахівців математичних дисциплін (О. М. Самойленко, С. П. Семенець , Ю. В. Триус).

Аналіз науково-педагогічної літератури зумовлює актуальність проблеми удосконалення змісту формування готовності майбутніх фахівців фізико-математичних спеціальностей як однієї зі складових їхнього загальнокультурного розвитку і професійної підготовленості. Педагогічні технології застосування відкритих освітніх ресурсів як складова фахової підготовки магістрів, зокрема фізико-математичних спеціальностей, відкриває широкі можливості для загальнокультурного, особистісного і професійного розвитку кожної особистості. Але педагогічні технології фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей розглянуті недостатньо.

У контексті обраної проблеми дослідження виявлено низку суперечностей між:

Ш між сучaснимивимогaмисоцiуму до якостi фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей тaнeдостaтньоювaрiaтивнiстю й гнучкiстюзмiсту фахової пiдготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей;

Ш між об?єктивноюпотрeбою формування відкритого освітнього ресурсу для фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей тaвiдсутнiстю у вiтчизнянiйпeдaгогiчнiйнaуцiдослiджeнь, присвячeних практичній розробці методичного забезпечення щодо його застосування у цiйгaлузi;

Ш між нaгaльноюпотрeбою впровадження педагогічних технологій відкритої освіти тa існуючим в Україні її рeaльнимстaном.

Актуальність, значущість, необхідність розв?язання існуючих протиріч означеної проблематики обумовили вибір темидисертаційноїроботи: «Педагогічні технології застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей».

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до комплексної теми науково-дослідної роботи Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України - «Теоретико-методичні засади проектування технологій навчання в системі відкритої післядипломної педагогічної освіти» (державний реєстраційний № 0115U002062). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 11 від 26.06.2015 р.) та погоджено рішенням бюро Ради з координаційних наукових досліджень у галузі педагогіки та психології (протокол № 7 від 27.10.2015 р.).

Метадослідження - теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка ефективності моделі застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей.

Відповідно до мети дослідження визначимо основні завдання дослідження: вуз освітній магістр

1. З?ясувaти ступінь дослiджeностiпроблeми на предмет застосування педагогічних технологій у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей тa визначити повноту її джерельного забезпечення.

2. Виявити стан сформованості готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів.

3. Розробити критерії та рівні готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів.

4. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей.

5. Розробити методичні рекомендації щодо застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей.

Об?єктдослідження - фахова підготовка магістрів фізико-математичних спеціальностей.

Предметдослідження - методика застосування педагогічних технологій відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей.

Теоретико-методологічну основу дослідженнястановлять: філософські положення наукової теорії пізнання, що визначають закономірності розвитку особистості; педагогічні концепції, які розкривають пізнання як творчий процес. У роботі розкрито основи філософії освіти (В. П. Андрущенко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень); теоретико-методологічні засади професійної підготовки фахівців (О. А. Дубасенюк, С. У. Гончаренко), особливості вищої професійної педагогічної освіти (О. Є. Антонова, С. С. Вітвицька, С. О. Сисоєва).

Для розв?язання поставлених завдань, досягнення мети використано комплекс взаємопов?язанихметодівдослідження:

* теоретичних: аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення, що передбачали теоретичний аналіз науково-педагогічної, психологічної, методичної літератури з теми дослідження з метою відбору й осмислення фактичного матеріалу, аналіз концепцій, теорій і методик для виявлення шляхів розв?язання досліджуваної проблеми; аналіз досвіду застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей;

* емпіричних: опитування, бесіди, педагогічне спостереження, анкетування, тестування; аналіз навчальної діяльності, творчих робіт магістрантів фізико-математичних спеціальностей - з метою виявлення стану готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів; констатувальний та формувальний етапи педагогічного експерименту для визначення ефективності запропонованої педагогічної технології;

* математичних: статистичні методи аналізу отриманих даних з метою виокремлення кількісних та якісних характеристик готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці, виявлення їх розбіжності в контрольних та експериментальних групах.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом 2013-2017 років і охоплювала кілька етапів наукового пошуку.

