Специфіка використання медіа-засобів у вивченні іноземної мови в юридичному вузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка використання медіа-засобів у вивченні іноземної мови в юридичному вузі

Павліщева Я.О.

В статті досліджено вплив інформаційно-комунікативних технологій на вищу освіту в Україні в умовах євроінтеграції. Автор аналізує зміни у методах викладання іноземних мов в юридичному навчальному закладі, розкриваючи позитивні та негативні тенденції. Досліджуються основні медіа-засоби, що мають використовуватися та покращувати процес навчання студентів. Аналізується роль та місце викладача в процесі викладання іноземних мов в умовах широкого використання медіа-засобів. Також визначаються нові форми комунікації викладача та студентів.

Ключові слова: інформаційно-комунікативні технології, медіа-засоби, іноземна мова, юридичний навчаль-ний заклад, інформатизація суспільства.

остановка проблеми. Початок нового ти-сячоліття ознаменувався інтенсивним розвитком різноманітних інформаційно-комуні-кативних технологій. Масове використання Ін- тернету, широкий доступ до цифрових техно-логій та гаджетів, інтенсифікація та підвищення швидкості розповсюдження інформації спро-вокувало глобальну інформатизацію суспіль-ства. Майже кожна сфера життєвої та вироб-ничої діяльності людини наразі тісно пов'язана з використанням медійних та цифрових засобів. Освітня галузь також зазнала впливу інформа-ційно-комунікативних технологій у всьому сві-ті, хоча в сучасній Україні це скоріше тривалий процес, ніж результат, і це призводить до пев-ного протиріччя між нагальними потребами осві-тян та реальною швидкістю запровадження ме- діа-засобів. Залучання інформаційних технологій до навчального процесу стає необхідністю та за-порукою його ефективності не тільки для тех-нічних та природничих спеціальностей, а й для гуманітарних. Зокрема, викладання іноземних мов як в спеціалізованих навчальних закладах, так і непрофільних інститутах потребує від ви-кладача та студента вільно орієнтуватися в ін-формаційному просторі, вміти швидко знаходити допоміжні навчальні матеріали так використову-вати для цього необхідні медіа-засоби. Особливо актуальним це стало в умовах скорочення курсу іноземних мов в деяких непрофільних закладах, тенденції переходу до дистанційної форми на-вчання та самостійної роботи студентів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Незважаючи на те, що в Україні інформацій-но-комунікативні технології все ще впроваджу-ються в системі вищої освіти, значна кількість вітчизняних педагогів вивчають ці новітні тен-денції й наголошують на необхідності інтенси-фікації цього процесу. Серед таких спеціаліс-тів можна виділити П.Ф. Шпірко, Е.В. Суботіну, С.В. Лазаренко, В.В. Корж, П.І. Сердюкова. Однак зазначені науковці дають переважно лише за-гальну характеристику використання медіа-за- собів у навчальному процесі.

Виділення невивчених раніше частин загаль-ної проблеми. Хоча вони чітко виокремлюють і детально перераховують усі позитивні сторони запровадження інформаційно-комунікативних технологій у викладанні іноземних мов, однак не проаналізовані негативні наслідки та зміни, що можуть відбутися (і вже відбуваються) у вищій школі в результаті цього. Крім того, вивчення впливу медіа-засобів на викладання іноземних мов стосується переважно спеціалізованих за-кладів з профілюючою іноземною мовою. Однак непрофільні ВНЗ все ще залишаються поза ува-гою дослідників. Зокрема, майже невивченими є на даний момент особливості розвитку інфор-маційно-комунікативних технологій в юридичних закладах.

Мета статті. Цей аспект запровадження ме- діа-засобів в системі вищої освіти й постає ме-тою даного дослідження, для реалізації якої ми висуваємо наступні завдання: 1) дати власну характеристику інформаційно-комунікативних технологій як таких, проаналізувати їх мету та призначення у ВНЗ; 2) виокремити їх пози-тивні та негативні сторони, наслідки та майбутні перспективи використання медіа-засобів; 3) ви-вчити специфіку використання інформаційно- комунікативних технологій у ВНЗ юридичного профілю, визначити співвідношення ролей ви-кладача та студента у цьому процесі. комунікаційний медіа викладання іноземний

