Динаміка рухової активності студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, зарахованих за станом здоров'я до відділення послаблених (спеціальних медичних груп)

Розгляд роботи спеціальної медичної групи із вадами опорно-рухового апарату, для якої були підібрані специфічні вправи та рухливі ігри. Визначення показників рухової активності. Покращення стану студентів, що відвідували основні та додаткові заняття.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.11.2018
Размер файла 18,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка рухової активності студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, зарахованих за станом здоров'я до відділення послаблених (спеціальних медичних груп)

Соломонко А.О.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Анотація. В статті розглядається робота СМГ із вадами опорно-рухового апарату, для якої були підібрані специфічні вправи та рухливі ігри, що застосовувались як під час академічних занять, так і в додаткових позаурочних заняттях. Для визначення показників рухової активності застосовувалась батарея із 9 тестів.

В результаті у студентів, що відвідували додаткові заняття та займалися в експериментальній групі, зафіксовано зростання показників рухової активності (сили, гнучкості, спритності), стан здоров'я покращився, а також відбулись позитивні зміни в роботіркхового та вестибулярного апарату.

Ключові слова. Рухова активність, послаблене здоров'я, специфічні вправи, вади хребта, спеціальні медичні групи.

рухова активність студент медичний група

Постановка проблеми. Сьогодні в Україні спостерігається тривожна тенденція щорічного збільшення кількості студентів віднесених до спеціальних медичних груп або звільнених від фізичних навантажень. Це вимагає від фахівців галузі фізичного виховання та фізичної реабілітації більш детального, поглибленого вивчення цієї проблеми, перебудови та вдосконалення навчальних програм тощо. Завданням педагога, в роботі з даним контингентом, є сформувати у молодої людини (підлітка) розуміння природи свого захворювання, знань, вмінь і навичок протидії йому, адже в більшості випадків захворювання або вада вимагає від людини постійної багаторічної роботи над собою, щоб запобігти загостренню хвороби або погіршенню здоров'я в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації навчальне відділення студентів з послабленним здоров'ям є складовою частиною фізичного виховання. Дослідження проведені за останні роки І. Боднар, В.В. Паночко показали, що при правильній організації проведення занять існує достатньо можливостей для переведення таких студентів до основного навчального відділення, оскільки період окостяніння в тому віці (15-18 років) ще не закінчився.

Виходячи з наведеного, наші дослідження були спрямовані на визначення якісних змін показників в роботі зі студентами групи з ортопедичними вадами хребта, які навчаються у Львівському кооперативному коледжі економіки і права (ЛККЕіП).

Мета дослідження. Метою і завданням досліджень було: засобами фізичного виховання та популярних в навчальному закладі видів спорту приєднати таких студентів до категорії здорових. На рухову активність студентів впливають відвідування занять передбачених розкладом годин, що відбувається в умовах сидячого способу життя, самостійна робота по виконанню домашніх завдань. Це призводить до ортопедичних змін конфігурації хребта та грудної клітки, які обмежують міжреберні рухи під час дихання і впливають на кардіопульмональну систему і у підсумку призводить до погіршення виробничої потужності. Такий стан в подальшому може бути загрозою для життя майбутнього фахівця конкретної галузі виробництва.

Якщо під впливом виконуваних вправ стан послабленого хребта не покращується, тоді доводиться застосовувати інтенсивне консервативне лікування.

Завдання. Задачею досліджень було покращити стан студентів з послабленим хребтом, спрямувавши заняття на розвиток рухової активності шляхом відвідування основних та додаткових занять з фізичного виховання.

Методи і організація досліджень. Для проведення досліджень було створено групу із 12 студентів з вадами хребта (6 юнаків, 6 дівчат).

В процесі занять, окрім загальної рухової активності, студенти виконували і специфічні вправи спрямовані на зміцнення здоров'я.

Так, у підготовчій частині занять протягом 20 хвилин застосовувались різноманітні рухливі ігри емоційного спрямування: «догонялки в парах», «червоні та чорні», «гра з тінню», «яструб та квочка», «догонялки на трьох ногах», «викоти м'яч з кола» та вправи на розвиток спритності.

В основній частині занять тривалістю 60 хвилин студенти виконували вправи з акцентом на загальнофізичний та функціональний розвиток організму, на оволодіння руховою спритністю, а також вправи зі спортивної гімнастики, де перевага надавалась рухам окремих частин тіла. Зокрема, танцювальні кроки, нахили, повороти тулубом, вправи з м'ячами та скакалками, змагальними естафетами з різних вихідних положень (упору сидячи, упору лежачи, присіду та ін.) та з додатковим обладнанням (переноска предметів на голові, котіння, штовхання м'яча та ін.) Із спортивних ігор застосовувались вправи з волейболу (передачі в парах, передачі через сітку та ін.) З баскетболу передачі м'яча в парах на місці та в русі, гра на 10 передач з умовами, ведення м'яча по прямій та зі зміною напрямків руху. Студенти з бажанням брали активну участь і у грі з міні-футболу. Під час проведення основної частини занять часто застосовувались дихальні вправи, що виконувались в положенні стоячи та лежачи. Широко застосовувались і вправи специфічної спрямованості: для розслаблення хребта, м'язів грудей, зміцнення міжлопаткових та черевних м'язів, вправи симетричного характеру та з різними предметами (скакалками, м'ячами, медицинболами, гімнастичними палицями та ін.), які були спрямовані на покращення рухомості та зміцнення хребта, плечових суглобів та інших частин тіла. Для розвитку і зміцнення черевних м'язів та м'язів тулуба виконувались вправи в парах, на гімнастичній стінці, гімнастичній лавиці, розташованій паралельно та закріпленій під кутом 45 градусів та ін.

