Особливості самовиховання особистості в структурі професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості самовиховання особистості в структурі професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури

У даній статті визначено та проаналізовано особливості самовиховання особистості в структурі професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури. Виділено дві взаємопов'язані форми розвитку особистості майбутнього вчителя фізичної культури - самоосвіта й самовиховання. Визначено завдання самоосвіти та самовиховання студента-майбутнього вчителя фізичної культури. Встановлено, що до вчителів фізичної культури, до їх професійної діяльності ставляться певні вимоги, а саме володіння комплексом фахових та особистісних якостей.

Постановка проблеми. Сучасна ситуація стану фізичного виховання в загальноосвітніх школах в Україні свідчить про серйозні недоліки у формуванні в учнів інтересів до знань на уроках фізичної культури. В умовах формування в Україні ринкових видносин відбувається інтенсифікація управлінської та економічної діяльності галузі «фізична культура, спорт і здоров'я людини».

Майбутній учитель фізичної культури в ускладнених та мінливих трансформаційних змінах і соціально-психологічних умовах сьогодення знаходиться в пошуку власного оптимального підходу, що мотивує та зумовлює розвиток у них потреби до самовиховання.

Дослідження потреби до самовиховання особистості студентів під час навчання у вищому навчальному закладі й у майбутній професійній діяльності зумовлена радикальними змінами в житті України, підвищенням соціокультурної вимогливості до студентської молоді, до її морального, психічного та фізичного стану.

Без значних змін у професійній підготовці студентів-майбутніх учителів фізичної культури до виховання в них потреби у самовихованні, не можна вплинути на високі темпи розвитку професійно-педагогічної готовності майбутніх учителів фізичної культури.

Аналіз актуальних досліджень. Аналіз науково-методичної та психолого-педагогічної літератури свідчить, що низка науковців досліджують роль засобів фізичної культури у виховані дітей і молоді

М. Лук'янченко [8], О. Логвиненко [5], Б. Шиян [11] та ін.; над питанням концептуальних засад підготовки вчителів та її оптимізацію в Україні працювали Є. Ільїн [4], М. Матвієнко [7] та ін.

Проблема самовиховання посідає важливе місце й у дослідженнях психологів. Зокрема, значний внесок у розробку теоретичних засад самовиховання, розуміння його змісту зробили О. Артюшенко [2], С. Рубінштейн [9].

Питанням самовиховання характеру, волі приділяється увага в дослідженнях В. Крутецького [7], JI. Єлканова [3].

Важливим завданням учителя фізичної культури є вміння зацікавити та стимулювати сучасних дітей до занять фізичною культурою та спортом, тому виховання потреби в учителів до самовдосконалення стоїть дуже гостро.

Тому, метою нашого дослідження є розкрити особливості самовиховання особистості в структурі професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.

Виклад основних результатів. Зазначимо, до цього часу залишається недостатньо окресленим поняття «самовиховання».

Так, науковець А. Арет вважає, що «самовиховання» - це освітньо-виховна робота особистості [1].

На думку дослідника А. Артюшенко «самовиховання» - це прагнення людини виховати себе й діяльність із здійснення цього прагнення [2].

Науковець С. Єлканов визначає «самовиховання» як свідому цілеспрямовану діяльність людини з удосконалення своєї особистості [3].

На думку науковця М. Матвієнко, поняття «самовиховання» - це свідома розмірена робота над собою, спрямована на формування таких якостей особистості, які відповідають вимогам суспільства й особистій програмі розвитку [7].

Виділимо, що до вчителів фізичної культури, до їх професійної діяльності ставляться певні вимоги, а саме володіння комплексом фахових і особистісних якостей. Саме ці чинники спонукають учителя фізичної культури до пізнання нового у своїй галузі, вдосконалення, розвитку самотворчості, яка б активізувала професійний потенціал.

Зазначимо, роль учителя у виховному процесі повинна бути завжди в центрі уваги. На цьому наголошував великий педагог В. Сухомлинський, котрий у своїх працях писав про те що, педагоги, виховують людину, передусім, тим, що в їхній душі - своїми переконаннями й почуттями. їхнє слово, звернене до дітей і юнацтва, повинно бути таким, щоб слухали його,

Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 2 (36) затамувавши подих, щоб відчували в ньому вищу правду буття, щоб вірили їм, як вірять сонячному сяйву. Щоб кожне їхнє повчання було воістину заповітом для людини. [10].

