"Діти - майбутні будівничі комунізму": ідеологічна казуїстика шкільної освіти в Україні (1950-ті - 1991 рр.)
Роль шкільної освіти у вихованні "радянської людини" в Україні у другій половині XX ст. Ідеологізація навчання і виховання у школах УРСР. Використання російської мови у викладанні. Опозиційний потенціал освіти, що виявив себе у період "перебудови".
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.12.2018 |
Размер файла | 54,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таке ставлення, як правило, солідаризувалось із позицією батьків: «Оскільки це був центральний Київ, центральні дворики, то багато моїх друзів і у дворі, і в школі, були євреї. І от, пам'ятаю, як колись в чергах (а тоді ж були черги за всім: за ковбасою, за м'ясом, потім за молочкою, бо «дефіцит») я почув як одного з покупців у черзі назвали «жидом». Тоді я прийшов і спитав, що це таке, і чому, власне, євреїв так називають (а в СРСР, на відміну від Польщі, слово «жид» набуло лайливого значення). А тоді запитав: «А ми хто? Ми ж - українці?». А тоді питання: «А чому говоримо російською мовою? Тато, а чому ти мене віддав до російської школи?». А відповідь була проста: «Тобі потрібна для життя і майбутньої роботи російська мова» (отак, читай: а без української прожити можна). Ба більше, в 70-х рр. (за першого секретаря ЦК КПУ Щербицького) від вивчення української в школі можна було відмовитися: спочатку дітям військових (які переїжджали постійно з однієї республіки до іншої, а потім і іншим: достатньо було батькам написати заяву (!)», згадує Олексій Гарань [17].
В період перебудови, суголосно процесам демократизації і гласності, глорифікація шкільної системи в СРСР стала дедалі частіше сполучатися з критикою її окремих елементів. Відомий педагог і психолог, народний депутат СРСР Шалва Амонашвілі у виступі на Першому з'їзді народних депутатів СРСР 2 червня 1989 р. відкрито визнав багаторічні ерозії і вади радянської моделі освіти, назвавши школу авторитарною. «Вочевидь, це закономірне явище, тому що протягом багатьох років авторитаризм панував у всій нашій країні. І цей авторитаризм, як у дзеркалі, відбився й у школі теж. Тиск на дітей, кінець волі, немає думки, живої думки. А вчитель як найголовніша фігура, як авторитет постає перед дітьми. І, до речі сказати, виникає такий парадокс: із одного боку, учитель - найбільш налякана людина в нашій країні, тому що над ним завжди стояла дуже широка мережа й система: інспектура і накази, постанови. Все це обмежувало рух учителя до живої думки. І з іншого боку ця налякана людина залякує своїх учнів у класі» [1].
Ш. Амонашвілі проводить важливу лінію зв'язку між формуванням особистості в радянській школі з подіями в Тбілісі у квітні 1989 р. та процесами суверенізації республік СРСР. За його словами, «Саме авторитаризм, вочевидь, і вплинув на події, які відбуваються і в Тбілісі, і в інших місцях, тому що дитина, вихована в таких умовах, зараз знаходить волю своїм почуттям, і ця воля проявляється у різних аспектах, у різних сферах» [1].
Кроком на шляху децентралізації радянської школи стало ухвалення Закону УРСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування» (введений в дію 5 грудня 1990 р.), який вивів місцеві освітянські органи управління з-під підпорядкування Міносвіті УРСР Стаття 28 закону визначала, що організація надання методичної допомоги школам покладається на сільську, селищну, міську раду народних депутатів [25].
Однак, традиція централізації радянської школи настільки вкорінилася, що після ухвалення Закону Міністерство гостро відреагувало на такий крок і спробувало повернути свої повноваження.
Міністр І. Я. Зязюн 2 січня 1991 р. зазначав, що «В результаті стає проблематичною роль Міносвіти УРСР як органу, що відповідає за реалізацію державної політики в сфері освіти, необхідно не допустити перетворення Міністерства на формальний, фактично безвладний орган управління» [37, арк. 4].
Для доведення своєї правоти Міністерство маніпулювало європейським досвідом, який стосувався інших освітніх моделей і систем. «В останні десятиріччя в розвинутих країнах утворені або посилені міністерства освіти як федеральні, так і земельні, провінційні, штатів тощо. Наприклад, у США в 1979 р. створено Міністерство освіти, а роком раніше був прийнятий закон про Генерального інспектора освіти. Загальновідома роль «інспекторів її величності» Міністерства освіти і науки Англії. Інститут інспекторів існує в Міністерстві освіти Японії. У ФРН з 1969 р. функціонує федеральне Міністерство освіти і науки. Чисельність апарату Міністерства національної освіти Франції досягає 2 тис. чол.», говорив Міністр [37, арк. 3-4].
