Організаційно-педагогічні основи самостійних занять студентів із фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ СТУДЕНТІВ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

А.М. Пляшешник, М.О. Левченко, В.В. Москальов

Анотація

самостійний фізичний культура виховання

Розглянуто основні напрями вдосконалення самостійних занять із фізичного виховання студентів ХДУХТ у контекстi вимог сучасності до всебічної підготовки фахівця галузі. Обґрунтовано застосування різноманітних шляхів, засобів, методів формування стійкої потреби в самостійних заняттях фізичною культурою.

Ключові слова: студенти, фізичне виховання, фізична культура, мотиви, потреби, гармонійний розвиток.

Аннотация

ОРГАНИЗАЦИОННО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ ЗАНЯТИЙ СТУДЕНТОВ ПО ФИЗИЧЕСКОМУ ВОСПИТАНИЮ

А.Н. Пляшешник, М.А. Левченко, В.В. Москалев

Рассмотрены основные направления совершенствования самостоятельных занятий по физическому воспитанию студентов ХГУПТ в контексте современных требований к всесторонней подготовке специалиста отрасли. Обосновано применение различных направлений, средств, методов формирования устойчивой потребности в занятиях физической культурой.

Ключевые слова: студенты, физическое воспитание, физическая культура, мотивы, потребности, всестороннее развитие.

Annotation

THE ORGANIZATIONAL AND PEDAGOGICAL FUNDAMENTALS OF STUDENTS' SELF-STUDY IN PHYSICAL EDUCATION

A. Plyasheshnik, M. Levchenko, V. Moskaliev

The main trends of improving self-study in physical education of the students of Kharkiv State University of Food Technology and Trade in the context of modern requirements to comprehensive training of a specialist are considered in the article. The application of different ways, means and methods of forming a persistent need for self-study in physical training were substantiated.

It was emphasized that in case of physical education of students the formation of their positive attitude towards physical training, which is influenced by many factors remains a topical and insufficiently studied problem. Formation of the need for self-study in physical training is defined as a set of training activity motives. If students' persistent need for self-study in physical training was formed during the period of study in a high educational establishment, then it usually stays on till the old age and provides optimal sportsmanship and good health. Therefore, searching the ways, means and methods of forming he need for self-study in physical training is the most important objective of the practice ofphysical education.

Keywords: students, physical education, physical training, motives, needs, comprehensive development.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Зміни в суспільстві значно вплинули на характер праці та спосіб життя сучасної людини. Автоматизація виробничих операцій, благоустрій побутових послуг, призвели до різкого скорочення фізичного навантаження й рухової активності в процесі професійної та побутової діяльності людей. Недостатня рухова активність спостерігається й у студентів. А це серйозна загроза не лише їх здоров'ю, але й функціонуванню організму, його гармонійному розвитку. Вона неминуче призводить до зниження їх як розумової, так і фізичної працездатності [1; 3; 5].

Сьогодення змінює вимоги до фізичної підготовка студентів, спонукає до визначення та усвідомлення ролі фізичної культури, як складової частини загальної культури, та необхідності вирішення проблем пов'язаних здоров'ям [2; 3].

Сьогодні в Україні склалась критична ситуація щодо стану здоров'я населення, особливо молоді. Значно скоротилась кількість здорових студентів. Спостерігається високий відсоток фізично нездорових і незадоволених своїм фізичним станом студентів, а також зневага до здорового способу життя разом із вираженою гіподинамією [9].

Студенти неповністю усвідомлюють та не сприймають фізичну культуру як життєво важливу цінність. На жаль, більшість студентів ХДУХТ займаються фізичними вправами лише на обов'язкових заняттях два рази на тиждень. Зрозуміло, що за таких умов викладачам фізичного виховання забезпечити масовість самостійних занять фізичною культурою студентами вкрай важко. Ось чому для вирішення завдання активізації рухового режиму студентів, попередження гіподинамії у вузі необхідно докладати зусилля всьому викладацькому колективу [4; 5].

У справі фізичного виховання студентів актуальною та маловивченою проблемою залишається формування в них позитивного ставлення до фізичної культури, яке складається під впливом багатьох чинників. Формування потреби в самостійних заняттях фізичною культурою визначається як сукупність мотивів навчальної діяльності.

Якщо під час навчання у вищому навчальному закладі у студентів сформована стійка потреба в заняттях фізичною культурою, то вона, як правило, не зникне до глибокої старості її забезпечить оптимальний фізичний розвиток і міцне здоров'я. Тому пошук шляхів, засобів, методів формування стійкої потреби в самостійних заняттях фізичною культурою є найбільш актуальним завданням практики фізичного виховання.

Важливу роль у підвищенні продуктивності праці студентів під час самостійної роботи відіграє методичне забезпечення навчального процесу [5; 7].

Наразі особливого значення набуває процес розробки та впровадження в педагогічну практику найудосконаліщої методики навчання, що забезпечує підвищення якості навчальної роботи, активізацію пізнавальної діяльності студентів, розвиток їх розумових здібностей. У вирішенні цієї проблеми значна роль відводиться формуванню в них умінь і навичок самостійної роботи. Необхідно навчити студентів самостійно набувати знання з різних джерел інформації та оволодівати різноманітними видами самостійної праці [3; 6; 8].

Однією з проблем процесу підготовки студентів є низький рівень її самостійності в оволодінні та застосуванні знань, неміцність набутих навичок, умінь. Як свідчить практика вищої школи, на етапі самостійного вивчення нового матеріалу недостатньою є недостатньою перевірка отриманих знань, умінь і навичок. Необхідно вимагати від студентів самостійного аналізу інформації, уміння обґрунтовувати свої практичні дії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження рівня потреб у самостійних заняттях фізичною культурою у студентів, їх мотивації є однією з актуальних проблем педагогіки, теорії і методики фізичного виховання, від якої великою мірою залежить фізичний розвиток і стан здоров'я студентів.

У багатьох наукових дослідженнях розглянуто проблеми вивчення фізичного стану студентів, пошуку шляхів формування в студентської молоді потреби в заняттях фізичними вправами впродовж усього життя. Але проблема зниження рівня фізичної підготовленості та погіршення стану здоров'я молоді залишається невирішеною [4].

Провідні фахівці галузі фізичного виховання та спорту, такі як В. Бальсевич, Г. Бахчанян, С. Бубка, Т. Круцевич вважають, що існуюча система фізичного виховання не вирішує в повному обсязі проблему фізичного вдосконалення студентської молоді й потребує коригування. Цю думку підтверджують також результати опитування викладачів вищих навчальних закладів України.

Удосконалення навчального процесу повинно передбачати планомірний перехід від обов'язкових форм до процесу фізичного самоудосконалення студентів. На думку Л.Я. Іващенко, такий шлях зумовлює посилення освітньої та методичної спрямованості педагогічного процесу, засвоєння студентами фізкультурних знань, які дозволяють самостійно та раціонально здійснювати фізкультурно - спортивну діяльність.

Дані наукових досліджень свідчать про необхідність активізувати пошук шляхів оптимізації професійної підготовки в аспекті розробки теоретичних положень, принципів розвитку та самоорганізації навчальної діяльності студентів із фізичного виховання в аспекті системного підходу. Успішному вирішенню цієї проблеми сприятиме, на наш погляд, пошук шляхів мотивації студентів у процесі фізичного виховання [6; 12].

Мотивами називають потреби, почуття, інтереси, переконання та інші спонукання людини до діяльності, зумовлені вимогами її життя. Генетично основою мотивів діяльності людини є її різноманітні потреби - первинні (природні) і вторинні (матеріальні й духовні).

Говорячи про мотиви навчання студентів, маємо на увазі насамперед те, що спонукає їх до цієї діяльності, тобто всі ті соціальні моменти, якими визначається активність студентів у процесі навчання - різноманітні потреби та форми їх соціального відображення й переживання [9].