На першому етапі (2013-2014 рр.) - теоретико-пошуковому - здійснено теоретичний аналіз окресленої проблеми та вивчення практичного досвіду формування застосування відкритих освітніх ресурсів у фахові підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей; охарактеризовано стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній й методичній літературі, обґрунтовано її актуальність.

На другому етапі (2015-2016 рр.) - формувальному - розроблено програму дослідження, визначено його мету, експериментальну базу, діагностичний інструментарій, охарактеризовано рівні готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів; проведено аналіз й порівняння одержаних результатів; розроблено педагогічну модель і педагогічну технологію застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей.

На третьому етапі (2016-2017 рр.) - оцінно-узагальнюючому - впроваджено в навчальний процес педагогічну модель та педагогічну технологію застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей у ході вивчення дисциплін за професійним спрямуванням та перевірено їх ефективність, здійснено порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального етапів експерименту, сформульовано загальні висновки дослідження, а також оформлено текст дисертаційної роботи.

Експериментальнабазадослідження. Дослідження здійснювалося на базі Миколаївського національного аграрного університету, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а також Політехнічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету.

Нaуковaновизнaтaтeорeтичнeзнaчeннядисeртaцiйногодослiджeнняполягaє в тому, що впeршe: в укрaїнськiйпeдaгогiчнiйнaуцiздійснено комплексне вивчення й узагальнення досвіду фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей; визначено передумови зародження та подальшого розвитку відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей, їх нормативно-правове регулювання; обґрунтовано необхідність застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей; виділено та проаналізовано відповідні критерії (мотиваційний, змістовий, творчо-продуктивний), показники та рівні готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів; зміст, форми і методи фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей; охарактеризовано педагогічну модель застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей; проаналізовано понятійний апарат дослідження, особливості фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей; запропоновано технології застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей; удосконалено зміст (предмети у кластері за вибором студентів «Основи застосування відкритих освітніх ресурсів та методика навчання в них майбутніх фахівців фізико-математичних спеціальностей», «Підготовка відкритих освітніх ресурсів для навчання магістрів фізико-математичних спеціальностей», «Формування рівня В2 у студентів магістратури фізико-математичних спеціальностей), форми (відеолекції, практичні заняття, семінарські заняття, лабораторні заняття, конференції, консультації), методи (репродуктивний, евристичний, дослідницький), засоби (відкриті освітні ресурси, комп?ютерні та планшетні засоби, хмарні технології) фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей, що можуть бути використані в Україні, сутність і структуру педагогічних технологій застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей; подальшогорозвитку набули методичні аспекти щодо фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей, упровадження сучасних педагогічних технологій, форм, методів і засобів з метою формування готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до використання відкритих освітніх ресурсів в умовах реформування освіти в Україні.

Практичне значення дослідження полягає у розробці педагогічних технологій формування готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до використання відкритих освітніх ресурсів. Запропоновані програми предметів у кластері за вибором студентів «Основи застосування відкритих освітніх ресурсів та методика навчання в них майбутніх фахівців фізико-математичних спеціальностей», «Підготовка відкритих освітніх ресурсів для навчання магістрів фізико-математичних спеціальностей», «Формування рівня В2 у студентів магістратури фізико-математичних спеціальностей». Підготовлений методичний посібник «Інформаційні технології у відкритій освіті» та методичні рекомендації «Впровадження масових відкритих дистанційних курсів в освітньо-наукову підготовку магістрів», «Основи застосування відкритих освітніх ресурсів у підготовці магістрів», які містять методичні рекомендації, що сприяють вибору оптимальних форм і методів фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей.

