Зміст і структура підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічний інститут

Зміст і структура підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи у вищих навчальних закладах

магістрантка спеціальності «Початкова освіта»

Оприщенко О.П.

Анотація

У статті висвітлено зміст і структуру підготовки майбутніх учителів до організації краєзнавчої роботи у системі педагогічних ВНЗ.

Ключові слова: зміст, структура, краєзнавча робота у системі педагогічних вищих навчальних закладах.

Постановка проблеми. Сучасні умови суспільного розвитку України потребують переходу вищої школи на нову концепцію підготовки майбутніх спеціалістів, вдосконалення її якості, інтегрування, підвищення рівня професіоналізму, компетентності, інтелектуальної культури вчителя. Окреслені Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті завдання передбачають спрямування вищої освіти на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної і практичної підготовки фахівців. Виявлений недостатній рівень використання вчителями початкових класів організаційних форм краєзнавчої роботи свідчить про те, що залишається традиційною підготовка майбутнього вчителя початкової школи, яка здійснюється без застосування у вищій педагогічній школі засобів удосконалення краєзнавчої підготовки цілісної особистості, не повною мірою задовольняються вимоги сьогодення у зв'язку з недостатньою теоретичною розробленістю даної проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливе місце краєзнавчій діяльності в навчально-виховному процесі школи надавали Я. Коменський, А. Дістервег, К. Ушинський, С. Шацький, П. Блонський, А. Макаренко, А. Пінкевич, В. Сухомлинський та ін. В сучасних умовах технологію впровадження в навчально-виховний процес школи краєзнавства й національної історико-культурної спадщини плідно дослідили М. Костриця, М. Крачило, В. Кузь, В. Обозний, Ю. Руденко, М. Стельмахович, В. Струманський та ін.

У сучасних педагогічних дослідженнях Т. Вайди, М. Криловець, Г. Лисичарової, В. Матіяш, Г. Міхєєвої, Т. Міщенко, В. Обозного, С. Совгіри, О. Тімець визначено сутність, внутрішню будову й тенденції розвитку краєзнавчої педагогічної освіти, досліджено організаційні й навчально-методичні аспекти професійної підготовки вчителів до краєзнавчої роботи у освітніх закладах.

Мета статті: розкрити зміст і структуру підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи у системі педагогічних ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Продуктивне формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи вимагає визначення цілей і завдань, змісту і структури, механізму функціонування, визначення поетапної методики і передбачуваних результатів; збагачення курсів гуманітарних, соціально-орієнтованих і фундаментально-професійних дисциплін, педагогічної практики; доповнення тем, розробки завдань та тестів для практичних занять; уведення спецкурсу „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі”; накопичення навчально-методичного матеріалу для проведення краєзнавчої роботи з учнями, виконання практичних завдань, тренінгів та інших форм роботи, які забезпечили б їх відповідність практиці краєзнавчої діяльності в початковій школі. Поетапна методика включає елементи традиційної дидактичної тріади - знання, уміння, навички, а також передбачає усвідомлення майбутніми вчителями значущості шкільного краєзнавства як засобу соціалізації особистості, формування в них любові до рідного краю, патріотизму, шанування звичаїв та обрядів, збереження культурних надбань українського народу.

Розроблена модель підготовки вчителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи є цілісним педагогічним утворенням, яке характеризується наявністю внутрішніх зв'язків між її компонентами: потребнісно-мотиваційним, змістовим, практично-діяльнісним, контрольно-оцінним.

Потребнісно-мотиваційний компонент (активізація внутрішніх сил майбутнього вчителя на реалізацію мети підготовки до організації краєзнавчої роботи; активізація бажання самостверджуватись у власних досягненнях краєзнавчої діяльності) вміщує: усвідомлення соціокультурної та психолого-педагогічної самоцінності краєзнавчої роботи; вироблення внутрішніх потреб у самовдосконаленні й саморозвитку; розвиток культури суб'єкт-суб'єктної взаємодії; формування мотивації до здійснення краєзнавчої роботи. учитель краєзнавчий педагогічний аудиторний

Змістовий компонент (аудиторна та позаудиторна діяльність: навчальні дисципліни - „Філософія”, „Етика й естетика”, „Українська та зарубіжна культура”, „Вікова й педагогічна психологія”, „Народознавство”, „Педагогічна майстерність” тощо та спецкурс „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі”; науково-дослідна робота: дипломні, курсові, реферативні роботи; педагогічна практика: переддипломна, виробнича; індивідуальні форми роботи: індивідуальний навчальний план студента, звіт з педагогічної практики, групові форми роботи: тренінги, гуртки, клуби, секції; колективні форми роботи: педагогічні читання, години спілкування, зустрічі з учителями-предметниками) представлений двома головними елементами, що визначають сутність та особливості аудиторної та позааудиторної діяльності щодо підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої діяльності.

Практично-діяльнісний компонент вимагає поетапної методики її впровадження. Основними етапами підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи визначено актуалізаційний, навчально-інформаційний, систематизаційний, пошуково-дослідницький, реалізаційний.

Контрольно-оцінний компонент визначається рівнями готовності майбутніх учителів до здійснення краєзнавчої діяльності у початковій школі (високий, середній, достатній, низький).

Ефективність впровадження моделі визначається комплексом педагогічних умов: гуманізації навчально-виховного процесу; розвиваючого характеру навчання; особистісно-орієнтованого підходу; врахування вікових особливостей; здійснення міжпредметних зв'язків; професійно-педагогічної спрямованості підготовки; відповідності педагогічної теорії та практики професійно-педагогічній діяльності у початковій школі.

