Формування мультикультурної компетентності сучасного вчителя

Постановка проблеми

У сучасній педагогічній науці все більш гостро виявляються протиріччя між розробками у вітчизняній науці окремих аспектів мультикультурної освіти і відсутністю її системного теоретичного і методологічного обґрунтування; теоретичними підходами вітчизняних вчених до визначення окремих категорій мультикультурної освіти і відсутністю їх концептуального узагальнення для визначення понятійного апарату даної галузі і, перш за все, самої категорії «мультикультурна освіта».

Одним з найважливіших завдань вищої педагогічної школи є підготовка майбутніх учителів до реалізації ідей мультикультурної освіти в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. На наш погляд, його виконання передбачає формування мультикультурної компетентності сучасного вчителя, під якою розуміють сукупність певних якостей особистості з високим рівнем інтелектуальних знань, професійно-педагогічних умінь і навичок, завдяки яким він може професійно працювати в умовах поліетнічного й багатокультурного суспільства.

У структурі мультикультурної компетентності вчителя можна виокремити три основні складові:

- аксіологічну, що є системою загальнолюдських та національних цінностей;

- особистішу, системоутворюючими елементами якої є гуманізм, громадянська свідомість, національна самосвідомість і толерантність;

- професійну, що складається з культурологічних знань, а також загальнопедагогічних знань та вмінь.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми показав, що дослідженню особливостей мультикультурної освіти приділяється належна увага, зокрема теоретико-методологічні засади обґрунтовуються у роботах сучасних вчених: Р. Агаддуліна, О. Гривої, Гуренко, М. Лещенко, Н. Міропольської. Полікультурне виховання як соціокультурний феномен представлено у пацях І. Беха, О. Сухомлинської. Проблему мультикультурної освіти досліджували зарубіжні вчені: Є. Абрамова, О. Аракелян, Н. Байчекуєв, І. Васютенкова, М. Воловікова, О. Гукаленко, О. Джуринський, П. Сисоєв, Дж. Бенкс, Ж. Гей, М. Гібсон, К. Грант, С. Нієто, Д. Гілборн, Дж. Уайт, Дж. Хартлі, М. Вайнберг, В. Міттер, Т. Рюлькер, Дж. Хофф та інші.

Основоположником теоретичних ідей мультикультурної освіти був ще Я. Коменський, який обґрунтував програму універсального виховання. Вихідним пунктом такого виховання виступав процес формування у людини з дитинства умінь жити в мирі з іншими, виконувати взаємні обов'язки, поважати і любити людей.

Основу теорії мультикультурної освіти складають філософські, культурологічні та соціологічні положення, сформульовані в межах теорії мультикультурності, категоріальний апарат якої не устоявся: як вітчизняні, так і зарубіжні вчені розглядають ряд близьких за значенням категорій («мультикультурна», «полікультурна», «багатокультурна», «інтеркультурна», «міжкультурна», «бікультурна», «транскультурна», «кроскультурна» освіта).

О. Джуринський вважає одним з родоначальників систематичного вживання поняття «мультикультурне виховання» в зарубіжному педагогічному дискурсі американського вченого Дж. Бенкса. [З, с. 180].

Сам термін «мультикультура» перекладається як культура, що складається із багатьох культур.

За уявленням Дж. Бенкса мультикультурна освіта еволюціонувала наступним чином:

I фаза: Моноетичний напрямок в навчанні.

II фаза: Мультиетичний напрямок в навчанні.

III фаза: Мультиетична освіта.

IV фаза: Мультикультурна освіта.

Перехід від однієї фази до іншої є історією розвитку і прогресу освіти. [2, с. 10]

Постановка завдання

Мета статті - дати розуміння феномена і структури мультикультурної компетентності педагога, визначити рівень сформованості мультикультурної компетентності майбутніх учителів, розкрити специфіку педагогічної діяльності в умовах мультикультурного освітнього середовища.

Виклад основного матеріалу

Мультикультурна компетентність учителя формується на таких рівнях:

- когнітивному - знання національної культури, культури інших народів та світової культури;

- особистісно-ціннісному - національні й загальнолюдські цінності, особисті якості: гуманізм, національна самосвідомість, громадянська самосвідомість, толерантність);

- професійно-діяльнісному - вміння позитивного спілкування та взаємодії, вміння вести виховну роботу в полікультурному середовищі. [1, с. 15].

Пізнання інших культур, певною мірою проникнення в них і погляд на власну культуру крізь призму інших культурних форм сприяє усвідомленню багатомірності світу, його етнокультурної мозаїчності як атрибутивної якості, визначенню місця своєї культури в загальнолюдській цивілізації, а також вищої цінності людини як узагальнення поліфонічності, багатоманітності, єдності й гармонії світу [2, с. 32].

Важливу роль у формуванні мультикультурної компетентності сучасного вчителя відіграють заходи громадсько-патріотичної спрямованості, вони виробляють єдину суспільно значущу мету - побудову громадянського суспільства як вищу форму соціального розвитку, спроможну на ділі гарантувати рівноправність народів та їхніх культур. Вироблення цієї мети у свідомості вчителів ми розглядаємо як одне з основних завдань вищої педагогічної школи, адже вона сприяє консолідації представників різних етнокультурних систем. Спрямованість на побудову громадянського суспільства передбачає сформованість у вчителя громадянської свідомості та активності, ідейної переконаності в потребі виховання школярів як громадян єдиної демократичної України [1, с. 13].

