Побудова системи змісту навчання математики у профільній школі з позицій професійної спрямованості навчання

Ніна Тарасенкова, Ірина Лов'янова

Підходи до трактування поняття «зміст освіти»

Так, В. Краєвським [5] визначено три основні концепції формування змісту освіти: 1) сцієнтична концепція, в її основі абсолютизація ролі науки у формуванні культури людини; 2) холістична концепція виходить з припущення, що сукупність знань, умінь і навичок необхідна для формування і розвитку різносторонньої особистості; 3) культурологічна концепція презентує зміст освіти як педагогічно адаптований соціальний досвід людства, тотожний культурі людства в усій структурній повноті.

Мета статті - на основі пропонованих трактувань поняття «зміст освіти», загальнотеоретичних підходів до структурування змісту шкільної освіти та принципів відбору змісту визначити фактори впливу на формування змісту шкільної математики і схарактеризувати компоненти змісту професійно спрямованого навчання математики.

Зміст освіти є ширшим поняттям порівняно зі змістом навчання. Що стосується побудови змісту освіти на рівні навчального предмета, то, як зазначає С. Гончаренко [3, с. 17], методика орієнтується на його провідний компонент. У змісті навчального предмета має бути реалізоване методологічне положення про єдність змістового і процесуального аспектів у навчанні через опис понять складу і структури навчального предмета в термінах змісту й процесу.

У більшості трактувань основними структурними складниками змісту навчання постають знання, уміння та навички. Ці складники у структурі змісту представлені в певних ієрархіях: 1) від знань - до вмінь і від деяких із них - до навичок (Г. Костюк, О. Савченко, С. Гончаренко); 2) від знань - до первинних умінь, а від них - до навичок і вторинних умінь (В. Артемов, А. Богуш, П. Гальперін); 3) від знань - до навичок, а від них - до вмінь (С. Рубінштейн, І. Лернер, О. Онищук). Вибір однієї з ієрархій залежить від специфічних особливостей змісту навчання конкретного предмета, зокрема вивченню математики відповідає ієрархія під номером три.

Втіленням концептуальних задумів профільного навчання у зміст освіти є профільне наповнення змісту, яке на сьогодні досягається за рахунок виділення трьох рівнів: академічного, профільного і стандартного. Проте зміст навчання шкільного предмета також можна формувати виходячи із структури профільного навчання, а саме: базовий зміст, профільний зміст, зміст курсів за вибором. Якщо перший підхід визначення трьох рівнів у змісті відповідає рівням математичної підготовки у профільній школі, то використання другого підходу до формування змісту наближає цей процес до дворівневої структури «базовий рівень - профільний рівень», яка зараз активно обговорюється в межах формування оновленої концепції профільної школи.

Вичерпна характеристика змісту навчання передбачає визначення: системи принципів побудови змісту навчання; факторів формування змісту; системи компонентів змісту; способів пред'явлення змісту.

Принципи відбору й побудови змісту навчання за М. Бурдою [2] наведено й систематизовано у таблиці 2.

Таблиця 2

Принципи відбору змісту за М. Бурдою [2]

Визначаючи чинники, які впливають на формування змісту шкільної математики, ми дотримуємося точки зору М. Бурди [1], який виокремлює такі:

- значення математичної освіти для життєдіяльності особистості;

- урахування соціальних потреб суспільства і цілей, які воно ставить перед навчанням математики;

- відображення компонентів математичної науки у шкільних підручниках;

- урахування основних видів діяльності людини, структури й особливостей цієї діяльності.

У профільній підготовці старшокласників професійна спрямованість навчання передбачає формування стійких мотивів вивчення шкільних дисциплін, які для цього напряму підготовки не є профільними; організацію засвоєння знань і досвіду діяльності з позиції ціннісних орієнтацій старшокласників, формування професійно важливих якостей особистості та якісну математичну підготовку учнів у межах обраного навчального профілю.

