Підручникотворення у профтехосвіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ростока Марина Львівна

молодший науковий співробітник лабораторії підручникотворення для системи ПТО Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, аспірант

ОСНОВЫ СОЗДАНИЯ СОВРЕМЕННЫХ УЧЕБНИКОВ

Ростока Марина Львовна - аспирант лаборатории методик профессионального образования и обучения Института профессионально-технического образования НАПН Украины

Обеспеченность профессиональной подготовки будущих квалифицированных рабочих современными учебниками сегодня достаточно актуальный вопрос профтехобразования Украины. В статье мотивируется необходимость в создании нового поколения учебников в соответствии с требованиями государственных стандартов ПТО нового поколения при активизациих усилий авторских творческих коллективов педагогов, а также актуализируется необходимость разработки спецкурса «Основы создания современных учебников» адаптированного до условий информатизации системы ПТО.

Ключевые слова: учебник, электронный учебник, учебникосоздание, система ПТО, информационная обучающая среда, авторский творческий коллектив педагогов

Rostocka Marina -- Post-graduate Student of the Laboratory of Professional Education and Training Methodologies of the Institute of Vocational Education and Training of NAPS of Ukraine

Key words: textbook, electronic textbook, creation of modern textbooks, VET-system, information learning environment, designer creative team

Вимоги інформаційного суспільства, на шляху якого стоїть світова спільнота, зумовлюють необхідність оновлення системи освіти, яка є запорукою становлення майбутнього покоління держави. Тенденційним є й розвиток сучасної професійно-технічної освіти. Нині він характеризується впровадженням у навчально-виробничий процес різноманітних форм та засобів активного навчання професії. Сучасна педагогічна наука має одним із вирішальних чинників щодо модернізації системи освіти створення новітніх засобів навчання, зокрема електронних підручників, які поєднують досягнення сучасної педагогічної науки з потужними дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій.

Стаття має на меті поставити питання доцільності розроблення спеціального курсу основ сучасного підручникотворення за програмою, яка дасть можливість авторським творчим групам профтехосвітян опанувати науково-методичну та психолого-педагогічну компоненти побудови та змісту сучасних педагогічних засобів навчання, у тому числі і друкованих, і електронних, а саме підручників нового покоління для профтехосвіти.

Забезпеченість професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників сучасними підручниками сьогодні далека від потреби. Тому останнім часом підручникотворенню в Україні приділяється значна увага. Дійсно, створення нового покоління підручників (як друкованих, так і електронних), визначення їх у змісті освіти, а саме професійної освіти, методика та організація навчання з їх використанням залишаються актуальною темою педагогічних досліджень.

Розроблення методики створення підручників нового покоління для професійної підготовки майбутніх фахівців актуалізована суспільно-державним замовленням щодо забезпечення потреб регіонів кваліфікованими робітниками, необхідністю оновлення змісту професійно-технічної освіти відповідно до вимог державних стандартів ПТО нового покоління, а також потребою активізації спільних зусиль науковців, педагогів-практиків та роботодавців щодо підвищення якості професійної освіти і навчання в Україні.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Концепція сучасного підручника обґрунтована у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених: сутність підручника, його структура та функціональне забезпечення (В. Бейлінсон, В. Беспалько, Н. Буринська, Д. Зуєв, Ч. Куписевич, І. Лернер, В. Оконь, А. Сиротенко, І. Товпінець, В. Цетлін, Г. Шульце та ін.); роль і місце книги у навчальному процесі (Ю. Бабанський, І. Лернер, О. Савченко, М. Скаткін, Н. Тализіна та ін.); підручник у системі навчально-методичного комплексу (Т. Байбара, Н. Бібік, О. Біда, С. Шаповаленко та ін.); відображення у підручнику змісту освіти з урахуванням особливостей навчального предмета (М. Бурда, І. Журавльов, Л. Зоріна та ін.). Окремі аспекти аналізу процесу підручникотворення знайшли відображення у працях, присвячених історії шкільного підручника та педагогічній персоналії (Л. Березівська, В. Рокитянський, І. Смагін та ін.). Концептуальні засади розгортання історико-педагогічного дослідження, зокрема педагогічної думки в Україні, обґрунтовані вітчизняними науковцями (Н. Гупан, О. Пометун, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко). Чимало напрацювань присвячено особливостям змісту освіти та процесу підручникотворення у зарубіжних країнах (Л. Ващенко, Г. Єгоров, Б. Жебровський, К. Корсак, Н. Лавриченко, М. Лещенко, З. Малькова, Б. Мельниченко, О. Овчарук та ін.). Психологічні основи навчальної книги конкретизовані у таких напрямах наукового пошуку: відображення у підручнику концепції розвивального навчання (В. Давидов, Л. Занков, І. Якиманська та ін.); процесуальність навчальної книги, її розвивальна спрямованість (Д. Богоявленський, О. Дмитрієв, К. Кабанова-Меллєр, А. Фурман, Г. Цукерман та ін.); психологічні вимоги до підручника (Н. Менчинська); психологічні аспекти організації самостійної роботи учнів з підручником (С. Бондаренко, Г. Гранік, Л. Концева) [7, с. 234-235].