Багатоаспектність підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи вимагає врахування принципів емоційності, доступності, систематичності, свідомості, активності, наочності та індивідуального й особистісно зорієнтованого підходів.

Однією із ефективних форм професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи є педагогічна практика, яка є частиною Державного стандарту. Її проходження обов'язкове для всіх студентів, які навчаються на даній спеціальності. Під час педагогічної практики формування професійної компетентності майбутніх учителів передбачає перехід від теоретичних знань про професійну діяльність, професійні обов'язки до оволодіння необхідними педагогічними вміннями, сформованості професійно значущих якостей майбутнього вчителя.

У формуванні готовності майбутніх учителів початкової школи до діяльності вчені визначають різні підходи. В.Семиченко вважає, що „процес професійної підготовки об'єктивно являє собою підведення тих, хто навчається, під необхідний суспільству стандарт, який є системою нормативних вимог. Ця нормативність охоплює не тільки результат, а й характер організації діяльності” [4].

Дослідники Н. Кузьміна [2], О. Мороз, В. Сластьонін [3] поняття „готовність” до професійної педагогічної діяльності визначають як складне соціально-психологічне явище, яке містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості і систему професійно-педагогічних знань, умінь, навичок.

У структурі готовності майбутніх учителів початкової школи до педагогічної діяльності виділяють такі компоненти: афективний (особистісний), когнітивний (інформаційний), технологічний (діяльнісний). Зміст афективного компоненту відображає націленість особистості на педагогічну діяльність як у цілому, так і на її краєзнавчий аспект.

Необхідно відзначити, що афективний компонент є центральною ланкою у взаємозв'язку всіх компонентів готовності до організації краєзнавчої роботи майбутніх учителів початкової школи. Когнітивний компонент передбачає наявність знань з організації краєзнавчої роботи, інформації про краєзнавчу роботу з учнями та шляхи її реалізації в навчально-виховному процесі. Він представлений обізнаністю майбутнього вчителя у питаннях організації краєзнавчої роботи: знаннями про зміст, форми, рівні, засоби, способи та шляхи її реалізації.

Структура готовності майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи складається з таких систем, як:

- соціальна готовність, тобто здатність усвідомлювати педагогічну самоцінність краєзнавчої роботи, що допомагає, через свій „ампліфікаційний| характер, розвивати в особистості здатність осмислено орієнтуватися і самовизначатися в соціальному житті” [1];

- загальнокультурна готовність, тобто „достатньо високий рівень загальної освіти і розвитку” [1] ;

- спеціально-практична готовність включає знання та вміння правильно використовувати організаційні форми та методи краєзнавчої роботи в практиці реальної педагогічної діяльності;

- психолого-педагогічна готовність, тобто „здатність особливим чином і в особливих умовах взаємодіяти з людьми” [1].

Основна мета педагогічної системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи полягає в тому, щоб засобами комплексної, цілісної, послідовної та безперервної системи краєзнавчої роботи у вищих педагогічних навчальних закладах активізувати в майбутніх учителів процес становлення та розвитку індивідуальної педагогічної готовності до використання організаційних форм краєзнавчої роботи.

Означена структура підготовки майбутніх учителів початкової школи розглядається у вигляді безперервного процесу професійної підготовки і розуміється як етап зародження в освітньому просторі України інноваційної моделі майбутнього вчителя початкової школи, який досконало знає національні та культурно-історичні особливості рідного краю віковічні традиції свого народу, володіє методикою її дослідження та організацією пізнавальної, екологічної, рекреаційної, реабілітаційної, психотерапевтичної діяльності і спілкування молодших школярів в особливих умовах природного і соціального середовища. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи припускає розвиток професійних якостей, які повинні допомогти їм у вирішенні всього комплексу педагогічних завдань: аналітико-рефлексійних, конструктивно-прогностичних, організаційно-діяльнісних, оцінно-інформаційних, діяльнісних, коректувально-регулюючих.

Розглядаючи професіоналізм майбутніх учителів початкової школи як єдність теоретичного й практичного аспектів його готовності до організації краєзнавчої роботи слід зазначити, що практично ні вчитель, ні керівник гуртка, ні вихователь не може сьогодні обійтися без знання особливостей і застосування таких найбільш доступних і традиційних форм краєзнавчої роботи, як екскурсія, краєзнавча прогулянка, вікторина, краєзнавчий конкурс, похід та ін.

Висновки

Таким чином, готовність до організації краєзнавчої роботи майбутніх учителів початкової школи - об'єднання в складну структурну систему мотивів, рис характеру, ставлення, інтересу до організації краєзнавчої роботи, професійних знань, умінь і навичок, досвіду. Цілісність цієї системи визначається повноцінним розвитком кожного з компонентів, тобто взаємообумовлюється єдністю афективного, когнітивного і технологічного компонентів у структурі готовності майбутнього вчителя початкової школи до відповідного виду діяльності.

Список використаних джерел

1. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л.С.Выготский. - М. : Педагогика, 1991. - 479 с.

2. Кузьмина Н. В. Психологическая структура деятельности учителя : Тексты лекций / Н. B. Кузьмина, М. В. Кухарев. - Гомель, 1976. - С. 57.

3. Мороз А. Г. Підготовка майбутнього вчителя: зміст і організація / А. Г. Мороз, В. О. Сластьонін. - К. : Правда Ярославичів, 1997. - 166 с.

4. Семиченко В. А. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: навч. посіб. / В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк. - К. : Веселка, 1998. - 214 с.

5. Танана С. М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи / С. М. Танана // Наукові записки : Зб. наук. ст. НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К., 2006. - С. 147-153.

Размещено на Allbest.ru