Основні положення і результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 235-н від 08.12.2015 р.), Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України (довідка № 01-02/419 від 23.06.2016 р.), Миколаївського національного аграрного університету (довідка № 01-15/2054 від 16.12.2015 р.), Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01/477 від 20.05.2016 р.), Політехнічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету (довідка № 25/88.01-10 від 28.01.16 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема, міжнародних: «Стратегія якості у промисловості і освіті» (Варна, 2015), «Теорія і практика дистанційного навчання в освіті» (Київ, 2015), «Інтелектуальні системи прийняття рішень і проблеми обчислювального інтелекту» (Херсон, 2014, 2015, 2016) «Інноваційний потенціал світової науки - ХХІ сторіччя» (Запоріжжя, 2015); «Дистанційна освіта у ВНЗ: інноваційні та психолого-педагогічні аспекти» (Харків, 2015), «Соціально-економічні та гуманітарні аспекти світових інноваційних трансформацій» (Київ, 2016); всеукраїнських: «Формування інформаційно-освітнього середовища: ІТ-підтримка регіональної системи освіти» (Рівне, 2015), «Актуальні проблеми викладання іноземних мов для професійного спілкування» (Дніпропетровськ, 2015), «Інноваційний вимір розвитку природничо-математичної та технологічної освіти» (Херсон, 2015), «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього простору навчальних закладів» (Київ, 2016), «Інформаційно-комунікаційні технології навчання» (Умань, 2016); регіональних: «Розвиток українського села - основа аграрної реформи України» (Миколаїв, 2015).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено у 25 публікаціях: 5 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 5- у збірниках наукових праць, 12 - у матеріалах наукових конференцій, 1 методичному посібнику та 2 методичних рекомендацій у співавторстві.

Особистийвнесокздобувача. У методичному посібнику «Інформаційні технології у відкритій освіті» (рекомендований до друку методичною радою інженерно-енергетичного факультету Миколаївського національного аграрного університету, протокол № 2 від 22.10.2015), опублікованому у співавторстві з кандидатом педагогічних наук І. В. Бацуровською, здобувачем здійснено розробку предмету у кластері за вибором студентів «Інформаційні технології», підготовлено інтерактивні завдання та тестування за професійним спрямуванням, завдання, які поглиблюють знання студентів магістратури з основ інформаційних технологій. У методичних рекомендаціях «Впровадження масових відкритих дистанційних курсів в освітньо-наукову підготовку магістрів», опублікованому у співавторстві з професором В. І. Гавришем та кандидатом педагогічних наук І. В. Бацуровською, здобувачем здійснено розробку інтерактивних відеолекцій, тематичних форумів, завдань для перевірки засвоєння навчального матеріалу. У методичних рекомендаціях «Основи застосування відкритих освітніх ресурсів у підготовці магістрів» проаналізовано зміст поняття відкритого освітнього ресурсу, сутність педагогічних технологій застосування відкритих освітніх ресурсів у підготовці магістрів та розроблено питання для самоконтролю.

Структурадисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 277 сторінок, з яких 171 - основного тексту. Список використаних джерел включає 252 найменування (з них 31-іноземними мовами).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету та завдання, об'єкт і предмет, охарактеризовано методи дослідно-експериментальної роботи, з'ясовано наукову новизну роботи та практичне значення отриманих результатів, висвітлено апробацію положень і висновків дисертації.

У першому розділі - «Теоретичні засади застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей» - здійснено аналіз понятійного апаратудослідження; визначено сутність та проаналізовано засоби реалізації педагогічних технологій застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей; окреслено методологічні основи застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей.

З'ясовано, що відкрита освіта визначається як розвиток дистанційних форм навчання та співвідноситься з евристичною освітою, яка реалізується за допомогою мережі Інтернет та базується на застосуванні телекомунікаційних методів конструювання знань, набуття досвіду спілкування з усім світом.

Уточнено поняття відкритого освітнього ресурсу, який представляє собою комплекс упорядкованих, структурованих та систематизованих навчально-методичних матеріалів, представлених в єдиному освітньому середовищі для організації відкритої освіти на основі використання інформаційних і комунікаційних технологій, застосовуваних у навчанні, і в якості реального процесу навчання. Здійснено теоретичний аналіз дефініції «педагогічна технологія».Короткий аналітичний огляд щодо розвитку педагогічних технологій дозволив зрозуміти неоднозначність його тлумачення. Наголошено, що для розв'язання проблеми вибору реалізації педагогічних технологій застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей потрібна їх систематизація. Під педагогічними технологіями застосування відкритих освітніх ресурсів можна розуміти найбільш раціональні системи способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, що реалізуються за допомогою комплексу упорядкованих, структурованих та систематизованих навчально-методичних матеріалів, представлених в єдиному освітньому середовищі для організації відкритої освіти на основі використання інформаційних і комунікаційних технологій.

