Особливості психопрофілактичної і корекційної роботи педагога з дітьми з невротичними відхиленнями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості психопрофілактичної і корекційної роботи педагога з дітьми з невротичними відхиленнями

Коцур Н., Гармаш Л.

В статье раскрываются причины ухудшения психического здоровья учащихся школы. Освещены коррекционные и психопрофилактические аспекты сохранения и укрепления здоровья учащихся школы.

The reasons of worsening the psychological health of the students are showed in this article. The corrective and psycho-profilactive aspects of the keeping and strengthening the health of the students have lit up in it.

Збереження психічного здоров'я молодого покоління - одне з найважливіших завдань нашого суспільства і насамперед системи освіти.

Науково-технічний прогрес і пов'язані з ним зміни в системі шкільного навчання висовують високі вимоги до нервової системи дитячого організму, яка ще знаходиться в процесі росту і розвитку. Зростаючий об'єм інформації, постійна модернізація навчальних програм, застосування різноманітних технічних засобів навчання, комп'ютеризація приводять до інтенсифікації розумової діяльності. Усе це створює помітний вплив на психічні функції учнів. Тому саме школі належить провідна роль у формуванні психічного здоров'я підростаючого покоління.

Статистика свідчить, що сьогодні кожен третій учень має те чи інше невротичне відхилення. Найчастіше вони зустрічаються у молодших школярів. Це пов'язано з тим, що для дітей цього вікового періоду характерна підвищена вразливість і чутливість до різних впливів мікросоціального середовища, а також особливостями їх психофізичного розвитку. Шостий - сьомий рік життя - це період адаптації до школи, перший рік навчання, який часто супроводжується емоційним стресом. Деяким дітям важко спілкуватися з однолітками, можливі труднощі в засвоєнні навчальної програми. Результати навчання в першому класі дають змогу визначити інтелектуальні здібності, працездатність, стійкість уваги, а також є серйозною перевіркою адекватності самооцінки та рівня знань. Тому стимулом для навчання і успішного оволодіння навчальної програми першокласниками, а також формування їх позитивного емоційного стану є заохочення з боку вчителя. Дев'ятий - одинадцятий рік - це час адаптації особистості в колективі. Вплив учителя, слабшає, зростає авторитет громадської думки класу та згуртованих особистими симпатіями груп. Для даного періоду характерне формування взаємин в системі “особистість-колектив”, виникають групові норми поведінки. Вчитель повинен сприяти налагодженню сприятливого психоемоційного клімату в класі, не допускати несприятливих взаємин між учнями, що можуть привести до формування негативних рис особистості і стати джерелом невротичних відхилень.

Поширені серед учнів невротичні відхилення - нервовість і неврози негативно впливають на функціональний стан психіки і формування особистості учнів, на їх успішність і поведінку. Погіршення психічного здоров'я є однією з причин шкільної неуспішності, труднощів у навчанні, оволодінні програмою. Як свідчить статистика, 34% неуспішності учнів пов'язані з відхиленнями в їх психічному здоров'ї. Тому всі зусилля педагогів повинні бути спрямовані на попередження шляхом виключення із шкільного середовища факторів, які викликають їх або сприяють виникненню. Головна роль в цьому належить психопрофілактичним і психогігієнічним заходам. Психопрофілактика направлена на усунення конкретних причин відхилень у окремих учнів, а психогігієна - створення сприятливого психологічного клімату з метою збереження і зміцнення психічного здоров'я.

Погіршення психічного здоров'я школярів пояснюється тим, що від учнів вимагається запам'ятовування значного обсягу інформації, яка аж ніяк не впливає ні на розуміння сутності певного навчального предмета, ні на психічний розвиток школяра. Часто вчителі зловживають кількістю домашніх завдань, не беручи до уваги завдань, що дають інші вчителі. У зв'язку з цим заслуговують на увагу спроби науково обґрунтувати норми навчального навантаження учнів.

Своєчасне виявлення відхилень у психічному здоров'ї школяра, знання їх причин, а також психофізіологічних особливостей дітей дають можливість попередити розвиток клінічно-виражених форм захворювання та забезпечити корекцію виявлених відхилень.

Нами були проведені дослідження по виявленню школярів з суміжними формами нервово - психічних відхилень.

Мета дослідження - виявлення учнів з доклінічними невротичними відхиленнями та визначення їхніх психофізіологічних особливостей з метою запровадження індивідуальних корекційно-реабілітаційних заходів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Виявлення школярів з доклінічними нервовими зрушеннями.