До системи компонентів змісту професійно спрямованого навчання математики ми відносимо такі:

- предметний - це базовий зміст навчальної дисципліни, що забезпечує рівень знань, визначений державним стандартом, складається з певної наукової інформації, що активізує пізнавальні потреби і впливає на розвиток пізнавальних інтересів особистості, відповідає віковим особливостям учнів, а також кількості часу, який надається на його вивчення;

- діяльнісний - це передбачувані у змісті навчання математики види діяльності (загальнонавчальна, пізнавальна, перетворювальна, самоорганізуюча), характерні для відповідної науки і сфери діяльності людини, які дозволяють перехід від засвоєння дійсності до внутрішнього особистісного зростання, а потім до опанування культурно- історичних досягнень;

- когнітивно-семіотичний - спрямованість змісту на розвиток рефлексивної мислительної діяльності учнів у процесі пізнання та перетворення системи знаково- символічних засобів;

- компетентнісний - реалізація у змісті груп компетентностей, які передбачають зміни соціальної діяльності особистості, пов'язані із внутрішньою мотивацією, інтересами та сферою знань;

- аксіологічний - орієнтація змісту на розкриття ціннісно-цільових приорітетів навчально-пізнавальної діяльності.

Визначення такої групи компонентів змісту навчання математики здійснювалося нами на психологічних, дидактичних і методичних підставах, а саме:

1) зміст навчання має ураховувати психологічні потреби особистості в пізнанні, практичній діяльності, в пошуковій і творчій активності, в емоційній насиченості буття, у визнанні іншими людьми й спілкуванні з ними, а також відповідні до цих потреб інтелектуальні здібності людини;

1. зміст навчання будується відповідно до комплексу дидактичних цілей;

2. види навчальної діяльності, закладені у змісті, спрямовуються на набуття досвіду в пізнавальній, практичній, творчо-пошуковій, ціннісно-смисловій, комунікативній діяльності учнів.

Виокремлені компоненти змісту розгортаються концентрично (уточнюються, поглиблюються й узагальнюються) протягом всього вивчення математики у старшій школі.

Підсумовуючи, варто наголосити на тому, що компонентна побудова змісту навчання математики передусім передбачає формування стійких систематизованих знань основ науки, вияв переваг предметної структури навчання, створення оптимальних умов освіти, виховання і розвитку особистості учнів в напрямку професійної спрямованості і в перспективі має набути фіксації в навчальних планах і програмах та, відповідно, бути відображеною у змісті шкільних підручників.

Література

1. Бурда М. Гуманістична орієнтація змісту підручників з математики / Михайло Бурда // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища: [збірник укладено за матер. міжнародної науково-практичної конференції] / кол. авт. Полтава: АСМІ, 2004. С. 55-58.

2. Бурда М. І. Зміст шкільної математичної освіти як предмет методичного дослідження / М. І. Бурда // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованість на розвиток особистості: [збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції]. Полтава: АСМІ, 2003. С. 15-16.

3. Гончаренко С. У. Методика як наука / С. У. Гончаренко. Хмельницький: Вид-во ХГПК, 2000. 30 с.

4. Дидактика современной школы: [пособие для учителей] / Б. С. Кобзарь, Г. Ф. Кумарина, Ю. А. Кусый и др.; под ред. В. А. Онищука. Київ: Рад. шк., 1987. 351 с.

5. Краевский В. В. Проблемы научного обоснования обучения / В. В. Краевский. Москва: Педагогика, 1977. 264 с.

6. Леднев В. С. Содержание образования / В. С. Леднев. Москва: Высшая школа, 1989. 360 с.

7. Педагогический энциклопедический словарь / гл. ред. Б. М. Бим-Бад / ред. кол. М. М. Безруких, В. А. Болотов, Л. С. Глебова и др. Москва: Большая Российская энциклопедия. 2003. 528 с.

8. Ситаров В. А. Дидактика: [учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / В. А. Ситаров; под ред. В. И. Сластенина. Москва: Издательский центр «Академия», 2002. 368 с.

9. Скаткин М. Н. Содержание общего среднего образования: Проблемы и перспективы / М. Н. Скаткин, В. В. Краевский. Москва: Знание, 1981. 96 с.

10. Хуторской А. В. Современная дидактика: [ученик для вузов] / Андрей Викторович Хуторской. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 544 с.

Размещено на Allbest.ru