Провівши аналіз науково-методичної та спеціальної літератури, можемо зробити висновок, що особливої уваги потребує професійне самовдосконалення майбутнього вчителя фізичної культури, що відбувається у двох взаємопов'язаних формах - самоосвіта й самовиховання.

Самоосвіта - самостійне й систематичне опрацювання студентами фізичної культури питань, які пов'язані з підвищенням їх наукової та методичної кваліфікації. Передбачаються такі форми самоосвіти [3]:

- робота над науковою та методичною літературою, методичними посібниками й монографіями з питань фізичного виховання;

- участь у роботі семінарів, конференцій, педагогічних читань;

- вивчення й узагальнання передового досвіду його теоретичне обґрунтування;

- опрацювання рефератів, виступів на сторінках педагогічної спортивної преси, складання методичних розробок з окремих тем.

Завдання студентів-майбутніх учителів фізичної культури - систематичне поглиблення своїх знань у фаховій, науковій і методичній літературі з різних видів спорту, всебічно ознайомлюватися з психологічними основами освітньої та виховної ефективності навчання.

У процесі самоосвіти велику увагу необхідно приділяти впровадженю дидактичних принципів: систематичності, послідовності, наступності, які визначають кінцеву мету самоосвіти. Поєднання навчання, підвищення знань, умінь і навичок, використання засобів навчання, використання спортивного інвентарю й обладнання.

Удосконалення студента, як майбутнього вчителя, а саме вчителя фізичної культури, передбачає правильну орієнтацію студента на розумову діяльність і дає відповідні настанови щодо характеру, стилю, спрямованості мислення, покликаних спрямувати як операційний засіб дій, так і емоційні важелі, сприяти позитивному переживанню й стимулюванню розумової діяльності.

Розвитку мислення сприяють - самонакази й самоінструкція, а це, передбачає вихід за межі застарілих, невживаних понять і уявлень, долати вузькість, односторонність мислення, глибоко осмислювати вже відомі факти й події, не допускати консерватизму, бути досить мобільним і гнучким у оцінці швидкоплинних ситуацій.

Неусвідомлене самовиховання зазвичай має епізодичний характер, здійснюється без чіткого плану й розгорнутої програми, що набагато знижує його результативність.

Значно ефективнішим є усвідомлене самовиховання - системна та свідома діяльність людини, спрямована на її саморозвиток і формування власної базової культури.

Головною метою самовиховання на сучасному етапі є досягнення згоди із самим собою, знаходження сенсу життя, самоактуалізація й самореалізація потенційних можливостей, природних здібностей і активне оволодіння інтегративними знаннями й уміннями з питань професійного самовиховання в навчальній і позанавчальній діяльності; забезпечення педагогічної підтримки здійснення самовиховання розвиток творчих здібностей студентів, набуття ними пошукових дослідницьких умінь і навичок, формування досвіду творчої діяльності і самоорганізації навчальної та професійної роботи.

Проаналізувавши професійно-педагогічну діяльність учителя фізичної культури, ми виділили такі властивості, що характеризують його професіоналізм:

1. Висока інтелігентність, інтелектуальність, глибока духовність.

2. Національна свідомість, громадянська зрілість, самокритичність.

3. Моральна чистота.

4. Глибина і щирість переконань.

5. Доброта, педагогічний такт.

6. Творчо-практичний склад розуму, постійне прагнення до самоосвіти.

7. Досконале знання свого предмету, психолого-педагогічна ерудиція, захопленість своїм фахом.

8. Глибока обізнаність з роботою школи, міцний зв'язок з нею.

9. Педагогічна цілеспрямована активність, розвинене методичне мислення, наявність індивідуального стилю в роботі.

10. Міцно сформовані професійні вміння, володіння різноманітною педагогічною технікою.

11. Науково-дослідницьке спрямування всієї діяльності.

Зазначимо, що не в усіх учителів фізичної культури можемо виділити вище зазначені якості, тому студент-майбутній учитель фізичної культури повинен прагнути до постійного розвитку й самовиховання для того, щоб стати професіоналом у своїй майбутній професійній діяльності.

Також важливо зазначити, що вчитель фізичної культури повинен володіти такими якостями для ефективної професійно-педагогічної діяльності:

-особиста значимість загальнолюдських якостей;

-захопленість своєю справою;

-самостійність, самовідданість;

-працелюбство, наполеглевість;

-упевненість у собі й у своїх прагненнях, стійкість характеру.

