Формування семіотичних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ СЕМІОТИЧНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ учителів музичного МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ІНСТУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КАСІЛОВ Іван Анатолійович - викладач кафедри

музикознавства, інструментальної та хореографічної підготовки

Криворізького державного педагогічного університету

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Соціально- економічний розвиток України та її приєднання до Болонської угоди зумовило ряд значних змін у процесі педагогічної освіти сьогодення. Розбудова нашого суспільства на демократичних засадах вимагає від сучасної освітньої системи поступового переходу від традиційного до особистісно-зорієнтованого навчання, суть якого полягає у спрямуванні на індивідуально-психологічні властивості кожної особистості та вироблення у неї системи необхідних професійних умінь. Активізується також увага сучасного суспільства на проблемі професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

семіотичний уміння викладач музичний

В умовах сьогодення актуальною стає тенденція щодо розуміння мови музичного мистецтва як окремої семіотичної складової, що побудована на принципі дешифрування музичного контексту як знаково-символічної системи. Досвід доводить, що проблема трактування музичної мови на засадах музичної семіотики стала предметом наукових дискусій багатьох вітчизняних та зарубіжних авторів у сфері музичного мистецтва, серед яких М. Арановський, Д. Крам, М. Рейбрук, В. Холопова, С. Шип та багато інших. У вищезазначених авторів йдеться про різноманітні способи дешифрування музичної мови у сфері мистецтвознавства на основі впровадження методології семіотичного підходу на загальних засадах. Завданням нашого наукового дослідження є формування семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі його професійної підготовки до інструментально- виконавської діяльності, що є необхідною передумовою тлумачення музичної мови, яка має природу невербального походження, тобто такого контексту, який створений для суто специфічного, інструментального виконання. Таким чином, виникає потреба у розробці та обгрунтуванні певної структури формування семіотичних умінь на основі класифікації її складових компонентів.

Мета статті - визначити та обґрунтувати основні компоненти формування семіотичних умінь майбутнього викладача музичного мистецтва в процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для визначення структурних компонентів семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності ми вважаємо за необхідне розглянути наукові концепції вітчизняних та зарубіжних дослідників, які використовували семіотичний підхід до музичного мистецтва на основі використання прагматичної семантичної та синтаксичної концепцій. Так, серед прихильників прагматичної концепції слід назвати бельгійського дослідника М. Рейбрука (походження музичного сенсу з декодуванням знакової системи та створенням системи взаємовідносин між учасниками комунікативного процесу); англійського вченого Д. Крама (порівняння мови музичного мистецтва з лінгвістикою на основі єдиної знаково-символічної природи їхнього походження). Семантичні концепції семіотичного підходу до мови музичного мистецтва розглядаються у роботах російських вчених М. Г. Арановського (формування тексту музичного повідомлення на основі організації звуків за відповідною висотою, тривалістю, артикуляцією та динамічною градацією); В. Н. Холопової (вивчення змісту музичної мови на основі застосування дедуктивного методу); Синтаксична концепція семіотичного підходу чітко виражена у дослідженнях вітчизняного вченого С. В. Шипа (встановлення порядку поєднання елементарних інтонаційних структур в осмислений музично-мовленнєвий потік).

Досвід доводить, що впровадження семіотичного підходу до мови музичного мистецтва відбувається на основі використання системи теоретичних знань з курсу предметів фахового циклу та аналітичних навичок музиканта-виконавця. Тож, виходячи з проблеми нашого наукового дослідження, ми вважаємо за необхідне обґрунтувати систему формування семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності на основі визначення відповідних структурних компонентів, які становлять основу його професійної діяльності. До таких компонентів ми відносимо наступні: мотиваційно-ціннісний; когнітивний; емоційно-вольовий; комунікативний; креативно-герменевтичний.

Мотиваційно-ціннісний компонент структури семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі професійної підготовки до інструментально- виконавської діяльності включає сукупність мотивів, спрямованих на здобуття необхідних умінь з музичної семіотики, метою яких є підвищення професійного рівня щодо оволодіння музичним інструментом та його безпосереднім використанням у процесі виконавської діяльності. Мотиваційна та ціннісна сфери, що входять до структури семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва визначають сукупність його дійових операцій, заснованих на системному використанні внутрішніх та зовнішніх мотивів, зміст яких спрямований на опанування майбутнім учителем музичного мистецтва різноманітними прийомами та способами виконавської майстерності на музичному інструменті шляхом засвоєння та використання системи теоретичних, практичних, фахових та методичних знань та навичок з музичної семіотики. Головна функція мотиваційно-ціннісного компоненту семіотичних умінь полягає у визначенні рівня прагнення майбутнього вчителя музичного мистецтва віднайти свою власну позицію в системі професійних взаємовідносин у культурному соціумі, а також відповідає за розвиток його ініціативи щодо передбачення життєвих перспектив.

Когнітивний компонент структури семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності є компонентом, що відповідає за змістовний рівень професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності, тобто за сам процес пізнання та збереження необхідної інформації. Головна функція когнітивного компоненту полягає у засвоєнні необхідних знань, які є основою формування умінь з музичної семіотики, що забезпечують потрібні механізми для реалізації здобутих знань та сформованих на їх основі навичок майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності. Когнітивний компонент відповідає за системність та взаємозв'язок раніше здобутих знань з новим матеріалом, відповідаючи за професійну здатність майбутнього вчителя музичного мистецтва до вільного оперування ними у процесі інструментально-виконавської діяльності.

