Тендерна компетентність як складова тендерної культури батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Тендерна компетентність як складова тендерної культури батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу

Шевченко Т.Ю., директор Сумський обласний центр для сім'ї, дітей та молоді

У статті проаналізовані особливості тендерної компетентності як складової тендерної культури батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу. Теоретично обґрунтована необхідність формування тендерної культури батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, заснованої на ідеї тендерної рівності.

Ключові слова: гендер, культура, гендерна культура, компетентність, гендерна компетентність, дитячий будинок сімейного типу, батьки-вихователі, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

В статье проанализированы особенности гендерной компетентности как составляющей гендерной культуры родителей-воспитателей детских домов семейного типа. Теоретически обоснована необходимость формирования гендерной культуры родителей-воспитателей детских домов семейного типа, основанной на идее гендерного равенства.

Ключевые слова: гендер, культура, гендерная культура, компетентность, гендерная компетентность, детский дом семейного типа, родители-воспитатели, дети-сироты и дети, лишенные родительской опеки.

The article analyzes the features of gender competence as a component of the gender culture of parent- educators of family-type children's homes. The necessity of forming a gender culture of parent-educators of family-type children's homes based on the idea of gender equality.

Key -words: gender, culture, gender culture, competence, gender competence, children deprived of parental careffamilyforms of care, child-orphans and children without parents care.

Постановка проблеми

В Україні останнім часом набуває особливої актуальності проблема створення суспільства тендерної рівності, оскільки в умовах глобалізації процеси рівноправності між чоловіком і жінкою дедалі більше зазнають європейських і світових впливів. У сучасному українському суспільстві спостерігається становлення нової соціокультурної реальності, виявами якої є зміна характеру відносин між людьми та стилю їхніх взаємин, зміна соціальної орієнтації та ідеалів, переоцінка цінностей і формування їхньої нової ієрархії, формування нових соціально-культурних потреб, поява нових способів життя. Трансформація соціальних і культурних моделей поведінки жінок і чоловіків призвела до виокремлення дослідниками тендерної культури з властивими їй цінностями, нормами, знаннями.

Державне забезпечення тендерної політики передбачає інтегрування гендерного підходу в усі сфери суспільного життя - освіту, культуру, законодавство, соціальну політику тощо. Відповідно до визначеного стратегічного курсу важливими складовими державної соціальної політики стає створення умов для реалізації права кожної дитини, зокрема дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання в сім'ї; виховання та утримання дітей відповідно до принципу родинності. У цьому процесі особливе місце посідають дитячі будинки сімейного типу (далі - ДБСТ) загалом і батьки-вихователі ДБСТ зокрема. Перебування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у ДБСТ як альтернативній формі сімейного виховання, на відміну від умов інтернатного перебування, соціально-педагогічне середовище якого зазвичай є гендерно незбалансованим, надає більш сприятливі умови для гендерного виховання. До того ж сімейне оточення має більш потужний виховний потенціал, ніж інтернатний заклад, оскільки поряд із зовнішнім впливом на розвиток особистості відбувається процес стихійного засвоєння дитиною суспільно значущих ролей та установок. Однак у свідомості батьків-вихователів ДБСТ на сучасному етапі недостатньо сформованого почуття особистої відповідальності за формування їхньої гендерної компетентності. Відсутність повноцінного гендерного виховання та гендерної культури призводить до відхилень у формуванні особистості, гендерної неадекватності, нещасних шлюбів, а іноді й до серйозних психічних дисфункцій. Розширення наукових знань батьків-вихователів, підвищення рівня їхньої тендерної культури, формування тендерної компетентності - необхідна умова зрушень у розвитку тендерної свідомості батьків-вихователів. Тому питання ефективності процесу формування тендерної компетентності як складової тендерної культури батьків-вихователів ДБСТ є дуже актуальним у процесі виконання соціального замовлення щодо формування тендерної культури молодого покоління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження теоретичних і методологічних аспектів проблеми формування тендерної компетентності та тендерної культури батьків-вихователів ДБСТ є досить специфічними, тому що тісно пов'язані із соціально-психологічними, культурологічними, правовими та педагогічними науковими напрямами. Аналіз наукової літератури, дотичної до проблеми тендеру, свідчить, що поняття «тендер» розглядало багато зарубіжних і вітчизняних науковців, а саме: С. Бем, О. Вороніна, Г. Гарфінкель, Е. Гіденс, Т. Говорун, Дж. Скотт, Е. Каменська, Т. Мельник, Н. Приходькіна. Поняття «компетентність», «тендерна компетентність» у різних контекстах вивчали такі науковці, як: М. Бирки, Ю. Варданян, Н. Єфремова, І. Затайнов, І. Зимня, О. Кікінеджі, І. Кльоцина О. Кучай, Н. Ничкало, О. Пометун, Л. Тархан, А. Хом'як, А. Чемерис, А. Шишко, Л. Штильова та інші. Питання тендерної культури розглядали Р. Айвазова, Т. Вороніна, О. Кікінеджі, І. Клименкова, Т. Мельник, С. Оксамитна, Л. Посадська, П. Терзі, О. Цокур.

Аналіз робіт зазначених науковців свідчить про значний об'єм теоретичного та емпіричного матеріалу, що становить концептуальну базу нашого дослідження з вищезазначеної проблеми. Однак залишається актуальною проблема формування тендерної компетентності як складової тендерної культури батьків-вихователів ДБСТ.

Постановка завдання. Завданням дослідження є актуалізувати питання формування тендерної компетентності як складової тендерної культури батьків-вихователів ДБСТ.

Виклад основного матеріалу дослідження

Під час розгляду феномена тендерної компетентності як складової тендерної культури батьків-вихователів ДБСТ необхідно розглянути такі йото складові: «тендер», «культура», «тендерна культура», «компетентність», «тендерна компетентність». Саме ідея тендерної рівності, на думку науковців, стала поштовхом для розроблення тендерної культури. Поняття «тендерна культура» поєднує два поняття: «тендер» і «культура», у якому, на наш погляд, ключовим є «тендер».

Тендерні дослідження та термін «тендер» у суспільних науках введені для окреслення нових стратегій світового регулювання соціо-статевих відносин між жінкою та чоловіком і розмежування біологічного та соціального тлумачення їхніх рольових взаємин у суспільстві. Дослідники наголошують, що «тендер» - складне поняття, яке розкриває широкий зміст цього суспільного явища. Вивченням змісту поняття «тендер» займалося багато зарубіжних і вітчизняних науковців, а саме: Дж. Скотт, Е. Гіденс, Т. Говорун, Е. Каменська, Т. Мельник, Н. Приходькіна. Попри певні змістові розбіжності, дефініції категорії тендеру доводять, що розходження особистісних і поведінкових характеристик жінок і чоловіків не пов'язані прямо з дією біологічних факторів, а визначаються специфікою соціальної взаємодії. Інакше кажучи, «тендер» - це змодельована суспільством і підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої та жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та стосунків жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їхньої статі [7, с. 11].

Гендерні дослідження в соціальному та гуманітарному знаннях надали можливість для переосмислення культури, розуміння необхідності зміни традиційних цінностей на цінності, які проголошують, що чоловік і жінка різні, але рівні.

Поняття «культура» має багато визначень, тому зупинимося на принципово важливих для нашого наукового пошуку. «Словник іншомовних слів» визначає поняття «культура» як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом йото історії; освіченість, вихованість; рівень, ступінь досконалості певної галузі господарської чи розумової діяльності, праці і фахової підготовки суспільної поведінки [11]. «Тлумачний словник української мови» зазначає, що культура - все, що створено людським суспільством та існує завдяки фізичній і розумовій праці людей, на відміну від явищ природи [4, с. 202]. Тож вплив культури на становище людини у світі та її ставлення до світу, без сумніву, є значним і відіграє велику роль у формуванні та зміцненні суспільства. Культура впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності, зокрема й на характер поведінки, форми та стиль спілкування людей.