Викладення основного матеріалу. Вплив ме- діа-засобів (або інформаційно-комунікативних технологій) наприкінці ХХ -- початку ХХІ сто-літь на світову спільноту за інтенсивністю розви-тку та масштабами можна порівняти з впливом на історію людства науково-технічного прогре-су кінця ХІХ -- початку ХХ сторіч. Суспільство другого тисячоліття стає тотально інформацій-ним, а сучасна прогресивна людина вже не мис-лить себе без різноманітних електронних засобів передачі інформації, якими вона користується щоденно як в побутових цілях, так і повсякден-ній праці. Інформація та швидкість її розповсю-дження й отримання постає одним з найцінніших ресурсів суспільства ХХІ сторіччя. Більш того, ступінь ефективності та розвитку різноманітних професійних сфер майже повністю залежить від інтенсивності використання та оволодіння інно-ваційними інформаційно-комунікативними засо-бами. Таким чином, до інформаційно-комуніка-тивних технологій відносяться засоби, що здатні у короткий термін доставляти або відправляти будь-яку інформацію за запитом користувача. Медіа-засоби характеризуються швидкістю ро-боти, доступністю у використанні, спроможністю охопити практично усі сфери життєдіяльності людини, вони багатофункціональні та орієнто-вані на різноманітні потреби, від побутових до професійних. Фізично вони втілені у численних цифрових гаджетах, таких як комп'ютер, теле-фон, телевізор, радіо; і реалізовують інформацію шляхом багатьох соціальних мереж, новинних порталів, спеціалізованих сайтів, форумів та ча- тів. Ефективність передачі інформації через ме- діа-засоби зумовлена тим, що вони спрямовані на різні рівні сприйняття людини -- візуальний, слуховий, сенсорний (технології 3-D, 4-D тощо), а деякі з них навіть мають на меті впливати на підсвідому сферу.

Знайшли своє місце інформаційно-комуніка-тивні технології й у галузі освіти. Вони стали важливою складовою та запорукою ефективного навчального процесу в учбових закладах Укра-їни, й зараз на них покладається задача за-охотити студентство до навчання як такого й не тільки в аудиторний час. Більш того, медіа-засо- би змінюють сам формат навчання: мета їх за-стосування -- насамперед зацікавити студентів вчитися самостійно. Завдяки медіа-засобам вони вчаться не тільки шукати необхідну інформа-цію, а й аналізувати її, систематизувати, зна-ходячи серед великого (але, нажаль, не завжди якісного) різноманіття матеріалів відповідні для навчання. Щодо іноземної мови, то і в спеціалі-зованих і в непрофільних закладах застосування медійного обладнання призначене у першу чергу розвивати комунікативні навички студентів, як усні, так і писемні, поліпшувати інтерактивну взаємодію студентів. Застосування такого гло-бального медіа-засобу, як Інтернет, стимулює комунікативний аспект вивчення іноземних мов та демонструє необхідність високої мовної ком-петенції, що можливо завдяки різноманітним міжнародним форумам та чатам, де зацікавле-ні можуть обговорювати свої професійні питан-ня з іноземними колегами. Важливим завданням медіа-засобів у ВНЗ є також охоплення людей різного рівня підготовки та сприйняття: на це спрямовані різні види занять з використанням відео та аудіо-матеріалів, тобто ці засоби здатні реалізувати одну з найважливіших педагогічних задач -- врахування індивідуальних властивос-тей студента.

Інформатизація суспільства формує новий тип мислення та парадигму світосприйняття у молодого покоління, що в свою чергу транс-формує систему освіти. Цей тип мислення спря-мований на розширення або навіть стирання кордонів зумовлених територіальною чи націо-нальною належністю особи та більш глобальним сприйняттям світу. Однак з іншого боку, отриму-ючи необхідну інформацію з усього світу шляхом медійних засобів, людина може вести відокрем-лений спосіб життя, бути сконцентрованою на собі й не потребувати безпосереднього контакту з іншими людьми. Цей аспект треба враховувати педагогам при взаємодії з поколінням студентів ХХІ століття.

Хоча в Україні інформатизація сфери освіти лише в процесі розвитку, однак вже можна зро-бити деякі висновки щодо наслідків та перспек-тив залучення медійних технологій як базового компоненту прогресивної вищої школи. Інформа-ційно-комунікативні засоби впливають на орга-нізацію в цілому, форми, засоби й цілі навчання, а також дещо змінюють вимоги від викладачів та студентів. Позитивним наслідком інформа-тизації освіти стає широкий та швидкий доступ до різноманітної інформації, це також вирішує проблему з раритетними книжними виданнями, обмеженою кількістю паперових підручників або їх недоступність через велику вартість. Зокре-ма цей аспект є актуальним й для викладання іноземних мов у непрофільних ВНЗ. В умовах скорочення учбових аудиторних годин гострою стає проблема засвоєння навчальних матеріалів кожним студентом незалежно від рівня володін-ня іноземною мовою, який часто дуже різниться у рамках однієї групи, а викладач, в свою чергу фізично не встигає застосувати індивідуальний підхід. За допомогою ж медіа-засобів цю про-блему можна вирішити шляхом консультацій студентів через будь-яку соціальну мережу, а також зорієнтувати їх на відповідні інтернет-ре- сурси по самостійному вивченню іноземних мов, серед великого розмаїття яких студент зможе обрати особисто для себе. Однак зменшення без-посереднього контакту з викладачем та спілку-вання переважно через медійні засоби вимагає від студентів більш свідомого та відповідального відношення до навчальної дисципліни, оскіль-ки ступінь контролю викладача послаблюється. У негативному випадку це може призвести до того, що найслабші, менш самостійні та менш адаптовані до соціальної комунікації студенти виявляться поза зоною уваги та контролю ви-кладача, а рівень знань знизиться.

