Здоров’я педагога як один з головних факторів розвитку його професійної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Здоров'я педагога як один з головних факторів розвитку його професійної компетентності

Професія педагога має величезну соціальну важливість, тому що на викладача лягає відповідальність не тільки за навчання, розвиток, виховання дитини, але, і за його здоров'я.

На сьогоднішній день приділяється велика увага питанню збереження фізичного й психологічного здоров'я учнів і студентів [1], однак не менш важливе питання про збереження здоров'я педагога. Основу професійного здоров'я педагога становить його психічне й фізичне здоров'я як міра здатності виступати активним й автономним суб'єктом власної життєдіяльності у світі, повному стресів і високого темпу життя.

Здоров'я педагога - делікатна й багатоаспектна тема. Проблему професійного здоров'я вчителя по ступені значимості варто розглядати в контексті загальної концепції охорони здоров'я нації, тому що саме від вчителя більшою мірою залежить здоров'я підростаючого покоління.

Проблема професійного здоров'я вчителя сьогодні настільки значима, що необхідно створення нового напрямку психолого-медико-соціальної профілактики й відновлення здоров'я педагога.

По визначенню Всесвітньої організації охорони здоров'я людини - це стан фізичного, щиросердечного й соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб і фізичних недоліків.

Численні дослідження показують, що вчителі характеризуються вкрай низькими показниками соматичного, психічного здоров'я й все більшу увагу фахівців залучає до себе проблема професійного здоров'я [3; 4].

У вітчизняній науці тема професійного здоров'я представників різних професій була представлена в працях В. Бехтерева, Ю. Варданяна, Е. Зеєра, Е. Іванова, В. Карвасарского, В. Мясищева та ін.

Так, В. Бехтерєв розробляв заходи щодо збереження та зміцнення здоров'я і розвитку особистості робітників, гармонізацію та оздоровлення трудового процесу, гігієни праці та охорони здоров'я робітників. В. Пономаренко розглядає професійне здоров' я як властивість організму зберігати необхідні компенсаторні і захисні механізми, що забезпечують професійну надійність і працездатність у всіх умовах професійної діяльності. Основне положення в даному визначенні - питання про функціональні стани і, отже, про оцінку функціональних резервів. Чим більше вони виражені, тим більше вірогідність продовження професійного довголіття [7]. А. Маклаков вважає, що професійне здоров'я - це певний рівень характеристик здоров'я фахівця, який відповідає вимогам професійної діяльності і забезпечує її високу ефективність [8]. А от на думку Г. Никифорова, продуктивної основою для аналізу питань, що відносяться до проблеми професійного здоров'я, може стати концепція психологічного забезпечення професійної діяльності. Вона націлена на якісне психологічне забезпечення професійної діяльності - від «входу» в професію до «виходу» з неї. Ми повністю підтримуємо його вислів про те, що процес безперервного психологічного супроводу розглядається в якості обов'язкової умови становлення фахівця і його подальшого професійного функціонування. Дана концепція орієнтує психологію на формування цілісного і досить збалансованого знання про психологічний забезпеченні суб'єкта діяльності на всьому протязі його професійного шляху [9].

Під професійним здоров'ям прийнято розуміти інтегральну характеристику функціонального стану організму людини по фізичних і психічних показниках з метою оцінки його здатності до певної професійної діяльності із заданими ефективністю й тривалістю, а також стійкість до несприятливих факторів, що супроводжують цю діяльність [2].

Педагогічне здоров'я - це психологічна компетентність, що включає в себе, комунікативність і стресостійкість, інтелектуальну, емоційну, поведінкову гнучкість. Розвинена психологічна готовність до адекватного емоційного реагування в нестандартній ситуації.

Відомо, що зразки поводження, відносин, переживань, використовувані педагогом у взаємодії зі студентом засвоюються й проявляються в поводженні студента.

Здоровий викладач стає для своїх вихованців ще й прикладом здорового способу життя, всім своїм поводженням переконує їх у тім, що саме в цьому полягає благополуччя кожного, родини, колективу й суспільства.

Стан здоров'я педагогів багато в чому визначає ефективність їхньої роботи. Якщо педагог нездоровий, то він не повною мірою реалізує свій потенціал.

Стан професійного здоров'я педагога запрограмовано самим способом його життя:

* відсутність правильного режиму дня;

* відсутність достатньої фізичної активності;

* психоемоційні перевантаження;

* перевантаження мовного апарата;

* навантаження на одні й ті ж центри кори головного мозку, з виникненням нерівномірності кровопостачання мозку;

* відсутність контролюючої здоров'я педагога служби.

Зважаючи на актуальність проблем пов'язаних зі здоров'ям

педагогічного колективу, ми вирішили дослідити його. Саме тому метою нашого дослідження стало виявлення й аналіз стану фізичного здоров'я викладачів. Дослідження проводилося в Коледжі технологій та дизайну ЛНУ імені Тараса Шевченка. У дослідженні взяло участь 44 людини (викладачі й майстри виробничого навчання).

У Таблиці 1 і Таблиці 2 наведено результати анкетування стану здоров'я, частоти й тривалості захворювань.

