Сучасні форми проведення лекцій зі стохастики для студентів економічних спеціальностей університетів

Олена Трунова, Ганна Тур

Key words: stochastics, competence, future economists, educational technology, multimedia lecture, e-compendium.

Сучасне суспільство формує соціальне замовлення економічним вишам на підготовку висококомпетентних бакалаврів, здатних виконувати свої функції відповідно до профілю на рівні світових стандартів, готових до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності.

Особливого значення під час підготовки фахівців у сфері економіки набуває оволодіння ймовірнісно-статистичними методами, оскільки будь-яка підприємницька діяльність пов'язана з невизначеністю досягнення кінцевого результату через вплив великого числа випадкових чинників.?

Реалізація компетентнісного підходу передбачає необхідність упровадження в навчальний процес сучасних освітніх технологій, форм і методів навчання, поряд з цим спостерігається значне скорочення аудиторних годин на вивчення дисципліни «Теорії ймовірностей і математична статистика» (ТЙ і МС), що, безсумнівно, призводить до необхідності підвищення ефективності навчання в аудиторії.

Питання методики навчання стохастики розглядаються в дослідженнях К. Велскера, Б. Гнєденко, А. Дограшвілі, М. Жалдака, М. Єремєєвої, А. Колмогорова, К. Куриндіної, Д. Маневича, Г. Михаліна, В. Селютіна та ін. Основною умовою досягнення цілей навчання теорії ймовірностей у зазначених роботах постає його прикладна спрямованість. Методику підготовки студентів економічних спеціальностей ВНЗ висвітлено у працях (Н. Ванжі, Г. Дутки, Л. Нічуговської, Г. Пастушок, Л. Паханової, О. Фомкіної та ін.).

Слід зазначити, що навчання стохастики в університетах здійснюється в основному з використанням традиційних форм і методів. Очевидно, що потрібен перегляд традиційних принципів побудови занять і насамперед виникає проблема підвищення ефективності лекцій.

Метою статті є виявлення шляхів упровадження в лекційний курс ТЙ і МС сучасних освітніх технологій, форм і методів навчання, що сприяють підвищенню ефективності процесу формування стохастичної компетентності студентів економічних спеціальностей університетів.

Лекція в університеті залишається однією з форм представлення нового навчального матеріалу. У сучасних умовах вона розглядається педагогами як застаріла форма роботи. Але це не зовсім так. Термін «лекція», запропонований Л. Бауером, це навчальна технологія, за допомогою якої представник освітнього підприємства, зазвичай викладач, використовуючи певний проміжок часу, усно надає інформацію на певну тему певному колу слухачів. За цих умов створюється навчальна ситуація, де основним завданням кожного учня є отримання інформації. Однак, лекція не повинна зводитися до простої трансляції знань, адже, як відомо, на сорок п'ятій хвилині від її початку студенти стають зовсім неуважні і забувають інформацію, подану на початку лекції [3].

Сучасна лекція повинна: бути проблемною за змістом і проведенням; бути гнучкою за структурою, даючи можливість лектору вносити корективи в ході заняття, з урахуванням відповідної реакції слухачів, що отримується на основі зворотного зв'язку; проводиться викладачем, що прагне оволодіти ораторським мистецтвом, орієнтованим не на монолог, а на дискусію або діалог зі слухачами; забезпечуватися наочними посібниками (електронний підручник, електронний конспект лекцій), елементами дистанційних технологій, професійними математичними пакетами, що дозволяють лектору оперувати яскравими образами і наочною інформацією, не зупиняючись на тривіальних, або не змістовних і не принципових питаннях процедурного або розрахункового характеру.

Великі можливості для підвищення ефективності лекції надають сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Системи мультимедіа забезпечують більшу свободу ілюстрування навчального матеріалу за рахунок застосування різних способів обробки аудіовізуальної інформації. Нині здійснюються спроби впровадження в освітній процес лекцій-презентацій, електронних підручників тощо. Проте впровадження цих форм і методів носить епізодичний, а не системний характер. Повною мірою в навчальному процесі на сьогоднішній день усі можливості сучасної комп'ютерної техніки використовуються не належним чином [1].

ТЙ і МС є особливою освітньою дисципліною в економічному ВНЗ, вона служить фундаментом для вивчення інших дисциплін, зокрема професійного циклу. З іншого боку, курс стохастики в економічному виші є одним з найважчих для засвоєння. Виникнення труднощів при вивченні ТЙ і МС можна пояснити: специфікою стохастики як науки, яка оперує абстрактними поняттями й образами; низьким рівнем стохастичної підготовки першокурсників (начала стохастики вивчаються в шкільному курсі математики); великим обсягом досліджуваного матеріалу і невеликою кількістю аудиторних годин, відведених на його вивчення.

