Безперервна освіта як системне середовище формування особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Безперервна освіта як системне середовище формування особистості

Т.В. Топчий

Анотації

У статті розкрито сутність безперервної освіти як системного середовища формування особистості. Узагальнені результати її теоретичного осмислення з точки зору системного підходу. Подано дані соціологічних досліджень, які характеризують її провідні атрибути та тенденції, а також особливості формування особистості в умовах безперервної освіти й чинники, які впливають на цей процес.

Ключові слова: безперервна освіта, неформальна освіта, формування особистості, чинники формування особистості.

НЕПРЕРЫВНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ КАК СИСТЕМНАЯ СРЕДА ФОРМИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТИ

Топчий Т.В.

В статье раскрыта сущность непрерывного образования как системной среды формирования личности. Обобщены результаты его теоретического осмысления с точки зрения системного подхода. Представлены данные социологических исследований, характеризующие его ведущие атрибуты и тенденции, а также особенности формирования личности в условиях непрерывного образования и факторы, которые влияют на этот процесс. освіта особистість соціологічний

Ключевые слова: непрерывное образование, неформальное образование, формирование личности, факторы формирования личности.

THE LIFE LONG EDUCATION AS A PERSON FORMING SURROUNDING ARE DEFINED

Topchyi T. V.

In this article the essence of life long education as a person forming surrounding are defined. The results of theoretical interpretation from the point of view of system approach are generalized. The sociological researches data that characterizes its leading attributes and tendencies and also peculiarities ofperson forming in term of life long education are represented.

Key words: life long education, alternative education, outside education, person forming, person forming factors.

Актуальність теми. У сучасному світі значення освіти як важливого чинника формування нової якості суспільства збільшується разом із зростанням впливу людського капіталу. Освіта охоплює всі ланки й рівні соціальної системи, в якій формується, поновлюється й удосконалюється інтелектуально-творчий і професійно-кваліфікаційний потенціал людини.

Та виклики часу потребують формування принципово нового типу особистості, яка органічно впишеться в суспільні зміни й буде активно впливати на їх прогресивний розвиток. При цьому необхідно враховувати, що новий тип особистості - це не тільки результат підготовки в будь-якій структурі освіти, а результат роботи всієї освітньої системи, починаючи від дошкільного виховання і освіти й закінчуючи освітою для дорослих. Отже, мова йде про безперервну освіту, яка, ураховуючи динаміку соціально-економічних змін, може розв'язувати завдання формування особистості як перманентного процесу, тобто формування потреби в постійному розвитку. Це актуалізує необхідність дослідження цього процесу.

Мета статті - визначити особливості формування особистості в умовах безперервної освіти.

Пошук шляхів оновлення освіти на принципах lifelong ейпсаііоп почався ще в 60-х рр. минулого століття. На теоретичному рівні ця проблема висвітлювалась у працях західних дослідників П. Ленгранда, Ж. Жерара, А. Турена, П. Бурдьє, К. Дженкса та ін., а також у програмних документах ООН, Євросоюзу та інших міжнародних організацій. Аналіз можливостей інституціоналізації безперервної освіти подано у працях Р. Донєва, М. Руткевича, Л. Когана, Ф. Філіппова та ін.

У сучасній Україні і теоретичні, і практичні аспекти даної проблеми активно розробляються науковою школою проф. В. І. Астахової, яка розглядає безперервну освіту як цілісний освітній процес, що здійснюється впродовж усього життя людини, як принцип, що лежить в основі всієї організації системи освіти [1].

Узагальнюючи різні точки зору, слід визнати, що в теоретичному плані безперервна освіта - педагогічна ідея, згідно з якою освітній процес охоплює все життя людини. У практичному - неперервний процес цілеспрямованого засвоєння людиною соціокультурного досвіду, підвищення професійної кваліфікації і перекваліфікації. А на думку одного з відомих українських дослідників у галузі освіти М. Лукашевича, безперервність освіти "являє собою соціологічний закон розвитку та реалізації здібностей людини протягом усього її свідомого життя, орієнтування її на соціально значущі цілі та критерії" [2, с. 117].

Вплив культурних, історичних, економічних та інших умов на формування уявлень про безперервну освіту дозволяє говорити про те, що в даному напряму виокремлюються дві тенденції.

Одна з них пов'язується з наявністю загальних для всіх соціальних просторів позицій. Опитування експертів-освітян Результати соціологічного дослідження, проведеного Лабораторією проблем вищої школи Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія", "Впровадження ідеї безперервної освіти: освітні практики" (2011 р.) - (п = 105). показало, що більшість із них сприймають безперервну освіту як відкриту й варіативну освіту, що забезпечує максимальну свободу вибору й наступну мобільність особистості (78%). Безперервна освіта розглядається ними також як організація і здійснення освіти за принципом, який сприяє забезпеченню послідовності засвоєння знань, їх постійного вдосконалення та поновлення (67%). Таким чином, провідними атрибутами безперервної освіти у свідомості експертів виступають свобода, відкритість, варіативність, послідовність, мобільність особистості, удосконалення й поновлення знань.