Запровадження інформаційно-комунікатив-них технологій у сферу освіти також вимагає і розвиває навички самостійного, аналітично-го мислення студентів, уміння систематизувати інформацію. Хоча велика кількість інформацій-них ресурсів ускладнює пошук та вибір саме по-трібного, якісного навчального матеріалу, тим не менш при певній практиці спочатку з керівни-цтвом викладача, а потім вже самостійно у сту-дента формується здібність розрізняти та ви-окремлювати. Однак зворотним боком широкого розповсюдження медіа-засобів та доступності різноманітної інформації виявляється дезорі-єнтація людини у цьому різноманітті через ве-лику кількість «фейкової» інформації, що слу-жить часто лише інформаційним приводом, щоб звернути увагу до певного сайту. В таких умовах у людини формується «кліпове», фрагментарне мислення, увага послаблюється і стає важко концентруватися на одному, пріоритетному пред-меті. Саме тому викладач має стати опорою для студентів та правильно зорієнтувати їх пошуки в безмежному інтернет-просторі. Отже не тільки студент, а й викладач у першу чергу має сам вільно орієнтуватися і вміти належним чином використовувати ті можливості, що пропонують сучасні інформаційно-комунікативні технології.

Ще один важливий аспект, що можуть при-внести інформаційно-комунікативні технології до вивчення іноземних мов та навчального процесу як такого, є креативність. Володіючи великими арсеналом медіа-засобів, використовуючи різно-манітні графічні програми, програми по створен-ню відео та аудіо матеріалів, навіть найпрості-ших веб-сторінок, як викладачі, так і студенти у співпраці можуть розробляти власні проекти та презентації. Креативний аспект є важливою запорукою інтересу та бажання студента на-вчатися, а викладача -- виступати вже не в ролі ментора, а творчого керівника та партнера у на-вчальному процесі.

