Організація навчального процесу в Ніжинському юридичному ліцеї князя Безбородька

Дослідник О. Д. Єгоров у своїй праці «Лицеи России. Опыт исторической хронологии» у загальних рисах розкриває організацію навчально-виховного процесу у цих навчальних закладах і, зокрема, у Ніжинському юридичному ліцеї князя Безбородька.

У контексті вивчення історії Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя певну увагу Ніжинському юридичному ліцею приділяють сучасні дослідники Г. В. Самойленко та С. Г. Самойленко.

Аналіз літератури показав, що Ніжинський юридичний ліцей не був предметом спеціального наукового дослідження, та й джерельна база розроблена не достатньо. Що і зумовило актуальність дослідження.

Історія Ніжинської вищої школи бере свій початок з 1820 р., коли було засновано Гімназію вищих наук князя Безбородька. Вже 1832 р. Гімназію було перетворено у Фізико-математичний ліцей, але перетворення не дало очікуваного результату - новостворений навчальний заклад так і не здобув ні належного авторитету, ні популярності. Дійшло до того, що у 1839 р. не виявилось охочих навчатися в ньому. Зважаючи на незадовільний стан Фізико-математичного ліцею, попечитель Київського навчального округу Е. фон-Брадке ще в 1836 р. порушив клопотання про перетворення його в Юридичний ліцей. 24 квітня 1840 р. був виданий іменний Височайший указ про реорганізацію Фізико-математичного ліцею кн. Безбородька «в видах улучшения настоящего состояния Лицея и доставления оному больших средств к успешному образованию юношества, приготовляющегося в гражданскую службу» [1, арк.32]. Того ж таки дня був затверджений статут Юридичного ліцею, згідно з яким він мав готувати фахівців у галузі практичної юриспруденції.

Згідно Статуту, Рада Ліцею складалась з директора, інспектора та викладачів.

До компетенції Ради належали:

1) удосконалення викладання;

2) розподіл курсів і академічних годин;

3) розгляд методики викладання, що обиралась викладачами;

4) проведення іспитів;

5) розпорядження навчальними посібниками;

6) організація урочистих актів;

7) навчальний процес у Ніжинській гімназії.

Кількість студентів коливалась від 50 до 90 осіб. Право користуватись ліцейською базою було поширено і на учнів гімназії, які, за вибором місцевого керівництва після затвердження попечителем, вступали до Ліцею після закінченні гімназійного курсу.

Склад кафедр свідчить, що цей заклад мав виключно практично-спеціальний характер. Так, за винятком енциклопедії законознавства, в Ліцеї не викладалось жодної науково- теоретичної дисципліни з царини права - ні римського, ні міжнародного права, ні політичної економії. Навчання по суті зводилось до засвоєння студентами Зводу законів, тому і викладання в Ліцеї, і самі кафедри мали таку структуру:

1) енциклопедія законознавства та державне право, основні закони та губернські, разом зі статутами про державну службу та законами про стани (томи І, ІІ, ІІІ та ІХ);

2) закони про фінанси, статути про повинності та статути казенного управління (томи IV - VIII);

3) закони громадянські, загальні, прикордонні та закони державного благоустрою (томи X, XI, XII);

4) закони поліцейські та кримінальні з судоустроєм (томи XIII, XIV, XV).

Для викладання загальноосвітніх предметів були створені 3 кафедри:

1) російської історії та статистики;

2) теорії поезії та російської словесності;

3) богослів'я [4, с.12].

Крім того, два фахівці викладали в Ліцеї французьку та німецьку мови.

Загалом, повний курс навчання в Ліцеї складали такі предмети: догматичне і моральне богослів'я; 2) церковне законознавство; 3) енциклопедичне законознавство; 4) державне право; 5) закони казенного управління і повинностей; 6) цивільне право; 7) закони державного благоустрою; 8) закони поліцейські; 9) кримінальне право; 10) загальна та російська статистика; 11) російська історія; 12) російська словесність; 13) французька і німецька мови [6, c. 9].

23 січня 1851 р. Міністерство народної освіти затвердило «Інструкцію директору Ліцею князя Безбородька», що регламентувала його діяльність та зобов'язувала забезпечити належний контроль за навчальним процесом.

Читання лекцій професорами мало відбуватись згідно з програмами, що подавались на початку року до Ради Ліцею. Вони мали відповідати наступним вимогам: «а) чтобы предмет был изложен в полноте, согласно с потребностью лицейского образования; б) чтобы как общие начертания, так и отдельные статьи программы, строго соответствовали и ученой и нравственной цели; в) чтобы в содержании программы не укрывалось ничего несогласного с учением православной церкви или с образом правления и духом государственных учреждений наших, и г) чтобы, напротив, ясно и положительо выражались везде, где только это правило может иметь рассудительное применение, благоговения к святыне, преданности к государю и любовь к Отечеству» [5, с.2].

Професорів обирала Рада Ліцею з осіб, які мали ступінь магістра. Статут у такий спосіб окреслював їхні обов'язки: «1) в полном, правильном и благонамереном преподавании своего предмета; 2) в точном и достоверном сведении о ходе и успехах в ученом мире наук, им (професором) преподаваемых, 3) в неупустительных заседаниях в совете». Навчальне навантаження професора становило не менше 8 годин на тиждень [5, c.2].

Незважаючи на категоричну вимогу Статуту, далеко не всі професори Ліцею мали науковий ступінь магістра. У той час далеко не всі викладацькі посади в університетах були зайняті людьми з науковими ступенями. В Ніжині ж місця були зайняті не магістрами, а кандидатами. Спочатку при призначенні професорів, чи точніше виконуючих їхні обов'язки, в Ліцеї обмежились лише необхідним складом з тим розрахунком, щоб підшукати професорів, які б відповідали вимогам Статуту.

