Оптимальні умови підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого мислення у молодших школярів на уроках математики

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Оптимальні умови підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого мислення у молодших школярів на уроках математики

Нестеренко А.В.

викладач кафедри початкової освіти

та природничо-математичних наук

Педагогічного інституту

Анотація

У статті проаналізовано та теоретично обґрунтовано умови підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого мислення учнів початкової школи.

Ключові слова: умова, творчий інтелект, творче мислення, креативне мислення, творчі завдання, освітнє середовище, підготовка майбутніх учителів початкових класів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз науково-педагогічних досліджень та публікацій, що з'явились останнім часом, свідчать про відсутність цілеспрямованої професійної підготовки майбутніх учителів до розвитку у молодших школярів творчого мислення. Проте різні аспекти процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи висвітлено у працях таких науковців, педагогів, організаторів освіти та науки, як В. Глушков, В. Кремень, В. Луговий, К. Волинець, З. Зюзіна, Г. Лишенко та ін..

Для з'ясування сутності процесу професійної підготовки майбутніх учителів до розвитку у молодших школярів творчого мислення, необхідно ґрунтовно проаналізувати змістовні характеристики творчого мислення.

Мета статті полягає у висвітленні оптимальних умов підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого мислення учнів початкової школи та особливості доцільного та ефективного використання творчих завдань на уроках математики у початковій школі.

Мета статті зумовлює вирішення такого завдання, як проаналізувати оптимальні умови підготовки майбутніх учителів у ВНЗ до розвитку творчого мислення учнів початкової школи.

Виклад основного матеріалу. Психологи стверджують, що творче мислення в школярів на перших етапах навчання ще зовсім не сформоване. Так, М. Волокітіна вважає, що у цьому віці дітям не властиве творче мислення. Це пояснюється тим, що вони не можуть прийти до широких узагальнень. Дедуктивний спосіб узагальнення їм не доступний. Учні початкових класів, на думку вченого, здатні тільки на основі ряду фактів прийти до розуміння загального положення, тобто у висновках можуть приходити від часткового до загального індуктивним шляхом.

Проте, на відміну від М. Волокітіної, такі психологи як Г.Люблінська, В. Давидов, Н. Менчинська дотримуються зовсім протилежної думки, згідно якої творче мислення дитини починає розвиватися з того моменту, коли вона вперше запитала: "Чому...?", тобто вперше замислилась над якоюсь, хоча й не значною, дріб'язковою проблемою. Адже, якщо розвивається будь - який тип мислення (наочно - дійове, образне та ін.), то формується і творчий інтелект. Хоча спочатку воно є дещо примітивним, проте ще в дошкільному віці закладаються основи для подальшого розвитку творчого інтелекту особистості.

Як підтверджує аналіз педагогічної практики, із вступом до школи процес формування творчого мислення дітей здебільшого залежить від педагога, від того як він організовує навчання, які методи і засоби використовує при цьому, які завдання пропонує учням і від того, чи сам вчитель є творчою особистістю.

Переконливе обґрунтування використанню творчих завдань на уроках математики для розвитку творчого мислення майбутніх учителів у навчально-виховному процесі дають В. Маляко, В. Шаталов, Д. Богоявленська та ін.. Розвиток творчого мислення на уроках математики, на думку вчених, одне із важливих завдань, яке покликана вирішувати початкова школа.

Дуже важливо, щоб педагог здійснював процес формування творчого інтелекту учнів вже з першого класу. Тут дуже важливо, щоб педагог використовував у свої діяльності такі методи, які б якомога більше стимулювали розвиток продуктивного та творчого мислення учнів.

Треба прагнути до того, щоб навчання було не просто зрозумілим і доступним, але й цікавим. Аналізуючи дану проблему, досить часто доводилось зустрічатися із явищем, коли дітям навчальний матеріал є досить таки зрозумілим, доступним, проте не викликає у них ніякого інтересу, не активізує творчого мислення, оскільки самі завдання є стандартними, шаблонними.

На сьогоднішній день вже у початкових класах пріоритети надаються розвивальній функції навчання, культу самостійності і нестандартності думки, що забезпечує здоровий інтелектуальний клімат класу [4].

Про необхідність створення умов, що забезпечують якість підготовки високо професійних кадрів, говорила Л. Кондрашова: “У процесі професійного становлення майбутнього вчителя важливо забезпечити такі умови, в яких він міг би стикнутися з розмаїтістю педагогічних ситуацій, необхідністю пошуку виходу з них, ухваленням оптимального рішення” [7].

