Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва до позакласної роботи в школі при вивченні спецкурсу "Мистецтво кераміки в позакласній роботі школярів"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва до позакласної роботи в школі при вивченні спецкурсу «Мистецтво кераміки в позакласній роботі школярів»

Зміни в суспільно-політичному, економічному, науково-технічному житті вимагають від суспільства постійного перегляду та вдосконалення педагогічної системи. Одне із провідних місць у системі передачі знань займає вчитель. Учитель як особа педагогічного процесу є головною рушійною силою в освітній системі. На нинішньому етапі суспільство зацікавлене у підготовці учнів, зорієнтованих на гуманістичні цінності. Тому великого значення набуває мистецтво, яке розглядається як інструмент для розвитку мислення, пошуку нестандартного підходу при вирішенні постановленої проблеми, а вже на другому плані - залучення дітей до світу прекрасного, розвивати мілку моторику, допомагати творчо самовиражатися в живописі, малюнку, декоративно-прикладному мистецтві, скульптурі. Найбільш доступне для сприйняття дітей і наслідування є народне мистецтво. Саме ж народне мистецтво становить невід'ємну частину духовної спадщини нашого народу. Тому вчитель образотворчого мистецтва на уроках та гуртках мистецького спрямування може закладати основні ціннісні орієнтири на все життя. Саме тому так важлива на сьогоднішній день високопрофесійна підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва в галузі декоративно-прикладного мистецтва і мистецтва кераміки.

Проблему організації навчально-творчої діяльності на матеріалі такого виду декоративно-прикладного мистецтва, як художня кераміка, розглянуто в працях Н. Басаревої (2000), А. Булкіна (2002), Т. Васильєвої (1998), Р. Варцави (1989), В. Демідової (2006), А. Даниленко (1997), О. Даутової (2006), Д. Кемешева (1994), А. Прищепи (1995), Т. Саляєвої (1998), А. Хашхожева (1984). У дослідженнях цих авторів представлено практичні рекомендації з організації процесу створення керамічних виробів на уроках образотворчого мистецтва й під час гурткової роботи в школі, на заняттях у художній школі, у процесі декоративно-прикладної підготовки студентів у вищих навчальних закладах. Методичним основам формування образно-пластичного мислення засобами керамічного мистецтва присвячено дисертаційне дослідження О. Даутової. Процес формування художніх потреб студентів на заняттях із кераміки був предметом педагогічного дослідження А. Булкіна. Однак зазначені наукові доробки не вичерпують повноту розв'язання проблеми якісної декоративно-прикладної й методичної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Це зумовлено тим, що через трудомісткість вивчення курсу «Декоративно-прикладне мистецтво», пов'язаного із широким спектром його видів, розробкам дидактико-методичних основ опанування студентами мистецтва кераміки приділено недостатньо уваги. Зокрема, донині не розроблено методичної системи поглибленої спеціалізації майбутнього вчителя образотворчого мистецтва в галузі художньої кераміки, які були б націлені на результативність його навчально-творчої діяльності й водночас на формування методичної компетентності.

Мета статті - розкрити творчий потенціал під час навчально-творчої діяльності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва на прикладі формування пластичного образного вираження в мистецтві кераміки засобами стилізації, керамічного матеріалу й художньої технології.

З найдавніших часів і аж до наших днів керамічні вироби посідають одне з провідних місць у декоративно-прикладному мистецтві всіх народів світу.

Керамічні матеріали застосовуються у виробництві посуду, предметів декоративно-утилітарного призначення, скульптури малих форм і паркової скульптури. З глини виконують рельєфні й розписні декоративні панно й архітектурні деталі тощо. Ці матеріали мають неповторні фізико- хімічні, механічні й естетичні властивості. Щоб успішно й ефективно обробляти глину, потрібно володіти художнім смаком і фантазією, знаннями й уміннями різноманітних способів вироблення з неї виробів, їх обробки, сушіння, декорування й випалення.

Художня кераміка є складовою частиною дисципліни професійно- орієнтованої підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва «Декоративно-прикладне мистецтво з практикумом». Однак у програмі цього курсу на опанування мистецтвом кераміки виділено замало часу. Тому доцільно організовувати додаткову підготовку майбутніх фахівців у вигляді спецкурсу, спрямованого на формування в них знань і вмінь, які стануть у нагоді під час організації й проведення навчальних занять та різних видів позакласної роботи в процесі проходження педагогічної практики в школі й у реальній професійній діяльності.

Тематичний план спецкурсу розподілено на шість змістових навчальних модулів: 1) загальні відомості про мистецтво кераміки; 2) технологія формування керамічних виробів; 3) художнє оздоблення керамічних виробів; 4) поливи, сушіння, випал; 5) організація гурткової роботи школярів із кераміки; 6) практикум організації керамічного гуртка для школярів.