Розкриття процесу формування предметних компетенцій з використанням підручника як засобу навчання базується на теоретичних засадах таких учених як В. Беспалько [1, с. 108], О. Жосан [2, с. 58], Н. Матяш [5, с. 257], С. Трубачева [9, с. 57] та ін. Окремі питання процесу підручникотворення в профтехосвіті досліджували вчені С. Гончаренко, А. Гуралюк, Г. Єльникова, Н. Ничкало, Л. Лук'янова, П. Лузан, Л. Сушенцева, В. Юрженко та ін.

Аналіз вітчизняної і зарубіжної історико-педагогічної, психолого-педагогічної та методичної літератури і дисертаційних досліджень свідчить про те, що, не зважаючи на ряд праць, які стосуються окремих аспектів історіографії проблеми, теоретичних основ побудови інформаційного навчального середовища, його змістового та процесуального забезпечення, а саме, теорія і практика підручникотворення для професійної ланки освіти ще не стали предметом комплексного наукового аналізу й надбанням національної педагогіки [7, с. 235].

Тим самим з'ясовано, що «підручник - книга, яка несе основи наукових знань з певного навчального предмету відповідно навчальної програми і призначена для цілей навчання. Для кожного типу навчальних установ призначені свої підручники, які відповідають характеру саме цього навчального закладу, віковим та іншим особливостям» [6, с. 632].

Інновації в освітній діяльності, особливо ті, які спрямовані на набуття професійної компетентності, надають змогу викладачеві, майстру виробничого навчання грамотно планувати, удосконалювати, оновлювати навчально-виробничий процес завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій. Різноманітність комп'ютерно-орієнтованих форм, методів і прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальної активності, самостійності в навчанні, зацікавленості предметом вивчення, завжди дають позитивні результати при підготовці кваліфікованих робітників.

Останнім часом спостерігається суттєве збільшення обсягів та складності навчального матеріалу, що вивчається в професійно-технічних навчальних закладах. На сьогодні збільшились обсяги електронної продукції навчального призначення, що з одного боку має свій позитивний вплив на вдосконалення змісту професійної підготовки, а з іншого - більшість з них не відповідають дидактичним нормам, які вимагають від авторів дотримання певних вимог психолого-педагогічного контексту організації навчального матеріалу в електронних базах даних. З метою поліпшення якості та усунення недоліків, які допускають автори при створенні електронних засобів навчання доцільно створити такий підручник, який би відповідав вимогам до підручників нового покоління, був простий та доступний, і, водночас, був би корисним учням в оволодінні професійними знаннями, уміннями та навичками. Це дозволяє суттєво підвищити якість і ефективність навчально-виробничого процесу в професійно-технічному навчальному закладі. Необхідність усвідомлення того, що підручник нового покоління для професійно-технічного навчального закладу - це триєдина дидактична система навчання професії: загальноосвітній цикл (інтеграція фундаментальних та спеціальних знань, встановлення зв'язків з професією у загальноосвітньої складової навчально-виробничого процесу); спецкурс (набуття професійних знань - формування професійної компетентності); виробничий цикл (практичне втілення набутих знань, вмінь та навичок, професійне вдосконалення - набуття професійних компетенцій в умовах формування професійної компетентності).

