Організація профільного навчання української мови й літератури в умовах спеціалізованої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація профільного навчання української мови й літератури в умовах спеціалізованої школи

У статті розглядається питання організації профільного навчання української мови й літератури в умовах спеціалізованої школи; узагальнюються складові змістового компоненту профільної освіти, подається їх структура; доводиться ефективність профільного навчання й окреслюються проблеми організації допрофільної й профільної підготовки учнів.

Концепція профільного навчання української мови в старшій школі спирається на основні положення Конституції України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти, навчально-виховні концепції, зокрема концепції когнітивної й комунікативної методики навчання української мови та концепцію профільного навчання в старшій школі, затверджену рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України (№10/1221 від 25.09.2003 р.).

Відповідно до Державного стандарту базової повної середньої освіти [1], з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти [2], завданнями освітньої галузі в старшій школі є подальший розвиток базових лексичних, граматичних, культуромовних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок на основі узагальнення й поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище, вироблення комунікативних умінь і навичок ефективного спілкування в різних життєвих ситуаціях.

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення й забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі, організації навчального процесу.

Метою профільного навчання є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки; гарантування неперервної освіти впродовж усього життя; виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання зорієнтоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Профільне навчання ґрунтується на принципах фуркації (розподілі учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями й нахилами), варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання й навчально-методичного забезпечення), наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою), гнучкості (змісту й форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного забезпечення, можливості зміни профілю), діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів для їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Програма впровадження профільного навчання передбачає психолого-педагогічний супровід допрофільної підготовки та профільного навчання, профорієнтаційну роботу, належне інформаційно-методичне забезпечення, використання інноваційних методів забезпечення профільного навчання.

Умовами реалізації моделі є створення відповідної інфраструктури, висока технічна, технологічна, навчально-методична і організаційна база, підготовка кадрів, забезпечення використання технологій безпосереднього інтерактивного педагогічного спілкування (проведення семінарських, лабораторних і практичних занять), збільшення обсягів самостійної роботи учнів, розширення науково-освітнього простору для учнів шляхом залучення різноманітних освітніх, позашкільних установ, розширення (удосконалення) вибору навчально-методичних матеріалів.

профільний навчання школа

Таблиця 1. Структура організації профільного навчання

Підготовка вчителів забезпечується курсами підвищення кваліфікації, семінарськими заняттями, участю в роботі творчих груп, шкільних і районних педмайстерень, взаємовідвідуванням уроків, самоосвітою, використанням можливостей мережі Інтернет.

Для реалізації вищезазначеного вчителі української мови та літератури спеціалізованої школи №52 м. Херсона мають свою систему роботи (сукупність форм, методів і прийомів роботи та вміння застосовувати їх на практиці; особливість роботи кожного філолога, що відрізняє його роботу від роботи інших учителів, дає йому можливість добитися тих або інших наслідків у навчанні та вихованні дітей). Педагогічна лабораторія школи - це творча єдність усіх учителів, повсякденне інтелектуальне збагачення, взаємний обмін духовними цінностями.

Уся система роботи підпорядкована головній меті - допомогти вчителеві-словеснику найбільш ефективно використати свої знання у впровадженні в життя державної мовної політики. Філологи школи нового типу працюють над реалізацією такої проблемної теми: «Упровадження ефективних методів та форм навчання шляхом інноваційних технологій з метою розвитку інтелектуальних здібностей учнів на уроках української мови і літератури», спираючись на методичну тему експерименту школи: «Формування інтересу до науково-дослідної роботи вчителів спеціалізованої школи».

Метою діяльності є залучення колег до інноваційної, пошукової роботи; розвиток творчої ініціативи педагогів-предметників; виявлення й поширення найбільш ефективних форм і методів їхньої роботи. У межах роботи вчителів здійснюється професійний розвиток та вдосконалення вчителів, ознайомлення з елементами передового досвіду колег, обмін найефективнішими педагогічними знахідками, вдало дібраними формами і методами роботи.

Планування науково-методичної роботи будується на основі діагностики, моніторингу (2 рази на рік); аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій (складання індивідуальних планів роботи кожного вчителя (друга умова успішного планування, принцип «знизу доверху»).

