Постановка проблеми. Формування у визначена її психологічними, соціальними і підлітків інтересу до занять туризмом педагогічними аспектами, оскільки цей процес в умовах літнього оздоровчого табору може відбуватися у виховному просторі сім'ї, шкільного та позашкільного навчального закладу. Літній оздоровчий табір є одним із типів позашкільного навчального закладу, соціально - педагогічні умови якого сприяють формуванню у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах відпочинку та оздоровлення.

Актуальність проблеми визначена необхідністю теоретично обґрунтувати ефективність процесу формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору на засадах особистісно орієнтованого підходу, відтворити алгоритм виникнення цього інтересу та модель його формування, розробити методику застосування засобів туризму у навчально-виховному процесі в умовах літнього оздоровчого табору та поза ним, яка формує у підлітків стійкий інтерес до цього виду діяльності.

Стан розробленості. Процес формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору та поза ним визначений українськими та зарубіжними вченими у конкретизації таких аспектів: Арманд Болл, Беверлі Болл розкривають особливості зарубіжного досвіду організації роботи в дитячих оздоровчих закладах США на основі вимог та рекомендацій Американської асоціації таборів [3];

О. Газман уводить поняття “педагогіки і філософії канікул" як означення нового сучасного напрямку педагогічного знання [6]; В. Грановський розглядає особливості процесу формування здорового способу життя підлітків в умовах оздоровчого табору [8]; Л. Дудорова - особливості організації шкільного туризму [9]; В. Квартальнов дає системний виклад основних положень, визначень і дефініцій, які розкривають зміст, характер, тенденції, основні принципи сучасного розвитку феномену туризму [11]; М. Лук'янченко актуалізує роль мотивації у формуванні основ здорового способу життя молоді [14]; В. Федорченко, Н. Фоменко, М. Скрипник, Г. Цехмістрова обґрунтовують настанови педагогіки туризму [15] та ін. Очевидно, що проблема формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах школи та позашкільного навчального закладу є міжгалузевою, до визначення мети, засобів, теоретико-методичної основи, розробки понятійного апарату у цьому процесі долучаються педагоги, психологи, соціологи, медики, діячі фізичної культури та спорту. Водночас, варто зазначити, що проблема формування інтересу у підлітків до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору є недостатньо дослідженою у низці теоретичних та практичних аспектів. Свідченням цього є суперечності між суспільними викликами, вимогами та рекомендаціями наукових розробок, документів нормативно - правової бази та реаліями процесу фізичного виховання в умовах школи та поза нею, а саме:

потреба підлітків у руховій активності, зокрема й у формі туристичної діяльності, та ігнорування цієї потреби, що призводить до вибору форм неактивного відпочинку, надмірного захоплення віртуальною реальністю комп'ютерних ігор, недбалого ставлення до власного здоров'я, низького рівня валеологічної культури тощо;

визнання необхідності переведення процесу фізичного виховання на засади особистісно орієнтованого та валеологічного підходів та, водночас, застосування форм і засобів авторитарного фізичного виховання;

труднощі в реорганізації фізичного виховання з процесу регламентованої нормативами щільної рухової активності, у комплексну, пізнавальну, міжпредметну, сповнену емоціями та естетикою, особистісно вмотивовану фізкультурно-оздоровчу міжсуб'єктну діяльність;

низькі показники рівня фізичної, зберігаючої здоров'я культури серед дітей та молоді та слабка інфраструктура для її розвитку;

туризм літній оздоровчий табір

значний виховний потенціал занять туризмом у літньому оздоровчому таборі та поза ним (соціалізація, відпочинок, оздоровлення, самопізнання та самореалізація) і недостатнє його використання тощо.

Усе сказане обумовило вибір теми нашої статті.

Метою статті є виявлення та обґрунтування шляхів і засобів формування стійкого інтересу в підлітків до занять туризмом у педагогічних умовах літнього оздоровчого табору.

Для досягнення поставленої мети передбачається вирішення таких завдань: з'ясувати психолого-педагогічні аспекти проблеми; обґрунтувати методологічні засади формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору; відтворити алгоритм його виникнення та формування в педагогічних умовах літнього оздоровчого табору; визначити дидактичне забезпечення цього процесу у поєднанні спортивної, оздоровчої, рекреаційної, краєзнавчої діяльності з метою пізнання, розвитку та виховання.

Виклад основного матеріалу. Для ефективного формування здорового способу життя, вмотивованих занять туризмом найбільш сприятливим є підлітковий вік (11/12 - 15/16 років), оскільки відбувається перехід від природної потреби в походах, подорожах, екскурсіях, цілеспрямованих прогулянках до усвідомленої необхідності її задоволення. Внутрішня мотивація підлітка до занять туризмом, яка є джерелом інтересу, виникає тоді, коли цілі і завдання щодо цього виду діяльності, вимоги дорослих (батьків, учителів, вихователів, інструкторів, керівників фізкультури в школі та поза нею) виявляються для підлітка оптимальними, коли їхнє (дорослих) “треба” трансформується в його (підлітка) “хочу”. Це поєднання естетичного та етичного рівнів усвідомлення підлітком проблеми і, як засвідчує опитування, на цьому етапі онтогенезу естетичне домінує над етичним. Причому треба пам'ятати, що у підлітковому віці як етапі онтогенезу особистісно-індивідуальне домінує над груповим; різні форми міжсуб'єктної взаємодії (суперництво, компроміс, співробітництво, пристосування, уникнення) відрізняються за ознакою провідного мотиву (інтерес індивідуума чи групи); задоволення від занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору буде отримано підлітком за умови збереження балансу його індивідуальних та групових потреб.

Інтерес підлітків до занять туризмом є формою емоційного вияву потреби пізнання світу, самопізнання в руховій діяльності, що забезпечує скерованість особистісних сил підлітка на її задоволення. Процес формування інтересу до занять туризмом в умовах ЛОТ ми розглядаємо як мотиваційний, розкриваємо його діалектику, з'ясовуємо логіку його виникнення та задоволення.

Опрацювання та узагальнення розробок проблеми мотивації особистості, зокрема у сфері фізичної культури [1; 2; 4; 5; 7; 10; 12; 13; 15], дозволяє нам відтворити алгоритм виникнення інтересу до занять туризмом у конкретизації таких етапів: виникнення потреби займатися туризмом як відчуття підлітком нестачі руху, фізичного навантаження, розваги, відпочинку, пізнання світу і себе в ньому, самовдосконалення тощо пошук способів задоволення цієї потреби визначення типу, мети, напряму, часу туристичної мандрівки виконання конкретних дій в організації та проведенні туристичної мандрівки досягнення пізнавального, емоційно-естетичного результату як винагороди за виконані дії, що послаблює, зберігає чи посилює інтерес до занять туризмом відчуття задоволеної потреби в заняттях туризмом, що свідчить про появу стійкого інтересу до цих занять як поєднання нових знань, умінь і навичок (природничих, культурологічних, валеологічних), подорожі як діяльності та емоційного задоволення від цієї діяльності.

Причинами спаду інтересу підлітків до занять туризмом є відсутність в них належної мотивації, яка повинна бути заснована на актуалізації засад особистісно орієнтованого підходу, валеологічної культури особистості та соціальної компетенції. Нестабільний політичний, соціально-економічний стан в державі та суспільстві породжує у молоді протест і протидію, нігілізм і відчуження, нехтування обов'язком щодо власного здоров'я, можливості самопізнання і самореалізації, крайній індивідуалізм. Синкретизм застосування у педагогічних умовах літнього оздоровчого табору природних засобів (вода, повітря, сонце, специфіка природно-кліматичних умов регіону, в якому розташований літній табір) і гігієнічних, штучно створених (організація та проведення туристичних походів, фізичні вправи, пісня, змагання тощо) в результаті дає підліткові нові знання, вміння та навички, відчуття задоволення, самопізнання та самореалізації в туристичній діяльності.

Вирішення проблеми формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору вимагає обґрунтування методичних засад, застосування комплексного методологічного підходу, що передбачає поєднання теоретичних та емпіричних методів дослідження. Це аналіз педагогічної, валеологічної, психологічної, методичної, туризмознавчої літератури - з метою визначення науково-теоретичного підґрунтя проблеми; контент-аналіз нормативних і законодавчих документів - для виявлення змісту і специфіки роботи літніх оздоровчих таборів в сучасних умовах, організації та проведення в них туристичної діяльності; прогностичні методи - для моделювання та прогнозування, осмислення процесу формування інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору з використанням традиційних та інноваційних технологій; аналіз і синтез результатів - для узагальнення та висновків; вивчення передового педагогічного досвіду використання інноваційних технологій у формуванні інтересу в підлітків до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору, зокрема засобами фізичної культури і спорту, краєзнавства; педагогічне спостереження, усне та письмове опитування (бесіда, інтерв'ю, тестування, анкетування); розв' язання проблемних ситуацій для вивчення світоглядних, ціннісних орієнтацій, рівня сформованості у підлітків інтересу та готовності до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору та поза ним; моделювання - з метою реконструкції навчально-виховної моделі формування у підлітків інтересу до занять туризмом, її інтеграції у сучасну модель роботи літнього оздоровчого табору.

Дидактичне забезпечення процесу формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору поєднує використання змісту, форм і методів фізкультурної, оздоровчої, рекреаційної, краєзнавчої та іншої діяльності з метою пізнання, розвитку та виховання особистості підлітка, отримання відповідей на питання: для чого займатися туризмом? як навчити і навчитися займатися цим видом дозвіллєвої діяльності? Процеси виховання, навчання і розвитку особистості у контексті гуманітарно-соціальних функцій туризму визначені педагогікою туризму, яка, згідно із трактуванням В. Федорченка, Н. Фоменко, М. Скрипник, Г. Цехмістрової, вказує на кінцеву мету туристського виховання як збагачення особистості моральними, етичними цінностями; поповнення та закріплення знань з культурології; оздоровлення, розвиток адаптивних можливостей організму Основними методами туристського виховання є методи безпосереднього (бесіда, лекція, позитивний приклад) та опосередкованого (педагогічна вимога, громадська думка, створення виховних ситуацій) виховного впливу; методи самовиховання [15].

Висновки. Формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору передбачає врахування низки чинників цього процесу, зокрема психофізіологічних особливостей підліткового віку, діалектику виникнення та розвитку інтересу до занять фізичними вправами через усвідомлені потреби, а також настанови філософії та педагогіки канікул, педагогіки туризму; створення педагогічних умов літнього оздоровчого табору для відпочинку та оздоровлення у відповідності до вимог нормативно-правових документів, які регламентують роботу позашкільних закладів такого типу; суперечливий взаємозв'язок особистісно-індивідуальних (“Я”) та групових (“МИ”) мотивів тощо. Очікуваний результат у процесі формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору отримуємо у єдності знання (про можливості пізнання себе і світу засобами туризму), пізнавальної, спортивно-оздоровчої туристичної діяльності та задоволення від її результатів.

Перспективою подальших досліджень є визначення методологічних основ формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору на засадах філософії канікул та педагогіки туризму.

Література