Друга тенденція пов'язана з диференціацією позицій соціальних суб'єктів у тому чи іншому соціальному просторі. У зв'язку з цим аналіз свідчить, що, наприклад, українські експерти бачать як головну функцію безперервної освіти забезпечення спадкоємності; російські - створення гармонійних умов життєдіяльності особистості; латвійські - забезпечення перекваліфікації населення старше 25 років.

Ці відмінності виявляються залежно від відмінностей в історичній, со- ціокультурній обумовленості соціального життя. Адже указані експертами головні атрибути безперервної освіти відбивають першочергові завдання, що стоять перед їх країнами в цілому та їх системами освіти. Таким чином, можна говорити про те, що позиції щодо безперервної освіти в сучасному суспільстві безпосередньо відображують практичні вектори розвитку конкретних соціальних систем [3, с. 46].

Вважаємо за необхідне виокремити характерні ознаки, що дозволяють скласти досить цілісне уявлення про безперервну освіту як чинник розвитку особистості.

По-перше, безперервна освіта виступає як стадійний, цілісний процес протягом життя. За цією характеристикою неперервність освіти як чинник розвитку особистості не можна звести до механічного поєднання етапів (дошкільна, шкільна, вузівська, післядипломна тощо), оскільки вона формується проблемною ситуацією у рамках повсякденних соціальних практик людини.

По-друге, безперервна освіта характеризується не тільки часовим, а й просторовим параметром - взаємодією людини з різними джерелами інформації, в основі якої лежать інтереси й цілі людей.

По-третє, важливе значення має особистісний параметр безперервної освіти. Людина так чи інакше включена до інформаційного процесу, безпосереднього спілкування тощо. Але суб'єктом освітньої діяльності вона стає тоді, коли усвідомлює необхідність у поповненні знань, у залученні до культури.

Інституціональна характеристика освіти також виступає вагомим аргументом під час аналізу безперервної освіти. Даний аспект стосується аналізу її стійких форм і типів, за допомогою яких здійснюється соціалізація індивіда на різних етапах життєдіяльності. Її компонентами є формальна, неформальна та інформальна освіта, які доповнюються та розширюють можливості задоволення потреб в освітній сфері. При цьому визначальну роль має формальна, базова освіта. Її ефективність вимірюється тим, якою мірою вона забезпечує готовність особистості до післяшкільної (післядипломної) освіти. Так створюються передумови формування цілісної системи, яка покликана забезпечити й розвити освітню активність людини протягом життя як чинника й компонента її особистісного розвитку та самоактуалізації [4, с. 9].

Ці характеристики свідчать про те, що початковою метою безперервної освіти можна назвати формування постійної потреби в знаннях. Окрім того, неперервність освіти в межах системи забезпечується через наслідування цілей і завдань кожного елементу системи.

Безумовно, вирішальне значення, крім розвитку потреби в освіті й самоосвіті, мають саме людські якості. Тобто поряд із навчальною функцією також важливою є виховна, оскільки її мета - робити випереджувальний вплив на формування таких якостей особистості, які б відповідали часу. В орієнтуванні освіти на особистість, особливо якщо йдеться про спеціаліста, простежується соціальний аспект. Сучасні соціальні процеси потребують від професіонала постійних змін стереотипів досвіду, перебудови професійної свідомості. А це надає особистісно орієнтованій системі відтінок інноваційності. Безперервна освіта в такому розумінні стає засобом підтримки людини в кризових соціальних умовах, що має бути закладено в сучасну модель виховання.

Якщо розглядати процес безперервної освіти з позиції системного підходу, то вона являє собою матрицю, яка складається з усіх можливих елементів системи в серії їх взаємних комунікацій. Існують специфічні, принципово важливі для життя системи сполучення її взаємодій, які складають умови, що забезпечують гармонійну безперервну освіту. Це показники її постійного руху, зміни, розвитку, а отже, безперервної освіти: ідеальні ідеї, що складають "соціальну свідомість"; нормативні - "соціальні інструкції" системи; інтеракційні - дії, що утворюють "соціальну організацію"; можливості - інтереси, які складають "соціальну ієрархію" людиносистеми [5, с. 86].

Упродовж наших міркувань акцентуємо увагу на тому, що безперервна освіта має здатність до постійної цілеспрямованої зміни при збереженні функціональної цілісності всіх показників: соціальної свідомості, соціальних норм, соціальної організації, соціальної ієрархії. При цьому обов'язкові два принципи: усі чотири показники керованості існують у чисельних і багато- мірних взаємозв'язках, мають різні рівні складності, одночасно виступаючи показниками функціонування системи в кожному з її суб'єктів (мікро-, мезо-, макро-).

