Корекційно-розвивальні ігри у логопедичній роботі з дошкільниками із загальним недорозвиненням мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 376.36

корекційно-розвивальні ігри у логопедичній роботі з Дошкільниками із загальним недорозвиненням мовлення

О.М. Гриненко

Актуальність проблеми. Реформування системи спеціальної дошкільної освіти в Україні вимагає розробки для дітей з особливими освітніми потребами нових ефективних методів корекційно-попереджувального та розвивального навчання, що відповідають сучасним науковим знанням про нормальний і дизонтогенетичний розвиток. Зокрема це стосується вихованців із досить поширеною патологією психофізичного розвитку - загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ), специфіка якого полягає в системному порушенні всіх видів і форм мовлення.

Проблеми діагностики та корекції порушень загального недорозвинення мовлення висвітлено в численних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених (Р.І.Лалаєва, Є.Ф.Соботович, Л.Ф.Спірова, В.В.Тарасун, В.В.Тищенко, Т.Б.Філічева, Л.І.Бартєнєва, Л.М.Єфіменкова та ін.). Науковці наголошують, що провідною метою навчання й виховання дошкільників із ЗНМ є не стільки засвоєння системи загальних знань, скільки забезпечення пізнавального, особистісного та мовленнєвого розвитку кожної дитини.

Важливість проблеми підкреслюється ще й тим, що поряд із мовленнєвими особливостями для дітей із ЗНМ характерна недостатня сформованість інших психічних та фізіологічних функцій, як-то:

· порушення уваги й пам'яті;

· недостатня сформованість словесно-логічного мислення (вербального інтелекту);

· порушення пальцевої та артикуляційної моторики тощо.

Підкреслимо, що увага й пам'ять є важливими складовими пізнавального процесу й відіграють значну роль у розвитку особистості дитини із ЗНМ. У науково-психологічній літературі пам'ять визначається як здатність до отримання, збереження та відтворення отриманої інформації. Пам'ять складає підґрунтя здібностей дитини, є необхідною умовою навчання, набуття знань та умінь. Запам'ятовування збагачує дитячий досвід, розширює кругозір, без яких неможливим був би розвиток їхніх здібностей і способів діяльності. Крім того пам'ять як пізнавальний процес забезпечує цільність та розвиток особистості.

Не менш важливою є й функція уваги - форми організації пізнавальної діяльності, основної умови здійснення процесу пізнання. Одним з основних наслідків порушення механізмів уваги є те, що дитина не може в повному обсязі сприймати мовлення. Р.Є.Левіна навіть визначає порушення уваги як одну з причин виникнення ЗНМ.

Результати, отримані нами в ході експериментальної роботи, підтверджують цей висновок і вказують на порушення механізмів уваги та пам'яті приблизно у 90% дошкільників із ЗНМ. Зокрема, ці діти:

- відчувають труднощі, намагаючись відтворити порядок розташування навіть чотирьох предметів після перестановки;

- не помічають неточностей у малюнках-жартах;

- не завжди виділяють предмети чи слова за заданою ознакою (це відбувається в тих випадках, коли дитині пропонується показати на малюнку тільки квадрати або тільки червоні фігурки, або тільки кола тощо);

- неправильно виконують завдання плеснути в долоні, почувши слова певної тематичної групи (продукти, тварини тощо), вибрати із пропонованих й положити в коробку предмети з певної речовини (дерева, металу тощо) та ін.

Експериментальна робота засвідчила, що ще складніше старшим дошкільникам із ЗНМ концентрувати й утримувати увагу на словесному матеріалі поза наочною ситуацією. Ці діти не можуть сприймати в повному обсязі поширені, неконкретні пояснення педагога, довгі інструкції, тривалі оцінки їхньої діяльності.

Поряд з цим характерно, що порушення уваги й пам'яті дітей із ЗНМ більшою мірою стосуються довільної діяльності, концентрування й запам'ятовування ж на мимовільному рівні значно кращі.

Зауважимо, що наведені особливості призводять до невміння старших дошкільників із ЗНМ вчасно включатися до навчально-ігрової діяльності, адже вони відрізняються швидкою втомлюваністю, підвищеною виснажливістю, що спричиняє різного роду помилки під час виконання завдань. Звичайно, ці розлади в подальшому ускладнюють процес шкільного навчання.

Отже, своєчасна корекція порушень мовленнєвого розвитку та механізмів пам'яті й уваги в дошкільному віці є необхідною умовою підготовки дітей із ЗНМ до шкільного навчання.

З цього приводу у вітчизняній дошкільній психології та педагогіці зазначається, що найбільш сприятливі передумови для формування й удосконалення вищих психічних функцій дитини, у тому числі й пам'яті та уваги, створюються у грі як провідній діяльності дошкільника (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Д.Б.Ельконін та ін.).

