Вивчення гендерної ідентифікації особистості студентів ВУЗів 17-22 років

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Вивчення тендерної ідентифікації особистості студентів ВУЗІВ 17-22 років

Бачинська Н.В.

Для визначення гендерного типу особистості проведено тестування за методикою Сандри Бем «Маскулінність/фемінність» (діагностика психологічної статі). У дослідженні були задіяні студенти-спортсмени (n = 66) і студентки (n = 48) 17-22 років. Достовірно встановлено, що до маскулінного типу ідентифікації особистості віднесено 29,16% обстежуваних, до андрогін - 66,66%, до фемінінності - всього 4,18%. У юнаків - до маскулінного 27,28%, до андрогін - 72,72%. Отримані результати підтверджують тенденцію до маскулінізації дівчат-спортсменок в досліджуваній групі.

Ключові слова: студенти-спортсмени, статевий диморфізм, андрогинность, фемінінність, маскулінність.

Постановка проблеми. Тривалий час чоловіків і жінок ділили тільки за біологічними підставами, тому іншого поділу, крім анатомічного, не існувало. Однак з плином часу було введено поняття «гендер» [3, с. 102].

У сучасній науковій сфері гендером називається «соціальна або психологічна стать», яка визначає поведінку людини в суспільстві і те, як це поведінка сприймається - незалежно від своєї біологічної статі прийняття людиною за власним бажанням або жіночої, чоловічої моделі поведінки [6, с. 117].

Мужність (маскулінність) і жіночність (фемінність), і історично сформовані уявлення про них, пов'язані не з біологічною статтю людини, а саме з типом культури, до якої вона належить. У зв'язку з цим розуміння подібності та відмінності біологічної і соціокультурної статі допомагає людині визначитися в житті. Не виключенням є і спортивна діяльність в цілому [4, с. 15; 9, с. 68].

У зв'язку з розширенням жіночих спортивних дисциплін, а також участь жінок в тих видах спорту, які раніше вважалися суто чоловічими, на перший план висувається безліч питань. Наприклад, що спонукає жінок займатися тим чи іншим видом спортивної діяльності, в якій мірі це впливає на зміну структури їх особистості? У цих, що традиційно вважаються раніше чисто чоловічих видах, жінки-спортсменки проявляють нетипові особливості поведінки, а не загальноприйняті [1, с. 135].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Низка авторів, відомих вчених (Т. В. Бендас, 2006; О. А. Вороніна, 2002; Б. А. Вяткін, 1993; Е. П. Ільїн, 2002; І. С. Клецина, 2004 і ін.), в своїх працях сперечаються, дискутують і мають ряд розбіжностей на тему того, чи є дані особистіс- ні компоненти маскулінності і фемінності вродженими або набутими в ході розвитку людини [2, с. 30; 7, с. 140].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Спортивна діяльність в активній мірі сприяє формуванню гендерних якостей особистості (І. І. Таран, 2004; Н. Г. Цікунова, 2003) [7, с. 138]. Поєднання мужності та жіночності притаманне кожній людині. У сучасній науці низкою вчених зроблені спроби вивчення питань про те, які види спортивної діяльності формують у спортсменів маскулінні і фемінні властивості особистості [1, с. 134].

Серед студентів-спортсменів складнокоординаційних видів спорту дана проблематика залишається маловивченою. У зв'язку з вище- викладеним, ми вважаємо, що вивчення даного питання у студентів-спортсменів є актуальним і вимагає детального розгляду.

Головною метою цієї роботи є виявлення у студентів-спортсменов (дівчат та юнаків), представників Дніпровського національного уні- верситета ім. О. Гончара та Університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро), процентне співвідношення маскулінних, фемінінних і андрогинних особистостей.

Виклад основного матеріалу. Для визначення гендерного типу особистості випробовуваних проведено тестування за методикою Сандри Бем «Маскулінність/фемінність». Дана методика використовується для діагностики психологічної статі і визначає ступінь маскулінності, фемінінності і андрогінності особистості [5, с. 4].

У практичній психології розвиток гендерних досліджень пов'язано з знаннями і дотриманнями дослідниками концептуальних основ в інтерпретації даних, отриманих при використанні популярних особистісних опитувальників.

Всім людям обох статей притаманні різні психологічні риси характеру - одні риси універсальні, а інші ставляться до типово жіночої або чоловічої психології. У зв'язку з цим і існує соціальні стереотипи мужності й жіночності. Тому придбання тих чи інших типово чоловічих чи типово жіночих психологічних рис відбувається в результаті спільного впливу біологічних і соціальних факторів. Психологічна стать радикально відрізняється від статі біологічної. Якщо біологічної статі два: чоловіча і жіноча, то психологічних -- три: маскулінна, андрогінна, фемінінна [6, с. 119; 8, с. 67].

До типово чоловічих рис належать такі, як агресивність, незалежність, схильність до ризику, впевненість в собі, наполегливість тощо. До типово жіночих рис належать ніжність, сором'язливість, чутливість, м'якість, здатність до співпереживання, поступливість і ін. Якщо говорити про соціальні стереотипи фемінінності, то вони менше стосуються, наприклад, успішності ділової кар'єри, але значна увага приділяється емоційним аспектам.

