Проектування індивідуальної освітньої траєкторії в процесі навчання майбутніх учителів гуманітарних дисциплін

Постановка проблеми

Перед викладачами вищих педагогічних навчальних закладів постає завдання підготовки майбутніх учителів, зокрема гуманітарних дисциплін, до застосування індивідуальних освітніх траєкторій у подальшій діяльності, оскільки головною метою системи сучасної освіти є її орієнтація на учнів, на задоволення їхніх індивідуальних освітніх потреб. Навчання за індивідуальними освітніми програмами сьогодні є актуальним завданням, оскільки саме індивідуальна освітня траєкторія лежить в основі концепції профільної освіти. Використання індивідуального навчального плану дозволяє реалізувати різні особистісні освітні потреби учнів, їхніх родин, установ професійної освіти і загальноосвітніх установ різних видів.

Аналіз останніх публікацій

Зазначимо, що проблема визначення поняття «індивідуальна освітня траєкторія» була предметом дослідження багатьох науковців (К. Александрова, А. Воронцов, Т. Ковальова, Н. Рибалкіна, О. Тубельський, А. Хуторський та ін.), які наголошували на тому, що індивідуальні освітні траєкторії формуються в освітньому просторі. Структура освітнього простору в загальнотеоретичному і методологічному аспектах докладно розглядається в роботах В. Афанасьєва, А. Бодальова, С. Болдиревої, Н. Боритко, Н. Нікуліної, І. Шендрика та ін. Проблему проектування та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій розглядали у своїх роботах К.Олександрова, Г.Прозумєнтова, Н.Рибалкіна, Н.Суртаєва, І.Якиманська та ін.

Мета статті

Аналіз поглядів науковців щодо сутності трактування поняття «індивідуальна освітня траєкторія»; визначення методу проектування й розробки індивідуально-освітньої траєкторії у процесі навчання майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Виклад основного матеріалу дослідження

Індивідуальна освітня траєкторія, за А. Хуторським, -- це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного учня в освіті. Під особистісним потенціалом учня тут мається на увазі сукупність його здібностей -- діяльніших, пізнавальних, творчих, комунікативних та ін. Процес виявлення, реалізації та розвитку цих здібностей відбувається в ході освітнього руху учнів індивідуальними траєкторіями. Тобто, якщо виокремити конкретні особистісні здібності учнів як орієнтири для здійснення ними освітньої діяльності з кожного навчального предмета, то шлях засвоєння цихпредметів буде визначатися не стільки їх логікою, скільки сукупністю особистіших здібностей кожного учня. Головна роль серед цих здібностей буде належати тим, завдяки яким учень створює нові освітні продукти, тобто творчим здібностям. Отже, науковець розглядає індивідуальну освітню траєкторію як усвідомлений і узгоджений з педагогом вибір основних компонентів своєї освіти: змісту, цілей, задач, темпу, форм і методів навчання, особистісного змісту освіти, системи контролю та оцінки результатів [6].

Ю. Юдіна визначає сутність і зміст поняття «індивідуальна освітня траєкторія», трактуючи його як вибір та самостійне здійснення віково-адекватних і позавікових видів діяльності, що вимагають осмисленого освоєння і застосування соціального, культурного досвіду. При цьому, на думку авторки, становлення індивідуальних освітніх траєкторій учнів потребує розгортання педагогічних факторів за допомогою реалізації сукупності організаційно-педагогічних умов, пов'язаних з орієнтуванням та активізацією віково-адекватних і позавікових видів діяльності учнів у їх взаємозв'язку [5].

Зарубіжні дослідники^гауетецег, Simon)вважають, що вивчення освітньої траєкторії -- це опис мислення учнів, як вони вчаться задля досягнення конкретних цілей в певній галузі. У більш конкретному плані вивчення траєкторії -- це передбачений шлях через безліч навчальних завдань, спрямованих на вироблення психічних процесів або дій для просування учнів в конкретній предметній галузі. При цьому вони зазначають, що в цьому процесі важливими є три елементи: ряд поставлених цілей, чітко визначена стежка через навчальний план, уздовж якого можна допомогти студентам досягти зазначеної мети, і послідовний набір навчальних дій або завдань, дібраних для кожного студента індивідуально. В ході взаємодії зі студентами, викладачі також повинні розглядати свої дії з погляду студентів. Проектуючи освітню траєкторію, викладачі повинні встановити цілі, яких треба досягти в кінцевому результаті, а для цього вони повинні бути теоретично підготовленими.

Отже, науковці по-різному підходять до трактування поняття «індивідуальна освітня траєкторія», проте всі вони зазначають, що це цілеспрямована освітня програма, яка враховує освітні потреби, індивідуальні можливості та здібності кожного студента.

Наразі в Україні набуває все більшої актуальності думка, що до кожного учня слід шукати особливий підхід і сприймати як людину, спроможну самостійно вирішити, які знання для неї важливі, а які -- ні. Саме такий підхід передбачає розробка індивідуальної освітньої траєкторії розвитку для кожної дитини.

За С. Воробйовою зазначаємо, що в стадії розробки індивідуальної освітньої траєкторії студент виступає: 1) як суб'єкт вибору диференційованої освіти, пропонованою освітньою установою; 2) як «неформальний замовник», «пред'являючи» (при стартовому діагностуванні) тому, хто проектує для нього, освітню програму -- індивідуальну траєкторію, свої освітні потреби, пізнавальні та інші індивідуальні особливості; на стадії реалізації студент виступає як суб'єкт здійснення освіти, в цьому разі особистісно-орієнтований освітній процес реалізується як індивідуальна освітня траєкторія за умови використання функціональних можливостей педагогічної підтримки, оскільки саме підтримка студента в освітньому процесі трансформує особистісно-орієнтований освітній процес в індивідуальну освітню траєкторію. Зміст індивідуально-освітньої траєкторії визначається освітніми потребами, індивідуальними здібностями і можливостями студента (рівнем готовності до освоєння програми), змістом програми.

Розглянемо етапи організації учителем освітньої діяльності, що забезпечує індивідуальну освітню траєкторію учня, і як і вміння повинні опанувати майбутні вчителі гуманітарних дисциплін з метою застосування їх у подальшій професійній діяльності.

1-й етап. Діагностика вчителем рівня розвитку та ступеня виразності особистіших якостей учнів, необхідних для здійснення тих видів діяльності, що властиві певній освітній сфері або її частині.

2-й етап. Фіксування кожним учнем, а потім і вчителем, фундаментальних освітніх об'єктів в освітній сфері або її теми з метою позначення предмета подальшого пізнання.

3-й етап. Вибудовування системи особистого ставлення учня до майбутньої освітньої сфери або теми, що має вивчатись. Освітня сфера постає перед учнем у вигляді системи фундаментальних освітніх об'єктів, проблем, питань, «поглядів».

4-й етап. Програмування кожним учнем індивідуальної освітньої діяльності стосовно «своїх» і «загальних» фундаментальних освітніх об'єктів. Учень за допомогою вчителя виступає в ролі організатора своєї освіти: формулює цілі, добирає тематику, прогнозує свої кінцеві освітні продукти та форми їх представлення, складає план роботи, добирає засоби та способи діяльності, встановлює систему контролю й оцінки своєї діяльності.

5-й етап. Діяльність з одночасної реалізації індивідуальних освітніх програм учнів і загальноколективної освітньої програми.

6-й етап. Демонстрація особистих освітніх продуктів учнів та їх колективн е обговорення. Уведення вчителем культурних аналогів учнівських освітніх продуктів, тобто ідеальних конструктів, що належать досвіду та знанням людства: понять, законів, теорій та інших продуктів пізнання.

7-й етап. Рефлексивно-оцінний. Виявляються індивідуальні й загальні освітні продукти діяльності (у вигляді схем, концептів, матеріальних об'єктів), фіксуються та класифікуються застосовувані (репродуктивно засвоєні або творчо створені) види та способи діяльності. Одержані результати зіставляються з цілями індивідуальних і загальних колективних програм занять [1].