У контексті розгляду визначеної нами проблеми важливо розуміти, що безперервна освіта являє собою якісно новий рівень розвитку особистості, що дозволяє ефективно розв'язувати сучасні соціально-економічні завдання, відтворювати соціальну й професійну структуру суспільства.

Цю думку підтверджують і результати опитування експертів з проблем освіти Результати соціологічного дослідження, проведеного Лабораторією проблем вищої школи Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія", "Впровадження ідеї безперервної освіти: освітні практики" (2011 р.) - (п = 105).. Підкреслюючи важливість такої складової безперервної освіти, як формування особистості, серед особливостей у цьому напрямі вони визначили такі: стимулювання безперервного самовиховання і форсування потреби в ньому протягом життя (59%), створення умов для розвитку особистості (55%), стимулювання процесу самовдосконалення (51 %), формування потреби в постійному розвитку (48%), індивідуалізація процесу виховання (44%). Основними завданнями навчального закладу вони вважають виховання громадянина та гармонійно розвинутої особистості, підготовку до самостійного життя і діяльності (55%).

Причому, на думку експертів, особистісний розвиток повинен здійснюватися на засадах демократизму, з використанням виховного потенціалу студентського самоврядування й орієнтуватися на забезпечення гармонійного цілісного розвитку особистості, яка здатна до самостійного мислення, суспільного вибору й життєдіяльності.

Основними чинниками виховання в умовах безперервної освіти, як свідчить аналіз освітніх практик, є особистість викладача, зміст освітнього процесу, його організація, спеціальна програма виховної роботи, додаткова освіта, самоврядування і практична робота. Ступінь участі та виховного впливу кожного з цих чинників передбачає фонову умову виховання - роль вихователя, педагога. Зазначимо, що напрям виховної діяльності через зміст освіти реалізується шляхом цілеспрямованого відбору, систематизації та інтеграції тих одиниць освітніх областей змісту освіти, які є значущими у виховному плані [4, с. 13]. Їх інтегроване структурування дозволить поставити спеціальне завдання організації їх освоєння.

Цілеспрямована не тільки на засвоєння знань, розвиток умінь, але й на формування особистості організація навчально-виховного процесу створює таку взаємодію, яка передбачає необхідні сучасній молодій людині якості - творчість, відповідальність, толерантність, громадянськість та ін.

Особливу значущість для розвитку особистості в умовах безперервної освіти набуває неформальна освіта. Її специфічність полягає в такому. По- перше, той, хто навчається, включений у різні типи провідної діяльності: навчальну, особистісно-значущого спілкування, професійно орієнтовану навчальну - в умовах неформальної освіти має можливість усвідомити свої уподобання в будь-якій із них. По-друге, в умовах неформальної освіти "опредмечуються", задовольняються потреби у можливостях різних змістів діяльності: спорті, техніці, винахідництві тощо. По-третє, у тих, хто навчається, є свобода вибору та свобода подальшої діяльності, свобода дій, позитивне підкріплення діяльності, надання їй соціальної значущості формує свободу особистості в її інтелектуальному, особистісному, соціальному планах. І зрештою, неформальна освіта створює умови та слугує передумовою особистісного, а потім професійного самовизначення та самореалізації.

Висновки

Розглянуті особливості безперервної освіти дозволяють зазначити, що вона за своїми сутнісними характеристиками виступає системним середовищем формування особистості, яка в динамічно змінних соціально- економічних умовах зможе активно жити і діяти, здійснюючи максимальний внесок у саморозвиток і самореалізацію і в той же час у прогресивне оновлення суспільства. Розвиток особистості розглядається при цьому як безперервний процес, який орієнтує освітню діяльність не тільки на засвоєння знань, але й на активну участь у перетворенні навколишнього світу.

Література

1. Непрерывное образование как принцип функционирования современных образовательных систем: (первый опыт становления и развития в Украине) : монография / под общ. ред. В.И. Астаховой; Нар. укр. акад. - Харьков: Изд-во НУА, 2011. - 214 с.

2. Лукашевич Н.П. Социология образования / Н.П. Лукашевич, В. Т Солодков; под ред. Н.П. Лукашевича. - Киев: МАУП. 1997. - 224 с.

3. Михайлева Е.Г. Непрерывное образование как фактор развития интеллектуального потенциала украинского общества: монография / Е.Г. Михайлева; Нар. укр. акад. - Харьков: Изд-во НУА, 2005. - 142 с.

4. Топчий Т В. Інституціоналізація безперервної освіти в Україні: факторна обумовленість: автореф. дис. ... канд. соціол. наук / Т В. Топчий. - Х. : Вид-во НУА, 2006. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru