Зворотний зв'язок як ефективна форма узагальнення навчального матеріалу на уроках англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зворотний зв'язок як ефективна форма узагальнення навчального матеріалу на уроках англійської мови

У статті розглянуто поняття «зворотний зв'язок», його типи та функції. Надано рекомендації вчителям щодо ефективного використання механізмів зворотного зв'язку в навчальному процесі, особливо під час узагальнення, систематизації навчального матеріалу на уроках англійської мови. Представлено методи та інструменти зворотного зв'язку, як найбільш доцільної форми узагальнення практичних умінь і навичок учнів.

На сучасному етапі розвитку суспільства вивчення іноземних мов набуває особливого значення. Перш за все, це пов'язано зі стрімким розвитком політичної, економічної, соціальної та культурної сфер діяльності суспільства в Україні та всьому світі.

Швидкий темп розвитку інформаційно-комунікаційних технологій призводить до необхідності вдосконалення форм і методів передачі інформації. У зв'язку із цим у педагогічному середовищі на сучасному етапі існує протиріччя між вимогою підвищення результативності навчально-педагогічного процесу та існуючими способами навчання, виховання, організації навчально-виховної діяльності. Як зазначають такі відомі науковці, як Є. І. Пасов, Н. Є. Кузовлєва, А. А. Гін, О. М. Прохорова та інші, для отримання високої ефективності навчання необхідно підвищувати якість механізмів педагогічної діяльності [4].

Таким чином, особливо гостро постає питання пошуку нових, найбільш ефективних методик, методів та прийомів вивчення іншомовної культури, які б підтримували стійкий інтерес учнів до вивчення іноземних мов, сприяли розвитку інформаційної компетентності, створювали та підтримували активну мотивацію до навчання.

Успішне засвоєння теоретичного та практичного матеріалу неможливе без активної взаємодії вчителя та учня. Тільки у спільній діяльності з учителем формуються знання, уміння та навички учня. Саме тому обов'язковим елементом, який свідчить про якість процесу навчання, зокрема й іноземної мови, є зворотний зв'язок. На думку Н. Д. Гальскової, уміння вчителя використовувати зворотний зв'язок у вивченні іноземної мови є одним із найважливіших моментів у процесі навчання [2].

На сучасному етапі розвитку педагогічної діяльності вчитель повинен володіти різноманітними технологіями отримання зворотного зв'язку, що в подальшому забезпечить підвищення ефективності навчальної діяльності.

Поняття «зворотний зв'язок» пов'язане з розвитком кібернетики і, перш за все, з роботами Н. Вінера. Проте існує думка, що термін «зворотний зв'язок» був введений ще в 1893 році Н. Н. Ланге. У межах різноманітних наукових підходів і напрямів поняття «зворотний зв'язок» наповнюється різноманітним змістом. У біхевіоризмі він розглядається як підкріплення відповіді. Основною ідеєю оперантної теорії Б. Ф. Скінера є підкріплення правильної реакції як механізму формування правильної поведінки. Представники когнітивної психології розглядають зворотний зв'язок як інформацію про наявність помилки, про причини її виникнення та інструкцію про те, як її виправити. О. М. Матюшкін психологічним регулятором учіння вважає процес розуміння, а механізм зворотного зв'язку спрацьовує у процесах вироблення стереотипних форм поведінки, тієї поведінки, яка виробляється за взірцем. О. В. Брушлінський вважає, що механізм зворотного зв'язку необхідний у процесах мислення, але є недостатнім для його саморегуляції [4].

Зворотний зв'язок (з англ. feedback) у навчальній діяльності - це процес отримання інформації про стан ефективності навчального процесу та його учасників. За допомогою отриманих відомостей, даних можна діагностувати навчальний процес, оцінювати результати, корегувати свої дії, методики та завдання, ураховуючи індивідуальні досягнення кожного учня та всього класу.

Організація навчання здійснюється за різними типами зво-ротного зв'язку. Серед них виділяють: покроковий зворотний зв'язок (матеріал поділяють на смислові одиниці й перевіряють правильність розуміння учнем кожної з них); відстрочений зворотний зв'язок (контроль засвоєних теоретичних знань та практичних умінь здійснюється після вивчення великої частини матеріалу); прогностичний, передбачувальний зворотний зв'язок (у свій виклад теоретичного матеріалу вчитель вводить додаткову інформацію про ймовірні труднощі, щоб запобігати їх виникненню); когнітивний зворотний зв'язок (школяр, спираючись на логіку, факти навчального матеріалу, перевіряє правильність свого розуміння, учень може неодноразово повернутися до підручника, щоб упевнитися у відсутності розходжень між тим, що розуміє, і логікою самого предмета) [4].

