Використання інтерактивних технологій у процесі вивчення економічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інтерактивних технологій у процесі вивчення економічних дисциплін

Н.І. Волкова

Проаналізовано проблему фахової підготовки фахівців економічного напряму; розкрито сутність понять «інтерактивне навчання» та «інтерактивні технології»; охарактеризовано особливості використання інтерактивних технологій у процесі вивчення економічних дисциплін; обґрунтовано переваги використання ігрового навчання у професійній підготовці фахівців економічного напряму.

Ключові слова: інтерактивне навчання; інтерактивні технології; фахова підготовка; фахівець економічного напряму.

Вищі навчальні заклади України, які готують майбутніх економістів, на сучасному етапі не можуть залишитись осторонь прискореного, випереджувального, інноваційного розвитку освіти і науки та вимагають забезпечення умов для розвитку, самореалізації особистості впродовж життя. Вища освіта покликана давати системні знання про професійну сферу діяльності, її специфіку, має формувати особистісні якості спеціаліста. Випускник вищої школи повинен володіти міцними та глибокими знаннями, професійним мисленням, мати власну професійно-особистісну позицію. З цією метою необхідно задіяти весь комплекс психолого- педагогічних, соціологічних засобів, які безпосередньо мають сприяти розв'язанню даної проблеми (Луцик І. Г., 2007).

На сучасному етапі розвитку українського суспільства економічна освіта сприяє формуванню особистості, яка свої дії буде коригувати у відповідності з існуючими ринковими законами. Головне завдання економічної освіти - формувати активних економічних суб'єктів, тобто не тільки виробників продуктів і пасивних споживачів, а індивідів, здатних активно впливати на економічні процеси на мікрорівні, а також адекватно оцінювати дії держави на макрорівні. Тільки у цьому випадку суспільні відносини перейдуть на вищий рівень (Освітньо-кваліфікаційна характеристика, 2004).

Таким чином, постає проблема підвищення ефективності навчального процесу у вищих навчальних закладах економічного профілю з метою професійної підготовки нової генерації економістів. Для нашої країни цей процес є особливо актуальним. Необхідність у професіоналах в економічній сфері підвищує попит на економічну освіту та пропозиції з боку роботодавців. Цей же процес сприяє підвищенню якості економічної освіти, що є найважливішим фактором її гнучкості.

Питання підвищення рівня підготовки випускників вищої школи, у тому числі й економічної, особливо актуальне на сучасному етапі розвитку суспільства. Проблеми реформування професійної освіти в Україні аналізуються у працях Н. Г. Ничкало, І. Л. Лікарчук, А. П. Чабана та ін. Підготовка майбутнього фахівця до виконання ним посадових обов'язків є складною та багатогранною. Її успіх буде залежати від того, якою мірою скоординовані зусилля фахової підготовки. Ґрунтовні знання студентів, їхні власні переконання і, значною мірою, ціннісні орієнтації здобуваються під час професійного навчання. Випускник вищої школи - це спеціаліст, який отримав відповідну професійну підготовку, швидко орієнтується в нових сучасних ситуаціях, самостійно вирішує економічні завдання. Обмежена кількість випускників з високим рівнем економічної та професійної підготовки пояснюється, перш за все, недостатнім впровадженням у навчальний процес новітніх технологій, форм і методів активного навчання.

Прогресивні технології навчання досліджували В. П. Безпалько, Г К. Селевко, С. О. Сисоєва, О. С. Падалка та ін. Впровадження методів активного навчання розглянуто П. М. Щербанем, В. А. Рибальським, О. О. Вербицьким та ін. Питання розробки, впровадження і використання ігрових форм навчання у професійній підготовці висвітлені у працях Л. Д. Дудко, І. М. Носачен- ко, Н. В. Шапілової та ін. Питанням організації і проведення занять з економічних дисциплін, їх методичного забезпечення присвячені роботи багатьох вчених, таких як: В. П. Коваленко, Г Пелиха, Н. В. Почерніної, І. М. Бендери,

М. Грушецького, Ю. П. Фірмана та ін. Результати цих наукових праць можуть бути використані лише як орієнтири при формуванні методики викладання економічних дисциплін. Однак слід зазначити, що багато теоретичних та особливо практичних проблем запровадження нових технологій у методиці викладання економічних дисциплін потребують і сьогодні подальшого дослідження. Таким чином, метою статті є обґрунтування необхідності використання інтерактивних технологій у процесі вивчення економічних дисциплін.

Зміни, які відбуваються в суспільно-економічному середовищі, вносять суттєві корективи в зміст підготовки спеціалістів, сприяють зростанню уваги суспільства до виховання у них високих професійно-ділових і морально-етичних якостей, уміння самостійно приймати рішення. На нашу думку, підвищенню ефективності навчально-виховного процесу сприяють саме інтерактивні технології, які активізують діяльність студентів, розвиваючи їх творче мислення, вміння спілкуватися, розмірковувати і приймати рішення.

Ми вважаємо, що для максимальної ефективності запровадження інтерактивних технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців економічного напряму варто виходити із встановлених галузевих державних стандартів та компетенцій майбутніх фахівців, дидактичного призначення активних методів навчання (Освітньо-кваліфікаційна характеристика, 2004).

Компетенції майбутніх фахівців. Для підготовки конкурентоспроможних фахівців, які здатні обіймати керівні посади в економічних службах сучасних підприємств, варто враховувати, що вони, крім професійних фахових вмінь, повинні:

ставити цілі і формулювати завдання, пов'язані з реалізацію фахових функцій;

знаходити вирішення завдань, у тому числі і нестандартних, що стоять перед економічними службами підприємства;

бути готовим до кооперації з колегами і роботи в колективі, знати методи управління роботою виконавців, віднаходити й ухвалювати ефективні управлінські рішення (Освітньо-кваліфікаційна характеристика, 2004).

Інтерактивне навчання. Формування та розвиток таких компетенцій забезпечує саме інтерактивне навчання. Слід зазначити, що сьогодні існують різні визначення інтерактивності як за своїм методологічним змістом, так і в контексті інформаційно-технологічного забезпечення інтерактивності (наприклад, визначення інтерактивності для дистанційного навчання). Поняття «інтеракція » (від англ. interaction - взаємодія) виникло вперше у соціології й соціальній психології. Для теорії символічного інтеракціонізма (засновник - американський філософ Дж. Мід) характерним є розгляд розвитку й життєдіяльності особистості, творення людиною свого «Я» у ситуаціях спілкування та взаємодії з іншими людьми. У психології інтеракція - це здатність взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, з комп'ютером, навчальним засобом тощо) або ким-небудь (людиною), а соціальна інтеракція - процес, при якому індивіди під час комунікації, яка відбувається у групі, своєю поведінкою впливають на інших індивідів, викликаючи відповідні реакції. Психологами підкреслюється, що більшість ефективних змін в установках, мотивації і поведінці людей легше здійснюються у групі. В останнє десятиліття з'явилися інтерактивні опитування, програми на телебаченні й радіо, які спрямовані на організацію «живого» спілкування, вільного обміну думками з глядачами й слухачами (Сисоєва С. О., 2011). Поняття «інтерактивність», «інтерактивне навчання», «інтерактивні методи й методики навчання», «інтерактивні технології» все більше з'являються в статтях і наукових працях з педагогіки, у розділах навчальних посібників, що описують процес навчання як спілкування, кооперацію, інтеграцію співробітництва рівноправних учасників. Термін «інтерактивне навчання» використовується також при дослідженні проблем застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні, дистанційної форми освіти, з використанням ресурсів Інтернету, а також електронних підручників, довідників тощо. Сучасні комп'ютерні телекомунікації дозволяють учасникам вступати в «живий» інтерактивний) діалог (письмовий або усний) з реальним партнером, а також уможливлюють активний обмін повідомленнями між користувачем і інформаційною системою в режимі реального часу. Комп'ютерні навчальні програми за допомогою інтерактивних засобів і пристроїв забезпечують неперервну діалогову взаємодію користувача з комп'ютером, дозволяють користувачам управляти процесом навчання, регулювати швидкість вивчення матеріалу, повертатися на початкові етапи. На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії поняття «інтерактивне навчання» здебільшого розглядається як: навчання, побудоване на взаємодії учня з навчальним оточенням, навчальним середовищем; навчання, що ґрунтується на психології людських взаємин і взаємодій; навчання, сутність якого полягає в організації спільного процесу пізнання, коли знання здобуваються в спільній діяльності через діалог, полілог учнів між собою й викладачем (Сисоєва С. О., 2011). інтерактивне навчання економічний ігровий

До основних принципів інтерактивного навчання відносять:

принцип діалогічної взаємодії;

принцип кооперації й співробітництва;

принцип активно-рольової (ігрової) і тренінгової організації навчання.