Навчальна діяльність здійснюється за багатьма різними за змістом і характером мотивами. Наприклад, студенти випускного курсу мають однакову мету - закінчити ВНЗ і отримати диплом про вищу освіту. Але провідними мотивами досягнення цієї мети в одних є прагнення здобути знання для початку професійної кар'єри, в інших - просто закінчити ВНЗ, задовольнити вимогу батьків, дістати після закінчення закладу «легку» роботу тощо.

У зв'язку з цим виникла необхідність у дослідженні умов занять із фізичного виховання й умов проживання студентської молоді, пошуку напрямів оптимізації навчального процесу з фізичного виховання відповідно до індивідуальних особливостей студентів. Це дасть можливість сформувати практичні рекомендації щодо оптимізації процесу фізичного виховання студентів ХДУХТ, раціонального використання засобів і методів фізичної культури.

Мета статті

Обґрунтувати необхідність організації самостійних занять студентів фізичними вправами та визначити шляхи й напрями розвитку мотиваційних процесі удосконалення фізичного виховання студентів ВНЗ.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для формування потреб у самостійних заняттях фізичною культурою педагогу потрібно точно й доступно пояснити студентам значення та зміст занять; у завданнях враховувати особисту зацікавленість студентів і дати їм змогу відчути результати їх діяльності; доводити одночасно до свідомості студентів необхідність тривало й наполегливо працювати для досягнення результатів. Хороша матеріальна база, естетичне її оформлення, доброзичлива атмосфера, позитивний приклад викладача сприяють формуванню потреб у самостійних заняттях фізичною культурою [10].

Керуючись теоретичними положеннями соціологічних, педагогічних і спеціальних досліджень розроблено шляхи й методику формування в студентів потреби в самостійних заняттях фізичною культурою [11].

Процес формування потреби складається з таких частин: виховання в студентів позитивної мотивації до виконання фізичних вправ; озброєння студентів знаннями з фізичної культури, гігієни, фізіології людини й формування на їх основі переконань у дотриманні здорового способу життя; формування умінь і навичок самостійних занять фізичними вправами; практичне залучення студентів до щоденних занять фізичною культурою [2; 9].

Формує потребу в заняттях фізичною культурою та сприяє закріпленню звички раціонально користуватися фізичними вправами елемент новизни. Так, під час закріплення вже відомої вправи її можна виконувати в різному темпі, із різних положень. Викладачеві слід рекомендувати виконувати вправи в різних умовах - на відпочинку, у лісі, у туристичному поході та ін.

У судженнях студентів провідне місце посідають такі якості, як сила, спритність, витримка тощо. Молодь розуміє ці якості як шлях до самоутвердження в групі. Педагог повинен використовувати це як стимул до фізичного вдосконалювання, орієнтуючи студентів на позитивний приклад товаришів і вказуючи шляхи досягнення цієї мети: заняття в спортивних секціях, планування рухового режиму дня та ін. Підхід тут має бути суто індивідуальним. Одних можна зацікавити виконанням обов'язків судді та інструктора на заняттях груп загальної фізичної підготовки та спортивних секцій, других - туристичними походами, третіх - слід включати в організацію спортивних свят. Потрібно зважати на те, що студенти охоче займаються такими видами фізичної культури, які їм доступні, де вони з успіхом можуть використати свої здібності.

Дослідженнями також виявлено найбільш значущі чинники, що впливають на формування мотивації та активне відношення студентів до фізкультурно-спортивної діяльності. Так, 58,3% опитуваних вважають, що найбільший вплив на формування потреби в фізкультурно-спортивній діяльності має необхідність поліпшення знань та вдосконалення навичок. На брак вільного часу вказали 26,7% студентів, бажання підвищити свою фізичну підготовленість - 35,2%, підвищення фізичної працездатності й зняття розумового напруження - 15,6% респондентів.

