Размещено на http://allbest.ru

УДК 371.4:376.3: [159.97

Розуміння «виховного простору» за М. Монтессорі для створення нових педагогічних технологій у спеціальній школі

А.М. Ільченко

Вступ

Одним із основних завдань педагога спеціальної школи є всебічний розвиток особистості дитини, підготовка її до суспільно-корисної діяльності, до життя. Повноцінний розвиток дитини з психофізичними вадами можливий лише при створенні слушних умов для її розвитку, саморегуляції та самовдосконалення, спеціально організованого цілеспрямованого навчання та виховання, надання дитині права вибору. Тому, актуальним є пошук нових підходів до організації освітньо-виховного процесу у спеціальній школі, Педагоги-дефектологи впроваджують у практику вітчизняний та зарубіжний досвід організації навчання та виховання дітей з обмеженими можливостями. Це, перш за все, Монтессорі-педагогіка та вальдорфська педагогіка.

Тому, метою нашого дослідження було вивчення та аналіз ідей італійського педагога М. Монтессорі щодо створення спеціального середовища для навчання дітей та пояснення необхідності їх використання у навчально-виховному процесі спеціальної школи.

Методи дослідження - Вивчення літератури щодо педагогічного досвіду М. Монтессорі; вивчення переведень першоджерел М. Монтессорі; виявлення і характеристика організації «виховного простору» у педагогічній практиці італійського педагога.

Для вирішення поставлених завдань нами вивчався теоретико-педагогічний досвід М. Монтессорі та інших педагогів у галузі дошкільної і спеціальної педагогіки.

Результати дослідження та їх обговорення

Існування людини, як живої соціальної системи, без безперервної взаємодії з навколишнім середовищем неможливе [3]. Середовище - це сукупність природних умов, у яких проходить життєдіяльність певного організму; це її оточення, коло, обшар. Вплив середовища на людину не однобічний: це система «середовище - людина», «людина - середовище». Означена взаємодія зумовлює і розвиток усіх психічних процесів і функцій людини, які пов'язані з середовищем. Водночас високий рівень розвитку психічних процесів дозволяє людині цілеспрямовано впливати на середовище і змінювати його.

Працюючи з дітьми з обмеженими розумовими можливостями, Монтессорі в першу чергу звернула увагу на оточуюче середовище, в якому знаходились діти. Педагог визначила, що воно повинно сприяти розвитку дитини, відповідати потребам її діяльності, стати засобом самовиховання [7].

На думку М. Монтессорі, середовище, в якому виховуються діти, повинні стимулювати і підтримувати учнів у навчально-виховному процесі. Як зазначає Т.Михальчук, у виховному середовищі мають панувати свобода, порядок, реальність, природність, естетичність, Монтессорі-матеріал. Це допоможе дітям упорядкувати свої знання про оточуючий світ, що у подальшому сприятиме кращому засвоєнню знань, умінь [4].

М. Монтессорі вважала, що при підготовці приміщення, де навчаються діти, потрібно дотримуватися основних спеціальних принципів: гігієна психіки та гігієна фізичного виховання. Ці принципи передбачають збільшення розмірів класів для вільного пересування дітей, що необхідно для гармонійного розвитку дитини. Дитина, на думку педагога, розвивається у русі та діяльності, тому робота з дітьми повинна будуватися так, щоб вони навчилися координувати свої рухи. Для цього потрібно підготувати «виховний простір», який би сприяв активності дитини, спонукав до діяльності, збуджував інтерес до пізнання нового, невідомого, забезпечував індивідуальний розвиток дитини. М. Монтессорі зазначала, що простір, в якому виховується дитина, повинен пропонувати їй великий вибір мотивацій, які підштовхують її до діяльності і провокують набуття власного досвіду [6].

М. Монтессорі великого значення надавала естетичному оформленню приміщення, в якому повинні бути кімнатні рослини, квіт «живі» куточки з домашніми тваринами. Педагог вважав, що доглядаючи за рослинами та тваринами, діти спостерігатимуть за природою, вступатимуть у співробітництво з нею та із задоволенням будуть відвідувати місце навчання. На думку педагога, це дасть змогу прищепити дітям почуття прекрасного, виховати духовну витонченість.

Так, в одному із «Будинків дитини» на честь маркізи Сагlo Guerrieri Gonzaga М. Монтессорі вивчала питання про «художню» обстановку. Вона писала, що кожен куточок країни, в якій ми живемо, приховує у собі скарб місцевого мистецтва, тому, важливо при створенні виховного середовища враховувати художні традиції, декоративні мотиви даної місцевості. Це буде сприяти розвитку духовної витонченості, збагаченню «виховною модою», що прикрасить життя не тільки дітей, а й сучасного суспільства. М. Монтессорі слушно підмітила, що: «Красота підсилює концентрацію думки і освіжає у хвилини духовної стомленості,.. Людина повинна жити в художній обстановці, і якщо школа хоче стати «лабораторією для спостереження людського життя»., в її стінах необхідно зібрати усе красиве,,.» [7, 59].

Естетично оформлене приміщення, речі, які знаходяться у ньому, поступово стають «виховним матеріалом». Це такі, наприклад, як скляний посуд, тарілочки, крихкий дидактичний матеріал. Педагог називала такі речі «донощиками», тому що вони нагадують дітям про грубі, безладні, недисципліновані рухи. Працюючи з таким матеріалом, дитина вчиться керувати собою, привчає сама себе до дисципліни. У такому оточенні перед дитиною стає питання про самоуправління, вона сама починає обережно поводитися з речами, не зачіпати їх, не ламати та поступово вчиться вільно керувати своїми рухами, стає господарем самої себе, Таким же шляхом дитина привчається не псувати красиві речі, що оточують її, прикрашають її життя. Цей процес відбувається і в душі дитини, коли звикнувши до тиші, вона старається не шуміти. Так дитина самовдосконалюється, як особистість.

Створення відповідного середовища е одним із завдань вчителя. Роль вчителя у створенні виховного простору М. Монтессорі вважала в тому, що:

він повинен бути уважним спостерігачем за природнім розвитком дітей;

допомагати дитині зорієнтуватися у цьому середовищі;

навчати правильно користуватися предметами, матеріалами;

надавати свободу у виборі і виконанні роботи, тобто залучити до активного життя у даному середовищі;

- направляти діяльність дітей на збереження оточуючих речей у даному середовищі;

-дотримуватися одного стилю, національного колориту країни, де живе дитина [9],

Уміючи помічати, в яких умовах діти можуть вільно виражати себе, проявляти свої потреби та почуття., вчитель може підготувати «виховний простір», який відповідатиме потребам розвитку дітей та сприятиме зовнішньому прояву природного їх характеру. При цьому важливо пам'ятати про почуття міри, гармонії і рівноваги [8].

Н.Кравець вважає, що основне завдання вчителя у класі-Монтессорі -підготувати таке оточення, в якому б діти відчували себе комфортно, безпечно та поступово набували незалежності від дорослих [2]. Учитель допомагає бути дітям автономними, самостійними, незалежними у своїх діях, організовує діяльність учнів за правилами, які є обов'язковими для всіх, надає всьому, що відбувається в класі, позитивного акценту, але завжди знаходиться трохи позаду учня.

Отже, однією з умов при організації «виховного простору» є свобода вибору та привабливість підготовленого середовища. Діти вільні у виборі своєї діяльності. Ця діяльність дитини і є процес пізнання, який базується на внутрішньому імпульсі. Але свобода не означає вседозволеність. Деякі педагоги визначають, що дітям у класі-Монтессорі надана повна свобода, що веде до хаосу. Це не так. Теорію свободи дитини М-Монтессорі визначила як не хаос, а організована за чіткими правилами діяльність дитячого колективу. Педагог говорила, що якщо ми бажаємо мети у школі наукову педагогіку, то школа повинна відкривати простір вільним і природним проявам особистості дитини [5]. естетичний навчання виховання монтессорі

Досвідом своєї роботи М. Монтессорі довела, що в кожній дитині Існує свій природний внутрішній потенціал, який може розвинутися тільки у взаємодії з навколишнім середовищем та за наявності свободи, «Основним початком наукової педагогіки повинна бути свобода учня - така свобода, яка б полегшила розвиток індивідуальних, безпосередніх проявів природи дитини» [5, 44].

При навчанні за методом М. Монтессорі бути незалежними дітям допомагає оточуюче середовище. Учні самостійно обирають собі роботу залежно від внутрішньої потреби та сензитивного періоду, самостійно визначають місце для роботи. Під час виконання обраної роботи у дитини формується відчуття відповідальності, вміння обмірковувати свої дії та їх впорядкованість [2]. На уроці можна спостерігати незалежність дітей у всіх зонах класу, тільки на різних етапах формування. З часом діти не так часто звертаються за допомогою до вчителя.

На думку М. Монтессорі, якщо одна з цих умов - свобода або спеціально створене виховне середовище відсутня., то дитячий потенціал не розкривається повністю і розвиток особистості не досягне належного рівня. Підготовлене середовище, атмосфера в класі, коли дитина може вільно вибирати цікаві для неї завдання, привабливі матеріали, наявність у групі (класі) дітей різного віку для стимулювання соціального розвитку - все це створює ідеальні умови для процесу самобудови дитини. Педагог вбачала мету в тому, щоб діти ставали відповідальними і незалежними, почували себе впевненими, і були компетентними, тому в класі-Монтессорі немає елементів заохочення та покарання, змагання між дітьми, бо саме ці поняття суперечать духу свободи [4].

Вона писала; «У кожного е своя спеціальна схильність, своє особливе призначення, можливо скромне, але без сумнівів корисне. Система нагород може відвернути особистість від її призначення, Може заставити її вибрати невірний шлях, і вся робота людини зіб'ється в сторону, зведеться до нуля» [5; 41], І продовжує ; «Що ж стосується покарання, то душа нормальної людини удосконалюється шляхом вільного розвитку, покарання ж, як його зазвичай розуміють, завжди є форма пригнічення, репресії. Воно матиме результати у застосуванні лише до тих нікчемних натур, які виростають у злі; але таких небагато, і соціальний прогрес не ними визначається» [5, 42].

Висновки

Отже, «виховний простір» за М. Монтессорі стане ефективним при дотриманні наступних правил;

дотримання гігієни психіки;

поєднання гігієни фізичного виховання та вільного руху, що передбачає вільне пересування дітей у приміщенні;

особливий підхід до естетичного оформлення приміщення, який включає а себе ”художню обстановку» і допомагає привити почуття прекрасного, витончений смак;

принцип використання «виховних речей» - донощиків, що сприяють розвитку самоуправління, уміння керувати собою;

використання дидактичного матеріалу, що допомагає упорядкувати розуміння дитини про оточуючий світ, засвоїти навчальний матеріал;

забезпечення свободи вибору та її ліміти, що передбачає виховання дисциплінованої дитини та допомагає відкрити у дитині задатки, сприяє природнім проявам особистості;

створення доброзичливої атмосфери незалежності від дорослих, що сприяє розвитку самостійності, впевненості у собі;

розумне використання елементів заохочення та покарання.

Ідеї «виховного простору» М. Монтессорі, на наш погляд, доцільно використовувати у корекційній роботі з дітьми з обмеженими розумовими можливостями. Розвитку усіх видів діяльності дитини, корекції відхилень вищих психічних функцій і становленню її особистості сприяє спеціально створене середовище, з врахуванням інтересів і потреб дітей та їхнього розвитку, вікових та індивідуальних особливостей, задач корекційно-виховного впливу, навчальних програм.

Спеціально створене середовище та дидактичні матеріали збагачують загальний розвиток дітей із обмеженими розумовими можливостями, сприяють корекції та компенсації їх психічних функцій, виховують самостійність, зацікавленість у навчанні, дають можливість отримати соціальний досвід, що відповідає їх розвитку. За допомогою них дитина засвоює культуру країни, в якій живе і цивілізацію, на власному досвіді вчиться розуміти природу і орієнтуватися в ній.

Важливим елементом середовища, що визначає характер розвитку дитини е свобода. Потреба у свободі сучасними педагогами і психологами визначається як однією із вихідних людських потреб. Звичайною мовою, свобода означає послаблення управління, контролю і тиску, і надання людині можливості відповідати за свій вибір, вчинки, реалізувати свою цілісність, творчий потенціал [1] У вільному підготовленому середовищі дитина має змогу удосконалювати усі свої фізичні та психічні функції, формувати духовну цілісність і всебічно розвиватися.

Отже, створення «виховного простору^” та надання «розумної» свободи у вихованні дітей з обмеженими розумовими можливостями може бути як педагогічним прийомом, так і основою корекційної роботи, тому що таке середовище сприяє психічному та особистісному розвитку дитини. Відповідна обстановка е важливим чинником у розвитку індивідуальності, почуття власної гідності. В такій обстановці дитина «творить саму себе» і укріплює своє «внутрішнє Я». Спеціально створене середовище, яке відповідає освітнім, виховним та корекційним задачам, сприяє формуванню життєвої компетентності та цілісної особистості дитини. В таких умовах дитина відчуває себе самодостатньою, вільною, захищеною.

Література

І.Гонеев А.Д. Основы коррекционной педагогики: Учеб. пособие для студ. высш. пед. заведений / А. Д. Гонеев, Н. Й. Лифинцива, Н. В, Ялпаева; Под. ред. В. А. Сластенина, -М.; Изд. центр «Академия», 2002. - 280 с,

2. Кравець Н.О.Формування незалежності в педагогічній системі Марії Монтессорі. // Вісник / Асоціація Монтессорі-вчителів України; Упоряд.: В.З.Горюнова,ТЛ.Михальчук.-К, 1998.-Вип. 3.-С 27-30.

3.Лукашевич М.П. Соціалізація, - К., Либідь, 1998. - 306 с. 4.Михальчук Т. Філософський аспект гуманістичної педагогіки Марії Монтессорі // Вісник / Асоціація Монтессорі-вчителів України; Упоряд.: В.З.Горюнова, Т.И. Михальчук. - К.: «КОМПАС», 1997. - Вип. 2. -С- 5-11.

5. Монтессори Мария. Дом ребенка. Метод научной педагогики / Пер. с итал. С.ГЗаймовского. СПб: Гомель, 1993. - 336 с.

6. М. Монтессори. Разум ребенка (главы из книги). -М.: Крааль, 1997,- 176с.

7.Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе, - К., 1995. -108 с.

8.Montessori Maria. The discavery of the Child Madras, India: Theosophical Publishing House,1948 - 320 р.

9.Standing E. Mortimer. Montessori Revolution. - New York: Schoken Books, 1966. -206р.

Размещено на Allbest.ru