Учителі протягом року взаємовідвідують уроки з метою обміну досвідом, планується проведення творчих уроків - одна з нових форм виявлення вчителя, відкритих уроків із проблем, які поставлено на засіданнях методичного об'єднання.

Систематично проводяться методичні заходи, спрямовані на розвиток творчих можливостей педагогів, вивчення, узагальнення й поширення педагогічного досвіду (на початку навчального року кожен учитель презентує перспективний план роботи, план самоосвіти, а в травні підбиваються підсумки роботи кожного вчителя). У січні вчителями проводиться панорама-конкурс педагогічних ідей, знахідок, методичних розробок. Доказом систематичної роботи педагогів є напрацьований дидактичний «банк»: тести для тематичного контролю навчальної діяльності учнів 5-11-х класів з української мови та літератури; різнорівневі картки для індивідуальної роботи для учнів усіх паралелей; уроки поглибленого вивчення української мови у 8-9 класі за програмою В.І. Тихоші; матеріали підготовки до ЗНО; розробки уроків на основі текстоцентричного навчання.

Система роботи вчителів української мови й літератури планується не тільки на навчальний процес, а й на позаурочну діяльність.

Педагоги багато працюють над тим, щоб предметом вивчення була не тільки нормативна складова мови (набір її правил), але й взаємозв'язки мови з духовним життям, щоб на уроках учні пізнавали історію, культуру, традиції, менталітет свого народу.

Відповідно до Концепції профільного навчання [3] в старшій ланці спеціалізованої школи №52 м Херсона диференціація змісту навчання здійснюється на основі різних співвідношень курсів двох видів: базових, профільних. Кожен із них робить свій внесок у реалізацію профільного навчання.

Показником результативності впровадження профільного навчання української мови і літератури в нашій школі є щорічні призери міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних олімпіад, конкурсів з української мови та літератури. Наприклад, у 2012-2013 навчальному році учениця 10-Б класу Анастасія Васькіна виборола ІІІ місце у ІУ етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови і літератури та І місце у ІІІ етапі Міжнародного конкурсі знавців української мови імені П. Яцика, заохочувальну відзнаку у ІУ етапі цього конкурсу; учениця 11-А класу Юлія Ковальова посіла ІІ місце у Міжнародному конкурсі творчої студентської і учнівської молоді імені Т.Шевченка; учениця 9-А класу Марія Циганова отримала диплом ІІ ступеню міського літературного конкурсу імені М.Братана. Гордістю профільної школи є її випускники - студенти філологічних факультетів різних ВНЗ України, зокрема й Києво-Могилянської Академії, Національного університету імені Т.Шевченка.

Велика увага приділяється естетичному національному вихованню учнів. У школі діють народний хоровий колектив «Жайвір», хореографічні колективи. Проводяться уроки народознавства, на уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва діти вчаться малювати, вишивати, різьбити, виготовляють писанки. Учні залучаються до виконання індивідуальних творчих робіт, дослідницько-пошукової роботи, де досить вагомим напрямом є краєзнавство, результатом чого поповнюються експозиції двох шкільних музеїв: краєзнавчого та імені Т. Шевченка, що представляє два розділи: етнознавство й життєвий, творчий шлях Т.Шевченка.

Проблемами організації допрофільної та профільної підготовки учнів вважаємо те, що ключовий документ структурування змісту освіти - Державний стандарт базової та повної середньої освіти недостатньо висвітлює основні підходи щодо профілізації старшої школи в Україні; на багато питань, що вже назріли, відповідь в цьому документі відсутня (недостатня кількість навчально-методичної літератури, шкільних підручників); мало розроблена на сьогодні й система впровадження допрофільної підготовки з комплексом психолого-педагогічного діагностування, дієвою діагностикою рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційною психодіагностикою для визначення професійних інтересів і здібностей учнів.

Учителі методичного об'єднання перебувають у постійному пошуку, впроваджують інформаційні технології, шукають нестандартні підходи до навчально-виховного процесу. А випускники, вступаючи в доросле життя, мають сформовану активну життєву позицію, толерантність, громадянську національну свідомість.

Література

профільний навчання школа

1.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

2.Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання /Наук. ред. українського видання д. пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2003. - 273 с.

3.Концеція профільного навчання в старшій школі, затверджена наказом Міністерства освіти і науки від21.10.2013 № 1456.

Размещено на Allbest.ru