Позитивні результати інтерактивного навчання. При інтерактивному навчанні педагог виконує функції помічника, консультанта, фасілітатора. Центральне місце в його діяльності займає не окремий студент як індивід, а група взаємодіючих студентів, які стимулюють і активізують один одного. При застосуванні інтерактивних технологій сильніше за все діє на інтелектуальну активність дух змагання, суперництва, коли люди колективно шукають істину. Крім того, діє також такий психологічний феномен, як зараження (не імітація, а саме зараження), і будь-яка висловлена сусідом думка здатна мимоволі викликати власну, аналогічну або близьку до висловленого чи, навпаки, зовсім протилежну. Найбільше повно ці ефекти виявляються в ігрових та тренінгових технологіях навчання. Нам імпонує думка С. О. Сисоєвої, яка виділяє наступні позитивні результати інтерактивного навчання:

Інтерактивні методи навчання дозволяють інтенсифікувати процес розуміння, засвоєння й творчого застосування знань при вирішенні практичних завдань. Ефективність забезпечується за paxунoк більш aктивнoгo включення студентів у процес нє тільки oдepжaння, але й бeзпocepeдньoгo викopиcтaння інтегрованого комплексу знань. Якщо форми й методи інтерактивного навчання застосовуються регулярно, то у студентів формуються продуктивні підходи до оволодіння інформацією, зникає страх висловити неправильне припущення і встановлюються довірливі відносини з викладачем.

Інтерактивне навчання підвищує мотивацію й залученість студентів до вирішення навчальних проблем, що дає емоційний поштовх до наступної пошукової активності суб'єктів навчання, спонукує їх до конкретних дій. Інтерактивне навчання формує здатність мислити не ординарно.

Інтерактивне навчання дає досвід встановлення контакту, взаємозалежних ціннісно- змістовних відносин зі світом (культурою, природою), людьми й самим собою - досвід діалогічної пізнавальної діяльності, соціально-моральних комунікативних відносин і самопізнання.

Інтерактивна діяльність забезпечує не тільки приріст знань, умінь, навичок, способів діяльності й комунікації, але й є необхідною умовою для становлення й удосконалювання професійної компетентності (компетентність - доведена готовність до дії) через включення учасників освітнього процесу в осмислене переживання індивідуальної й колективної діяльності для нагромадження досвіду, усвідомлення й прийняття цінностей.

Оскільки інтерактивне навчання припускає можливість комунікації з викладачем і партнерами по навчанню, співробітництво в процесі пізнавальної й творчої діяльності, то система контролю за засвоєнням знань і способами пізнавальної діяльності, уміннями застосовувати отримані знання, в різних ситуаціях може будуватися на основі оперативного зворотного зв'язку, що робить контроль знань, умінь, навичок перманентним, більш гнучким і гуманним.

Одне з призначень інтерактивного навчання - змінювати не тільки досвід і установки учасників, але й навколишню дійсність, тому що найчастіше інтерактивні методи навчання є імітацією інтерактивних видів діяльності, які мають місце в суспільній і державній практиці демократичного суспільства (Сисоєва С. О., 2011).

Проте, як стверджує Луцик І. Г., у процесі використання інтерактивних технологій можуть проявитися їх недоліки:

засвоєння незначного обсягу інформації потребує значного часу;

складно налагодити взаємонавчання як постійний механізм;

кожна інтерактивна технологія потребує попереднього розгляду і навчання учасників процедури;

результат роботи студентів менш передбачуваний;

дисципліна студентів на інтерактивному занятті може бути проблемою для викладача (Луцик І. Г., 2007).

На нашу думку, зазначені недоліки не знижують цінність використання інтерактивних технологій при викладанні навчального матеріалу. Підвищити ефективність інтерактивних технологій навчання допоможе використання комп'ютерної техніки, мультимедійних засобів та спеціального програмного забезпечення. Використання інтерактивних технологій при викладанні економічних дисциплін дозволяє значно покращити рівень засвоєння матеріалу студентами та, відповідно, підвищити рівень їх знань, а вивчення та застосування спеціального програмного забезпечення щодо реалізації зазначених процесів є запорукою успішної діяльності.