На сьогодні накопичений достатній досвід і обґрунтовані різні підходи до визначення умов, що позитивно впливають на процес формування підготовки студентів до різних аспектів педагогічної діяльності.

На жаль, у визначенні сутності поняття “умова” в науковій літературі немає єдності думок. В енциклопедичному словнику умова розглядається як сукупність факторів, які впливають на щось, створюють середовище функціонування або протікання чогось небудь [6].

І. Фролов трактує умову як філософську категорію, що виражає відношення предмета до оточуваючих його явищ, без яких він існувати не може. Вчений виступає проти ототожнення причини й умови. Причина є джерелом тієї або іншої дії, явища. Умова - це те середовище, в якому розвивається ця дія або явище.

В. Каспіна умови визначає як обставини, що стимулюють формування певних якостей особистості, пред'явлення вимог, дію на вихованця або колектив [6].

Умови можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. Але вони тісно взаємопов'язані між собою. За твердженням С. Рубінштейна, зовнішні впливи діють опосередковано, тобто через внутрішні умови. Особистість виступає як воєдино пов'язана сукупність внутрішніх умов, через які переломлюються всі зовнішні впливи [2].

Аналіз різних визначень названого вище поняття дозволяє говорити про те, що умови відображають істотні характеристики процесу й предмета готовності до різних аспектів педагогічної діяльності.

Однією із провідних умов підготовки майбутніх учителів до розвитку у молодших школярів творчого мислення, на наш погляд, є сформованість у студентів творчого мислення. Тобто педагог, у якого низький рівень творчого мислення, не може проводити цілеспрямовану роботу із молодшими школярами, добирати та розробляти завдання, добирати необхідний методичний супровід тощо.

Проте, необхідно проаналізувати та обґрунтувати необхідні умови, які сприяли б організації спеціальної й педагогічної підготовки студентів з урахуванням їх природи, здібностей, інтересів, потреб, спрямованих на зняття зовнішньої напруги, створення атмосфери, що стимулюють максимальне самовираження особистості.

До числа умов, що позитивно впливають на процес підготовки майбутніх педагогів до творчої діяльності, віднесено створення освітнього середовища, творчої атмосфери навчального процесу. Для формування готовності студентів до творчої роботи позитивним є не тільки грамотний педагогічний вплив на майбутніх педагогів, але й здорове освітнє середовище як важливий фактор становлення творчого, конкурентоспроможного сучасного вчителя.

Завдання вищого навчального закладу освіти полягає в тому, щоб забезпечити атмосферу психологічної захищеності кожному студентові, створити такі умови за яких кожний майбутній фахівець міг би повірити у власні можливості, здібності, усвідомити свої сильні й слабкі сторони, відчути потребу в професійному рості й самовдосконаленні власної особистості.

Важливо ставити майбутнього фахівця в такі умови, в яких він міг би активно діяти, самостійно приймати рішення, проявляти ініціативу, не діяти за вказівкою викладача. Освітнє середовище має закріплювати й розвивати позитивну мотивацію навчання, залучати до діяльності, у процесі якої студент був би суб'єктом навчальної роботи.

Освітнє середовище має стимулювати появу смислоутворюючих мотивів студентів. Майбутньому вчителеві важливо усвідомити, що бути особистістю - значить мати активну професійну позицію, здійснювати вільний вибір, приймати рішення, прогнозувати їхні наслідки, оцінювати отримані результати. Включення студентів у діяльність професійної спрямованості є однією з умов, що позитивно впливають настановлення їхньої готовності до творчої роботи. Але при цьому необхідне переосмислення нормативної структури діяльності: її мети, змісту, технології й методів. Важливо створювати освітні ситуації, забезпечувати участь кожного студента у процесі їх реалізації, під час яких студент удосконалює цілий ряд здібностей для здійснення таких видів діяльності, як дослідження, конструювання, проектування, оргкерівництво.

Не менш значущою умовою, що підвищує рівень готовності студентів до розвитку творчого мислення, є здійснення задачного підходу до організації пізнавального процесу, за якого відбувається поступове зміщення спрямованості свідомості майбутніх учителів із зовнішніх умов діяльності на їх професійне “Я”. Побудова навчальної роботи як процесу вирішення розумових завдань забезпечує професійну перспективу, коли навчальні завдання не піддаються детальному опису, а визначаються самими студентами.

Моделювання навчальних ситуацій професійної спрямованості містить у собі дні творчого самоврядування, професійного саморозвитку й самоствердження майбутнього вчителя. У процесі активної дії формується готовність студентів до творчої професійної роботи.

