Кваліметричний підхід до експертного оцінювання навчально-виховного процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

КВАЛІМЕТРИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

У статті розкрито окремі аспекти оцінювання навчально-виховної діяльності та її результатів з використанням кваліметричного підходу до педагогічної та управлінської експертизи. Наведено механізм визначення параметрів і критеріїв об'єкта оцінювання.

Ключові слова: оцінювання, кваліметрія, факторно-критеріальна модель, параметри, критерії.

Григораш В.В. Квалиметрический подход к экспертной оценке учебно-воспитательного процесса

В статье раскрыты отдельные аспекты оценивания учебно-воспитательной деятельности и ее результатов с использованием квалиметрического подхода к педагогической и управленческой экспертизе. Представлен механизм определения параметров и критериев объекта оценивания.

Ключевые слова: оценивание, квалиметрия, факторно-критериальная модель, параметры, критерии.

Grigorash V. Qualimetric approach to experte valuation of training and educationa lprocess

The article reveals some aspects of evaluation of educational activities and their results using qualimetric approach to teaching and managerial expertise. The author has presented a mechanism for determining the parameters and criteria of object of evaluation.

- by divisional structure;

- by the subjects of the educational process (Students -Teachers-Administration -staff- parents-public -education authorities-authorities);

- by functionality or directions of activities (learning process, educational, methodical work, administrative and household, administrative activities, etc.);

- by activity structure (purpose, content, form, organization, methods, results);

- by features or types of competencies (motivational, organizational-technological, reflective, information, planning and predictive, communicative, social-psychological, cognitive, creative, moral-ethical, general cultural, productive, life, etc.);

- by the functions of management (analysis, planning, organization, control, management, motivation);

- by the timing (preparatory activities or preliminary stage, the stage of action or main stage, the final stage or performance results);

- by the general structure of the activity (indicative, executive, supervisory, corrective action);

- by the terms of problem-oriented analysis (results -process- conditions);

Key words: estimation, qualimetry, factor-criterion model, the parameters and criteria.

кваліметричний оцінювання навчальний виховний

Здавна управлінцям відома формула: “Що оцінюється, те й розвивається”. Тож не випадково контрольно-аналітичній, зокрема оціночній, діяльності керівника завжди надається пріоритетне значення в системі управління навчальним закладом.

Навіть поверховий погляд на розвиток процедури оцінювання дає змогу стверджувати про наявність чіткого зв'язку між державним (соціальним) замовленням, а відповідно, і стилем державного управління освітою, та системою оцінювання навчальної й педагогічної діяльності.

Останнім часом на зміну жорсткій визначеності критеріїв оцінювання приходить більш гнучке, орієнтоване на об'єктивність, нормативність, кількісну визначеність оцінювання педагогічної діяльності. Можливо, це зумовлено все більшою залежністю матеріального й соціально-психологічного статусу педагога від оцінки результатів його праці. Отже, на відміну від суб'єктивної оцінки експерта (інспектора, керівника), озброєного славнозвісними пам'ятками з переліком питань для перевірки, все частіше в освіті використовують кваліметричний підхід до оцінювання педагогічної діяльності, здійснення педагогічної експертизи навчально-виховного процесу та навчального закладу.

Методологічним засадам педагогічної експертизи присвячені праці Л.І. Даниленко, В.І. Звєревої, Л.М. Петренко, І.П. Підласого, В.С. Черепанова та ін. О.М. Касьяновою визначено сутність, алгоритм, форми та методи педагогічної експертизи навчального закладу, управлінської, навчально-виховної діяльності [3]. Для здійснення педагогічної експертизи вчена використовує і кваліметри- чні моделі. Теорію кваліметрії розробляли багато вчених (Г.Г. Азгальдов, О.Л. Ануфрієва, Г.А. Дмитренко, Г.В. Єльникова, Е.П. Райхман, В.С. Черепанов, В.Т. Циба та ін.), проте сучасна педагогічна практика й досі не озброєна якісними кваліметричними моделями для оцінювання окремих аспектів навчально- виховної, педагогічної, управлінської діяльності та її результатів.

Наведемо деякі визначення поняття “кваліметрія”:

- кваліметрія - наукова дисципліна, яка вивчає методологію і проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь-яких об'єктів - предметів або процесів [2];

- кваліметрія - теорія вимірювання властивостей речей, які визначаються через їх якість [5].

Під кваліметрією найчастіше розуміють оцінювання якісних властивостей процесу, явища, предмета кількісними показниками з використанням певної математичної моделі та технології. Передбачається використання оцінки-критерію шляхом порівняння реального стану об'єкта з ідеальним (визначеним нормативно або представленим як бажаний результат). Як кваліметричну модель найчастіше використовують факторно-критеріальну, що передбачає розчленування об'єкта на структурні елементи. Такий підхід дає змогу розглядати об'єкт як систему, оцінюючи його не загалом, а як сукупність взаємопов'язаних складових.

Мета статті - визначити шляхи оптимізації контрольно-аналітичної діяльності керівника навчального закладу за умови використання кваліметричного підходу до оцінювання навчально-виховної діяльності та її результатів.

Для створення факторно-критеріальної моделі виокремлюють параметри, фактори і критерії (першого, другого порядку). За параметри беруть величини, які характеризують основні якості об'єкта (чи його головні складові), що відповідають глобальним цілям об'єкта. Відповідно, фактори розкривають кожен з параметрів, а критерії деталізують фактори.