Проаналізовано технічні та методичні характеристики навчальних платформ, які лежать в основі відкритих освітніх ресурсів. З'ясовано, що відкриті освітні ресурси забезпечують доступ до освітнього контенту. Технічні можливості навчальних платформ розширюють перспективи навчального процесу.

Здійснено теоретичний аналіз методологічних підходів, таких як аксіологічний, синергетичний, компетентнісний, діяльнісний. Встановлено, що методологія являє собою систему, яка включає принципи, категорії, теорії, парадигми і методи, що мають специфічне цільове призначення, пов'язане з реалізацією діяльності щодо досягнення певної мети, яка випливає з людських мотивів, ідеалів і цінностей. Методологічні підходи забезпечують концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, що сприяє отриманню максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

У другому розділі - «Педагогічна модель застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей» - науково обґрунтовано розроблено критерії та рівні готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів; визначено структурну і змістову характеристику авторської педагогічної моделі застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей та розкрито її сутність.З'ясовано, що продуктивне просування за критеріями та рівнями готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів забезпечується за рахунок систематичного моніторингу. Результатом упровадження авторської педагогічної моделі є готовність магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів.

На основі теоретичного аналізу виділено основні компоненти готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів: мотиваційний, змістовий та творчо-продуктивний. Визначено критерії та показники готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів: мотиваційний, діяльнісний та результативний. Відносно встановлених критеріїв визначено рівні готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів (елементарний, середній, високий).

Рисунок 1. Педагогічна модель застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей

Проведене дослідження привело до необхідності розробки та обґрунтування педагогічної моделі застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей (Рисунок 1).

З'ясовано актуальність формування педагогічної моделі застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей - вона базується на зростанні конкурентноспроможності магістрів на європейському рівні, вимогах технологічного прогресу щодо вдосконалення системи освіти, оновленні вимог щодо фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей.

Визначено мету розробленої моделі: сформувати готовність магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці. Окреслено форми фахової підготовки магістрів фізико-математичних спеціальностей: відеолекції, практичні, семінарські та лабораторні заняття, конференції та консультації; та методи: репродуктивний, евристичний та дослідницький.Обґрунтовано засоби навчання, до яких віднесено відкриті освітні ресурси, комп'ютерні та планшетні засоби та хмарні технології.

Виокремлено педагогічні технології, які покладено в основу застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей. Модульна технологія дає змогу використовувати її у підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей, зокрема під час дистанційного навчання; планування на її основі організації навчально-виховного процесу за умов кредитно-трансферної системи підготовки магістрів, що зумовлено входженням системи освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору шляхом впровадження в систему вищої освіти України основних ідей Болонського процесу. Інформаційна технологія базуються на основі використання сучасних електронних засобів. Метою інформаційної технології застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей є підготовка магістрів фізико-математичних спеціальностей до фахової діяльності в умовах інформаційного суспільства. Важливими засобами інформаційної технології застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей є комп'ютерні та планшетні засоби. У фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей їх використовують як засіб навчання, складову частину системи управління відкритою освітою, як елемент методики наукових досліджень.

Дистанційна технологія застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей є однією з технологій, що орієнтована на групову роботу магістрів фізико-математичних спеціальностей, навчання у співробітництві, активний пізнавальний процес, роботу з різними джерелами навчальної інформації. Саме ця технологія передбачає широке використання дослідницьких, проблемних методів застосування отриманих знань з фахової підготовки магістрів у спільній або індивідуальній діяльності, розвиток не тільки самостійного критичного мислення, а й культури спілкування, уміння виконувати різні соціальні ролі у спільній професійній діяльності. Ефективність дистанційної технології застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей заснована на тому, що майбутні магістри самі відчувають потребу в подальшому здобуванні знань. Вони мають можливість працювати з навчальними матеріалами у такому режимі та обсягах, які підходять для них індивідуально. Результат значною мірою залежить від того, як регулярно навчається магістр фізико-математичних спеціальностей. Послідовне виконання контрольно-діагностичних завдань і підсумкової роботи, а також підтримка в усіх питаннях з боку викладача-координатора, тобто тьютора, забезпечує планомірне засвоєння програми дисципліни за фахом. Диференційованатехнологія застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей є однією із головних умов розвитку творчої особистості магістра фізико-математичних спеціальностей. Така технологія передбачає оптимальне пристосування навчального матеріалу та методів навчання до індивідуальних здібностей кожного магістра. В основі диференційованої технології лежать індивідуальні психологічні особливості магістрів фізико-математичних спеціальностей, які мають відношення до успішності виконання професійної діяльності.