Емоційно-вольовий компонент структури семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності визначається сукупністю психологічних характеристик особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва а також їх відношенням до здійснення майбутньої професійної діяльності в умовах суспільства. Головна функція емоційно- вольового компоненту полягає у забезпеченні необхідних умов для формування у майбутнього вчителя музичного мистецтва спеціальних механізмів, які будуть здатні регулювати його психоемоційний стан а також до розвитку емпатійного сприйняття у процесі інструментально-виконавської діяльності під час декодування змісту музичного твору в умовах проведення уроку музичного мистецтва в загальноосвітній школі.

Комунікативний компонент структури семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності відповідає за наявність каналу для

передачі та обміну інформацією, який можна умовно позначити наступною схемою у такому вигляді: комунікант - комунікат - адресат, де комунікант виступає відправником повідомлення, комунікат - саме безпосереднє повідомлення у вигляді музичного контексту, адресат - отримувач повідомлення, що декодує музичну інформацію.

Інструментально-виконавська діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва являє собою складну систему комунікативних ліній, яка передбачає необхідність у створенні спеціального семіотичного підходу для успішного вирішення проблемних питань у навчальному процесі [2]. Головна функція комунікативного компоненту як структурної одиниці семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі професійної підготовки до інструментально- виконавської діяльності полягає у забезпеченні необхідних умов для реалізації системи взаємовідносин між учасниками комунікативного процесу, що відбувається у формі діалогу за такою схемою: вчитель музичного мистецтва (комунікант) - інструментальний твір у вигляді музичного повідомлення (комунікат) - учнівська аудиторія (адресат).

Креативно-герменевтичний компонент структури семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі професійної підготовки до інструментально- виконавської діяльності визначений наявністю у майбутнього вчителя відповідних умінь до інтерпретаційної діяльності в процесі вирішення складних завдань творчого характеру. Креативно-герменевтичний компонент представлений у вигляді синтетичного поєднання двох самостійних видів діяльності - творчої та інтерпретаційної, що у своєму комплексному застосуванні створюють необхідні передумови для розвитку та вдосконалення професійних здібностей та навичок, що відповідають за ступінь креативності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності. Головна функція креативно- герменевтичного компоненту в структурі семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва полягає у забезпеченні необхідних умов для розвитку його швидкої мобільності й адаптаційних здібностей, спрямованих на вирішення протиріч у сфері музичного мистецтва, викликаних постійними змінами в умовах модернізованого світу.

Наступним завданням ми вважаємо за необхідне обґрунтувати критерії вищезазначених компонентів, функція яких полягає у перевірці та оцінці ефективності запропонованої методики формування семіотичних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва до інструментально- виконавської діяльності. Характеризуючи поняття «критерій» О. П. Рудницька визначає його як ознаку, на основі якої формується оцінка педагогічного явища, його визначення та класифікація [2]. При визначенні критеріїв формування семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі професійної підготовки до інструментально- виконавської діяльності, ми визначаємо окремі критерії, кожен з яких відповідає вищезазначеному компоненту. Тож, для визначення мотиваційно-ціннісного компоненту структури семіотичних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності нами було визначено мотиваційно-потребовий критерій (визначення рівня спрямованості майбутнього вчителя музичного мистецтва до використання спеціальних знань та навичок з музичної семіотики в процесі виконання на музичному інструменті у повсякденній практичній професійній діяльності). Когнітивний компонент структури семіотичних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності характеризується змістовно- пізнавальним критерієм (визначення рівня інтелектуального потенціалу, що має пряме відношення до здійснення аналітичних операцій у процесі роботи майбутнього вчителя музичного мистецтва над авторським твором як професійного інструменталіста- виконавця). Визначення емоційно-вольового компоненту структури семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності обумовлене емоційним критерієм (вміння майбутнього вчителя музичного мистецтва проникнути в духовний світ музичного твору та донести його до свідомості учнівської аудиторії шляхом розуміння почуттів композитора на основі співпереживання). Комунікативний компонент структури семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності нами було охарактеризовано за допомогою діалогово-зв'язкового критерію (наявність у майбутнього вчителя музичного мистецтва певного стилю спілкування з учнівською аудиторією на засадах внутрішнього та міжособистісного діалогу в процесі виконання на музичному інструменті в умовах проведення уроку з музичного мистецтва). Креативно-герменевтичному компоненту структури семіотичних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі професійної підготовки до інструментально-виконавської діяльності у нашому науковому дослідженні відповідає творчо-інтерпретаційний критерій (здатність майбутнього вчителя музичного мистецтва до розкриття образного змісту музичного твору шляхом формування власної концепції розуміння авторського контексту).

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Таким чином, на основі вищезазначених компонентів ми визначили структуру семіотичних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі його професійної підготовки до інструментально- виконавської діяльності та дійшли висновку, що на основі аналізу складових компонентів семіотичних умінь можна регулювати рівень оволодіння майбутнім учителем музичного мистецтва необхідних знань та навичок у сфері інструментально-виконавської діяльності, необхідних для реалізації своїх професійних обов'язків у межах викладання предмету «Музичне мистецтво» в умовах загальноосвітніх навчальних закладів України.

Список джерел

1. Арановский М. Г. Мышление, язык, семантика // Проблемы музыкального мышления: сборник статей / Ред. М. Г. Арановского. Москва: Музыка, 1974. С. 90-127.

2. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька: навчальний посібник / О. П. Рудницька. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. 360 с.

3. Холопова В. Н. Музыка как вид искусства: учеб. пособие для студентов вузов искусства и культуры / В. Н. Холопова. 5 изд. СПб.: Лань: Планета музыки, 2014. 320 с.

4. Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю: навчальний посібник / С. В. Шип. Київ: Заповіт, 1998. 368 с.

Размещено на Allbest.ru