Переваги ігрового навчання. Аналіз наукових досліджень дозволив обґрунтувати переваги використання ігрового навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців економічного напряму. Ми погоджумося з думкою Трайнева В. А., що:

ігровий метод у системі підготовки спеціалістів служить способом організації, стимулювання й мотивації, контролю навчально- пізнавальної діяльності;

ігровий метод дозволяє змоделювати різноманітні ситуації майбутньої професійної діяльності й цим самим наблизити умови навчання до реальної майбутньої роботи;

саме в іграх є широкі можливості для організації навчання в груповій, парній формах, які визнані найбільш ефективними для активізації взаємодії між викладачем і студентами, між самими студентами. У співпраці в парах чи підгрупах ця взаємодія стає конкретнішою, більше особистісно орієнтованою, ведучи за собою когнітивний і комунікаційний розвиток наших дорослих учнів;

ігровий метод дає можливість закладення у навчальному процесі широкого спектра напрямів, ліній взаємодії між її учасниками: викладач - студент, студент - студент, викладач - підгрупа, підгрупа - підгрупа, студент - підгрупа тощо. У модельованій ситуації через чіткий розподіл функцій між її учасниками, спрямування в грі всіх на кожного й кожного на всіх, взаємодія з різними напрямами посилюється (звичайно, залежно від виду, характеру самої гри).

Підставою для такої взаємодії служить навчальний матеріал з тем курсу, ступінь засвоєння якого й характеризує ефективність ігрових методів. Сама підготовка до гри вимагає ретельного вивчення матеріалу, а в ході гри відбувається активний обмін інформацією, її переосмислення, аналіз, поповнення, апробація практикою, пошук нового знання через самостійне вирішення поставлених завдань. Таким чином зростає поле переданої та засвоєної інформації (на заняттях з використанням

ігор засвоюється до 80% навчального матеріалу - і це не межа) (Трайнев В. А., 2005).

Висновки

Таким чином, використання активних методів навчально-пізнавальної діяльності вбудованих в інтерактивні технології навчання дозволить підвищити якість підготовки студентів, сформувати нову генерацію фахівців, які покликані ефективно провести модернізацію сучасної моделі національної економіки.

Література

1. Вахрущева Т. Ю. Інтерактивні технології як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів // Нові технології навчання. - 2007. - № 47. - С. 64-68.

2. Луцик І. Г. Використання інтерактивних методів як засіб створення інтенсивного освітнього середовища // Нові технології навчання. - 2007. - № 46. - С. 59-63.

3. Освітньо-кваліфікаційні характеристики бакалавра, спеціаліста і магістра спеціальності «Економічна кібернетика» напряму підготовки 0501 - «Економіка і підприємництво»: Офіційне видання: Наукове видання. - К., 2004. - 55 с.

4. Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / Сисоєва С. О.; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. - К.: ВД «ЕКМО», 2011. - 324 с.

5. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пиро- женко. За ред. О. І. Пометун. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.

6. Трайнев В. А. Учебные деловые игры: методология и практика проведения: Учеб. пособие. - М.: НИСЭ, 2005. - 281 с.

7. References

8. Vakhrushcheva, T.Yu. (2007). Interactive technologies as a means of activating teaching and learning of students. Novi tekhnolohii navchannia, 47, 64-68. (in Ukrainian).

9. Lutsyk, I. H. (2004). Using interactive methods as a means of creating an intense learning experience. Novi tekhnolohii navchannia, 46, 59-63. (in Ukrainian).

10. Qualifying characteristics (2004). Bachelor and Master in «Economic Cybernetics» specialty 0501 -«Economics and business»: Ofitsiine vydannia: Naukove vydannia., К., 55 p. (in Ukrainian).

11. Sysoieva, S.O. (2004). Interactive training technologies adults: Textbook. NAPN Ukrainy, In-t pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh. K.: VD «EKMO», 324. (in Ukrainian).

12. Modern lesson. (2004). Interactive learning technologies: scientific-method. Handbook. K.: Vydavnytstvo A.S.K., 192. (in Ukrainian).

13. Trajnev, V. A. (2005). Educational business games: Methodology and Practice realization: Teach. Guide. M.: NISJE, 281. (in Russian).

Размещено на Allbest.ru