Результативність розвитку творчого мислення залежить не лише від умов підготовки майбутніх учителів, а і від використання «нестандартних» завдань, які значно підвищують якість за умови їх організації в певну систему. Поняття "система завдань" охоплює таку їх сукупність, яка об'єднана загальною дидактичною метою, наскрізною змістовою лінією предмета, побудованою з урахуванням вікових особливостей учнів [5].

Для розвитку творчого мислення школярів майбутнім учителям початкової школи необхідно оволодіти комплексом таких нестандартних завдань:

складання і розв'язування задач на матеріалі довкілля та народних знань українців; мислення школяр математика творчий

розгляд вправ на розвиток уміння висловлювати здогадки, припущення, доводити справедливість певних тверджень;

збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням;

виконання інтегрованих завдань -- комплексів;

використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі - казки, задачі - вірші, ігрові вправи, тематичні загадки, задачі - веселики тощо).

Використовуючи непідручниковий матеріал, потрібно зважати на такі рекомендації:

на уроці додаткові вправи слід комбінувати з програмовими (стандартними) так, щоб попереднє завдання готувало учнів до виконання наступного і ця робота ґрунтувалась на використанні життєвого досвіду дитини;

особливу увагу необхідно приділити розкриттю сюжету нестандартної вправи, домагатися, щоб діти усвідомили кінцеву мету завдання;

до моделювання корисно звертатися тільки тоді, коли без цього учні не можуть уявити зміст задачі;

не обов'язково, щоб учень розв'язав нестандартну задачу самостійно, важливо створювати такі ситуації, щоб він подумав над задачею, спробував її розв'язати;

під час самостійного розв'язування творчих вправ не варто обмежувати дітей у виборі способів їх розв'язування;

бажано максимально заохочувати пошуки різних способів розв'язання задач, знаходити серед них найраціональніший;

не слід підказувати хід розв'язування, значно важливіше правильно спрямувати думку учня, головне - не кінцевий результат, а сам процес розв'язування;

при розв'язуванні творчих вправ має всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу.

Однією з умов професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку в учнів творчих умінь є оволодіння студентами основними видами диференційованої допомоги учням під час виконання творчих (нестандартних) завдань, а саме:

- додаткова конкретизація творчої вправи;

- наведення аналогічного завдання, виконаного раніше;

- вказівка на зразок способу дії;

- пояснення ходу виконання подібного завдання;

- виконання вчителем певної частини нестандартного завдання;

- доповнення до завдання у вигляді малюнка, схеми;

- попереднє розв'язування найпростіших допоміжних творчих вправ;

- елементи допомоги з теоретичними довідками;

- пам'ятка;

- допомога із застосуванням вибору рішення;

- попередження учнів про типові помилки, неправильні підходи і та ін.

Висновки

Отже, аналіз оптимальних умов процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення процесу розвитку в учнів творчого мислення на уроках математики та успішність формування готовності до творчої діяльності залежить від того, наскільки можливо забезпечити оптимальні умови, що стимулюють здатність студента до творчої діяльності та креативного мислення в навчально-виховному процесі. Умови можуть бути як і зовнішні так і внутрішні, а особистість виступає як пов'язана сукупність внутрішніх умов, через які проходять всі зовнішні впливи.

До числа оптимальних умов, що позитивно впливають на процес підготовки майбутніх учителів до творчої діяльності є: створення освітнього середовища, творчої атмосфери навчального процесу. Також важливими є такі умови, в яких майбутній фахівець міг би активно діяти, самостійно приймати рішення, проявляти ініціативу, не діяти за вказівкою викладача. Не менш значущою умовою, що підвищує рівень готовності студентів до розвитку творчого мислення, є здійснення задачного підходу до організації пізнавального процесу.

Список використаних джерел

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса/ Юрий Константинович Бабанский. - М.: Педагогика, 1986. - 182с..

2. Безпалько В.П. Слагаемие педагогической технологи/ В.П. Беспалько. - М. : Педагогика,1989.-197 с..

3. Васильченко І.З. Методика викладання математики в початкових класах/ І.З. Васильченко. - К. : Просвіта, 1971.-376 с.

4. Волинець К.І. Професійна підготовка майбутнього вчителя/ К.І. Волинець. -К., 2010.

5. Журинська Л.М. Педагогічні умови управління самостійною роботою студентів вищих закладів освіти / Л.М. Журинська. - К., 1999.

6. Каспина В.А. О методах воспитания и их классификация / В.А.Каспина. - Советская педагогика. - 1970.

7. Кондрашова Л.В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися: [учебное пособие] / Л.В. Кондрашова. - М. : Прометей, 1990.

Размещено на Allbest.ru