У звіті «Ключові компетенції для Європи» за програмою Ради Європи було визначено п'ять ключових компетентностей в освіті, однією з яких є компетентність, пов'язана з життям в багатокультурному суспільстві: для того щоб контролювати прояви расизму і ксенофобії і розвиток клімату інтолерантності, освіта повинна сприяти розвитку у молодих людей міжкультурних компетенцій, таких як прийняття відмінностей, повага до інших і здатність жити з людьми інших культур, мов і релігій. Таким чином, мультикультурна компетентність є ключовою компетентністю в структурі професійно-педагогічної компетентності [1, с. 14].

В структурі мультикультурної компетентності можна виділити ряд компетенцій. Так, на думку В. Палаткіної, кваліфікований педагог в умовах мультикультурного освітнього простору повинен бути компетентним в наступних сферах:

- культура і плюралізм: сутність, різноманітність, співвідношення і динаміка культур;

- комунікація і культурні перепони: культура і різноманітність форм сприйняття, мова і невербальна комунікація, мова і різноманітність способів мислення, пов'язаних з культурою;

- культура і поліетнічність: особливості полікультурного освітнього простору, культурно-демографічні характеристики конкретного поліетнічного простору;

- психосоціальна ідентифікація і міжкультурні зв'язки: культурні відмінності і становлення психосоціальної ідентифікації, стереотипи, взаємопорозуміння культур, стан меншин, соціополітичні аспекти [2, с. 25].

К. Трасберг в статті «Мультикультурна освіта: розвиток ідей і пошук шляхів їх реалізації в сучасному світі» звертається до роботи М. Пейдж, відповідно до якої можна виділити декілька категорій компетенцій, необхідних для успішної роботи педагога в умовах мультикультурності:

1) когнітивна сфера;

2) навички спілкування;

3) особистісні характеристики [4,10].

Педагогічні компетентності вчителя у сфері мультикультурної освіти представлені теоретичними знаннями і практичними навичками в наступних галузях:

1. Знання основ теорії і практики міжкультурної комунікації, що забезпечують більш глибоке розуміння того, що означає перехід для людини в нове культурне середовище і які сприяють більш успішній адаптації.

2. Теоретичні знання і практичне володіння стратегіями і методами навчання, найбільш доцільними для мультикультурного класу, які забезпечують більш ефективне планування навального процесу і створення сприятливих умов для взаємозбагачення і співпраці.

3. Розуміння всіх тонкощів створення зворотного зв'язку і оцінювання знань учнів в мультикультурному колективі, які є важливим показником успішного навчання [4, с. 8].

Слід зазначити також, що успішному навчанню в умовах мультикультурності сприяють особистісні характеристики вчителя, такі як: толерантність, гнучкість, терпіння, розвиненість особистісної і культурної самосвідомості, рефлективність, здатність до емпатії, до емоційної підтримки, ентузіазм і розвинене почуття гумору.

Мультикультурна компетентність учителя повинна містити в собі баланс культурних, національних і глобальних ідентифікацій; багатогранні знання у сфері культур і їхньої взаємодії; соціальну активність і бажання створити ще більш гуманну націю і світ, в якому ми існуємо.

Також мультикультурна компетентність проявляється в прагненні вчителя до максимального розвитку своєї індивідуальності; в умінні пристосовуватися до різних ситуацій; у володінні лідерськими якостями; в умінні розв'язувати конфлікти в різноманітних групах за допомогою інноваційних рішень; в направленості на соціальну справедливість і рівноправність для всіх громадян.

Більшість науковців визначають мультикультурну компетентність як сукупність характеристик вчителя, які виражаються в прагненні до здобуття знань про різні культури і взаємодії з представниками різних культур; в осмисленні і розумінні установок і стереотипів; в устремлінні до розширення свого світогляду; в соціальній активності, направленій на подолання різних форм проявів соціальної несправедливості.

мультикультурна компетентність вчитель

Висновки та перспективи дослідження

Отже, мультикультурна компетентність є ключовою компетентністю в структурі професійно - педагогічної компетентності і представляє собою складний феномен, створений гуманістичними цінностями, позитивною етнічною само ідентифікацією і толерантністю свідомості особистості, системою знань у сфері культур і їхньої взаємодії, а також стратегій і методів навчання, які є найбільш ефективними для мультикультурного навчального середовища. Таким чином, мультикультурна компетентність є умовою ефективної педагогічної і міжособистісної взаємодії вчителя з іншими суб'єктами навчально-виховного процесу.

Провідними компонентами мультикультурної компетентності вчителя є культурно-когнітивний, ціннісно-особистісний і мотиваційно-діяльнісний.

Мультикультурна компетентність сучасних педагогів починає формуватися ще під час навчання у ВУЗІ. Організація навчальної діяльності повинна бути направлена на створення позитивного емоційно - мотиваційного фону і здійснюватися з урахуванням певного соціокультурного контексту.

Список використаних джерел

1. Агадуллін Р. Р. Полікультурна професійна компетентність сучасного вчителя // Проблеми сучасної педагогічної освіти. -- К.: Пед. Преса, 2003. --С. 12--17.

2. Джалалова А Основи розвитку мультикультурної компетентності вчителів: навч. матеріал для студ. і вчителів/ А Джалалова. -- Нарва, 2009. -- 40 с.

3. Джуринський О. Н. Педагогіка міжнаціонального спілкування: Полікультурне виховання в Росії і за кордоном: навч. посіб. для вузів / О. Н. Джуринський. -- М.: Сфера, 2007. -- 224 с.

4. Трасберг К. Мультикультурна освіта: розвиток ідей і пошук шляхів їх реалізації в сучасному світі / під ред. Л. Васильченко. -- Тарту, 2004. -- С. 7--12.

Размещено на Allbest.ru