Отже, сутність самовиховання в удосконаленні професійно

підготовлених учителів включає глибоке ознайомлення з орієнтованою моделлю професійної діяльності вчителя фізичної культури.

У процесі дослідження визначено шляхи самовиховання, а саме:

-професійно-педагогічна підготовка, у ході якої формується суспільно важлива мотиваційна робота над собою, навчання ведеться методами самопізнання. Професійно-педагогічна підготовка ведеться педагогами з навчальних дисциплін та, одночасно, студентам пропонується вивчення рівня фізичної підготовленості; визначення рівня професійних умінь і навичок, особистісних характеристик.

Тобто на цьому етапі необхідно усвідомити сприйняття програмового матеріалу, що спонукатиме студентів до самовиховання й самоосвіти своєї особистості як майбутнього вчителя.

-наступний шлях пов'язаний із подальшим удосконаленням професійно-педагогічної підготовки студентів до професійної роботи з фізичного виховання з учнями через призму самовиховання й самоосвіти.

Студенти знайомляться з прийомами роботи над собою, виконують завдання із самовиховання, здійснюють самоконтроль і оцінюють набуті результати самоосвіти.

Успіх професійної-педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури сприяє програма-орієнтир самовиховання, яка ставить такі завдання: досягти всебічного фізичного розвитку й підготовленості; брати участь у різнобічній фізкультурно-оздоровчій діяльності; формувати вольові, організаторські й комунікативні здібності особистості.

Вирішення завдань програми-орієнтира самовиховання стане можливим, якщо метою кожного студента буде усвідомлене бажання стати фахівцем своєї справи, справжнім спеціалістом цієї галузі науки.

Ще один шлях самовиховання скеровує нас на:

-формування систематичного самовиховання й самоосвіти;

-перехід від управління самовихованням до самовиховання;

-оволодіння корекцією самовиховання та самоосвіти з урахуванням результатів роботи над удосконаленням себе як особистості.

На цьому етапі професійно-педагогічний процес підвищує якість вирішення завдань порівняно з попереднім, а саме: студенти - майбутні вчителі - оволодівають спеціальними знаннями, вміннями, навичками та методикою організації фізичного виховання.

Останній шлях самовиховання включає:

-використання досвіду самовиховання й самоосвіти;

-наявність одночасно самовиховання й самоосвіти в кількох напрямах роботи над собою (фізичне, вольове, естетичне);

-практична діяльність студентів у самовихованні школярів під час педагогічної практики;

-визначення студентами стабільності стану самовиховання й самоосвіти.

фізичний культура педагогічний

Висновки

У даній статті теоретично обґрунтовано особливості самовиховання особистості студента-майбутнього вчителя фізичної культури до майбутньої професійно-педагогічної діяльності, виділено дві взаємопов'язані форми розвитку особистості майбутнього вчителя фізичної культури - самоосвіта й самовиховання.

Література

фізичний культура педагогічний

1.Арет А. Я. Очерки по теории самовоспитания / А. Я. Арет. - Фрунзе, 1981. - 124 с.

2.Артюшенко А. О. Виховання вольових якостей в учнів середнього шкільного віку в процесі занять фізичною культурою : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / А. О. Артюшенко. - К., 2003. - 20 с.

3.Елканов С. Б. Основы профессионального воспитания будущего учителя / С. Б. Елканов. - М., 1989. - 189 с.

4.Ильин Е. П. Психология физического воспитания : учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2114 «Физическое воспитание» / Е. П. Ильин. - М. : Просвещение, 1987. - 287 с.

5.Логвиненко О. Б. Виховання фізичної культури учнів у позакласній діяльності загальноосвітньої школи : монографія / О. Б. Логвиненко. - Дрогобич : Посвіт, 2007. - 248 с.

6.Крутецкий В. А. Психология обучения и воспитания школьников / В. А. Крутецкий. - М. : Просвещение, 1976. - 303 с.

7.Матвієнко М. І. Навчально-пізнавальна аспекти у підготовці майбутніх педагогів до самостійних занять фізичними вправами. Теорія і практика фізичного виховання / М. І. Матвієнко // Наук.-метод. журн. № 1. : спец. вип. за мат. ІІ міжн. наук.- пр. конф. Донецького нац. ун-ту. - Донецьк, 2010. - С. 644-650.

Размещено на Allbest.ru