Таким чином, підручник нового покоління для профтехосвіти - це комплекс дидактичного забезпечення з організації навчання наукам, спрямований на формування професійної компетентності майбутніх фахівців [8, с. 262-263].

Відбір та структурування змісту навчального матеріалу до підручника ґрунтується на певних дидактичних принципах з урахуванням професійних потреб. Дидактичні принципи певною мірою визначають зміст, форми організації та методи навчання при підготовці конкурентоздатних кваліфікованих робітників.

Електронний підручник - програмно-методичний комплекс, який дає можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його певний розділ і об'єднує в собі властивості звичайного підручника, довідника, збірника задач і лабораторного практикуму. Він є не альтернативою, а доповненням до традиційних засобів навчання, і не замінює роботу учня (студента) з навчальною книжкою. Електронний підручник має не тільки зберігати усі переваги друкованого підручника, а й повною мірою використовувати можливості сучасних інформаційних технологій, їх мультимедійність і багатомодальність [4, с. 260].

«Багато понять, пов'язаних із електронним підручником, істотно змінювались протягом останніх двадцяти років, неодноразово спостерігалося, як у дискусіях про електронний підручник, виходячи із застарілих уявлень, пропонували і відстоювали тези, які вже були давно з'ясовані для багатьох. У практичному плані, застарілі концепції частіше приводять до створення електронних продуктів, які приймають за електронні підручники, хоча в дійсності вони не так корисні, по скільки не є електронними підручниками. Тому доцільно розпочати переклад і уточнення основних понять, які відносяться до електронного підручника» - зосереджують увагу на проблемі електронного підручникотворення російські науковці О. Зіміна і О. Кирилов [3].

Постає запитання: хто має прийняти участь у розробленні сучасного підручника для системи профтехосвіти? Нині для створення яскравого педагогічного дизайну сучасного підручника, підручника нового покоління в умовах модернізації профтехосвіти така роль відводиться авторським колективам. В складі авторських творчих груп зі створення підручників мають бути науковці, викладачі-предметники, методисти, програмісти, особи, що відповідають за редакційно-корегувальну та видавничу справу, працівники бухгалтерії тощо. Тобто, проблема підручникотворення постає у новому амплуа і вимагає стратегічного погляду з боку розвитку напряму створення інноваційних педагогічних засобів.

З огляду на це, в науково-практичній діяльності Інституту професійно-технічної освіти НАПН України особливе місце займають інноваційні підходи до створення підручника нового покоління для професійно-технічних закладів навчання. Лабораторією підручникотворення для системи ПТО ІПТО НАПН України запропоновані науково-організаційні і науково-пошукові заходи за змістом науково-дослідної роботи «Методичні основи створення підручників нового покоління для професійно-технічних навчальних закладів» [7, с. 237]. Нині, на підставі проведеного лабораторією аналізу поточного стану проблем теорії і практики підручникотворення в умовах інформатизації професійно-технічної освіти, з'ясовано реальний стан підготовленості ПТНЗ України до створення авторських творчих колективів, які здатні прийнять дієву участь у професійному підручникотворенні. Сформовані авторськими групами бази даних навчальних матеріалів за професійними підручниками мають розміститися у контент-бібліотеці ПТО, що має функціональність в Інтернет-середовищі за концепцією лабораторії (ідея концепції належить А. Гуралюку).

Таким чином, проблема підготовки авторських колективів з питань підручникотворення для ПТО є однією з найважливіших на сьогодні. Вона безпосередньо пов'язана з проблемою забезпечення освітньої галузі професійної підготовки робітничих кадрів сучасними джерелами навчального спрямування, що є складовою частиною процесу формування професійної компетентності майбутніх фахівців. Саме вирішенню цього завдання і має бути присвячено спеціальний курс «Основи сучасного підручникотворення», адресований слухачам курсів підвищення кваліфікації закладів післядипломної педагогічної освіти різних типів і форм власності, а також творчим колективам профтехосвітян, що створюються з метою забезпечення розроблення педагогічного дизайну сучасного підручника для ПТНз. З огляду на те, що модульний підхід у навчанні передбачає укрупнення навчальних дисциплін і збільшення часу на практичну, індивідуальну та самостійну роботу, уважається можливим віднести його до загально-професійної підготовки. Пропонуємо більш детально розглянути авторський спецкурс.