Безсумнівно використання медіа-засобів у ВНЗ у сучасній Україні є необхідним та ефек-тивним способом навчання та викладання. Од-нак останні реформи у сфері освіти зумовлюють специфіку та інтенсивність залучання інформа-ційно-комунікативних технологій в навчальному процесі. З одного боку, у більшості ВНЗ, зокрема юридичного спрямування, простежується тен-денція щодо скорочення аудиторних годин й для профільних предметів, й для вивчення інозем-ної мови, більше часу виділяється на самостійну роботу студентів. З іншого боку, зростає акту-альність вивчення іноземної мови та підвищен-ня іншомовної компетенції студентів у зв'язку з глобалізацією та євроінтеграцією українського суспільства. Навчальна ж програма, рекомен-дована Міністерством освіти, виявляється не у змозі охопити ці нагальні потреби студентства та запропонувати адекватний рівень викладання іноземної мови. Особливо гострою ця проблема постає в юридичних навчальних закладах. Більш того, вона ускладнюється недостатнім технічним забезпеченням кафедр іноземних мов, де часом бракує відповідного комп'ютерного обладнання, відео та аудіо програвачів. Однак, враховуючи те, що майже кожна сучасна молода людина має персональний комп'ютер, ноутбук або планшет, проблему технічного забезпечення на занятті можна частково вирішити. Проблемним аспектом у викладанні іноземної мови в юридичному ВНЗ є й різний рівень знань студентів, з якими вони приходять зі школи, в той час, коли академіч-на навчальна програма є уніфікованою. Тож на викладача покладається відповідальність охо-пити всіх студентів й дати в рівній мірі знання, до того ж й враховуючи їх професійне спряму-вання. В таких умовах влучним рішенням цієї проблеми постає залучання додаткових, різно-планових навчальних матеріалів, які студенти могли б використовувати як на занятті з ура-хуванням програми, так і у позааудиторний час. Тому саме медіа-засоби надають швидкий доступ до необхідних джерел для ефективного вивчення іноземної мови. Такими корисними джерелами виявляються не тільки різноманітні сайти з іно-земної мови, а й спеціалізовані програми саме для студентів-юристів, спрямовані як на вивчен-ня права, так і на комунікацію з закордонними колегами. Також, використовуючи інформаційно- комунікативні технології, викладач може запро-понувати студентам різні види роботи, надаючи посилання на відповідні відео та аудіо матеріали з інтернету. Оскільки ж час аудиторних занять досить обмежений, а самостійна робота студен-тів в пріоритеті, то викладач може її організо-вувати й спрямовувати. Контроль та оцінювання знань викладач здійснюватиме додатково також шляхом медіа-засобів, використовуючи певну со- цмережу для спілкування та обміну інформацією зі студентами. Однак для більшості юридичних навчальних закладів на даний момент це є лише перспективами або у початковій стадії розвитку, те на що треба звернути пильну увагу Міністер-ству освіти та керівництву ВНЗ. Крім того, по-зитивні зміни мають статися не тільки на рівні технічного забезпечення кафедр, а й у характері взаємодії викладача та студента. Адже при на-данні більшої самостійності студентові у навчанні й залучанні при цьому допоміжних медіа-засобів роль викладача щодо студента суттєво зміню-ється. Головним чином викладач перетворюється з авторитарної особи на старшого партнера, ке-рівника, який задає напрям та корегує самостій-ний рух для бажаючих вчитися. Студент, у свою чергу, перестає бути пасивним та бездіяльним, очікуючи вказівок від ментора, і бере на себе від-повідальність за своє навчання, займає активну позицію в процесі пізнання. Більш того, він не чекає коли до його свідомості донесуть «правиль-не» знання, а намагається самостійно та творчо шукати необхідну інформацію та концептуалі- зувати її. В умовах швидкого розвитку високих технологій та їх залучення до процесу навчан-ня у ВНЗ викладач та студенти мають вступити між собою у співпрацю, творчий тандем й на-магатися сумісно вирішувати когнітивні задачі, що стоять перед ними. Використання медіа-засо- бів вимагає як від студента, так і від викладача бути технологічно грамотною особистістю, швид-ко оволодівати новими технологіями та залучати їх до вивчення будь-якого предмету. У зв'язку з різноманіттям та широким доступом до джерел інформації завдяки інтернету роль викладача як транслятора, передавача знань трансформуєть-ся у свого роду гіда та орієнтира для студентів. Останні ж, окрім направляючих, що задає викла-дач, можуть доповнювати навчальні матеріали інформацією зі своїх джерел, винайдених самостійно. В цьому й повинна проявлятися активна та творча співпраця між студентами безпосеред-ньо та в їх взаємодії з викладачем. Таким чином, завдяки повсякденним контактам з медіа-засо- бами та електронними гаджетами процеси ви-кладання та навчання стають багатовимірними й виходять за рамки аудиторії.

Список літератури

1. Ковальчук Л.О., П'ятничка Т.В. Засоби мультимедіа у навчанні іноземних мов студентів економічних спеціальностей // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. - Ніжин. - 2012. - Кн. 2. - С. 87-90.

2. Кузнецова О.Ю. Перспективи іншомовної освіти у вищих навчальних закладах в євро інтеграційному вимірі / О.Ю. Кузнецова // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. - 2014. - Вип. 6. - С. 76-82.

3. Мантуленко В.В. К вопросу об использовании электронных медиа в учебно-воспитательном процессе / / Вестник Учебно-методического совета Самарского государственного университета: Мониторинг качества об-разования. - Труды конференции 17 февраля 2006. - Самара: «Универс-групп», 2006. - С. 185-189.

4. Павліщева Я.О. Роль інформаційних технологій у викладанні іноземних мов у ВНЗ / Я.О. Павліщева // Комунікативна спрямованість вивчення мовних дисциплін у вищих навчальних закладах : матеріали міжвуз. наук.-практ. семінару (15 жовт. 2015 р.). - Харків, 2015. - С. 103-105.

5. Прилепская М.В. Мультимедиа в преподавании иностранного языка [Електронний ресурс]. - Режим досту-пу: https://www.hse.ru/pubs/share/direct/document.

6. Шамсітдінов А. Використання сучасних засобів інформаційно-комунікативних технологій у процесі викла-дання іноземних мов у ВНЗ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua. - 2015.

7. Tafani V. Teaching English Through Mass Media [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www.learntechlib.org. - 2009.

Размещено на Allbest.ru