Висновки. Радянська школа протягом другої половини XX ст. залишалась могутнім інструментом виховання «нової радянської людини» і «будівничого комунізму».
Радянську шкільну модель можна розглядати як гнучку тактику взаємних поступок, коли шкільна влада, наприклад, закривала очі на певні проступки, щоб мати можливість робити вигляд, що все контролює і шкільна модель функціонує нормально.
Дотримання зовнішніх норм поведінки гарантувало можливість певної свободи особистості, що відкривало шлях до побудови кар'єри, успішного входження в соціум, побудови безхмарного майбутнього.
Сам режим не вимагав, щоб молода людина щиро вірила в офіційні догми. Завдання полягало у належному, «радянському» способі «правильної» поведінки. Вчителі і учні знали, коли й що говорити, а коли мовчати.
Реальна та ілюзорна системи співіснували, не заважаючи одна одній. Така ситуація змалку накладала свій відбиток на психіку людей. Пристосування до двох паралельних життів реального й ілюзорного викликало роздвоєння особистості, що, з точки зору соціальної психології, є хворобливим станом. Принципово важливою вважаємо думку дослідників П. Вайля і О. Геніса, які стверджують, що скільки б людина не переконувалась у брехливості шкільних постулатів, вона усе життя рахувалася з ними [3, с. 121].
Разом із тим в умовах «відлиги» та «застою» процес «комуністичного виховання» мав меншу результативність, порівняно з періодом 1930-40-х рр., що пов'язано зі зневірою старшого покоління в ідеалах постреволюційного та післявоєнного суспільства, що відбилось на школі як соціальному інституті. У цьому контексті непоодинокими ставали прояви нонкомформізму та «виходу за межі» серед школярів, доводячи утопічність спроб конструювання «нової радянської людини».
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
1. Амонашвили Ш. А. Правда нужна всем / Ш. А. Амонашвили // Учительская газета. 1989.
2. Бронфенбреннер Ури. Два мира детства: Дети в США и СССР: Пер. с англ. / Ури Бронфенбреннер. М.: Прогресс, 1976. 167 с.
3. Вайль П. 60-е: мир советского человека / П. Вайль, А. Генис. М.: Новое лит. обозрение, 1998. 358 с.
4. ГДА СБУ Ф. 16. Оп. 1. Спр. 950: Доклады, представления и специальные сообщения органов госбезопасности в партийные и правительственные органы (1966).
5. ГДА СБУ. Ф. 16. Оп. 1. Спр. 963: Доклады, представления и специальные сообщения органов госбезопасности в партийные и правительственные органы (1968). 408 арк.
6. ГДА СБУ Ф. 16. Оп. 1. Спр. 1033: С подлинниками докладных записок спецсообщений и информсообщений (возврат из ЦК КПУ) (1974). 248 арк.
7. ГДА СБУ Ф. 16. Оп. 1. Спр. 944: Доклады, представления, спецсообщения органов госбезопасности в партийные и правительственные органы (1965). 249 арк.
8. ГДА СБУ Ф.16. Оп.1. Спр. 961: Доклады, представления и специальные сообщения органов госбезопасности в партийные и правительственные органы (1968). 311 арк.
9. ГДА СБУ Ф.16. Оп.1. Спр. 964. Доклады, представления и специальные сообщения органов госбезопасности в партийные и правительственные органы (1968). 327 арк.
10. Геллер М. Машина и винтики. История формирования советского человека / М. Геллер. М.: МИК, 1994. - 336 с. Режим доступу: http://krotov.info/library/04_g/el/gell_21.htm
11. Закон про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР. Київ: Рад. шк., 1959. 26 с.
12. Иваницкая Е. Н. Один на один с государственной ложью. Становление общественно-политических убеждений позднесоветских поколений в условиях государственной идеологии / Е. Н. Иваницкая. М.: Издательские решения, 2016. 332 с.
13. Из творческого наследия В. Сухомлинского // Советская педагогика. 1988. № 3. С. 97-102.
14. Інтерв'ю Ю. О. Каганова з А. Олексієнком. 01.08.2017.