Питання тендерної культури розглядали Р. Айвазова, Т. Вороніна, О. Кікінеджі, І. Клименкова, Т. Мельник, С. Оксамитна, Л. Посадська, П. Терзі, О. Цокур. Дослідник С. Оксамитна розглядає тендерну культуру як невіддільний складник демократичного світогляду, дотримання принципу рівної та рівноцінної громадянської гідності кожної людини незалежно від статі, забезпечення рівних можливостей для самореалізації та розвитку особистості чоловіків і жінок, визнання необхідності соціального партнерства жінок і чоловіків, консенсусного характеру досягнення рівності між ними [9, с. 174]. Український гендерний дослідник Т. Мельник зазначає, що гендерна культура передбачає сформованість у людини правильного розуміння щодо призначення чоловіка та жінки, їхнього статусу та взаємовідносин у різних сферах суспільства [8, с. 59]. На думку О. Кікінеджі та Кізь, гендерна культура розглядається як система соціально-економічних, правових та етнопсихологічних умов існування суспільства, що сприяє становленню чоловіка та жінки як рівних соціальних істот [5, с. 65]. Сучасний український науковець П. Терзі стверджує, що гендерна культура як особливе соціальне явище виникає у вигляді сукупності матеріальних і духовних багатств, цінностей та ідей, норм і традицій, знакових систем, яка використовується суспільством для закріплення, збереження й передачі надбань накопиченого соціального досвіду, забезпечення комунікації та регуляції статево-рольової поведінки його членів як представників певної соціальної статі - жіночої та чоловічої [12]. Без сумніву, гендерна культура як складова загальної культури використовується в суспільстві для збереження та передачі надбань накопиченого соціального, зокрема гендерного, досвіду та впливає на особистість конкретних людей, які займаються професійно проблемами міжособистісних відносин. Ми згідні з думкою сучасних дослідників, які стверджують, що саме під впливом культури зберігаються та поширюються норми, цінності, уявлення, традиції, стереотипи щодо поведінки чоловіків і жінок у різних сферах життєдіяльності суспільства та відбувається становлення особистості.

У рамках компетентнісного підходу визначальним стає з'ясування ключових термінів «компетентність» і «гендерна компетентність». Аналіз наукових досліджень М. Бирки, Ю. Варданян, Н. Єфремової, Зимньої, О. Кучай, Н. Ничкало, О. Пометун, Л. Тархан, А. Хом'як, А. Чемерис, А. Шишко та інших учених щодо змісту поняття «компетентність» свідчить, що в педагогічній на ці відсутня єдина точка зору щодо сутності наукової категорії поняття «компетентність». Попри певні відмінності в трактуванні змісту поняття «компетентність», І. Зимня, Н. Єфремова, В. Олійник, А. Шишко та інші дослідники вважають, що ядром структури компетентності виступають, передусім, сукупність знань, умінь і навичок, вживаних у конкретній сфері діяльності людини. У сучасній вітчизняній освітній політиці дефініція «компетентність» трактується як «здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості» [1].

Тендерна компетентність трактується науковцями крізь призму професійної діяльності. Окремі аспекти гендерної компетентності як складової професійної компетентності досліджували О. Болотська, Т. Голованова, І. Зимня, І. Загайнов, О. Каменська, І. Кльоціна, І. Мунтян, М. Раздвилова та інші вчені. Тендерна компетентність визначається особливою системою гендерних знань і практик, що відповідають принципам паритетності статі. На думку О. Нежинської, «під гендерною компетентністю особистості треба розуміти знання, уміння, навички, що зумовлюють взаємодію з особами різної статі на засадах гендерної рівності, опосередковані їхніми індивідуально-психологічними гендерними характеристиками (маскулінність/фемінність, гендерна ідентичність, гендерні установки та стереотипи), які проявляються в повсякденній життєдіяльності, спілкуванні та поведінці з особами різної статі» [2, с. 19]. Т. Грабовська окреслює гендерну компетентність «як процес спрямованих і спонтанних впливів на особистість, що допомагає засвоїти знання про гендер, норми, правила поведінки та установки відповідно до культурних уявлень про роль, становище та призначення представників різних статей у суспільстві, сприяє становленню повноцінних членів суспільного життя та залучає їх до усталеної системи гендерних ролей» [3 с. 5]. І. Кльоцина гендерну компетентність розглядає як «характеристику, яка дає змогу особистості не бути суб'єктом або об'єктом ситуацій гендерної нерівності, а дає можливість помічати ці ситуації у своєму житті; протистояти сексизмові, дискримінаційним впливам; самим не створювати ситуації гендерної нерівності» [6, с. 60-65].