Опитувані нами студенти рідко пов'язують заняття фізичними вправами з розвитком морально-вольових якостей, творчості, що пояснюється недостатнього освітньо-виховною спрямованістю навчального процесу, домінуванням у ньому нормативного підходу, недооцінкою молоддю ролі фізичної культури як чинника духовного й естетичного розвитку.

Частина студентів, неправильно оцінюючи роль фізкультурних знань як важливого чинника збереження та зміцнення здоров'я, віддають перевагу пасивним формам дозвілля, оскільки мають слабку мотивацію щодо рухової діяльності, пов'язаної зі зміцненням здоров'я та недооцінюють роль фізичної культури як чинника духовного розвитку.

Однією з умов успішної організації самостійної роботи студентів є активне сприйняття матеріалу. Існують різноманітні прийоми, способи активізації сприйняття матеріалу, а саме: розкриття практичного значення виконання фізичних вправ; конкретизація мети заняття; фізіологічний зв'язок між фізичними вправами; зв'язок професійно-прикладних фізичних якостей із майбутньою спеціальністю [8].

Практика підтверджує, що організація самостійної роботи студентів відбувається успішніше, якщо вони усвідомлюють значення виконання тієї чи іншої фізичної вправи, її вплив на організм та прикладне застосування набутих навичок і фізичних якостей.

Висновки

Дослідження рівня потреб у самостійних заняттях фізичною культурою в студентів, їх мотивації є однією з актуальних проблем.

Процес формування в студентів потреби в самостійних заняттях фізичною культурою складається з таких взаємопов'язаних частин: виховання в студентів позитивної мотивації до занять фізичною культурою; озброєння їх знаннями з фізичної культури, гігієни, фізіології людини й формування на їх основі переконань, що потрібно систематично займатися фізичною культурою; формування умінь і навичок самостійних знань фізичних вправ; практичне залучення студентів до щоденних занять фізичною культурою.

Система професійної підготовки студентів повинна забезпечувати оптимальний вплив педагогічних чинників як диференційовано (початкові етапи розвитку мотивації до цінностей фізичної культури та спорту), так й інтегровано (етапи формування мотивації до занять фізичною культурою та спортом як чинника реалізації професійного самовизначення майбутнього фахівця).

Список джерел інформації

1. Ворожбитова А. Л. Гендер в спортивной деятельности: учеб. пособие / А. Л. Ворожбитова. М.: Флинта, 2011.108 с.

2. Завацький В. І. Фізіологічна характеристика рухів як цілеспрямованої поведінки людини: навч. посібник / В. І. Завацький. Луцьк, 2004. 284 с.

3. Иващенко Л. Я. Самостоятельные занятия физическими упражнениями / Л.Я. Иващенко. К.: Здоров'я, 2007. 160 с.

4. Крапівіна К. Нетрадиційні форми фізичного виховання студентів: навч. посібник / К. Крапівіна. Львів, 2010.

5. Канішевський С. М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самовдосконалення студентства / С. М. Канішевський. 2-е вид., стереотипне. К.: ІЗМН, 2000. 270 с.

6. Бердников И. Г. Масова фізична культура у вузі: навч. посібник / И. Г. Бердников. Спецвидання. К.: Спорт, 2009.

7. Рыбковский А. Г. Организация учебно-тренировочного процесса студентов в группах спортивного совершенствования: учеб. пособие / А. Г. Рыбковский. Донецк, 2003. 160 с.

8. Ткач П. М. Фізичне виховання студентів вузу: навч. посібник / П. М. Ткач. Луцьк, 2010. 178 с.

9. Яременко О. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О Яременко. К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000.

10. Холодов Ж. К. Теорія і методика фізичного виховання і спорту: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / Ж. К. Холодов, В. С. Кузнєцов. М.: Академія, 2001.

11. Шиян Б. М. Теорія фізичного виховання / Б. М. Шиян. Львів: ЛОНМІО, 2008. 220 с.

12. Щербина В. А. Фізична культура і спортивна підготовка студентів вузів: навч. посібник / В. А. Щербина, С. І. Операйло. К.: Профвидання, 2007.

Размещено на Allbest.ru