З огляду на це у науково-методичній літературі з логопедії відмічається специфіка ігрової діяльності дітей із різноманітними порушеннями мовлення, розробляються науково-методичні аспекти застосування гри як найважливішого корекційного засобу (Г.В.Косова, Р.Г.Лазарєва, С.О.Миронова, В.І.Селіверстов, Л.М.Усачова, Т.Б.Філічева та ін.). Однак у дослідженнях учених залишаються недостатньо розкритими питання про необхідність та доцільність використання розвивальних ігор для розвитку пам'яті та уваги у дошкільників із ЗНМ.

У зв'язку з цим метою нашої статті є розгляд впливу розвиваючої гри на розвиток механізмів пам'яті та уваги у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

Під час дослідження ми виходили з припущення, що включення додаткових спеціальних розвивальних ігор до логопедичних занять із дошкільниками із ЗНМ дозволить підвищити рівень розвитку їхньої уваги та памяті, що в свою чергу буде сприяти пізнавальному (зокрема мовленнєвому) та особистісному розвитку в цілому.

Дослідна робота з дошкільниками із ЗНМ здійснювалася з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей дітей, працездатністю, рівнем мовленнєвого порушення та будувалася за такими напрямками:

Розвиток зорової пам'яті.

Розвиток смислової пам'яті.

Розвиток слухової уваги та пам'яті.

Розвиток пізнавальної та регулюючої функції мовлення.

У руслі реалізації вказаних напрямків ми пропонували дітям такі розвивальні ігри та завдання:

1. Ігри для розвитку уваги:

а) “Знайди предмет (іграшку, казкового героя тощо), якого не вистачає” (розвиває зорову увагу);

б) “Знайди предмет, не схожий на інші” (розвиває увагу та уміння порівнювати);

в) “Лабіринт” (розвиває стійкість уваги);

г) “Виправ помилки” (на розвиток слухової уваги);

д) “Виложи картинки у порядку”, “Знайди зайву картинку” (розвивають зорову пам'ять, увагу);

е) “Згадай рухи, відповідні явищам”, “Будь уважним” (стимулюють увагу, розвивають уміння швидко та точно реагувати на сигнал);

ж) “Слухай оплески” (розвиває слухову увагу, здатність до вольового керування поведінкою);

з) “Якого кольору не стало?”, “Знайди таку ж форму”, “Чотири стихії”, “Що змінилося?”, “Хто запам'ятав більше?”, “Що до чого пасує?”, “Що спочатку, а що потім?”, “Хто за ким?”, “Зачаровані дерева”, “Телефон”, “Слухаємо та малюємо” та ін.(передбачають участь усіх дітей, не вимагають запам'ятовування громіздких правил; таким іграм надавалася перевага).

2. Ігри для розвитку пам'яті:

а) “Хто спостережливіший?” (розвиває пам'ять, активізує словниковий запас);

б) “Виложи цифри (букви) так, як щойно бачив” (збільшує обсяг пам'яті та паралельно розвиває увагу);

в) “Потяг” (розвиває увагу та зорову пам'ять);

г) “Запам'ятай картинки” (розвиток зорової пам'яті);

д) “Додай слово” (розвиток слухової пам'яті);

е) “Намалюй картинку з пам'яті” (розвиток зорової пам'яті та уваги);

ж) “Відтворення оповідання” (розвиток смислової пам'яті).

Системне використання пропонованих ігор та ігрових вправ дозволило позитивно вплинути на зорову й смислову пам'ять та слухову увагу 78% старших дошкільників із ЗМН, з якими проводилася експериментальна робота. мовлення гра розвиваючий пам'ять

Так, під час аналізу дитячих висловлювань по завершенні експерименту виявилося, що деякі показники пам'яті, уваги та мовленнєвого розвитку у цих дітей наблизилися до вікової норми: вихованці почали запам'ятовувати шість - сім різноманітних предметів протягом 1 - 2 хвилин, розповідати напам'ять декілька віршів, порівнювати два зображення напам'ять, виконувати завдання, не відволікаючись протягом 9 - 10 хвилин, утримувати в куті зору 5 - 6 предметів, знаходити 4 - 5 відмінностей між предметами, знаходити 3 - 4 пари однакових предметів, класифікувати предмети за загальною та відмінною ознаками, виділяти частини предмета, збирати з окремих частин цілий предмет тощо.

Таким чином, отримані результати підтвердили ефективність пропонованих ігор та ігрових вправ. У цілому результати, які ми отримали, дозволяють зробити висновок, що комплексне вирішення пізнавальних завдань і використання спеціальних розвивальних ігор у логопедичній роботі з дошкільниками із ЗНМ дозволяють досягти більш високого рівня розвитку їхніх пізнавальних процесів.

Висновки

Проведене дослідження вказує на необхідність системного й цілеспрямованого використання спеціальних ігор з розвитку пам'яті та уваги на логопедичних заняттях, що у свою чергу забезпечує як пізнавальний та особистісний у цілому, так і мовленнєвий розвиток дитини із ЗНМ зокрема.

Література