Визначено, що форми організації навчального процесу забезпечують колективну й індивідуальну діяльність магістрантів, виконуючи інтегруючу та диференціюючу функцію, реалізація якої дозволяє студентам обмінюватися інформацією в практичних справах, учитися взаєморозумінню та взаємодопомозі в умовах відкритих освітніх ресурсів. Систематизуюча і структуруюча функції полягають у тому, що організація навчання вимагає розбивки всього навчального матеріалу по частинах і темах, його узагальнення в цілому. По відношенню один до одного форми навчання здатні виконувати комплексну та координуючу функції. Нарешті, стимулююча функція проявляється, коли навчання відповідає особливостям фахової підготовки магістрантів фізико-математичних спеціальностей.

У третьому розділі - «Дослідно-експериментальна перевірка педагогічної моделі застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей» - представлено результати впровадження педагогічної моделі, розроблено технологію застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей, узагальнено результати науково-дослідної роботи.

Обґрунтовано використання відеолекцій, інтерактивних лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, конференцій, а також консультацій та обговорень у тематичних форумах в процесі навчальної діяльності у відкритому освітньому ресурсі. Виявлено, що моніторинг навчальної діяльності у відкритому освітньому ресурсі включає в себе тестування, самомоніторинг та моніторинг з боку викладача.Організація роботи та технологія подання навчального контенту у відкритому освітньому ресурсі в загальному вигляді може передбачати такі складові як навчальну діяльність та моніторинг у відкритому освітньому ресурсі.

Обґрунтовано, що навчальна діяльність у відкритому освітньому ресурсі передбачає такі елементи як відеолекція, виконання практичних, лабораторних та семінарських завдань, участь у конференціях, а також консультації та обговорення у тематичних форумах.Відеолекція у відкритому освітньому ресурсі дозволяє створити ефект співучасті, залучити магістрантів фізико-математичних спеціальностей до вивчення основного матеріалу. Сучасні відеолекції розташовуються на серверах і представляють собою відеозаписи звичайних очних лекцій в аудиторії, відеозаписи анімованих мультимедійних презентацій з аудіосупроводом лектора, аудіосупровід мультимедійної презентації.Інтерактивна лекціяу відкритих освітніх ресурсах має не суто інформаційний характер, а здебільшого проблемний і пошуковий. При цьому змінюється роль викладача: він не тільки викладає матеріал, але створює систему подання інформації і знань студентам магістратури фізико-математичного напрямку шляхом інтегрування текстової навчальної інформації з графічними та аудіовізуальними матеріалами.

Доведено, що практичні та лабораторні заняття є формою навчального заняття у відкритому освітньому ресурсі, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень фахової дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом магістратури відповідно сформульованих завдань. Семінарські заняття у відкритому освітньому ресурсі представляють собою форму навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти магістратури фізико-математичних спеціальностей готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань, зокрема рефератів, тез доповідей, відеовиступів, аудіодоповідей та презентацій до них, тощо. Конференціїпредставляють собою форму навчання у відкритому освітньому ресурсі, яка сприяє формуванню знань, умінь і навичок, їх закріпленню та вдосконаленню, поглибленню й систематизації знань магістрантів. Консультації та обговорення у тематичних форумахмають систему особистих повідомлень, що дозволяє магістрантам фізико-математичних спеціальностей спілкуватися індивідуально, аналогічно електронній пошті.