Глибина деталізації залежить від вимог до рівня оцінювання. Чим детальніше розкриті фактори (можуть бути використані критерії декількох порядків), тим об'єктивніше буде здійснюватись оцінювання. Проте надмірна деталізація призведе до ускладнення самої процедури оцінювання. Крім того, процес розчленування цілого на складові за відсутності єдиного алгоритму поділу може призвести до того, що окремі показники не будуть характеризувати якості власне цього об'єкта чи впливати на його властивості. Це пов'язано з тим, що якість об'єкта може бути недостатньо визначеною, а це ускладнює побудову відповідної ієрархічної структури. Також треба враховувати, що різні якості об'єкта іноді неможливо оцінювати однаковими одиницями вимірювання. Таким чином, для отримання адекватної оцінки освітньої діяльності рекомендовано використовувати лише критерії першого та другого порядку (часто достатньо і критеріїв першого порядку). Усе залежить від мети оцінювання, ресурсних можливостей навчального закладу, особливостей об'єкта оцінювання, професійної компетентності експертів.

Аналіз літератури, наявного педагогічного й управлінського досвіду дає змогу виявити загальні підходи до структурування об'єкта оцінювання. Залежно від властивостей об'єкта його можна розчленувати за певними характеристиками чи алгоритмами:

- за дивізіональною структурою (початкова - середня - старша школа);

- за суб'єктами навчально-виховного процесу (учні - педагоги - адміністрація - обслуговуючий персонал - батьки - громадськість - органи управління освітою - органи влади);

- за функціоналом чи напрямами діяльності (навчальний процес, виховна, методична робота, адміністративно-господарська, управлінська діяльність тощо);

- за структурою діяльності (мета, зміст, форми організації, методи, результат);

- за видами чи типами компетентностей (мотиваційна, організаційно-технологічна, рефлексивна, інформаційна, планово-прогностична, комунікативна, соціально-психологічна, когнітивна, креативна, морально-етична, загальнокультурна, продуктивна, життєва тощо);

- за функціями управління (аналіз, планування, організація, контроль, регулювання, мотивація);

- за термінами (підготовча діяльність чи попередній етап, етап активних дій чи основний етап, підсумковий етап чи результати діяльності);

- за загальною структурою діяльності (описано формулою В.П. Безпалько: Д = Од + Вд + Кд + Кор, де Од - орієнтовні дії (усвідомлення мети, змісту, умов, вибір способу, планування діяльності); Вд - виконавчі дії (виконання розробленого плану); Кд - контрольні дії (перевірка виконання плану та отриманих результатів); Кор - коригувальні дії (приведення об'єкта в норму чи подальше його вдосконалення);

- з погляду проблемно-орієнтованого аналізу (результати - процес - умови).

Вибір способу структурування залежить від властивостей об'єкта. Іноді структура визначається нормативно (якщо вона описана в нормативних документах). Окремі дослідники (Г.В. Єльникова, З.В. Рябова) пропонують структурувати об'єкт оцінювання, використовуючи такий алгоритм:

- визначення місії (глобальної мети) чи загальної цільової функції об'єкта;

- визначення параметрів: декомпозиція глобальної мети на основні компоненти чи напрями діяльності (функціональної, професійної, соціальної тощо);

- визначення факторів - змістових складових параметрів;

- визначення критеріїв - вимог до здійснення кожної зі змістових складових (факторів).

Таким чином, вибір способу структурування об'єкта дослідження залишається за експертом, але обраний спосіб має бути обґрунтований.

Важливим елементом реалізації кваліметричного підходу є визначення вагомості (значущості) кожного показника. Найчастіше для цього застосовують експертний метод. Створюють експертну групу (експертами вважаються спеціалісти, які визнані професіоналами в певній галузі більшістю їх колег). Як правило, в освіті експертами обирають найбільш досвідчених педагогів, управлінців різних ієрархічних рівнів, науковців, вузьких спеціалістів з інших галузей, зовнішнього середовища навчального закладу. Експертна група може працювати за методом Дельфі (послідовна корекція результатів на основі аргументації кожним експертом своєї оцінки) або за будь-яким іншим методом експертних оцінок (рейтингу, соціологічних досліджень, бальних оцінок тощо).

Необхідно зазначити, що при будь-якій структуризації одним з найвагоміших показників (параметрів, факторів, критеріїв) має бути результативність певної діяльності чи рівень досягнення мети (бажаного результату). Адже саме результативність діяльності свідчить про рівень досягнення мети, що є, у свою чергу, показником рівня (якості, ефективності) управління.

Факторно-критеріальна модель, як правило, оформлюється у вигляді таблиці (див. табл.).

Таблиця

Факторно-критеріальна модель

1. Григораш В.В. Управління навчальним закладом / В.В. Григораш, О.М. Касьянова, О.І. Мармаза та ін. - Х.: Ранок, 2003. - Ч. 1.

2. Єльникова Г.В. Діагностика управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу: навч. посіб. / Г.В. Єльникова, О.Л. Ануфрієва // Підготовка керівника середнього закладу освіти / за ред. Л. Даниленко. - К.: Міленіум, 2004. - С. 77-102.

3. Касьянова О.М. Педагогічна експертиза навчального закладу: навч.-метод. посіб. / О.М. Касьянова. - Х.: Основа, 2012. - 128 с.

4. Мармаза О.І. Менеджмент в освіті: дорожня карта керівника / О.І. Мармаза. - Х.: Основа, 2007. - 448 с.

5. Циба В.Т. Основи теорії кваліметрії / В.Т. Циба. - К: ІЗМН, 1997.

Размещено на Allbest.ru