Перші чотири модулі призначені для теоретичного й практично- творчого опанування студентами основами мистецтва кераміки. Решту два модулі спрямовано на теоретичну й практичну підготовку студентів до організації гурткової роботи школярів із кераміки в умовах університетської майстерні.

Стосовно підготовки студентів за модулями програми спецкурсу, призначених для опанування основами мистецтва кераміки, то в ході його викладання ми будуємо заняття таким чином, щоб мінімально використовувати репродуктивні форми діяльності студентів через залучення їх до самостійного вибору пластичного рішення, кольорової гами, розмірів, форм і характеру проектованих ними керамічних виробів. Під час вступної бесіди на початку кожного практичного заняття студентам пропонуються варіанти вирішення проблемної ситуації. Деякі студенти безпосередньо можуть користуватися підказками. Однак поступово ускладнюючи умови, завдання вимагають від них самостійних дій у пошуку найбільш вдалого варіанту втілення задуму. Завдання частково пошукові й творчі будуються за трьома основними напрямами: 1) перенесення знань і вмінь на нові умови; 2) знаходження нового способу вирішення композиційних, проектних завдань із пропонованого вибору; 3) створення виробу в матеріалі.

Заняття в керамічній майстерні можна чергувати за тривалістю виконання завдань, бо створення лише тривалих виробів стомлює студентів, сприяє зростанню творчої апатії. Тому доцільніше виконувати короткотривалі завдання, які підпорядковані загальній темі.

У програмі занять спецкурсу навчання будується за принципом нарощування навчального матеріалу від простого до складного.

Першу серію завдань спрямовано на формування в студентів потреб творчого сприйняття, виявлення естетично-виразних особливостей керамічних творів. Для цього студенти вивчають і замальовують керамічні вироби (вироби традиційних народних промислів України, вироби різних епох і регіонів, різні види керамічних композицій) на виставках, у музеях, у майстерні, а також аналізують їх композиційні, пластичні, фактурні, колористичні, естетичні, функціональні й конструктивні властивості. Далі необхідно визначити вид кераміки залежно від вихідного матеріалу; визначити вид художньої кераміки залежно від її призначення; визначити вид, спосіб виготовлення й декорування, епоху створення керамічного твору, належність його до того чи того стилю; визначити й назвати основні конструктивні елементи виробу; визначити пластичний та естетичний аспекти співвідношення об'ємів основних конструктивних елементів, взаємозв'язок форми й декору.

Друга серія завдань має пошуково-тренувальний характер і передбачає: пошук родовища глини, придатної для керамічної справи; виконання вправ на підготовку глини, формування пластичних мас різного стану; спробу формувати виріб.

Третя серія завдань вимагає від студентів репродуктивної та продуктивно-творчої активності в процесі ліплення й ескізування: зліпити круглу вазу з виразним силуетом; виконати плакетку з декоративною рельєфною композицією на тему «Моє місто»; зліпити зооморфну чи антропоморфну фігуру, наслідуючи зразки народних глиняних іграшок; зліпити зооморфну фігуру, використовуючи матеріал стилізації тварин із малярства М. Приймаченко; зробити копію форми заданого глечика на гончарному крузі; виконати серію ескізів об'ємної декоративної форми, придатної для її формування на гончарному крузі й затвердити один з ескізів у викладача; виготовити шлікерним способом нескладні керамічні вироби (наприклад, вазу чи кухоль); виконати серію ескізів комплекту глиняних виробів для лиття у формах і затвердити один з ескізів у викладача; виготовити шлікерним способом комплект керамічних виробів й оправити відлитий комплект і декорувати його рельєфом або прорізанням; виготовити гіпсову форму й виконати керамічний виріб складної конфігурації, оправити його, декорувати рельєфним способом, висушити й випалити; виконати ескізи розпису керамічного виробу, затвердити один із них у викладача й розписати виріб згідно із затвердженим ескізом.

Четверта серія завдань розвиває в студентів конструктивно- пластичне й композиційне мислення в процесі ліплення й декорування керамічного виробу: виготовити авторську декоративну керамічну посудину для обраного інтер'єру, обрізати й зачистити виріб, доліпити дрібні деталі й обробити форму способом лощіння; виконати вправи з рельєфного декорування шляхом пальцевого тиснення, горельєфного доліплення, за допомогою штампиків, методом гравіювання, ажурного різьблення й способом інкрустації; оздобити керамічну вазу за допомогою дрібного горельєфного доліплення; оздобити одну й ту саму керамічну форму різними рельєфними способами; розробити ескіз силуетного стилізованого зображення (рослинний мотив, птахи, риби тощо), затвердити його у викладача й виконати розпис тарелі згідно із затвердженим ескізом; розробити серію ескізів конструкції й розпису сувенірного світильника «Українська хата», затвердити один із них у викладача й виконати форму в матеріалі, зліпити форму й декорувати її надглазурним розписом згідно із затвердженим ескізом, випалити виріб; розробити серію ескізів конструкції і розпису напольної вази в трипільському стилі, затвердити один із них у викладача й виконати форму в матеріалі; виконати вправи з декорування кераміки ангобами (розпис, фляндрування, сграфіто); виготовити й розписати ангобами напольну вазу; виконати вправи з виготовлення й нанесення на виріб полив; виконати ескіз керамічної вази для її оздоблення поливами й емалями; виконати вправи на оздоблення керамічних виробів поливами з різноманітними декоративними ефектами (кракелюр, мармурування та ін.); виготовити керамічну вазу й декорувати поливами й емалями згідно із затвердженим ескізом; виконати ескізи об'єму керамічної форми й розробити декор для її аерографії, затвердити ескіз у викладача й виконати роботу в матеріалі.