Повний курс навчання в Ліцеї становив 3 роки й поділявся на 6 семестрів. Атестат за повний курс надавався при оцінці «удовлетворительно» з усіх предметів.

Студентами Ліцею могли стати з сімнадцяти років. Треба було надати атестат гімназії, що була у відомстві Міністерства народної освіти, або свідоцтво про складення вступних іспитів. Випускників навчальних закладів різних відомств, програми яких прирівнювались до гімназійних, приймали на рівні з випускниками гімназій, але потрібно було скласти іспити з предметів, необхідних для вступу в Ліцей, але відсутніх в програмі навчального закладу. Випускники духовних семінарій приймались на рівні з випускниками гімназій. Переведення в Ліцей з юридичних факультетів університетів допускалось на всі три курси.

Прохання про прийняття до Ліцею подавались на ім'я директора Ліцею: особам без атестату гімназії - до 1 травня, з атестатом - до 1 серпня, випускникам Демидівського юридичного ліцею - до початку занять.

Окрім прохання, треба було додати свідоцтво про народження, атестат про закінчення гімназії або свідоцтво про складення іспитів, документ, який засвідчував походження вступника, якщо майбутній студент був з кріпосних- він мав надати звільнення на законних підставах. Окрім того, треба було надати свідоцтво «о хорошем поведении» від місцевої поліції. Від таких свідоцтв звільнялись лише ті, хто закінчив військові навчальні заклади [2, арк.1].

Якщо якогось документу не вистачало, але правління Ліцею вважало, що можна прийняти цього студента, то йому давався двохрічний строк для надання цього документу, у випадку не пред'явлення - студента не переводили на наступний курс.

Після того, як було надано всі документи, проводились повторні іспити з юридичних предметів та російської мови (окрім тих, хто проходив іспити в гімназії). Для того, щоб вступити до Ліцею, потрібно було на іспитах отримати не менше трьох балів.

Зарахованим до Ліцею надавався «билет на жительство», в якому зазначалось віросповідання. Усі документи, надані при вступі, зберігались у Канцелярії директора і видавались студенту при його випуску або відрахуванні з Ліцею. За «билет» студент мав заплатити 1 крб. 50 коп., які зараховувались до студентського відділу бібліотеки Ліцею. У випадку втрати метрикула потрібно було подати заяву до поліції та Директора, замість нього видавався дублікат [2, арк.4].

Золоту медаль одержували випускники, які мали з 2/3 предметів оцінки «весьма удовлетворительно» та з 1/3 - «удовлетворительно». Срібну медаль одержували випускники, які мали 1/2 оцінок «удовлетворительно» та «весьма удовлетворительно». Слід зауважити, що медалей на випуск надавалось не більше трьох - одна золота і дві срібні [3, с.8].

Вихованці, які закінчили курс на «добре», отримували право на чин ХІІ класу при вступі на цивільну службу, на «задовільно» - на чин XIV класу. У разі вступу на військову службу, випускники Ліцею прирівнювались до випускників університетів. Студенти, які закінчили «с успехом» курс в Ліцеї, приймались без екзаменів на 1 курс університетів, а на інші курси - після складання відповідних екзаменів.

Крім того, згідно статуту, при Ліцеї діяла гімназія «как приуготовительное к поступлению в Лицей заведение». Вона знаходилась на території Ліцею, підпорядковувалась його дирекції та утримувалась за державний кошт «в размере 5828 рублей в год» [7, c. 115]. Основне завдання гімназії полягало в підготовці до вступу в Ліцей та «наданні засобів простойного виховання».

Навчання в гімназії тривало 7 років. Основними предметами вважались класичні мови та математика, оскільки мови - «надежнейшее основание учености и... лучший способ к возвышению и укреплению душевних сил юношей», а математика сприяла ясності думок, розвитку мислення [1, арк.47].

Отож, Ніжинський юридичний ліцей князя Безбородька працював досить системно, слугував підготовчою базою для вступу в університет, але водночас був самостійною навчальною ланкою, яка давала достатню освіту для подальшої роботи в місцевих органах влади та судочинства. Студентами Ліцею могли стати як випускники гімназії, так і інших навчальних закладів, але за умови складення іспитів. Крім того, цей навчальний заклад був дуже важливим соціокультурним та науковим осередком Північного Лівобережжя.

ніжинський юридичний ліцей безбородько

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині, ф. 1353, оп. 1, спр. 52, арк. 32, 47.

2. Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині, ф. 1353, оп. 1, спр. 238, арк. 1-4.

3. Годичный торжественный акт в Лицее князя Безбородка и Нежинской гимназии, бывший 4 сентября 1860. - К., 1860. - 30 с.

4. Егоров А. Д. Лицеи России (Опыт исторической хронологии): В 5 кн. / А. Д. Егоров. - Иваново, 1994. - Кн. 2. - 129 с.

5. Известия о деятельности и состоянии наших учебных заведений. [Демидовский юридический лицей в Ярославле. Лицей князя Безбородко в Нежине] // Журнал Министерства народного просвещения. - 1874. - Январь. - Современная летопись. - С. 1 - 6.

6. Лицей князя Безбородько. - СПб., 1859. - 208 с.

7. Сребницкий И.А. Лицей князя Безбородько / И. А. Сребницкий // Гимназия высших наук и Лицей князя Безбородько. - СПб., 1881. - С. 110 - 132.

Размещено на Allbest.ru