Таблиця 1. Стан здоров'я й частота захворювання

Таблиця 2. Тривалість хвороби

психологічний студент фізичний

Таблиця 3. Структура захворюваності педагогів

Рис. 1. Структура захворюваності педагогів

Тим часом фізичне здоров'я не існує ізольовано від психологічного благополуччя. Щоб запалювати душі дітей знаннями життя, педагогові необхідно горіти самому.

В останні роки проблема збереження психічного здоров'я педагогів стала надто актуальною. Виросли вимоги з боку батьків до особистості педагога. Перетворення в системі освіти також піднімають планку: вітається творчий підхід до роботи, новаторство, проектна діяльність.

Збільшується не тільки навчальне навантаження, разом з ним росте нервово-психічна напруга особистості й перевтома. Така ситуація досить швидко приводить до емоційного виснаження педагогів, відомому як «синдром емоційного вигоряння».

«Синдром вигоряння» найбільш характерний для комунікативних професій системи «людина - людина», представниками яких й є викладачі [5].

«Вигоряння» проявляється, з одного боку, у душевному неблагополуччі, незадоволеності якістю особистого життя, а також у фізичному нездужанні; з іншої сторони воно негативно позначається на якості й ефективності професійної діяльності. Професійне «вигоряння» може проявлятися в поступовому розвитку негативних установок у відношенні себе, роботи, колег, студентів. Виникаючі негативні установки можуть мати схований характер, часто неусвідомлюваний самою людиною; поступово вони починають проявлятися у внутрішнім роздратуванні, що придушує почутті ворожості, а в наслідку - в емоційних спалахах, що проривається роздратуванні, нестриманості, іноді агресивності. Важливий прояв синдрому вигоряння - поступове наростаюче невдоволення собою, зменшення почуття особистої успішності, що розвиваються в байдужність й апатію, зменшення відчуття цінності своєї діяльності. Зауважуючи за собою негативні почуття й прояви, людина винить себе, у неї знижується як професійна, так й особистісна самооцінка. Вона починає переживати почуття власної неспроможності, байдужність до роботи, втрату раніше значимих для неї життєвих цінностей [6].

Як показують дослідження, для вчителів з педагогічним стажем 15-20 років більш характерні «педагогічні кризи», «виснаження», утома, порушується нервово-психічне благополуччя. Самому педагогові найчастіше не під силу впоратися із проблемами, що нагромадилися, виникає необхідність психологічної допомоги й підтримки вчителювання як професійної групи з низькими показниками психологічного й фізичного здоров'я. І для рішення цієї проблеми необхідна, у першу чергу, психологічна робота із учителем, що полягала б у запуску механізмів по формуванню здатності до власного розвитку, до створення мотивів й інтересів бути здоровим.

Одною з похідних по збереженню психічного здоров'я вчителя є раціональна організація навчального процесу й зміна характеру навчальної діяльності вбік переваги активності дитини й дорослого в самоосвіті, самопізнанні, самодіяльності.

Отже, прикладом нового підходу до організації навчального процесу може служити використання на заняттях активних методів навчання з елементами тренінгу соціальної дії, які забезпечують працездатність студента й педагога; ефективність результатів роботи й розвиток особистості, спрямоване на формування позитивного відношення до самого себе, до відкритої взаємодії зі світом. Техніка тренінгу містить у собі наступні форми занять: імітаційні й рольові ігри, робота в малих групах, дискусії й дебати, конференція й презентація результатів діяльності, проектування соціальної дії, психологічні розминки, спрямовані на створення комфортної робочої атмосфери. Такі заняття сприяють зниженню емоційної напруги, зменшенню тривожності, формуванню позитивного сприйняття власної особистості, створенню ситуації успіху для всіх учасників заняття (педагога в тому числі), атмосфери творчості для студентів і викладача. А творчість - це не тільки гарантія психічного здоров'я, але й зміст людського життя. Міняється відношення студента до заняття, а позитивна віддача з боку вихованців - важлива складова професійної задоволеності викладача. Педагог та студент роблять один на одного взаємний вплив своєю емоційністю, одержуючи друг від друга відповідний відгук.

Вивчення проблем, пов'язаних зі станом здоров'я сучасних викладачів, нам здається досить цікавим. Саме тому у наших подальших дослідженнях, ми плануємо ще більш детально займатися цими питаннями.

Список використаної літератури

психологічний студент фізичний

1. Формування здоров'ятворчої компетентності підлітка в соціально-педагогічній діяльності загальноосвітнього навчального закладу : автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.05 / Григорій Валерійович Григоренко. - Слов'янськ, 2013. - 19 с.

2. Цикалюк Е. В. Профессиональное здоровье преподавателя как одно из условий качественной подготовки специалистов в ВУЗе / Е. В. Цикалюк. - М. : Академия, 2011. - 193 с.

3. Основы индивидуального здоровья человека. Введение в общую и прикладную валеологию : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Э. М. Казин, Н. Г. Блинова, Н. А. Литвинова. - М. : Гуманитар. изд. центр «ВЛАДОС», 2000. - 192 с.

4. Как сохранить здоровье учителя / В. Т. Лободин, Г. В. Лавренова, С. В. Лободина. - М. : ЛИНКА-ПРЕСС, 2005. - 136 с.

5. Никишина В. Б., Василенко Т. Д. Психодиагностика в системе социальной работы / В. Б. Никишина, Т. Д. Василенко. - М. : ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru