Організація групового навчання математики студентів вищих аграрних закладів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація групового навчання математики студентів вищих аграрних закладів освіти

С.В. Лещенко

асистент кафедри математики і фізики

Уманського державного аграрного університету

Розглядаються можливі напрямки організації групового навчання математики, враховуючи специфіку викладання цієї дисципліни для студентів вищих аграрних закладів освіти. Пропонується методика проведення практичного заняття з курсу вищої математики. Перевагою запропонованою методики є можливість урахування навчальних інтересів студентів.

груповий навчання математика вищий

С.В. Лещенко, ассистент кафедры математики и физики Уманского госсударственного аграрного университета.

Рассматриваются возможные направления органиации группового обучения математики, учитывая специфику преподавания этой дисциплины для студентов высших аграрных учебных заведений. Предлагается методика проведения практического занятия с курса высшей математики. Преимуществом данной методики есть возможность учитывать учебные интересы студентов.

S.V. Leshchenko, the assistant of the board of mathematics and physics in Uman State Agrarian University.

The possible ways of organization the group of mathematics teaching are considered in the article. The specific of teaching methods of this subject for the students of higher agrarian schools is taken into consideration. The methodology of conducting the practical course in high mathematics is proposed by the author. The advantage of the current methodology is a possibility of taking into account students' needs and interests.

Сучасний етап соціально-економічних та політичних відносин в Україні ставить перед аграрною освітою нові завдання з її удосконалення. Необхідність формування висококваліфікованих фахівців в аграрній сфері, які вміють творчо працювати, знаходити вихід з різних складних ситуацій та передбачати наперед можливі наслідки діяльності, диктує потребу у поліпшенні методик навчання, впровадженні в навчальний процес досконаліших форм та методів навчання, нових педагогічних технологій.

Без високоякісної математичної підготовки студентів-аграріїв неможливий високий рівень технологічної, технічної та економічної підготовки фахівців. Адже саме математика розвиває інтелектуальні можливості, даючи конкретні завдання для цілеспрямованого становлення майбутнього спеціаліста; формує вміння логічно мислити, розкриває принципи структурності, системності, співвідношення часткового і загального, має досить вагоме значення для формування у студентів масштабності мислення; виховує графічну та інформаційну культуру, розвиває просторову уяву та абстрактне мислення.

Розробка методичної системи математичної підготовки майбутніх агрономів та технологів у вищих аграрних навчальних закладах є надзвичайно актуальною. А одним з найважливіших завдань є підвищення інтересу до математики. Це означає, що у сучасних умовах не можна обмежитись тільки експлуатацією старих навчальних надбань та традиційним методичним забезпеченням. Виникає необхідність наполегливого пошуку та впровадження в організацію навчального процесу нових методів, форм, прийомів і засобів підвищенні мотивації навчання та відповідальності студентів за результати своєї праці.

Необхідні більш гнучкі форми організації занять. Кардинальні зміни у сьогоденному навчальному процесі курсу математики торкнуться як змісту навчання, так і його засобів та форм, визначать необхідність осмисленого реформування, проектування і впровадження нової моделі вивчення математики, здійснення якої повинно базуватись на нових технологіях навчання.

Численними дослідженнями з педагогіки та психології вищої школи доведено, що використання групових форм навчання сприяє вирішенню ряду актуальних проблем професійної підготовки: підвищенню ефективності та результативності навчання та виховання, забезпеченню особистісного розвитку студентів, їх соціалізації та професіоналізації. Серед досягнень педагогів у плані дослідження групової навчальної діяльності: визначення принципів колективоутворення, керування організаційними процесами у малих групах (Б.В. Беляєв, П.П.Блонський, А.С.Залужний, А.С.Макаренко), вплив навчальних груп на хід і результати індивідуальної діяльності, розвиток індивідуальних особливостей студентів (М.В.Артюшина, П.Г.Лузан, О.Є.Ляпунова, Н.А.Мирошніченко, В.О.Моляко, Н.Ф.Осипова, О.Ю.Приходько, Л.М.Яворовська).

Показано, що групова робота може переслідувати мету: індивідуалізації та диференціації навчання (А.А.Бударний, І.Т.Огородников, І.Є.Унт), підвищення розумової активності, продуктивності пізнавальної діяльності, розвитку міжособистісних відносин, виявлення здібностей і навчальних можливостей (М.Д.Виноградова, В.В.Котов, В.Оконь, І.Б.Первін, М.М.Скаткін, І.М.Чередов, В.Швайсер).

Проаналізовано вплив групової навчальної діяльності на успішність навчання (Н.В.Клюєва, О.Г.Ярошенко) та ефективність професійної підготовки (І.Г.Максименко, Н.М.Севельєва).