Постановку наведених серій завдань було узгоджено з визначеними нами педагогічними умовами підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до організації позакласної роботи в школі на заняттях спецкурсу.

Реалізуючи першу умову (організація естетичного сприйняття студентів), ми виходимо з того, що особливості процесу декоративної творчості зумовлені предметним змістом конкретного виду художньої діяльності, що має низку пластично-творчих завдань. Серед них головними є визначення характерних рис об'єкта зображення, з'ясування його функціонального призначення, добір матеріалів і художньо-технологічних прийомів виконання декоративних творів. Співвідношення цих завдань, своєю чергою, зумовлювало виникнення психолого-педагогічної проблемної ситуації щодо організації естетичного сприйняття студентів, невідкладне вирішення якої сприяло зародженню й розвитку в них образно-пластичного мислення, що мало певні особливості в декоративній діяльності засобами художньої кераміки.

Центральною проблемою декоративної творчості в галузі художньої кераміки виступає взаємодія матеріалу, на основі фізичних і механічних якостей якого будується декоративний керамічний твір з образотворчими засобами втілення його задуму. Тому, проходячи етапи формування задуму й пошуку шляхів його реалізації, діяльність студентів щодо створення художнього образу декоративного керамічного виробу ми насамперед активізуємо через естетичне сприйняття властивостей матеріалів кераміки (адже в процесі безпосередньої кінетичної діяльності з матеріалом кераміки відбувається детальний аналіз і синтез властивостей та особливостей його об'єму, форми, фактури, щільності, ваги, пластичності тощо), осмислення технологічних прийомів виготовлення керамічних виробів.

Сприймаючи художні твори, кожний реципієнт спілкується з художнім образом. Цей процес, за твердженням Л. Столовича, відбувається як послідовність актів: діалог митця зі світом - діалог автора із самим собою (автокомунікація) - діалог художнього твору з реципієнтом - діалог реципієнтів один з одним. Зазначена послідовність сприйняття передувала подальшій декоративній творчості студентів у галузі художньої кераміки, яка також полягала в послідовній етапності вирішення творчих завдань: естетичне сприйняття матеріалів кераміки, генерування задуму твору й подальше його матеріальне втілення на основі грамотного використання відповідних художніх технологій.

Специфіка декоративно-прикладного мистецтва полягає в активізації образно-емоційного сприйняття дійсності й характеризується перетворювальним та інтерпретаційним спрямованням художньої творчості на створення декоративних образів високого ступеня умовності. Тому сприйняття задля досягнення результативності декоративно-творчої діяльності повинне мати яскраво виражену вибірковість, аналітичність, спрямованість на визначення й відбір головних, істотних ознак естетичного явища.

У процесі професійної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва на заняттях спецкурсу формування й розвиток такого специфічного сприйняття здійснюється через цілеспрямовану організацію за допомогою педагогічної установки, що визначає напрям пошуку й відбору елементів образу, актуалізує аналітико-синтетичні дії, орієнтує на вираження певного емоційного ставлення кожного студента.

Звісно, в своїй статті ми не висвітили всі можливості мистецтва кераміки та гурткової роботи. Тому подальшого вивчення потребує творче самовираження в різних галузях мистецтва в гуртковій роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Власов В.Г. Исследование взаимосвязи рисунка и композиции в художественной керамике и стекле : дис. ... кандидат искуствоведения : 17.00.06 / Власов Владимир Георгиевич. - М., 1988. - 198 с.

2. Кузьмінський А.І. Педагогіка : підручник / Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. - К. : Знання-Прес, 2003. - 418 с.

3. Педагогика : большая современная энциклопедия / сост. Е.С. Рапа- цевич. - Мн. : Соврем. слово, 2005. - 720 с.

4. Смолкин А. Методы активного обучения / А.М. Смолкин. - М. : Высшая школа, 1991. - 176 с.

5. Сокольникова Н.М. Краткий словарь художественных терминов / Н.М. Сокольникова. - Обнинск : Титул, 1998. - 80 с.

6. Столович Л.Н. Жизнь - творчество - человек: функции художественной деятельности / Л.Н. Столович. - М. : Политиздат, 1985. - 415 с.

Размещено на Allbest.ru