Застосування комунікаційно-когнітивного підходу у викладанні предмета "Промислова технологія парфумерно-косметичних засобів" у студентів провізорів-косметологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування комунікаційно-когнітивного підходу у викладанні предмета “Промислова технологія парфумерно-косметичних засобів” у студентів провізорів-косметологів

Вступ

Формування професійної компетенції у майбутніх провізорів-косметологів з урахуванням особливостей Болонського процесу є актуальною та важливою проблемою сьогодення. Болонський процес сприяє формуванню єдиного відкритого інформаційного простору у сфері освіти, посилює комунікації між студентами, викладачами, науковцями Європейського регіону. Професійні компетенції, отримані в навчальному закладі, сприятимуть працевлаштуванню випускників і студентів як на території України, Росії, так і в Європейському Союзі [1,2].

На сьогодні використовуються різні підходи в навчальному процесі студентів, такі, як інноваційний, інтуїтивно-пізнавальний, індивідуальний, тематичний, прагматичний, комунікаційно-когнітивний та інші. Використання комунікаційно-когнітивного підходу одночасно з самостійною роботою сприяє ефективному засвоєнню інформації та інтенсифікації навчального процесу. Крім того, такий підхід відповідає вимогам інтерактивного навчання, тобто дозволяє студенту відчувати себе не предметом навчальної діяльності, а її активним учасником [3,4].

Основна частина

Мета дослідження обумовлена потребою в сприянні покращенню професійної підготовки майбутніх спеціалістів провізорів-косметологів з предмета “Промислова технологія парфумерно-косметичних засобів”. Об'єктом дослідження є навчальний процес на кафедрі технології ліків Запорізького державного медичного університету.

Комунікаційний підхід у навчанні промисловоїтехно- логії парфумерно-косметичних засобів сприяє зацікавленню студентів у вивченні специфічної термінології діючих та допоміжних речовин. Це дозволяє використовувати отримані знання для реальних комунікацій поза заняттями, наприклад при консультуванні клієнтів у косметологічних центрах.

Когнітивні технології дозволяють створювати умови для розуміння студентами складної міждисциплінарної вхідної інформації. Вони допомагають формувати критичне мислення, аналізувати отриману інформацію, вміти виявляти кореляцію між фактичними даними та припущеннями, відрізняти суттєві аргументи від несуттєвих [5].

Використання когнітивних технологій у навчанні сприяє засвоєнню інформації. Наприклад, доцільне створення завдань, які відповідають на запитання: “Де і як це застосовується на практиці”. В процесі підготовки навчальних матеріалів необхідно враховувати різний рівень когнітивного розвитку студентів і створювати завдання відповідно до цього.

При реалізації комунікаційно-когнітивного підходу у вивченні дисципліни “Промислова технологія парфумерно-косметичних засобів” доцільно застосовувати принцип міждисциплінарності, вибір посібників та підручників необхідно проводити з урахуванням системності та доступності навчального матеріалу.

Закріплення нових знань та умінь у студентів відбувається завдяки моделюванню практичних ситуацій по виготовленню косметичних форм з відомими діючими речовинами та підтвердженню їх якісних і кількісних характеристик згідно з затвердженою нормативною документацією. Завдяки комунікацій- но-когнітивному підходові визначаються пріоритетні напрямки нових практичних завдань для суб'єктів навчання - студентів.

Проходження студентами всіх стадій пізнавального процесу на лабораторних або практичних заняттях характеризується неухильним виконанням плану заняття згідно з розробленими методичними рекомендаціями. Практична робота повинна сприяти розвиненню у студентів креативного мислення, використанню стратегій для пошуку оптимальної технології виготовлення тої чи іншої парфумерно-косметичної форми.

На кожному практичному занятті доцільно створювати тезаурус номенклатури допоміжних речовин, які застосовуються в парфумерно-косметичному виробництві. Самостійно створений студентами тезаурус сприяє структуруванню навчального матеріалу, дозволяє вміло оперувати своїми знаннями в навчальних та практичних ситуаціях. У процесі роботи з тезаурусом розвиваються мотиви пошукової діяльності та відбувається розвиток інтелектуальних вмінь і особистості студента.

Для інтенсифікації запам'ятовування студентами номенклатури допоміжних речовин із тезауруса раціонально використовувати ігрові принципи, а також пасивні індивідуальні форми навчальної діяльності. Це дозволяє завантажити великі об ' єми інформації з неповним її осмисленням. Подальший навчальний процес потрібно направляти на активізацію пасивних знань з поетапним підвищенням рівня володіння інформацією в активній ігровій діяльності. При цьому використовуються позитивні сторони пасивних і активних форм навчального процесу.

Висновок

У процесі навчання провізорів-косметологів ефективність засвоєння знань з промислової технології парфумерно-косметичних засобів забезпечується організацією навчального процесу з використанням комунікаційно-когнітивного підходу. Такий підхід забезпечує ефективне навчання майбутніх спеціалістів з урахуванням особливостей характеру майбутньої професійної діяльності.

Література

1. Підаєв А. В. Болонський процес в Європі. Що таке і чи потрібний він Україні? Чи можлива інтеграція медичної освіти України в Європейський освітній простір? / А. В. Підаєв, В. Г. Передерій. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2004.-190 с.

2. Щеринская А. М. Общая система признания дипломов о профессиональном образовании в Европейском Союзе и практика ее применения / А. М. Щеринская // Российское право в Интернете.-2009.-№ 1.-С. 3.

3. Кубрякова Е. С. Проблемы представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем / Е. С. Кубрякова //Язык и структура представления знаний.-М., 1992.-С.4-38.

4. Баркалова Е. Л. Організація навчального процесу в контексті впровадження кредитно-модульної технології / Е. Л. Баркалова // Медична освіта. -2007.-№4.-С.13-15.

5. Бархаев Б. П. Педагогическая психология / Борис Павлович Бархаев. - СПб.: Питер, 2007.-448 с.

Размещено на Allbest.ru