Вслід за Н.Кемеровою зазначаємо, що проектування індивідуальної освітньої траєкторії навчання -- це конструктивна пізнавальна діяльність, яка спрямована на розвиток особистості студента, що забезпечує придбання їм досвіду виконання специфічних особистісних функцій: свідомий вибір, цілепокладання, самореалізація, соціальна відповідальність та ін. Авторка зауважує, що студент визначає індивідуальний сенс, ставить цілі, проектує етапи власної пізнавальної діяльності. Це сприяє розвитку мотивації навчання, внутрішньої та зовнішньої самоорганізації майбутнього спеціаліста, здатність побудови траєкторії самонавчання. Будь-яка діяльність неможлива без усвідомлення мотиву, тим більше навчання, якщо ми прагнемо забезпечити його ефективність в досягненні поставлених цілей. Тільки активна, вмотивована, особистісно-значуща діяльність майбутніх учителів є запорукою успішного формування освітніх продуктів, завдяки чому студент стає суб'єктом і продуктом власної освіти [3].

Авторка відзначає декілька етапів застосування індивідуальної освітньої траєкторії у навчанні: 1) діагностичний; 2) цілеспрямовуючий; 3) мотиваційний; 4) експериментально-пізнавальний; 5) контролювальний або оцінний. Натомість, зазначає дослідниця, випускники шкіл не в змозі використовувати навіть прості традиційні засоби навчання, не говорячи про здатність до рефлексії й самоорганізації, тому необхідно готувати студентів до застосування й розробки індивідуальних освітніх траєкторій з першого року навчання.

У ході здійснення індивідуальної траєкторії кожний студент пропонує власні ідеї, розробляє моделі, займається проектною діяльністю, самостійно чи за допомогою викладача вибирає способи, види діяльності, форми контролю, тобто сам планує свою освітню діяльність.

Застосовуючи метод проектування індивідуальної освітньої траєкторії для майбутніх учителів, зокрема гуманітарних дисциплін, дуже важливо використовувати різні види діяльності, такі, як проектні методи, проблемні завдання, які сприяють максимальній активності, а також надають свободу творчості студентів(Дж. Літл, Р. Вернінг).

Зазначимо, що учителі-гуманітарії вирізняються більш розвиненою творчою уявою, що пов'язано насамперед із різними способами пізнання, а також з тим, що в них оперує образне мислення, вміння зосереджувати свою увагу на розвитку емоційної сфери учнів. Майбутні фахівці, що успішно оволодівають гуманітарними професіями, мають справу здебільшого з наочною інформацією відповідно до особливостей правої півкулі, яка за своєю природою є «емоційною» та «інтуїтивною», здатні розрізняти інтонації, музичні тони, мелодії, «відчуття» слів, форми, кольори, значення. Гуманітарії також вирізняються широтою пізнавальних та естетичних інтересів, більш комплексним, емоційно-чуттєвим сприйманням, ерудованістю, «чуттям» мови, оригінальним та панорамним мисленням, багатим словниковим запасом, умінням правильно його використовувати тощо [2]. Таким чином, майбутній учитель гуманітарних дисциплін вчиться враховувати індивідуальні інтереси кожного учня, способи роботи з навчальним матеріалом, а також застосовує різні види діяльності, що є невід'ємною складовою під час проектування індивідуальної освітньої траєкторії учня.

Література

1. Демчук Ю.В. Індивідуальна освітня траєкторія як фактор професійного самовизначення обдарованих учнів. -- [Електронний текст]. -- Режим доступу: http://ndcsoippo.at.Ua/_fr/0/Demchuk.pdf

2. Зелена І. О.Педагогічні умови формування естетичного світогляду майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу: дис....канд. пед. наук: 04 / Інна Олександрівна Зелена. --Черкаси, 2011. -- 265 с.

3. Кемерова Н. С. Проектирование индивидуальной траектории обучения иностранному языку в техническом вузе -- [Електронний текст]. Режим доступу: http://vestnik.tspu.ru/fiIes/PDF/artides/kemerovans.53572922010.pdf

4. Собина Т. А. Технология проектирования индивидуальной траектории обучения математике/ Т. А. Собина // Мир науки, культуры,образования: научный журнал. -- 2009. -- № 5 (17). -- С .242-247.

5. Юдина Ю. Г. Педагогическое обеспечение становлення индивидуальных образовательных траекторий учащихся 5-7 классов: дис. ... канд. пед. наук: 01 / Юлия Геннадьевна Юдина. -- Красноярск, 2005. -- 247с.

6. Хуторской A. B. Методика личностно-ориентированного обучения: Как обучать всех по-разному: [пособие для учителя] /A. B. Хуторской. -- М. : Владос- Пресс, 2005. -- 383 с.

Размещено на Allbest.ru