Часто на уроці вчитель-предметник поєднує всі види зв'язків у роботі з класом. Зв'язки, які надходять від учня до вчителя, а від вчителя - знову до школяра, називаються зовнішніми зворотними зв'язками. Коли зв'язок спрямований на самого учня, він називається внутрішнім зворотним зв'язком. Інформація, яка надходить до вчителя або школяра зовнішніми чи внутрішніми зв'язками, служить для вчителя або для учня основою для корекції навчальної діяльності.

Навчання спілкуванню іноземною мовою здійснюється в безпосередній взаємодії навчальних процесів (викладання) і діяльності учнів (навчання), які складають єдину й цілісну систему. У такій системі зворотний зв'язок функціонує в різних напрямках, скеровується як на викладача, так і на учня. Крім спрямованості, зворотний зв'язок різниться також набором функцій, їх характером і змістом. Зворотний зв'язок, спрямований на викладача, носить управлінський характер і виконує діагностичну, оцінювальну та корегувальну функції. Зворотний зв'язок, спрямований на учня, носить навчальний характер і виконує корегувальну, оцінювальну та мотиваційно-стимулювальну функції.

Отримана інформація одночасно є базою для оцінки викладачем навчальної діяльності учня, його самооцінки щодо мовленнєвої діяльності, що несе потужний емоційно-мотиваційний заряд і має стимулювальний вплив. За деяких обставин зворотний зв'язок може здійснювати й негативний вплив на учнів, призводячи до згасання мотивів і втрати стимулів, зниження рівня активності під час навчальної діяльності, що також підтверджує важливість мотиваційно-стимулювальної функції зворотного зв'язку в навчальному процесі [6].

А. П. Старков вважає, що інформацію за зворотним зв'язком учні можуть отримати трьома шляхами [5]:

1) з указівок викладача, які в тій чи іншій формі повідомляють учневі про успішність виконання поставлених навчальних завдань, коригують його навчально-мовленнєві дії, дають їм оцінку, стимулюючи мовленнєву діяльність в цілому;

2) шляхом зовнішнього самоконтролю (взаємоконтролю) за допомогою ключів або прийомів програмового навчання, здійснюючи корекцію і самооцінку мовленнєвих дій;

3) шляхом внутрішнього самоконтролю, що здійснюється самостійно в процесі виконання мовленнєвих дій.

У процесі реального мовленнєвого спілкування функціонує зворотний зв'язок у вигляді внутрішнього самоконтролю, який становить суттєвий і невід'ємний компонент механізму сприйняття і створення висловлювань. Забезпечення функціонування внутрішнього зворотного зв'язку і входить до складу завдань навчання практичного оволодіння іноземною мовою. Під час навчання мовленнєвої діяльності різні види контролю (що здійснює викладач і зовнішній самоконтроль (взаємоконтроль) в тій чи іншій формі не тільки сприяють оволодінню учнями мовленнєвою діяльністю, а й формують здатність здійснювати оцінку власних дій, умінь.

Тому одним із позачергових завдань є виконання принципів ефективного зворотного зв'язку. Серед основних виділяють: принцип об'єктивності, принцип конструктивності, принцип цілеспрямованості та принцип своєчасності [1].

Для узагальнення навчального матеріалу на уроках англійської мови вчитель може користуватись різними методами та інструментами зворотного зв'язку, які можуть здійснюватись як у письмовій, так й в усній формі. Це можуть бути діагностичні опитування, вхідні, поточні, підсумкові роботи, диктанти, твори та есе на задану тему. Для аналізу та корекції діяльності учня та вчителя проводять анкетування, роботу над помилками, рефлексію, організовують групові дискусії, складають портфоліо учня та вчителя. Важливе значення набуває поява таких форм зворотного зв'язку, як електронне листування, обговорення у форумах та блогах.

Етап узагальнення навчального матеріалу є найважливішою частиною будь-якого типу уроку. Його функції - зіставити реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому відбулося так чи інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєне; намітити нові теми для обговорення; установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться вивчити, скласти план подальших дій. На цьому етапі кожен учень може оцінити свій внесок у досягнення поставлених на початку уроку цілей, свою активність, ефективність роботи класу, захопливість і корисність обраних форм роботи.

Розглянемо деякі приклади рефлексивної діяльності на етапі узагальнення навчального матеріалу.