15. Інтерв'ю Ю. О. Каганова з Г. В. Семеновим. 09.08.2017.
16. Інтерв'ю Ю. О. Каганова з Є. О. Гаєвим. 08.08.2017.
17. Інтерв'ю Ю. О. Каганова з О. В. Гаранєм. 20.08.2017.
18. Інтерв'ю Ю. О. Каганова з С. І. Горбачовим. 14.08.2017.
19. Інтерв'ю Ю. О. Каганова з С. М. Цаликом. 31.07.2017.
20. Каганов Ю. О. Радянський мовний дискурс: політико-ідеологічні особливості та протидія / Ю. О. Каганов // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Запоріжжя: ЗНУ, 2012. Вип. XXXII. C. 267-272.
21. Келли К. «Школьный вальс»: повседневная жизнь советской школы в послесталинское время / К. Келли // Антропологический форум. 2004. № 1. С. 104-155. Режим доступу: https://cyberleninka.rU/article/n/ shkolnyy-vals-povsednevnaya-zhizn-sovetskoy-shkoly-v-poslestalinskoe-vremya.pdf
22. Ліфтон Р. Д. Технологія «промивки мізків»: психологія тоталітаризму / Р. Д. Ліфтон. Харків: Віват, 2015. - 416 с.
23. Макаренко А. С. Педагогические работы. 1936-1939 (Педагогические сочинения в 8 томах). Т. 4. М.: Директ-Медиа, 2014. 566 с.
24. Маслинский К. Конференция «Антропология советской школы: культурные универсалии и провинциальные практики» / К. Маслинский // Вестник Пермского университета. Серия История. 2010. № 2. С. 448-456.
25. Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування. Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/533-12/ed19901207/page2
26. Про реформу загальноосвітньої і професійної школи. Київ: Політвидав України, 1984. 110 с.
27. Радянська школа. 1977. № 5. С. 11.
28. Сермяжко Е. И. Общественно-государственное и семейное воспитание: возможности и перспективы (заметки) / Е. И. Сермяжко // Веснік Магшё;ускага дзяржа;унага універстта імя А. А. Куляшова. Серыя C. Псіхолага-педагагічньїя навукі: педагогіка, псіхалогія, методыка. 2013. № 2. С. 5-18.
29. Сиднев Л. Н. Диалектика воспитания. Проблемы формирования новой концепции / Л. Н. Сиднев. Киев: Лыбидь, 1990. 134 с.
30. Степанишин Б. Реформа освіти: за національне шкільництво // Українська культура. 1990. № 1. С. 1-3
31. Степовий А. Совітське шкільництво // Вітер надії: Видання Горохівського осередку РУХу та УГС. 1990. - № 2. С. 4.
32. Сулима И. И. Реформа школы 1958 года: замысел и результаты / И. И. Сулима, Э. М. Фильченкова // Школа советского общества: опыт политической истории. По материалам Нижегородской области. Нижний Новгород, 1997. C. 132-143.
33. Хархордин О. Обличать и лицемерить: генеалогия российской личности / О. Хархордин. [изд. 2-е]. СПб: Изд-во Европейского ун-та в Санкт-Петербурге, 2016. 508 с.
34. ЦДАВО. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 8876: Стенограма IV Всесоюзных педагогічних читань «Совместная работа школы, семи и общественности по коммунистическому воспитанию детей и молодежи». 26.03.1976. 190 арк.
35. ЦДАВО. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 8928: Стенограма IV зїзду учителів Української РСР. 29 березня 1977. 306 арк.
36. ЦДАВО. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 9329. Довідки про результати перевірки роботи відділів народної освіти, шкіл, дошкільних закладів та про розвиток народної освіти за 1987 рік. 203 арк.
37. ЦДАВО. Ф. 166. Оп. 17. Спр. 121: Документи, направлені до Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та інші державні органи з питать народної освіти (інформація, листування) (1991). 161 арк.
38. ЦДАВО. Ф. 166. Оп. 17. Спр. 42. Документи, направлені до Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР, ЦК Компартії України та інші державні органи, з питань народної освіти (інформація, листування) (1989). 201 арк.
39. ЦДАГО. Ф. 1. Оп. 25. Спр. 1039: Письма в ЦК КПСС, записки отделов ЦК Компартии Украины, информация обкомов партии о совещании работников высшей школы Украинской ССР, о некоторых вопросах дальнейшего совершенствования подготовки кадров для зарубежных стран и по другим вопросам (1974). 110 арк.