Специфіку функціонування ДБСТ як сімейної форми виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, вивчали Т. Бондаренко, Л. Волинець, І. Доля, Ю. Ілляшенко, Н. Комарова, Г. Лактіонова, В. Москалюк, І. Ченбай, Ж. Петрочко, І. Пєша, Л. Пономаренко, Ю. Черновалюк та інші науковці. Аналізуючи життєдіяльність дитячого будинку сімейного типу, І. Пєша визначає його особливість як соціально-педагогічного середовища, що виконує функції як соціального й соціалізуючого інституту. Дитячий будинок сімейного типу, як стверджує І. Пєша, є соціальним інститутом становлення особистості дитини, позбавленої батьківського піклування, який виконує такі соціальні функції, притаманні кожній сім'ї, як: економічна, виховна, рекреативна, комунікативна, регулятивна, феліцитологічна [10, с. 67].

ДБСТ як соціальний інститут формує знання, досягнення, зберігає традиції та моделі поведінки, модифікує форми й типи взаємовідносин між людьми. Становленню вихованців ДБСТ як соціальній особистості сприяють механізми педагогічного впливу, поширення цінностей культури, оволодіння духовними цінностями, а також рівень тендерної культури та гендерних знань батьків-вихователів.

Висновки

тендерний компетентність батько вихователь

Незважаючи на те, що питання сімейного виховання, педагогічної освіти висвітлюються в багатьох педагогічних, психологічних, соціологічних працях, сьогодні не визначені зміст і шляхи формування гендерної компетентності як складової гендерної культури батьків-вихователів ДБСТ, критеріїв і параметрів оцінки їхнього визначення.

Аналіз соціально-педагогічних умов виховання дітей у ДБСТ доводить, що така форма опіки потребує відповідної підготовки батьків-вихователів. Отже, питання щодо розширення гендерних знань, формування гендерної культури батьків-вихователів, на нашу думку, потребує включення до програм підготовки кандидатів у батьки-вихователі. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в розробленні методики формування гендерної компетентності як складової гендерної культури батьків-вихователів, у розповсюдженні знань щодо гендерної культури серед батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу для засвоєння моделей їхньої поведінки у спілкуванні з вихованцями та конструктивного вирішення проблем.

Література

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій». Офіційний сайт Верховної Ради України «Законодавство України». URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF

2. Бондарчук О.І., Ващенко І.М., Нежинська 0.0. Тендерна освіта в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів: програма спецкурсу для слухачів очно-дистанційної форми навчання в системі післядипломної педагогічної освіти. К., 2010. 21с.

3. Грабовська Т.О. Шляхи гуманізації відносин педагогів с учнями. Навчально-методичні проблеми формування оптимального педагогічного клімату в шкільному колективі. К.: МАУП, 1999. 134 с.

4. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови. Харків: Фоліо, 2006. 540 с.

5. Кікінеджі О.М., Кізь О.Б. Формування тендерної культури молоді: науково-методичні матеріали до тренінгової програми. Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 8. С.64-68.

6. Клецина И.С. Развитие гендерной компетентности государственных и муниципальных служащих в процессе гендерного образования. «Женщина в российском обществе». Российский научный журнал. № 3 (44). 2007. С. 60-65.

7. Мельник Т.М. Гендер як наука та навчальна дисципліна. Основи теорії тендеру: навч. посібник. К.: «К.І.С.», 2004. С. 10-29.

8. Мельник Т.М, Кобилянська Л.С. 50/50: Сучасне тендерне мислення: словник. К.: «К.І.С.», 2005. 280 с.

9. Основи теорії тендеру: навч. посібник. К.: «К.І.С.», 2004. 536 с.

10. Пєша І.В. Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: (проблеми реформування). К.: Логос, 2000. 86 с.

11. Словник іншомовних слів. URL: http://www.j nsra.cora.ua/cgi-bin/u/book/sis. pl?Qry=%CA%F3%EB%FC%F2%F3%F0%E0

12. Терзі П.П. Формування тендерної культури студентів вищих технічних навчальних закладів: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Кіровоград, 2007. 22 с. URL: https://www.twirpx.cora/file/1627669/

Размещено на Allbest.ru