На основі теоретичних розробок Х.Й.Лійметса, Ю.І.Мальованого, В.В.Котова, І.М.Чередова та ін. прийнято визначення групової роботи як організації спільних дій студентів, спрямованих на вирішення поставлених завдань у складі групи.

Мета статті - розглянути можливі напрямки організації групового навчання математики, враховуючи специфіку викладання цієї дисципліни для студентів вищих аграрних закладів освіти..

Групове навчання - це модель організації навчання у малих групах студентів, об'єднаних спільною навчальною метою. Викладач при цьому керує роботою кожного студента опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Суть її полягає у спільних зусиллях студентів щодо вирішення поставлених викладачем завдань, обговорення і вибір способів розв'язання навчально-пізнавальних завдань, взаємодопомога та співпраця, взаємоконтроль і взаємооцінка.

Завдяки груповій діяльності успішно реалізуються розвиваючі цілі навчання. Найбільший вплив діяльність у групі справляє на мислення студентів, оскільки контакти й обмін думками істотно стимулюють його. Зміни характеру розумової діяльності відбуваються в таких напрямках: прискорюють асоціативні процеси і збільшується їх цінність; розширюються інтереси учасників групової роботи; узагальнюються й систематизуються уявлення; стимулюється аналітична й синтетична діяльність мислення .

В цілому можна запровадити такі форми групової навчальної діяльності як індивідуально-групова (індивідуальна робота здійснюється паралельно чи по черзі з груповою), парно-групова, фронтально-групова, групова. За характером зв'язку між підгрупами у виконанні навчальних завдань розрізняють: кооперативно-паралельний (групи одночасно виконують завдання, які в сукупності призводять до досягання спільного результату), кооперативно-послідовний (групи послідовно виконують завдання, які у сукупності призводять до досягання спільного результату), змагально-паралельний (групи одночасно виконують однакові чи незначно відмінні завдання, і змагаються у досяганні певного результату за визначеними критеріями) і змагально-послідовний (групи послідовно виконують однакові чи незначно відмінні завдання, і змагаються у досяганні певного результату за визначеними критеріями) види групової навчальної діяльності. За тривалістю реалізації групову навчальну діяльність можна розглядати як локалізовану у межах одного навчального заняття, та пролонговану, що відбувається протягом декількох навчальних занять .

Щоб визначити, на яких заняттях та яка форма групової діяльності буде використана і передбачити все це планом, викладачу варто провести таку підготовчу роботу:

- проаналізувати зміст навчального матеріалу з конкретного змістовного модуля і скласти до нього перелік базових знань і вмінь;

- визначити вибір видів навчальних занять (лекції, практичні заняття, консультації, заліки, тощо) та їх кількість при вивченні конкретного змістовного модуля;

- підготувати завдання для групової роботи студентів та індивідуальної перевірки знань студентів.

Впровадження у навчальний процес групової роботи студентів потребує від викладача:

- знання внутрішньої структури академічної групи і психолого-педагогічних характеристик кожного студента;

- бездоганного володіння предметом і методикою його викладання;

- усвідомлення мети і завдань групової діяльності;

- вміння забезпечувати повноцінне функціонування групового навчання.

Групова навчальна діяльність може реалізуватися за такими етапами: підготовчо-організаційний (підбір складу груп, розподіл завдань, надання рекомендацій щодо їх виконання, усвідомлення та з'ясування мети і змісту завдання кожним учасником); операційно-пізнавальний етап (виконання завдань, поточне керування і корекція роботи студентів); контрольно-оцінювальний етап (перевірка якості виконання завдань, аналіз ходу і результатів). Змістовне наповнення кожного з цих етапів визначається конкретними навчальними завданнями та умовами .

Основні вимоги до організації групової роботи студентів:

- вибір завдань, які можуть бути запропоновані для вирішення у складі групи;

- підбір складу груп;

- здійснення корекції, контролю та аналізу роботи.

Для вищих навчальних закладів аграрного типу використання групового навчання математики студентів особливо актуально з причин як об'єктивних так і суб'єктивних:

- на вивчення курсу „Вища математика” відводиться невелика кількість аудиторних годин;

- студенти-аграрники, особливо аграрних спеціальностей, як правило, мають низький рівень знань з математики, тому потребують підвищеної уваги з боку викладача;

- соціальний склад студентської групи - це переважно студенти, що отримали повну середню освіту в сільських школах, де наповнюваність класів невелика, отже психологічно вони вже налаштовані на роботу в „малих” групах.

Як можна організувати групове навчання математики студентів-аграріїв?

Для прикладу розглянемо фрагмент практичного заняття із змістовного модуля „Границя функції. ”

Студентам пропонуються індивідуальні завдання типу:

Знайти границю:

1). , якщо а) а=3; б) а=1; в) а=?.