40. ЦДАГО. Ф. 1. Оп. 25. Спр. 516: Письмо в ЦК КПСС о группе ученых УССР, рекомендуемых для участия в выборах на объявленные АМН СССР вакансии, о создании Крымского госуниверситета, справки отделов ЦК КПУ, письма и информации некоторых обкомов Компартии Украины, АН УССР и других организаций об идейно-воспитательной работе среди учащихся общеобразовательных школ, о работе высших учебных заведений и другие вопросы. 22.01.1971 28.01.1972. 65 арк.
41. ЦДАГО. Ф. 1. Оп. 25. Спр. 367: Исходящее письмо в ЦК КПСС, справка отдела науки ЦК Компартии Украины, письма КГБ при СМ УССР, ЦСУ УССР о работе Киевского Госуниверситета, о правилах приема в вузы, о программах русской и украинской литературы в средней школе и другим вопросам (1970). 42 арк.
42. ЦДАГО. Ф. 1. Оп. 73. Спр. 719: Информации, докладные записки и справки отдела школ ЦК, обкомов КП Украины о состоянии производственного обучения в школах республики (1957). 283 арк.
43. ЦДАГО. Ф. 1. Оп. 73. Спр. 721: Информация, докладные записки и справки обкомов КП Украины о состоянии идейно-воспитательной работы среди учащейся молодежи (1957). 324 арк.
44. ЦДАГО. Ф.1. Оп. 25. Спр. 1686: Письма в ЦК КПСС о проведении сессии общего собрания Академии наук Украинской ССР, о работе Академии наук Украинской ССР по созданию новых технологий на основе фундаментальных исследований, справки отдела науки и учебных заведений ЦК Компартии Украины по вопросам работы научных учреждений, высших и средних специальных учебных заведений профессионально-технического обучения, об организации государственного университета в г. Запорожье и другим вопросам (1978-1979). 131 арк.
45. Центральный комитет КПСС. Совет Министров СССР. Постановление от 8 октября 1959 г. N 1162 «О некоторых изменениях в преподавании истории в школах». Режим доступу: http://www.consultant.ru/cons/cgi/online. cgi?req=doc&base=ESU&n=38088#0
46. Юрчак А. Это было навсегда, пока не кончилось. Последнее советское поколение / А. Юрчак; предисл. А. Беляева; пер. с англ. М.: Новое литературное обозрение, 2014. 604 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Особливості дошкільного виховання у Великобританії. Система середньої освіти, шкільні програми. Вища академічна освіта. Рівні компетенції професійного навчання. Державне регулювання процесу освіти за допомогою фінансування, оподаткування та законодавства.
презентация [3,9 M], добавлен 18.04.2015Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.
реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011Мета екологічної освіти і виховання. Система безперервного багатоступеневого екологічного інформування і пропаганди. Реформування екологічної освіти і виховання в Україні. Природоохоронна діяльність людини, нормалізація стосунків людини з природою.
реферат [29,5 K], добавлен 10.02.2012Розвиток освіти на Слобожанщині під час Другої світової війни та у повоєнний період. Педагогічна діяльність Б.Д. Грінченка. Х.Д. Алчевська та її внесок розвиток народної освіти. Харківська школа-клініка для сліпоглухонімих дітей І. Соколянського.
курсовая работа [108,9 K], добавлен 14.06.2014Формування концепції народної педагогіки і її характерні особливості. Мета і зміст етнопедагогічного виховання та навчання. Основні напрямки використання цих принципів у виховному процесі, роль її природовідповідних засад у змісті шкільного навчання.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 05.12.2013Ознайомлення з результатами розподілу класів та учнів за мовами навчання. Визначення та характеристика основних процесів, які негативно відбились на функціонуванні україномовних закладів освіти, становищі мови та суспільних поглядах у республіці.
статья [24,4 K], добавлен 17.08.2017Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.
статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018Місце історичного краєзнавства у вітчизняному законодавстві про освіту. Його роль в системі шкільної історичної освіти. дидактичні та виховні функції. Застосування методів роботи з краєзнавчим матеріалом в методичній розробці уроку з історії рідного краю.
курсовая работа [73,5 K], добавлен 08.06.2012Напрямки реалізації концепції вдосконалення та поглиблення економічної освіти в Україні. Мета та основні цілі освіти в галузі економіки. Місце і роль економічної освіти громадян в реформуванні економіки України. Сучасні проблеми економічної освіти.
реферат [24,0 K], добавлен 03.12.2011