Мета курсу - формування ІКТ-компетентності педагогічних працівників, що здійснюють професійну підготовку майбутніх фахівців, у напряму підручникотворення на основі сучасних продуктивних педагогічних технологій.

Завдання курсу:

1. Озброєння слухачів знаннями основних наукових понять сутності сучасного підручникотворення на засадах історично-еволюційного процесу теорії і практики.

2. Формування ІКТ-компетентності слухачів, виходячи з їх соціального досвіду, можливостей і реального стану створення підручника для професії.

3. Підвищення комунікативної та інтерактивної складових спілкування слухачів, з метою організації творчих авторських колективів зі створення підручників.

4. Формування в слухачів готовності до співпраці у напряму підручникотворення.

5. Набуття компетенції слухачами щодо планування підручнику, формування науково обґрунтованого банку даних, створення системи подання професійно значущого навчального матеріалу, навантаження набутої інформації у відповідні програмні структури, логічного застосування елементів інфографіки та ергономіки, використання відповідного жанру побудови електронного підручника, умов педагогічного дизайну інформаційного навчального середовища тощо.

6. Вивчення відповідних методик і психолого-педагогічних аспектів побудови підручника професійного спрямування.

7. Опанування нормативно-законодавчих механізмів створення, апробації і впровадження наукової продукції у навчальний процес закладів освіти.

8. Дослідження готовності експериментальний базису впровадження підручника та вимоги експертизи.

9. Формування термінологічно-понятійного апарату в оволодінні технологіями сучасного підручникотворення.

Використання інтерактивних методичних засобів дозволяє найбільш ефективно вирішувати поставлені завдання курсу і забезпечує формування в слухачів необхідних особистісних і ділових якостей та вмінь роботи та спілкуванні в авторської творчої групі, надає можливість наочного відображення процесів дидактико-інформаційної побудови структури, змісту, ергономічних та інфографічних елементів. Самостійна робота у інформаційному навчальному середовищі сприяє закріпленню набутих у процесі практичних занять умінь та навичок з планування структури та змісту підручника.

Контроль якості процесу навчання здійснюється через виконання кожним слухачем треннінгових завдань і підсумковим інтегрованим завданням у вигляді розробки моделі майбутнього підручника з відповідної професії та творчого звіту (проекту, презентації, дослідження тощо) «Таким я бачу сучасний підручник з професії», що потрібно публічно захистити та презентувати перед аудиторією. Спецкурс «Основи сучасного підручникотворення» складається за програмою, складовими якої є пояснювальна записка та організаційно-методичні дані спецкурсу: 1. Тематичний план, що має включати модульні одиниці, наведені у таблиці №1 «Організаційно-методичні дані спецкурсу «Основи сучасного підручникотворення» та таблиці №2 «Тематичний план спецкурсу»; 2. Зміст навчальної програми; 3. Критерії оцінювання навчальних досягнень слухачів спецкурсу «Основи сучасного підручникотворення»; 4. Рекомендовані та використані джерела.

Акцентуємо увагу на тому, що програма побудована за модульним принципом і містить 4 модулі. Тривалість курсу розрахована на 27 годин (1/2 кредиту). Кожен модуль включає 1-2 оглядові лекції, тому на вивчення теоретичної частини відведено 10 навчальних годин.

Важливим є те, що переважна більшість годин повинна бути виділена на практичні заняття та індивідуальну роботу зі слухачами. Тож, 27 навчальних годин розраховані на практичну діяльність, що передбачає участь слухачів у вправах і тренінгах, роботу з діагностичним матеріалом, звітування на семінарах (творчий звіт).

підручникотворення профтехосвіта педагогічний навчання