Визначено, що моніторинг навчальної діяльності у відкритому освітньому ресурсі передбачає тестування, самомоніторинг та моніторинг з боку викладача. Результати тестування є одним із методів моніторингу навчальної діяльності магістрантів фізико-математичних спеціальностей у відкритому освітньому ресурсі, виявлення рівня їх фахової підготовки в умовах відкритих освітніх ресурсів. До самомоніторингу магістранта фізико-математичного напрямку у відкритому освітньому ресурсі можна віднести електронний журнал оцінок. Окремим елементом самомоніторингу є щоденник успіху. Моніторинг з боку викладача у відкритому освітньому ресурсі представляє собою спеціальну систему збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про стан навчання магістрантів у відкритому освітньому ресурсі.

Моніторинг журналу оцінок навчальної діяльності кожного магістранта надає можливість викладачу зафіксувати результати навчальної діяльності окремо кожного зі студентів магістратури фізико-математичного напрямку. Такий моніторинг представляє собою результати навчальної діяльності магістрантів, які включають результати виконання ними завдань занесені у відповідну електронну таблицю у числових та у відсоткових значеннях. Моніторинг журналу оцінок навчальної діяльності в групі надає змогу викладачу в умовах відкритого освітнього ресурсу побачити стан виконання завдань магістрантами в академічній групі. Моніторинг блоку статистики та звітів навчального контенту представляє собою набір статистичних даних, до яких входять кількісні значення стосовно участі магістрантів фізико-математичних спеціальностей у навчальній діяльності в умовах відкритого освітнього ресурс та їхній навчальній діяльності по кожному завданню. В процесі фахової підготовки такий моніторинг допомагає виявити значущість освітнього контенту, що пропонується магістрантам для вивчення. Моніторинг блоку статистики та звітів навчальної діяльності магістрантів у відкритому освітньому ресурсі представляє собою набір статистичних даних про перегляд навчальних матеріалів, частоту відвідування відкритого останнього ресурсу, зміни, які вносились магістрантом, дату та час останнього візиту до відкритого освітнього ресурсу.

Доведено, що результатом реалізації моделі є готовність магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів.Створені умови відкритих освітніх ресурсів для вивчення дисциплін фахового спрямування студентами фізико-математичних спеціальностей розширюють можливості доступу їх до якісного навчального контенту; забезпечують індивідуалізацію навчального процесу; підвищують якість та ефективність фахової підготовки шляхом застосування технологій відкритих освітніх ресурсів; створюють додаткові можливості для спілкування викладачів із студентами магістратури фізико-математичних спеціальностей та магістрантів між собою; забезпечують контроль та аналіз якості фахової підготовки.

Електронні навчальні матеріали, які розробляються для відкритих освітніх ресурсів, складаються з електронних ресурсів двох типів: а) ресурси, призначені для подання студентам магістратури фізико-математичних спеціальностей змісту навчального матеріалу - електронні інтерактивні лекції, мультимедійні презентації до лекцій, методичні рекомендації тощо; б) ресурси, що забезпечують закріплення вивченого матеріалу, формування вмінь та навичок, самооцінювання та оцінювання навчальних досягнень магістрантів фізико-математичних спеціальностей - індивідуальні завдання, тестування, анкетування, інтерв'ювання, обговорення у тематичних форумах, дискусії у чат-конференціях тощо.

Експериментальне дослідження проводилось протягом 2013-2016 років в Миколаївському національному аграрному університеті, Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка та в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України. Також елементи авторської педагогічної моделі застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей перевірялись на базі Політехнічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету.

В експерименті брало участь 219 магістрів фізико-математичних спеціальностей вище зазначених вищих навчальних закладів. Графічне зображення співставлення рівнів сформованості мотиваційного, змістового та творчо-продуктивого компонентів у магістрантів фізико-математичних спеціальностей контрольних та експериментальних груп до і після формувального експерименту представленр на рисунках 2-4.

Рисунок 2. Графічне зображення співставлення рівнів сформованості мотиваційного компонента у магістрантів фізико-математичних спеціальностей контрольних та експериментальних груп до і після формувального експерименту

Рисунок 3. Графічне зображення співставлення рівнів сформованості змістового компонента у магістрантів фізико-математичних спеціальностей контрольних та експериментальних груп до і після формувального експерименту

Рисунок 4. Графічне зображення співставлення рівнів сформованості творчо-продуктивного компонента у магістрантів фізико-математичних спеціальностей контрольних та експериментальних груп до і після формувального експерименту

З метою перевірки достовірності отриманих результатів відповідних компонентів в нашому дослідженні ми використовували критерій Колмогорова-Смирнова.