Перейдемо до поняття «андрогінність». Людина не обов'язково є носієм вираженої в психологічному плані фемінінності і маскулінності. У пріоритеті можуть стояти риси як фемінінного, так і маскулінного типів. Мається на увазі, що у людини-андрогіна дані риси знаходяться в гармонії і один одного доповнюють. Однак зовсім не означає, що, наприклад, поступливість і відсутність явно виражених агресивних проявів рис в спілкуванні вказують на невпевненість особистості в собі. Навпаки, це проявляється на тлі збереження самоповаги до себе, впевненості у власних силах.

Дослідження Lau Sing (1989) показали, що люди-андрогіни мають анітрохи не менший рівень самоповаги в цілому, і не мають низьку самооцінку як по відношенню до своєї зовнішності, так і до своїх досягнень в порівнянні з особистостями маскулінного типу [62, с. 35].

Наприклад, в різних сферах людської діяльності, в родині, гендерна диференціація може не збігатися. Різні жінки і чоловіки мають неоднакові ступені фемінінності й маскулінності. Наприклад, статура «за чоловічим типом» може поєднуватися з так званими «жіночими» інтересами, почуттями або емоціями. Точно також і навпаки. Багато що залежить від сфери та характеру діяльності, виховання.

Залежно від особливостей ситуації, що склалася, пристосованість гендерних ролей може бути в особистих відносинах, жіноча роль або ан- дрогінна -- це пов'язано з емоційністю таких відносин. У професійній сфері або в навчанні -- це чоловіча або андрогінна.

На початку 70-х років ХХ століття концепція андрогін була запропонована американським психологом Сандрою Бем. З тих пір і по теперішній час численними дослідженнями встановлено і доведено, що жіночність і мужність протиставляються один одному, а їх поєднання являє собою гармонію психічного здоров'я в сучасному суспільстві [8, с. 67].

Нами проведено анкетне опитування за методикою Сандри Бем серед спортсменів і спортсменок, представників Дніпровського національного універсітета ім. О. Гончара та Університету імені Альфреда Нобеля. Визначено відсоткове співвідношення фемінінних, маскулінних і андрогін- них особистостей серед студентів, що входять до збірних команд університетів зі складнокоординаційних видів спорту.

У наших дослідженнях застосовувався аналіз доступної наукової і методичної літератури, інтерв'ювання, метод статистичної обробки отриманих даних.

У дослідженні були задіяні студенти і студенки 17-22 років. Достовірно встановлено, що у дівчат до маскулінного типу ідентифікації особистості віднесено 29,16% обстежуваних, до андрогін -- 66,66%, до фемінінності -- всього 4,18%. У юнаків -- до маскулінного 27,28%, до андрогін -- 72,72%.

Необхідно звернути увагу на той факт, що в досліджуваних групах дівчат домінує маскулінний і андрогінний типи гендерної ідентифікації особистості. У досліджуваних групах обох статей досить вагомим виявлено відсоток андрогінного типу особистості. Це може свідчити про адаптивні фактори психологічної діяльності сучасної молоді.

гендерний ідентифікація особистість маскулінізація

Висновки і пропозиції

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, можна констатувати, що отримані результати підтверджують тенденцію до маскулінізації дівчат-спортсменок в досліджуваній групі.

Подальші дослідження планується вести в напрямку порівняльної характеристики студентів-спортсменів та учнівської молоді, які не займаються спортом щодо їх особистісних характеристик.

Список літератури

Бугаевский К.А. Изучение гендерной идентификации и полового диморфизма у спортсменок в ряде видов спорта / К.А. Бугаевский // Физкультура, спорт, здоровье: сборник статей Всероссийской с международным участием очно-заочной научно-практической конференции. - 2016. - С. 133-137.

Бугаевский К.А. Изучение показателей гендерной идентификации у девушек-спортсменок / К.А. Бугаевский // Актуальные научные исследования в современном мире. - 2016. - № 10-5 (18). - С. 29-37.

Ворожбитова А.Л. Гендер в спортивной деятельности: учеб. пособие / А.Л. Ворожбитова. - М.: ФЛИНТА: Наука, 2010. - 216 с.

Кочеткова Е.Ф. Особенности и проблемы полового диморфизма в спорте / Е.Ф. Кочеткова, О.Н. Опарина // Современные научные исследования и инновации. - 2014. - № 7. - C. 15-20.

Лопухова О.Г. Опросник «Маскулинность, феминность и гендерный тип личности» (Российский аналог «Bem sex role inventory») / О.Г. Лопухова // Вопросы психологии. - 2013. - № 1. - С. 1-8.

Тарасевич Е.А. Гендерные отличия спортсменов в различных классификационных группах видов спорта и спортивных дисциплин / Е.А. Тарасевич // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2016. - № 2 (52). - С. 117-120.

Цикунова Н.Г. Гендерные характеристики личности спортсменов в маскулинных и фемининных видах спорта: дис. ... канд. пед.наук / Н.Г. Цикунова. - СПб., 2003. - С. 136-148.

Размещено на Allbest.ru