В заключній частині занять виконувались переважно вправи з врахуванням інтенсивності рухової активності в основній частині. Для визначення показників рухової активності ортопедично послаблених студентів застосовувалась стандартизована батарея із 9 тестів:

1. Із положення сидячи лягти на спину. Кількісний показник за 1 хв. (тест вибухової сили м'язів).

2. Стрибок в довжину з місця (тест на вибухову силу нижніх кінцівок).

3. Човниковий біг 4х9 м (тест на спритність та швидкість).

4. Кидок медицинболу (2 кг) від грудей, на дальність (тест вибухової сили верхніх кінцівок).

5. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи (тест динамічної сили верхніх кінцівок).

6. Утримування тулуба під прямим кутом, у висі на шведський стінці (тест на силу черевних м'язів).

7. Нахили тулуба в перед із положення сидячи, ноги розставлені на ширині 30 см (тест на гнучкість).

8. Біг 30 м (тест на швидкість).

9. Стійка на одній нозі з нахилом тулуба вперед - «ластівка» (тест на рівновагу).

Крім викладених тестів ми застосовували вправи на збереження тіла в різних положеннях згідно фотографій на яких зображені різноманітні антропометричні ситуації з оцінюванням якості їх виконання.

Для визначення динаміки рухового стану студентів нами на початку та в кінці семестру реєструвались зміни, що відбулись під впливом виконання специфічних вправ .

З метою контролю за динамікою змін, що відбуваються в процесі виконання фізичних вправ, в кінці кожного тижня студенти виконували 2-3 тести. Крім того, один раз на тиждень студенти відвідували додаткові заняття з плавання тривалістю одна година.

Для оцінки початкового та підсумкового вимірювань ми користувались показниками середніх даних всієї групи (Табл. 1).

Основні результати досліджень. Стан здоров'я студентів нами підтримувався на оптимальному рівні шляхом обов'язкового відвідування занять фізичного виховання. Збереження корпусу у звичайному положенні покращилось. В процесі проведення досліджень, скарг від студентів на погіршення здоров'я не надходило.

Таблиця 1.

Показники функціональних можливостей експериментальної групи

№ з/п

тести

початок семестру

кінець семестру

1

Із положення сидячи лягти на спину. Кількісний показник за 1 хв.

27,8 р.

32 р.

2

Стрибок в довжину з місця

150 см

156 см

3

Човниковий біг 4х9 м

12,1 с

11,6 с

4

Кидок медицинболу 2 кг, від грудей

5,8 м

6,1 м

5

Згинання і розгинання рук в упорі лежачи

12 р.

13 р.

6

Утримування тулуба під прямим кутом

6,6 с

6,9 с

7

Нахили тулуба вперед із положення сидячи, ноги розставлені на ширині 30 см

8,2 см

10,1 см

8

Стійка на одній нозі з нахилом тулуба вперед - «ластівка»

10,3 с

15 с

9

Біг 30 м

6,7 с

6,5 с

Важливо звернути увагу на той факт, що у студентів які відвідували заняття з рекреаційної фізичної культури або виконували фізичні вправи в інших формах, показники рухової активності виявились кращими.

Висновки

1. В кінці семестру у всіх студентів зафіксовано суттєве покращення показників рухової активності, особливо в стрибках в довжину з місця, силі м'язів, та гнучкості хребта.

2. Індивідуальні покращення рухової активності були різними. Особливо помітні покращення виявлені у студентів які в загальноосвітніх закладах були звільнені від занять з фізичної культури. Цей факт підтверджує, що створення спеціальних медичних груп для студентів з послабленим станом здоров'я у вищих навчальних закладах є вкрай важливим і необхідним. Адже вік учнів загальноосвітніх навчальних закладів дозволяє в кращих умовах зміцнювати стан здоров'я і активно застосовувати в заняттях вправи спрямовані на зміцнення правильного тримання тіла. Таких студентів слід активно залучати до занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах, оскільки саме цей період є закінченням росту і перехідним до стадії стабілізації хребта.

3. Студент з послабленим станом хребта, крім обов'язкового відвідування занять з фізичного виховання, повинні активно залучатися до участі у фізкультурно-масових та оздоровчих заходах і проявляти бажання до теоретичних знань з аналізом причин походження послаблення хребта і здоров'я взагалі.

4. За допомогою застосованих нами тестів було об'єктивно визначено стан рухової активності кожного студента з послабленим хребтом.

5. Одержані результати ми порівнювали тільки в межах групи студентів в якій проводились дослідження.

6. Проведені дослідження підтвердили безперервну необхідність покращувати рухову активність студентів з послабленим хребтом, що в подальшому дозволить ефективно реалізувати себе як під час навчання, так і в процесі виконання трудових обов'язків протягом всього життя.

Література

1. Боднар Іванна. Теорія, методика та організація фізичного виховання у спеціальній медичній групі. Навчальний посібник. - Львів, 2013. - 169 с.

2. Паночко В.В. Структура і зміст оздоровчих фітнес програм для студентів із захворюванням кардіореспіраторної системи. / Автореферат дисертації. - Львів, 2013.

3. Antaљovska M. Zmeny pohybov?ch vikonosti visokoљkolaиok zaradenych do oddeleny telesnej vychovy oslaben?ch. Ж.Trener №7. 1980.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.