2). ; 3). ; 4). ;

5). ; 6). ; 7) ;

Студенти повинні знати:

- основні теореми про границі функції;

- зв'язок між нескінченно малими та нескінченно великими

величинами;

- чудові границі.

Студенти повинні вміти:

- знаходити границю функції за означенням;

- визначати типи невизначеності та розкривати їх за допомогою

алгебраїчних перетворень.

Методичне забезпечення: методичний посібник, що містить короткі теоретичні відомості, зразки розв'язування типових прикладів та завдання для самостійної індивідуальної роботи.

Роботу студентів на даному практичному занятті варто скласти з двох частин.

Частина І.

Перший етап групового навчання (підготовчо-організаційний). Викладач виконує розподіл студентів на 3 групи для виконання завдання №1, так як воно є базовим. Йде обговорення змісту завдань та шляхів їх виконання. Форма групової навчальної діяльності - фронтально-групова.

Другий етап (операційно-пізнавальний) полягає у виконанні студентами свого завдання, але в складі малої групи. Форма діяльності - індивідуально-групова.

Третій етап(контрольно-оцінювальний). При досягненні першим учасником підгрупи позитивного результату, він дає пояснення щодо розв'язання свого прикладу.

Вид групової навчальної діяльності - змагально-паралельний.

Частина ІІ.

Перший етап. Створюються 6 груп для виконання наступних завдань (ініціатива розподілу на групи надається студентам, лідерів визначає викладач). Кожна створена група вибирає один тип завдань із запропонованих. Йде обговорення змісту завдань та шляхів їх виконання, але в своїй групі.

Другий етап. Суть навчання полягає роботі „малих” груп або пар, при цьому студенти виконують кожен своє завдання. Викладач постійно підтримує зв'язок з підгрупами, надає при необхідності консультацію. Робота підгрупи вважається завершеною, якщо всі її учасники розв'язали свій приклад. Форма роботи індивідуально-групова, парно-групова.

Третій етап. Представник від кожної групи пояснює виконання типового завдання своєї групи, відповідає на запитання, що можуть виникати.

Вид групової навчальної діяльності - кооперативно-паралельний.

В кінці заняття викладач підводить підсумки роботи групи в цілому, оцінює роботу підгруп і внесок кожного учасника.

Повідомляється завдання для самостійної роботи: завершити виконання індивідуальних завдань.

Перевагами запропонованої форми організації навчання є: можливість урахування навчальних інтересів студентів, кооперування їх в навчально-пізнавальній діяльності, здійснення взаємоконтролю за її результатами, створення умов для формування та розвитку комунікативних якостей, здібностей до саморегуляції, становленню особистісних взаємовідносин.

Література

1. Артюшина М.В. Індивідуально-психологічні передумови рольової поведінки студентів в процесі виконання групових навчальних завдань // Організація та зміст становлення професійної підготовки в умовах національної системи освіти: Зб. наук. праць // Проблеми сучасного мистецтва і культури / За ред. Г.Є.Гребенюка. - Харків: Книж. видавництво "Каравела", 1999. - С. 3 - 9.

2. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно - воспитательнного процесса. М.: Просвещение, 1982.

3. Глазунова О.Г. З досвіду застосування графічно-інформаційних технологій для організації навчально-пізнавальної діяльності студентів//Інформаційний вісник Навчально-методичного центру по підготовці молодших спеціалістів Міністерства аграрної політики України. - К.:НМЦ, № 35, 2002.

4. Дьяченко В.К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. - М., 1989. - С. 74.

5. Пуханова Л.С. Особливості організації практичних занять з теорії ймовірностей та математичної статистики для студентів економічних спеціальностей. // Дидактика математики: проблеми і дослідження. - 2003. В. 21.

6. Козаков В.А., Семиченко М.В. До проблеми оцінки ефективності навчання у малих групах / Контроль навчання в забезпеченні якості освіти / Матеріали науково-методичної конференції 1 лютого 1996 року. - К.: КНЕУ, 1997. - С.104-107

7. Колосок І.О. Структура навчання у вищому аграрному закладі освіти // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2002”. - Том 1. Педагогіка, психологія, філологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С.32-34.

8. Пожар Н.В. Групова робота як засіб оптимізації навчального процесу. //Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. пр. “Професійна підготовка фахівців вищої школи в умовах оновленої парадигми освіти” - Харків: Книж. видавництво "Каравела", 1999. - С. 50-55.

9. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. Посіб. - К.:Вища школа, 2005. - 239с.

10. Чередов И.М. Формы учебной работы в средней школе. - М., 1988. - С.21.

Размещено на Allbest.ru