2. Визначення індивідуально-особистісних властивостей.

3. Визначення функціонального стану центральної нервової (пам'ять, увага) та серцево-судинної систем;

У відношенні до учнів масової загальноосвітньої школи нас цікавили не клінічно виражені форми психічних захворювань, а незначні (функціональні порушення), які впливають на процес формування особистості та психофізіологічну адаптацію до навчання та підлягають корекції психолого-педагогічними заходами.

Дослідження проводись на базі ЗОШ №1 м. Переяслав-Хмельницький. Всього дослідженням було охоплено 175 учнів початкових класів (з першого по третій). При дослідженні використовувався опитувальник Кеттела в модифікації для молодших школярів та метод ”малюнка” серед шестирічок.

Виявлення суміжної психічної патології проводилося шляхом хронометражних досліджень під час занять у школі та анкетування батьків.

Аналіз отриманих результатів дослідження виявив, що 92 учня (52,6 %) мали ознаки невротичних порушень і лише 12 дітей знаходилися на диспансерному обліку за результатами поглибленого медичного огляду. Проведене дослідження дало змогу виявити серед молодших школярів наступні типологічні варіанти: тривожний, гіперсоціальний і змішаний. Для тривожного варіанту характерна емоційність, лабільність, пасивність, безвідповідальність, відсутність впевненості в собі, наявність труднощів у пристосуванні до певних умов. Для представників гіперсоціального типологічного варіанту характерна емоційна стійкість, відповідальність, впевненість в собі, проте під цими зовнішніми проявами приховане внутрішнє напруження, що згодом може проявитися невротичним відхиленням. Змішаний тип типологічного варіанту об'єднує риси тривожного і гіперсоціального варіантів.

При дослідженні було встановлено різні форми порушення поведінки такі як гіперактивність, агресивність - 46%, афективні порушення, тривожність, емоційна напруженість, порушення психічної активності - 80%, невротичні порушення у вигляді нав'язливих рухів (смоктання пальців, кліпання очима, облизування губ тощо) - 14%. Якщо серед першокласників переважають тривожно-емоційні прояви, то із збільшенням віку дітей спостерігається зростання порушень поведінки та ознаки астенізації нервової системи.

При обробці результатів дослідження були виявлені можливі причини формування невротичних відхилень. Серед них: помилки у вихованні дітей (78%), відсутність функціональної готовності до школи, так званої “шкільної зрілості” (18%), педагогічна запущеність (6,5%), несприятливі анте-, і постнатальні фактори розвитку дитини (11,3%).

Анкетування проведене серед батьків дало можливість виявити найбільш несприятливі фактори, що впливають на формування порушень психічного здоров'я молодших школярів: це виховання в умовах неповної або конфліктної сім'ї, високий рівень її невротизації, патологія вагітності та пологів.

Визначення функціонального стану ЦНС проводилося за відомими методиками: коректурної проби та короткочасної зорової пам'яті. Учні з невротичними порушеннями були віднесені до основної групи (92 особи), а практично здорові створили контрольну групу (83 особи).

При дослідженні функціонального стану ЦНС виявили, що обсяг короткочасної зорової пам'яті серед основної групи був меншим, ніж контрольної протягом навчального тижня в учнів 1,2,3 класу. Так обсяг короткочасної зорової пам'яті серед основної групи був у першокласників - 7,0; у другокласників 8,4; у третьокласників 8,9; а у дітей контрольної групи відповідно 7,5; 8,8; 9,8. Причому серед третьокласників різниця була суттєвою.

Швидкість і точність роботи при проведенні коректурної проби мали нижчі показники при порівнянні результатів основної та контрольної групи вже на початку тижня по всім класам. А наприкінці тижня різниця стає достовірною (р < 0,05) у першокласників. Крім того, наприкінці тижня стійкість уваги знижується і даний показник має суттєву різницю в порівнянні з початком навчального тижня в учнів 2 та 3 класу основної групи. У учнів контрольної групи спостерігається негативна тенденція даних показників, але різниця між показниками на початку та кінця тижня є недостовірною. Такі зміни в показниках вищих психічних функцій у дітей основної та контрольної групи свідчать про більш різке накопичення втоми під впливом щоденних занять в учнів з невротичними відхиленнями, а також вказує на негативний вплив астенізації на функціональні можливості ЦНС.

Визначення функціонального стану серцево-судинної системи дало наступні результати: на початку навчального тижня в показниках частоти серцевих скорочень, систолічного та діастолічного тиску не виявлено статистично достовірної різниці у дітей з невротичними відхиленнями в порівнянні з контрольною групою. Проте в п'ятницю має місце суттєва різниця між ЧСС, систолічним тиском у учнів другого та третього класів. Водночас серед дітей з невротичними відхиленнями спостерігається більший відсоток учнів з незадовільною реакцією системи кровообігу на фізичне навантаження по всім віковим групам при порівнянні з контрольною групою. Звертає на себе увагу й те, що у школярів третього класу різниця достовірна (р < 0,05), а кількість дітей в основній групі з незадовільною реакцією в 2 рази більша, ніж в контрольній.

Це свідчить про напруження серцево-судинної системи, що можна пояснити переважанням у молодших школярів з невротичними порушеннями вегетативних та рухових зрушень.

Отже, проведені дослідження дають можливість зробити такий висновок: при невротичних відхиленнях у дітей переважають доклінічні форми, які практично під час поглибленого медичного огляду не виявляються; на фоні невротичних проявів має місце погіршення функціонального стану ЦНС; вегетативні прояви негативно впливають на серцево-судинну систему, що в свою чергу сприяє погіршенню психофункціональних показників.

Врахування педагогом структури відхилень в психічній діяльності школяра, виявлення біологічних та соціально-психологічних факторів ризику дає можливість розробити заходи індивідуальної корекційної програми для дітей з невротичними відхиленнями.

З метою попередження невротичних відхилень у школярів педагогом повинна проводитися психопрофілактична робота, яка включає наступні психогігієнічні заходи:

- не підвищувати голос на учнів, якомога менше дратуватися, менше робити зауважень; це корисно не тільки для дитячого організму, але й особистого;

§ не перевантажувати учнів, але не залишати і недовантаженими. Вихід із цієї ситуації - розумний баланс між цими крайнощами; - щадити легко вразливу хворобливу психіку дитини;

- всім стилем, укладом шкільного життя відвертати учнів від тяжких думок і переживань, пробуджувати у них життєрадісні почуття;

- боротися зі страхом у учнів. Тривожне очікування, занепокоєність, нервовість - витоки багатьох хвороб. І вчитель не повинен бути причиною захворювань учнів. У класі не повинно бути заляканих учнів, стосунки з ними повинні будуватися на засадах взаємної поваги і відповідальності. Діти не повинні боятися вчителя, його предмета, виклику до дошки, контрольної роботи;

- часто і вміло хвалити учнів, частіше жартувати, бути уважними, уникати прихованої несправедливості, кривди, зневаги. Погане самопочуття, поганий настрій учня - все це потрібно помічати вчасно, врахувати і по можливості виправити;

- боротися з гіподинамією. Малорухливий спосіб життя під час уроків, на перервах є причиною порушення таких психічних функцій, як мислення, пам'ять, сприйняття, увага тощо. Тому оптимізація рухової активності під час загальноосвітніх уроків, яка організована відповідно до дидактичного матеріалу, що засвоюється школяра є запорукою нормального психічного і фізичного розвитку.

Разом з тим, до невирішених проблем охорони психічного здоров'я дітей можна віднести: надання кваліфікованої допомоги дітям на самих ранніх етапах їх розвитку; запровадження скринінг-тесту діагностики порушень психічного здоров'я з врахуванням рівня зрілості психофізіологічних функцій на етапі підготовки дитини до школи; підвищення грамотності педагогів та батьків з питань нервово - психічного розвитку дітей.

Дані питання потребують нагального вирішення. Результативність вирішення проблеми можлива лише при тісній співпраці медиків, психологів, педагогів і батьків.

психопрофілактичний корекційний невротичне відхилення

Література

1. Берзінь В.І., Коцур Н.І., Гармаш Л.С. Основи психогігієни. - Київ-Переяслав-Хм., 1997.- 85с.

2. Громбах С.М. Школа и психическое здоровье учащихся. - М., 1988. - 272 с.

3. Захаров А.И. Происхождение детских неврозов и психотерапия. - М.: 2000. - 433 с

4. Максименко С.Д. Психічне здоров'я дітей //Психолог. - 2002. - №1.

Размещено на Allbest.ru