Основними напрямами вдосконалення підготовки майбутніх економістів вважаються: вдосконалення змісту курсу стохастики в економічному ВНЗ; підвищення рівня підготовки абітурієнтів; професійна спрямованість навчання стохастики:

- через змістовний компонент (прикладні задачі міжпредметного характеру, математичне моделювання);

- методичний компонент (проблемне, контекстне навчання, самостійна дослідницька діяльність, поєднання колективних та індивідуальних форм навчання);

- мотиваційно-психологічний компонент;

- розв'язання прикладних задач в системі не тільки практичних, але й лабораторних робіт; підготовка до вивчення спеціальних дисциплін засобами стохастики, тобто вивчення необхідної стохастичної бази; застосування інформаційних технологій у процесі навчання стохастики [3].

У процесі викладання навчальної дисципліни ТЙ і МС для активізації навчально- пізнавальної діяльності студентів передбачається застосування таких навчальних технологій, як: проблемні лекції, міні-лекції, мультимедійні лекції і мозкові атаки.

Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів. У ході викладання теоретичного матеріалу лектор пропонує запитання проблемного характеру, залучаючи студентів до самостійного розв'язання відповідної задачі. Чітко і зрозуміло сформульована проблема активізує мислення студентів у пошуках правильної відповіді. Проте лектор не чекає ґрунтовної відповіді студентів, а поступово сам висвітлює розв'язання відповідної проблеми. Отже, змінюється форма взаємодії учасників освітнього процесу - студенти з пасивних «одержувачів» інформації, як це часто відбувається в рамках традиційної лекції, перетворюються на «генераторів нових знань», беручи активну участь в обговоренні та дослідженні запропонованого матеріалу, викладач вже не є просто транслятором знань, його роль - спрямовувати хід міркувань і дослідницьку діяльність студентів [2].

Міні-лекції передбачають викладення навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значним обсягом інформації, складністю логічних побудов та їх узагальнень. Лекційний матеріал подається в так званому структурно-логічному вигляді, зафіксовані у плані лекції питання викладаються стисло. Більш детальне вивчення матеріалу виноситься на самостійне опрацювання.

Мультимедійна лекція - форма організації навчального процесу, що поєднує традиційну лекцію і мультимедійну презентацію, яка дозволяє одночасно задіяти різноманітні форми подання навчальної інформації (графічна, текстова, аудіовізуальна), об'єднані в єдину структуру, що дозволяє донести її в максимально наочному вигляді. Мультимедійна лекція є не слайд-фільмом, не є спробою замінити викладача комп'ютером, вона є лекцією повною мірою. За такої форми організації навчального процесу викладач як і раніше залишається головною дійовою особою, крім того, у нього з'являється можливість повною мірою реалізувати свій творчий потенціал, зробити лекцію більш змістовною і насиченою різноманітним інформаційним матеріалом. Підготовка мультимедійної лекції вимагає особливого підходу до її змісту і структури. Основоположне значення при цьому має підбір і підготовка навчального матеріалу. Якщо говорити про курс стохастики для студентів економічних спеціальностей, то серед вимог до навчального матеріалу можна виокремити такі: ретельний відбір навчального матеріалу, визначення найбільш важливого (стохастичної суті досліджуваних економічних явищ і процесів); йдучи від надлишкових математичних викладок, необхідно більше уваги приділяти обговоренню наслідків стохастичних законів, їх практичному застосуванню в повсякденному житті, економіці, спостереженню в природі, тобто курс ТЙ і МС в економічному ВНЗ повинен бути практично-орієнтованим; виходячи з того, що обсяг знань, необхідний для засвоєння студентами, все зростає, а час на його засвоєння скорочується, то навчальний матеріал необхідно ущільнювати; отже, для кращого його сприйняття навчальний матеріал повинен бути дуже добре структурованим.

Добре структурований і візуалізований навчальний матеріал може бути представлений у зручному для одномоментного сприйняття вигляді - модулі, блоки - логічно закінчені, пов'язані між собою «порції» навчального матеріалу.

Дидактичні вимоги до мультимедійних лекцій можна сформулювати досить чітко. Вони дозволяють: реалізувати науковий рівень вимог, що пред'являються до вишівських лекцій; стимулювати навчально-пізнавальну діяльність студентів; оптимальним чином візуалізувати навчальний матеріал; забезпечити універсальність виконання і варіативність представлення навчального матеріалу, що відповідає практичним потребам викладача й учнів; раціонально поєднувати різні технології представлення навчального матеріалу: синтез візуального (зокрема, мультимедійного) і вербального; забезпечувати контроль знань.

Мозкова атака як метод розв'язання проблем за дуже короткий проміжок часу передбачає спільне обговорення задачі (в малих групах) і здійснення відбору запропонованих ідей щодо її розв'язання. За формою такий підхід до активізації процесу навчання можна здійснювати у вигляді змагання.

Практичне втілення навчальних технологій за темами дисципліни ТЙ і МС наведено в табл. 1.

Таблиця 1