Організація професійно-орієнтованої самопідготовки учнів до моніторингового оцінювання у професійно-технічних навчальних закладах будівельного профілю

Інститут професійно-технічної освіти НАПН України

Організація професійно-орієнтованої самопідготовки учнів до моніторингового оцінювання у професійно-технічних навчальних закладах будівельного профілю

Гириловська Ірина Вікторівна - кандидат педагогічних наук, докторант

e-mail kamira@meta.ua

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. В економіці нашої держави значну роль відіграє будівельна галузь. Це пов'язано з тим, що від цієї галузі залежить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих мікрорайонів, постійна реконструкція житлового фонду, будівництво промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об'єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо. Тобто, сучасне життя суспільства неможливе без ефективного функціонування будівельного комплексу, яке забезпечується, в першу чергу, наявністю висококваліфікованих робітників.

Зростаючі вимоги до рівня фундаментальної підготовки майбутніх фахівців суттєво впливають на освітній процес у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) будівельного профілю. Виникає потреба у модернізації змісту професійної підготовки, підвищенні її якості. Управляти навчальним процесом, виявляти шляхи його вдосконалення допомагає моніторинг. Моніторинг спрямований не лише на виявлення рівня професійних знань, умінь і навичок учнів, але й на усунення неузгодженості між сучасними вимогами до їх професійної підготовки та її реальним рівнем. Його результати вливають на прийняття відповідних управлінських рішень. Тому, проблема моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників у ПТНЗ будівельного профілю визначена сьогоденням. професійний самопідготовка будівельний атестація

Аналіз публікацій показав широкий спектр наукових досліджень, пов'язаних із даною проблематикою. Так, концептуальні засади професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників аналізували Г. Васянович, С. Гончаренко, Р. Гуревич, О.Коваленко, Н. Ничкало, В. Радкевич, Л. Сушенцева, Л. Хомич, Б. Шиян та інші; формуванню професійної компетентності майбутніх будівельників приділили увагу О.Білик, Н. Дорошенко, А. Литвин, Т. Пятничук та інші; теоретичні основи моніторингу вивчали О. Локшина, Т. Лукіна, В. Лунячек, О. Ляшенко та інші; питаннями управління освітою займалися О. Аніщенко, Г. Єльникова, В. Свистун, Л. Петренко, В. Ягупов та інші. Однак, теоретичні та методичні основи моніторингу якості професійної підготовки випускників ПТНЗ будівельного профілю досліджено недостатньо.

Мета статті - обґрунтувати професійно-орієнтовану самопідготовку учнів до моніторингового оцінювання як складову моніторингу якості професійної підготовки майбутніх робітників будівельної галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Найбільш поширеною в сучасних ПТНЗ будівельного профілю є підготовка учнів з таких професій опорядження:«маляр» (ДСПТО 7141.1

F0.45.40 - 2008), «штукатур» (ДСПТО 7133.2 F0.45.070 - 2006), «лицювальник-плиточник» (ДСПТО 7132.1F0.45.40-2008) та інтегрованих «маляр, штукатур», «штукатур, лицювальник-плиточник», «маляр, штукатур, лицювальник-плиточник». Професійне навчання за цими професіями здійснюється згідно освітньо-кваліфікаційних характеристик, в яких зазначені вимоги до професійних теоретичних знань, практичних умінь і видів комплексів робіт по кожному робочому розряду [3]. Так, наприклад, основними професійними компетенціями визначено:

а)для кваліфікованого штукатура: промаячування поверхонь; нанесення штукатурного розчину на поверхню за допомогою розчинонасоса; поліпшене обштукатурювання вручну прямолінійних поверхонь стін, стель, гладких стовбурів, пілястрів, ніш з відкосами; витягування падуг з оброблянням кутів; механізоване нанесення розчину на поверхні; приготування декоративних розчинів тощо;

б)для лицювальника-плиточника: облицьовування плитками різних поверхонь; заповнювання розчином швів між плитками; ремонт плиточних підлог; облицьовування підлог із застосуванням машин для вібровдавлювання плиток тощо;

Для виконання зазначених опоряджувальних робіт використовують різноманітні сучасні будівельні суміші, полімермінеральні і синтетичні штукатурки, високодекоративні покриття тощо. Це вимагає від учнів ПТНЗ знань новітнього обладнання і технологій. Тому майбутні кваліфіковані робітники мають володіти не лише ґрунтовними фундаментальними знаннями з професійно-теоретичних і загально-професійних дисциплін, але й мати високий рівень професійно-практичної підготовки, цікавитися напрямами модернізації будівельного виробництва, бути здатними до самоосвіти й саморозвитку. Для цього зміст професійної освіти повинен постійно реагувати на зміни на ринку праці, узгоджуватися з ними, випереджати їх. Таким чином, професійну підготовку слід розглядати як сукупність властивостей, що здобуваються учнем в системі освіти, визначають його професійну компетентність, певну соціальну цінність, відповідають потребам ринку праці.

Досліджуючи теоретичні та методичні основи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників ми дійшли до таких висновків: - по-перше, моніторинг необхідно розглядати як комплекс заходів, спрямованих на отримання достовірної інформації про поточний стан професійної підготовки випускників ПТНЗ з метою подальшого його аналізу та внесення необхідних змін для удосконалення навчально-виховного процесу; - по-друге, центральне місце у моніторингу повинні займати особистісно-цільові орієнтації майбутніх кваліфікованих робітників на професійне самовираження; - по-третє, моніторинг повинен стати невід'ємною частиною сучасного навчального процесу в ПТНЗ, під час якого учні продовжують професійно навчатися, розвиватися, виховуватися. За такої умови, моніторинг, окрім інструмента управління якістю освіти, виступатиме ще й засобом мотивації майбутніх кваліфікованих робітників до професійної самоактуалізації; - по-четверте, під час проведення моніторингу слід виокремлювати етап професійно-орієнтованої учнівської самопідготовки, що спрямований на поглиблення й систематизацію фахових знань учнів; зростання в учнів інтересу до якості власної професійної підготовки; посилення позитивної мотивації учнів щодо їх участі у моніторинговому оцінюванні. Для цього етапу характерними є: керованість з боку викладачів; врахування індивідуального потенціалу учнів; забезпечення реципієнтів додатковими підготовчими матеріалами.

Зазвичай навчальні досягнення учнів вимірюються за допомогою різноманітних тестів, контрольних робіт, зрізів знань. Вважаємо, що під час професійно-орієнтованої самопідготовки учням ПТНЗ будівельного профілю доцільно пропонувати саме комплексні завдання, які корелюються зі змістом їхньої професійної підготовки [1; 2; 4]. Наведемо приклади підготовчих комплексних завдань за професіями «маляр», «штукатур», «лицювальник-плиточник» третього кваліфікаційного розряду, що пропонувалися учням ВХПТУ №5 м. Вінниця.

Підготовче комплексне завдання №1 (професія: «лицювальник-плиточник» третього розряду).