1. Учні по колу висловлюються одним реченням, обираючи початок фрази з рефлексивного екрана на дошці: «Сьогодні я довідав(ла)ся..., було цікаво..., було важко..., я виконвав(ла) завдання..., я зрозумів(ла), що..., тепер я можу..., я відчув(ла), що..., я придбав(ла)..., я навчив(ла)ся..., у мене вийшло..., я зміг(змогла)..., я спробую..., мене здивувало..., урок дав мені для життя..., мені захотілося...

2. Для узагальнення навчального матеріалу можна скористатися вправою «Цікаво». Цю вправу можна виконувати як усно, так і письмово, залежно від наявності часу. Для письмового виконання пропонується заповнити таблицю із трьох граф. У графу «Р» - «плюс» - записується все, що сподобалося на уроці (інформація й форми роботи, які викликали позитивні емоції, або, на думку учня, можуть бути йому корисні для досягнення якихось цілей). У графу «М» -»мінус» - записується все, що не сподобалося на уроці, здалося нудним, викликало ворожість, залишилося незрозумілим (або інформація, що, на думку учня, виявилася для нього непотрібною, з точки зору розв'язання життєвих ситуацій). У графу «І» - «цікаво» - учні вписують усі цікаві факти, про які довідалися на уроці, а також те, про що б іще хотілося довідатися з даної проблеми. Винахідник цього прийому - Едвард де Боно, доктор філософії Кембриджського університету, фахівець у сфері розвитку практичних навичок у галузі мислення. Вправа дозволяє й допомагає вчителеві поглянути на урок очима учнів, оцінити цінність свого уроку з точки зору кожного учня. Для учнів найбільш важливими будуть графи «Р» і «I», тому що в них будуть фіксуватися пам'ятки про ту інформацію, що може їм коли-небудь знадобитися.

3. Можна дати учням невелику анкету, що дозволяє здійснити самоаналіз, дати якісну й кількісну оцінку уроку. Деякі пункти можна варіювати, доповнювати залежно від того, на які елементи уроку звертається особлива увага. Можна попросити учнів аргументувати свої відповіді.

- На уроці я працював(ла) активно / пассивно

- Своєю роботою на уроці я задоволений(на) / не задоволений(на)

коротким / довгим не втомив(ла)ся / втомив(ла)ся став кращим / став гіршим зрозумілий / незрозумілий, корисний / марний, цікавий / нудний правильна;

I - відповів(ла) з власної ініціативи, але відповідь неправильна;

+ - відповів(ла) з власної ініціативи, відповідь правильна;

0 - не відповів(ла).

Обговорюючи наприкінці уроку результати своїх спостережень, учні зможуть об'єктивно оцінити свою активність і якість роботи.

5. Для того щоб закінчити урок на позитивній ноті, можна скористатися одним із варіантів вправи «Комплімент», у якому учні оцінюють внесок один одного в навчальний процес на уроці і дякують однокласникам та вчителю за проведений урок. Такий варіант закінчення уроку дає можливість визнати особистісну значимість кожного.

Отже, зворотний зв'язок - це двосторонній процес, який дозволяє вчителю отримати уявлення про динаміку та повноту процесу оволодіння знаннями та розвитку учнів, а учням - оцінити свою діяльність, дати поради щодо її корегування. Тому використання зворотного зв'язку, на нашу думку, є одним із ключових методів у системі освіти.

Розуміючи важливість дослідження зворотного зв'язку на сучасному етапі розвитку та реформування системи освіти України, ми робимо висновок, що ця тема набуває дуже важливого значення та потребує подальшої систематизації досліджень учених-теоретиків та вивчення досвіду провідних фахівців-практиків сучасної української школи.

Література

навчальний англійський мова

1.Атанов Г. А. Діяльнісний підхід у навчанні. - Донецьк: ЕАИ-прес, 2001. - 58 с.

2.Гальскова Н. Д. Сучасна методика викладання іноземних мов. - М.: Аркти, 2002. - 156 с.

3.Касаткін С. Ф. Техніка зворотного зв'язку. - СПбПитер, 2002. - 192 с.

4.Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В. та ін. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

5.Старков А. П. Функциональная направленость контроля // Контроль в изучении иностранных языков в середней школе: кн. для учителя / Ред. сост. В. А. Слободчиков. - М.: Просвещение, 1986. - С. 28-33.

6.Rea-Dickins P., German K. Evaluation. - Oxford: Oxford University Press, 1996. - 175 p.

Размещено на Allbest.ru