В результаті статистичної перевірки було виявлено, що існують суттєві відмінності в рівні готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів в експериментальній та контрольній групах. Статистично оброблені результати експериментального дослідження на предмет перевірки та співставлення факту рівності якості застосування технологій відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей до впровадження моделі та після її впровадження, надають можливість стверджувати, що використана модель є ефективною.

ВИСНОВКИ

1.З?ясовано ступінь дослiджeностi проблeми на предмет застосування педагогічних технологій у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей тa визначити повноту її джерельного забезпечення. З?ясовано, що відкритий освітній ресурс представляє собою комплекс упорядкованих, структурованих та систематизованих навчально-методичних матеріалів, представлених в єдиному освітньому середовищі для організації відкритої освіти на основі використання інформаційних і комунікаційних технологій, застосовуваних у навчанні, і в якості реального процесу навчання. Педагогічні технології застосування відкритих освітніх ресурсів представляють собою найбільш раціональні системи способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, що реалізуються за допомогою комплексу упорядкованих, структурованих та систематизованих навчально-методичних матеріалів, представлених в єдиному освітньому середовищі для організації відкритої освіти на основі використання інформаційних і комунікаційних технологій.

2. Встановлено стан сформованості готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів. Педагогічні технології застосування відкритих освітніх ресурсів виконують важливі педагогічні функції, зокрема: мотивують майбутнього фахівця фізико-математичних спеціальностей до саморозвитку, збуджують інтерес до професійного самовдосконалення, зв?язують зміст навчання та фахової підготовки майбутніх фахівців фізико-математичних спеціальностей зі структурою знань, активізують до соціального та комунікативного навчання, забезпечують взаємодію між колегами закордону. Досліджено технічні та методичні характеристики навчальних платформ, які лежать в основі відкритих освітніх ресурсів та встановлено, що відкриті освітні ресурси забезпечують доступ до освітнього контенту та розширюють перспективи навчального процесу. Але недостатньо розроблені методичні аспекти застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці, зокрема магістрів фізико-математичних спеціальностей.

3. Розроблено критерії та рівні готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів Кожний із викладених нами критеріїв і показників готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів є необхідним у фаховій підготовці майбутнього магістра фізико-математичних спеціальностей. Слід також зазначити, що визначені критерії та показники тісно пов?язані між собою й є інтегральними показниками в навчально-пізнавальній діяльності магістрів фізико-математичних спеціальностей.

4. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічну модель застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей. Розроблена авторська педагогічна модель та технології застосування відкритих освітніх ресурсів є ефективною. Порівняльний аналіз змін окреслених рівнів готовності магістрів фізико-математичних спеціальностей до застосування відкритих освітніх ресурсів в контрольній та експериментальній групах було отримано в результаті формувального експерименту, який дає підставу стверджувати, що запропоновані педагогічні технології позитивно впливають на їхню фахову підготовку.

5. Розроблено методичні рекомендації щодо застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей. Структура організації роботи у відкритому освітньому ресурсі та технологія подання навчального контенту в ньому поділяється на навчальну діяльність та її моніторинг. Навчальна діяльність у відкритому освітньому ресурсі передбачає використання відеолекцій, інтерактивних лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, конференцій, а також консультацій та обговорень у тематичних форумах. Моніторинг навчальної діяльності у відкритому освітньому ресурсі включає в себе тестування, самомоніторинг та моніторинг з боку викладача.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Андрющенко Я. Е. Методологічні основи застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей./ Я. Е. Андрющенко // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки: збірник наукових праць / за ред. проф. Анатолія Ситченка. - № 3(54), вересень, 2016. - Миколаїв, МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2016. - с. 11-15

2. Андрющенко Я. Е. Педагогічна модель застосування відкритих освітніх ресурсів у фаховій підготовці магістрів фізико-математичних спеціальностей. / Я. Е. Андрющенко //Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології / Збірник наукових праць Херсонського національного технічного університету. - Вип.1 (12).- Херсон: Грінь Д.С., 2015.- Т-4. - с.4-6